Ухвала суду № 137202134, 08.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 червня 2026 р. № 520/14115/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши позовну заяву позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення у 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 роках індексації пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки., з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018- 2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.03.2023 у розмірі 1,14*1,197, з 01.03.2024 у розмірі 1,14*1,197*1,0796, з 01.03.2025 у розмірі 1,14*1,197*1,0796*1,115, з 01.03.2026 у розмірі 1,14*1,197*1,0796*1,115*1,121.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з`ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Так, згідно із статтями 42, 44, 45 Закону № 1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.

Зокрема згідно із пунктом 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядженням про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (пункт 4.9 вказаного Порядку № 22-1).

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

З матеріалів справи убачається, що позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення у 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 роках індексації пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки., з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Разом з тим, позивачем пропущено встановлений положеннями КАС України строк звернення до суду з позовом в частині оскарження дій відповідача щодо не проведення у 2022, 2023, 2024, 2025 роках індексації пенсії, оскільки з даним адміністративним позовом позивач звернувся 12.05.2026.

Як убачається з матеріалів позову, індексація пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України здійснюється щорічно з 1 березня відповідного року, а відтак розмір пенсії, визначений із урахуванням відповідного коефіцієнта, стає відомим особі в момент її отримання.

Таким чином, саме з моменту отримання пенсійних виплат у відповідному розмірі позивач повинен був дізнатися про можливе порушення свого права у зв`язку із застосуванням, на його думку, неправильних коефіцієнтів індексації.

Суд зазначає, що отримання пенсії є регулярною, щомісячною виплатою, розмір якої є відомим особі, а відтак позивач мав об`єктивну можливість своєчасно дізнатися про складові, з яких формується його пенсія, та у разі незгоди звернутися за захистом свого права у встановлений законом строк.

Водночас звернення позивача із заявою до пенсійного органу не змінює моменту, з якого особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а лише свідчить про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо їх захисту.

Отже, суд приходить до висновку, що початок перебігу строку звернення до суду в частині вимог, які стосуються індексації пенсії за 2022, 2023, 2024, 2025 роки пов`язується з моментом отримання позивачем пенсійних виплат у відповідні періоди.

З огляду на те, що з даним позовом позивач звернувся до суду лише 12.05.2026. шестимісячний строк звернення до суду в частині вимог щодо індексації пенсії за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, є пропущеним.

Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду у зазначеній частині позивачем не надано.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За правилами ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та вказати підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску в частині оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення у 2022, 2023, 2024, 2025 роках індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки., з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Окрім того, приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно із пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а саме 1331.20 грн.

Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи викладене, ставка судового збору у разі подання до суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою засобами автоматизованої системи "Електронний суд", становить 1 064,96 грн.

Зі змісту адміністративного позову убачається що позивачем завлено п??ять вимог немайнового характеру: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018- 2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: з 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.03.2023 у розмірі 1,14*1,197, з 01.03.2024 у розмірі 1,14*1,197*1,0796, з 01.03.2025 у розмірі 1,14*1,197*1,0796*1,115, з 01.03.2026 у розмірі 1,14*1,197*1,0796*1,115*1,121.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За правилами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд враховує усталену практику Верховного Суду, що була сформована за наслідками вирішення процесуального питання щодо сплати судового збору на підставі положень вищезазначених норм права (зокрема, але не виключно постанови від 12 листопада 2019 року (справа № 640/21330/18), від 05 червня 2020 року (справа № 280/5161/19), від 05 лютого 2021 року (справа № 400/2863/19), від 02 грудня 2021 року (справа № 280/5145/19), від 08 лютого 2022 року (справа № 400/6051/21).

Так, у вказаних справах Верховний Суд сформулював висновок про те, що системний аналіз частини першої статті 6 Закону № 3674-VI, частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Як слідує зі змісту прохальної частини позову, позивачем заявлені не пов`язані між собою п?ять вимог немайнового характеру.

Суд зазначає, що позивач фактично оскаржує дій відповідача щодо непроведення індексації пенсії за різні самостійні періоди, із застосуванням різних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати.

При цьому кожен із зазначених коефіцієнтів встановлений окремою постановою Кабінету Міністрів України, застосовується з окремої дати та породжує окремі правові наслідки для визначення розміру пенсії позивача.

Заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії є похідною від вимог про визнання протиправними дій щодо кожного відповідного періоду індексації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем у цій справі заявлено п?ять вимог немайнового характеру, за кожну з яких відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає сплаті окремо.

З огляду на викладене, позивач повинен був сплатити судовий збір за п?ять вимог немайнового характеру у розмірі 5324,80 грн.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем при подачі адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1 064,96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.

Таким чином, для усунення недоліків позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4 259,84 грн. та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за наступними реквізитами:

"отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документи, що підтверджують право заявника на звільнення від сплати судового збору відповідно до закону".

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом в частині оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення у 2022, 2023, 2024, 2025 роках індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки., з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, із зазначенням підстав для поновлення строку, а також надання доказів поважності причин його пропуску;

- оригіналу квитанції про доплату судового збору у розмірі 4 259,84 грн.

Роз`яснити позивачу, що неподання заяви в зазначений строк або визнання судом неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, є підставою для повернення позовної заяви.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Суддя Мельников Р.В.