Ухвала суду № 137208846, 08.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11335/26

Провадження № 2-с/638/205/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення заяви

про скасування судового наказу

08 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про скасування судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 25 травня 2026 року за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» про стягнення з ОСОБА_1 ,ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованості за надані послуги

в с т а н о в и в:

29 травня 2026 року представник ОСОБА_1 Гафич Олег Іванович через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою про скасування судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 25 травня 2026 року за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» про стягнення з ОСОБА_1 ,ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованості за надані послуги.

Вказана заява мотивована тим, що розмір заборгованості є необґрунтованим. Заборгованість, начебто стосується начебто утворилась під часі дії режиму воєнного стану, заявником не враховано статус внутрішньопереміщених осіб боржників, та не доведено фактичне надання таких послуг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2026 визначено головуючу суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.

Вищезазначена справа передана в провадження судді Яковлевої В.М. 01.06.2026.

Доповідною запискою від 29.05.2026 матеріали справи витребувано з цивільної канцелярії.

02 червня 2026 року матеріали даної справи передано з цивільної канцелярії суду судді Яковлевій В.М.

В період з 03 червня по 05 червня 2026 року суддя Яковлева В.М. перебувала у щорічній відпустці.

Матеріал передано у провадження судді Яковлевій В.М. 08 червня 2026 року.

Суд, дослідивши доводи заяви, матеріали цивільної справи № 638/4975/26, дійшов такого висновку.

Матеріали вказаної справи свідчать, що 25.05.2026 Шевченківським районним судом м. Харкова у справі № 638/11335/26 видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» заборгованостіу сумі 73 254,53 грн, а також судового збору у сумі 332 грн. 80 коп.

У свою чергу, представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, яка мотивована тим, що розмір заборгованості є необґрунтованим. Заборгованість, начебто стосується начебто утворилась під часі дії режиму воєнного стану, заявником не враховано статус внутрішньопереміщених осіб боржників, та не доведено фактичне надання таких послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Суд також зазначає, що згідно вимог ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

4. Заява підписується боржником або його представником.

5. До заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Також суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Разом з тим, як вбачається із вищевказаної заяви, дана заява подана через систему «Електронний суд» представником боржника Поліщук Марини Володимирівни, в той час коли судовий наказ видано за заявою про видачу судового наказу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» про стягнення з ОСОБА_1 ,ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованості за послуги теплопостачання.

В свою чергу, в самій заяві про скасування судового наказу боржником вказано лише ОСОБА_1 , що суперечить вимогам ст. 170 ЦПК України.

Також, заява подана представником боржника ОСОБА_1 Гафич О.І., проте, його повноваження не підтверджено в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником.

Статтею 62 ЦПК України передбачено, що документом, який підтверджує повноваження представника може бути:

ордер письмовий документ, який видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням на підставі укладеного договору про надання правничої допомоги.

довіреність письмове уповноваження, яке видається фізичною чи юридичною особою. Від фізичної особи довіреність має бути нотаріально посвідчена (або засвідчена іншою особою у випадках, передбачених законом).

доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

До заяви про скасування судового наказу долучено ордер про надання правничої (правової) допомоги адвокатом Гафич Олегом Івановичем.

Проте, вказаний документ не може бути належним та допустимим доказом підтвердження повноважень представника, оскільки, за своєю формою не відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Положення чинного законодавства наділяють суд обов`язком надавати оцінку заповненню ордеру адвокатом, адже в розумінні ч. 4 ст. 62 ЦПК України саме суд повинен перевірити цивільну процесуальну дієздатність особи, яка подає позовну заяву.

Враховуючи те, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд повинен в обов`язковому порядку перевірити наявність та належне оформлення наданих адвокатом документів.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на необхідність правильного оформлення ордеру відповідно до вимог, встановлених Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.

Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення).

Відповідно до пп. 1 - 8 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1).

Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.

Адвокати, адвокатські об`єднання або адвокатські бюро ініціюють генерування ордерів відповідно від адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об`єднання, адвокатського бюро через офіційний веб-сайт НААУ, в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Національній асоціації адвокатів України.

Пунктами 9-11 Положення обумовлено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи.

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Пунктом 12 Положення визначено, що ордер містить наступні реквізити: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); 12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат"); 12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі "Адвокат"); 12.12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п.10 цього Положення; 12.13. Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; 12.14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Водночас, як передбачено Інструкцією користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС, затвердженою наказом державного підприємства «Центр судових сервісів» від 22 серпня 2021 року № 74-ОД (далі - Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката (розділ 8 цієї Інструкції) мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів у справі та загальний ордер (без зазначення номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.

Електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.

Обсяг певних повноважень та їх межі виникають у представника згідно з паперовим ордером, якому має відповідати й електронний ордер, сформований в підсистемі «Електронний суд», на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи.

До заяви про скасування судового наказу додано електронний ордер адвоката. В ордері зазначено, що він виданий на підставі іншого ордера - № ВІ 1400866 від 28.05.2026, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 27-05-26 від 27.05.2026 в судах по справі з єдиним унікальним номером справи № 638/11335/26.

Водночас, зазначення в електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд» інформації, що він виданий на підставі іншого ордера, доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Верховного Суду від 04 березня 2024 року по справі № 212/5202/23, від 30 січня 2024 року по справі № 519/74/19.

Отже, суд звертає увагу, що адвокатом Гафичем О.І. не надано до суду документів, які підтверджують повноваження адвоката, як представника в суді, визначених ч. 4 ст. 62 ЦПК України, а також ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Оскільки до заяви про скасування судового наказу додано електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», який не може бути самодостатньою підставою для виникнення у адвоката, за підписом якого подана заява, повноважень на представництво інтересів боржника, тому суддя позбавлений можливості встановити, що заяву підписано особою, яка має на це відповідне право.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.

Враховуючи вищезазначене, суд вказує, що у відповідності до вимог ст. 170 ЦПК України подану заяву про скасування судового наказу необхідно повернути її заявникові без розгляду.

Керуючись ст. ст. 170, 258, 259, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представника ОСОБА_1 Гафича Олега Івановича про скасування судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Харкова 25 травня 2026 року за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» про стягнення з ОСОБА_1 ,ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованості за надані послуги - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику його право на повторне звернення до суду після усунення зазначених недоліків.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя В. М. Яковлева