Рішення № 137208032, 22.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/2270/2026

ЄУН 201/1083/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.05.2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ,

до Маріупольської міської ради Донецької області,

третя особа: Перша львівська державна нотаріальна контора Львівської області,

про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Позивач ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області (далі ММР, Відповідач), за участю тертої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Перша львівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на нерухоме майно - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 68,79 кв.м, житлова площа складає 45,37 кв.м.

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на нерухоме майно - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 68,79 кв.м, житлова площа складає 45,37 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є співвласником спірного нерухомого майна, що підтверджується довідкою Комунального комерційного підприємства «Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість» №1989 від 23.09.2024 року, свідоцтвом на право власності на житло та технічною документацією. Свідоцтво на право власності на житло видане Підприємством по ремонту та експлуатації житлового фонду «Житловик» 04.10.1993 року за реєстраційним номером 9524 на ім?я ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ), ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (далі ОСОБА_2 ). Стверджує, що правовстановлюючі документи на зазначене нерухоме майно були знищені при пожежі в квартирі, а відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна відомості відсутні. Вказує, що його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно свідоцтва про смерть, що видане Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управлінням юстиції у Донецькій області серія І-СГ від 30.05.2023 року, актовий запис 1031, а батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом, виданим Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.05.2025 р. серія І-СГ, актовий запис №4. Зазначає що він звернувся до Першої львівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зі заявою про прийняття спадщини за законом та про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті своїх батьків, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13.05.2025 року №81154016, спадкова справа №74064849 та згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13.05.2025 року № 81154016, спадкова справа № 74064906 по 1/3 частині кожного. Проте, відповідно до отриманих листів від Третьої особи №1124/02-14, 1125/02-14 від 12.12.2025 року у зв`язку відсутністю інформації про місце проживання на день смерті ОСОБА_2 ,, ІНФОРМАЦІЯ_2 , та правовстановлюючих документів у видачі свідоцтв про право на спадщину було відмовлено. Зазначає, що враховуючи наявність відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, Позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права та змушений звернутися до суду за захистом своїх прав з даним позовом. На підставі вищевикладеного просить задовольнити позовні вимоги.

II. Процесуальні дії у справі

2.Ухвалою суду від 30.01.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначене підготовче засідання.

3.Ухвалою суду від 23.02.2026 року та від 03.03.2026 року відкладено підготовче засідання та повторно витребувано докази.

4.Ухвалою суду від 25.03.2026 року закрите підготовче засідання та призначене справу до розгляду по суті.

5.Ухвалою суду від 13.04.2026 року судовий розгляд було відкладено.

III. Заяви, клопотання

6.Позивач у судове засідання не з`явився. Від позивача до суду надійшла заява відповідно до якої останній просить суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

7.Представник відповідачау судове засідання не з`явився. Надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника. Просив суд вирішувати справу за наявними матеріалами з прийняттям відповідного рішення на розсуд суду, згідно вимог діючого законодавства України. Своїм правом щодо написання відзиву на позовну заяву представник Відповідача не користуватиметься. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.

8.Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до суду не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі.

9.З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

IV. Установлені судом фактичні обставини

10.Судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками Позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Калінінським районним відділом реєстрації актів цивільного стану м.Донецька від 08.03.1963 року.

11.Мати Позивача ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управлінням юстиції у Донецькій області серія І-СГ від 30.05.2023 року, актовий запис 1031.

12.Згідно зі свідоцтвом про смерть, виданим Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.05.2025 р. серія І-СГ, актовий запис №4 батько Позивача - ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

13.Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №379 від 23.05.2001 року місцем постійного проживання ОСОБА_2 є квартира АДРЕСА_1 .

14.Згідно відповіді Маріупольської міської ради №25-10-499 від 14.05.2025 року, померлий ОСОБА_3 на день його смерті був зареєстрований за адресою: квартира АДРЕСА_1 .

15.Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 загальною площею 68,79 кв.м., житлова площа складає 45,37 кв.м.

16.Право власності позивача та померлих батьків в рівних частках (1/3) на вказане майно підтверджується листом Комунального комерційного підприємства «Міське бюро технічної інвентаризації Маріупольська нерухомість» № 1989 від 23.09.2024 року, а також копіями Свідоцтва на право власності на житло, видане Підприємством по ремонту та експлуатації житлового фонду «Житловик» 04.10.1993 року за реєстраційним номером 9524, технічного паспорту на вказану квартиру.

17.Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є Позивач ОСОБА_1 .

18.З метою реалізації своїх спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину 13.05.2025 року Позивач звернувся до Першої Львівської державної нотаріальної контори зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлих батьків, у зв`язку з чим 13.05.2025 року державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Кутельмах О.Ф. було заведено спадкові справи № 130/2025 та №131/2025.

19.12.12.2025 року державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Кутельмах О.Ф. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 загальною площею 68,79 кв.м, житлова площа складає 45,37 кв.м. у зв`язку з відсутність правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на майно.

20.Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 року № 376, м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади у період з 24.02.2022 року по 20.05.2022 року віднесено до території ведення активних бойових дій, а з 21.05.2022 року віднесено до тимчасово окупованої території України.

V. Оцінка суду

21.Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

22.Згідно зі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

23.Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

24.Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

25.Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, передбаченого ст. 16 ЦК України.

26.Серед способів захисту цивільних прав та інтересів згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено визнання права.

27.З урахуванням положень ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК в України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

28.Досліджуючи матеріали справи суд дійшов висновку про доведеність обставин втрати Позивачем документа, який засвідчує його право власності на майно, у зв`язку з наведеною вище обставиною ведення бойових дій на території м. Маріуполь, Україна.

29.За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

30.Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

31.Як свідчать положення ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

32.Згідно із ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

33.Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках визначених ст. 28 цього Закону.

34.Як встановлено судом Право власності позивача та померлих батьків в рівних частках (1/3) на вказане майно підтверджується листом Комунального комерційного підприємства «Міське бюро технічної інвентаризації Маріупольська нерухомість» № 1989 від 23.09.2024 року, а також копіями Свідоцтва на право власності на житло, видане Підприємством по ремонту та експлуатації житлового фонду «Житловик» 04.10.1993 року за реєстраційним номером 9524, технічного паспорту на вказану квартиру.

35.Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

36.Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

37.Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

38.Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

39.Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

40.У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у гл. 29 ЦК України.

41.Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц.

42.Отже, оскільки згідно відповіді Маріупольської міської ради №25-10-499 від 14.05.2025 року та лікарського свідоцтва про смерть №379 від 23.05.2001 року, померлі батьки позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на день смерті останньої проживали за адресою: квартира АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 за відсутності доказів протилежного.

43.За приписами ст.1261 ЦК України, позивач - ОСОБА_1 , як син, є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва на спадщину у межах встановленого законом тримісячного строку після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

44.Також судом встановлено, що Відповідач - Маріупольська міська рада не оспорюють право Позивача на спадкове майно.

45.Отже, обставин, які б вказували, що на спірне нерухоме майно, окрім Позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в ході судового розгляду не встановлено.

46.За приписами ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

47.Під час розгляду справи суд виходить з аналізу прецедентної практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), яка свідчить про важливість дотримання державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захист прав людини через призму цього принципу, так у рішенні ЄСПЛ «Федоренко проти України» суд нагадав, що відповідно до його прецедентної практики поняття «майно» може поширюватися на «наявне майно» або активи, включаючи претензії, щодо яких заявник може обґрунтовано стверджувати, що він принаймні має «законні сподівання» ефективно скористатися правом власності.

48.Аналізуючи практику розгляду судом справ щодо порушення права володіння майном, можна зробити висновок, що поняття «майно», як і «власність», має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) як матеріальних, так і нематеріальних. Зокрема, у контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції Судом розглядалися справи щодо порушення права власності, де об`єктами було усе «власне» майно особи, що може входити до складу спадщини, і яке можна заповісти («Маркс проти Бельгії» (the Marckx case), рішення від 27.04.1979 р., п. 64), тобто наявне майно («existing possessions»).

49.У даному випадку предметом спору є захист права Позивача на наявне майно, що увійшло до складу спадщини, яке спадкоємець має законне сподівання отримати у спадок за заповітом та за законом.

50.Отже, суд дійшов висновку, що отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, на майно після смерті батьків Позивач не має можливості, оскільки оригінали правовстановлюючих документів втрачені через російську агресію проти України, аотримати його дублікат неможливо.

51.Відповідно до змісту ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

52.Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

53.Аналізуючи вищевикладені доводи, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, зважаючи на те, що територія м. Маріуполь Донецької області є тимчасово окупованою, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись ст. 5, 7, 12, 13, 76, 141, 142, 263, 264, 265, 272, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача - Маріупольської міської ради Донецької області, за участю тертої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Перша львівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на нерухоме майно - 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 68,79 кв.м, житлова площа складає 45,37 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська