Ухвала суду № 137208639, 03.06.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4398/26

Провадження № 2/216/3820/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

03 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Онопченко Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Інкогніто», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, інфляційні втрати, 3% річних, середнього заробітку, компенсації за відпустку, та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Інкогніто», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, інфляційні втрати, 3% річних, середнього заробітку, компенсації за відпустку, та відшкодування моральної шкоди.

Також, позивач звернувся до суду з заявою про звільнення його від сплати судового збору, з посиланням на те, що предметом даного позову є стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, а інші вимоги є похідними, та безпосередньо випливають із трудових правовідносин які склалися між сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Аналогічні положення, щодо звільнення від сплати судового збору, закріплено і в ст. 8 Закону України «Про судовий збір» - враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).

У постанові Великої Палати ВС від 8 лютого 2022 року № 755/12623/19, зроблено висновок, що звільнення від сплати судового збору, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. ВП ВС зазначила, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 КЗпП України, мають різну правову природу. Середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця і своєрідною санкцією; він не входить до структури заробітної плати.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 6 400 304,45 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 9 493 953,49 грн; інфляційні втрати в розмірі 5 107 859,01 грн; 3% річних у розмірі 925 560,68 грн; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 658 983,60 грн; моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Враховуючи норми чинного законодавства, суддя вважає, що відсутні підстави для звільнення останнього від сплати судового збору, оскільки заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за відпустку, та відшкодування моральної шкоди хоча і випливають із трудових правовідносин, однак є спеціальним видом відповідальності роботодавця, за які сплачується судовий збір на загальних підставах.

Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є безпідставним, та в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік» визначено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

Враховуючи заявлені вимоги позивача, необхідно оплатити судовий збір за вимоги про стягненняінфляційних втрат, 3% річних, середнього заробітку за час затримки розрахунку,компенсацію за відпустку, та відшкодування моральної шкоди, в загальному розмірі 16 640 грн, за наступними реквізитами:

отримувач коштів ГУК у Дніпропетровській обл/Ц-М р/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155;

банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО) 899998;

рахунок отримувача UA448999980313121206000004652;

код класифікації доходів бюджету 22030101.

При заповненні платіжного документу необхідно вказати наступне:

*101; «судовий збір» за позовом _ (ПІП позивача).

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

При зверненні до суду з позовом позивачем не було сплачено судовий збір у вставленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Інкогніто», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, інфляційні втрати, 3% річних, середнього заробітку, компенсації за відпустку, та відшкодування моральної шкоди залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що уразі невиконання цієї ухвали у встановлений строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.В.Онопченко