Ухвала суду № 137202065, 08.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 червня 2026 р. справа № 520/260/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у ХО Східного міжрегіонального управління МЮ Антосік Ірини Олегівни (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61024, код ЄДРПОУ43316700) про зобов`язання вчинити певні дії.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач. 15.01.2026 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд:

"Встановити рішення державного виконавця Ірини Антосік порушує фундаментальні права на безумовне виконання судового рішення

На підставі ст. 370 КАС України зобов`язати відділ примусового виконання рішень в особі Ірини Антосік забезпечити безумовне виконання судового рішення, яке набрало законної сили.".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026, позовну заяву - залишено без руху.

Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- надати до суду уточнену позовну заяву, викладену у формі окремого документа та її копію, яка за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, в якій вказати виклад обставин справи, обґрунтування позовних вимог з урахуванням висновків даної ухвали та уточнити позовні вимоги, з урахуванням викладених позивачем в позовній заяві фактичних обставин спору та висновків цієї ухвали;

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1311,20 грн. за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або

- документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання ухвали суду, позивачем подано клопотання, в якому обгрунтовано, що позивач звільнений від сплати судового збору, з наданням копії документа, який підтверджує підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, а також "Заява (уточнена)", в якій позивач зазначено:

"Судове рішення повинно бути прости та зрозумілим і відповідати вимогам КАС України.

Згідно ст 9 КАС України суд розглядає справу не інакше як за позовною заявою в тому вигляді в якому вона виконана

Стосовно написання заяви моїм власним почерком в ХОАС розглядаються (розглядались) справи 520/8504/25 520/2488/25 520/23393/25 520/17246/25 520/24639/25 520/1380/25 520/25545/25 520/1380/25 520/7519/25 520/15690/25

Всі позовні а також процесуальні заяви в справах написані моїм власним почерком

До заяви додаю клопотання про розгляд справи без сплати судового збору".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026, позовну заяву - залишено без руху.

Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, викладену у формі окремого документа та її копію, яка за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, в якій вказати:

- виклад обставин справи;

- обґрунтування позовних вимог з посиланням на норми права та в чому саме полягає порушення прав позивача;

- позовні вимоги, враховуючи приписи ч.1 ст.5 КАС України (що позивач просить визнати протиправним, що позивач просить зобов`язати тощо).

На виконання ухвали суду, позивачем 26.02.2026 подано до суду "Заява (уточнена)", в якій просить суд:

"Встановити судовий контроль за виконанням виконавчого провадження №78415228.

Відсторонити від здійснення виконавчого провадження державного виконавця Ірину Антосік."

Окрім цього, 09.03.2026 позивачем подано "Заява", в якій просить суд:

"Встановити, що державний виконавець Ірина Антосік не забезпечила безумовного виконання судового рішення

Зобов`язати державного виконавця Ірину Антосік здійснити передбачені законом примусові виконавчі дії стосовно боржника по виконавчому провадженню №78415228 фізичну особу ОСОБА_2 скласти акт про здійснення кримінального злочину, направити його до органів поліції для подальшого виконання".

Суд, вважаючи, що подана позивачем заява від 09.03.2026 є останньою уточненою позовною заявою, ухвалою від 18.03.2026 відмовив у відкритті провадження зважаючи на таке.

Судом зазначено, що з комп`ютерної програми суду "ДСС" вбачається, що позивач вже звертався до Харківського окружного адміністративного суду з тотожною позовною вимогою, зокрема про зобов`язання старшого державного виконавця І.О. Антосік здійснити дії стосовно порушення у порядку виконавчого провадження №78415228 фізичною особою Анни Решетової начальника відділу обслуговування громадян №14, на підставі ч. 2 ст. 76 Закону, про кримінальне правопорушення, яке полягає в умисному перешкоджанню виконанню судового рішення, направити акт до органів досудового розслідування для відкриття кримінального правопорушення, в межах справи №520/30491/25.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 у справі №520/30491/25, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Харківській області Антосік Ірини Олегівни, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовлено.

Отже, суд відмовив у відкритті провадження, оскільки вважав, що у провадженні цього суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме справа №520/30491/25.

Позивач, не погодившись з ухвалою про відмову у відкритті провадження від 18.03.2026, оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2026, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 по справі № 520/260/26 - скасовано.

Справу № 520/260/26 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області в особі Старшого державного виконавця Антосік Ірини Олегівни про зобов`язання вчинити певні дії, направлено до Харківського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Cуд апеляційної інстанції скасовуючи судове рішення суду першої інстанції зазначив, що колегією суддів встановлено, що у справі № 520/30491/25 сторонами був позивач, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (перший відповідач), Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень у Харківській області Антосік Ірина Олегівна (другий відповідач).

Предметом позову у справі № 520/30491/25, бездіяльність державного виконавця І.О.Антосік на підставі ст. ст. 13, 19, 76 Закону України «Про виконавче провадження» з метою виконання рішення суду. Підставами позову позивачем було значено не вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, які встановлені ч. 2 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», для забезпечення виконання судового рішення у справі № 520/17246/23, що призвело до закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, у межах справи, яка переглядається (№ 520/260/26), сторонами є позивач та Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області в особі Старшого державного виконавця Антосік Ірини Олегівни (відповідач).

Предметом позову вказано бездіяльність державного виконавця І. О. Антосік на підставі ст. ст. 13, 19, 76 Закону України «Про виконавче провадження» з метою виконання рішення суду.

Підставою позову вказано протиправне, на переконання позивача, прийняття відповідачем рішення від 11.03.2025 про повернення виконавчого документа без виконання.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з наведеного вбачається, що у даній справі № 520/260/26 та у справі № 520/30491/25 підстави позову не збігаються

Адміністративна справа №520/260/26 передана на розгляд судді Ширант А.А. 02.06.2026, що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вищевказаним вимогам, суд зазначає таке.

Судом апеляційної інстанції в постанові від 21.05.2026 зазначено, що:

"Підставою позову у справі № 520/30491/25, позивачем було зазначено не вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, які встановлені ч. 2 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», для забезпечення виконання судового рішення у справі № 520/17246/23, що призвело до закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, у межах справи, яка переглядається (№ 520/260/26), підставою позову вказано протиправне, на переконання позивача, прийняття відповідачем рішення від 11.03.2025 про повернення виконавчого документа без виконання.

Отже, з наведеного вбачається, що у даній справі № 520/260/26 та у справі №520/30491/25 підстави позову не збігаються.

Зокрема, у межах розгляду справи № 520/30491/25 позивач вважав протиправною бездіяльність другого відповідача, яка полягає у закінченні виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", у той час, як у справі, що переглядається (520/260/26) ОСОБА_1 не погоджується із діями відповідача, які полягають у прийнятті рішення від 11.03.2025 про повернення виконавчого документа без виконання.

Таким чином, незважаючи на однаковий суб`єктний склад та схожість позовних вимог, у справах № 520/260/26 та № 520/30491/25, підстави звернення до суду, є відмінними, що унеможливлює застосування наслідків пункту 4 частини 1 статті 170 КАС України.

Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у цій справі є хибним та таким, що зроблений внаслідок неповного з`ясування обставин у справі та з порушенням норм процесуального права."

Натомість, судом встановлено, що матеріали адміністративної справи містять 4 заяви, які суд розцінює як позовні, а саме:

- первинну, отриману судом 05.01.2026;

- отриману судом 02.02.2026;

- отриману судом 26.02.2026;

- отриману судом 09.03.2026.

Суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі здійснював аналіз останньої поданої позивачем заяви, яка була отримана судом 09.03.2026, з такими позовними вимогами:

"Встановити, що державний виконавець Ірина Антосік не забезпечила безумовного виконання судового рішення

Зобов`язати державного виконавця Ірину Антосік здійснити передбачені законом примусові виконавчі дії стосовно боржника по виконавчому провадженню №78415228 фізичну особу ОСОБА_2 скласти акт про здійснення кримінального злочину, направити його до органів поліції для подальшого виконання".

Натомість, фактично суд апеляційної інстанції досліджуючи підставу позову в межах цієї справи (№520/260/26), здійснив аналіз первинно поданої позовної заяви від 05.01.2026, оскільки тільки до неї позивачем було додано копію рішення від 11.03.2025 про повернення виконавчого документа без виконання.

Враховуючи зазначене вище, суд зауважує таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.

Правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

В цьому аспекті слід також взяти до уваги обсяг повноважень адміністративного суду при вирішення публічно-правового спору, що кореспондує з визначеним переліком способів захисту в адміністративному судочинстві.

Відтак, слід взяти до уваги, що відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд звертає увагу позивача, що наведеній вище нормі кореспондує зміст п. 4 ч. 2 ст.245 КАС України, відповідно до якого суду при вирішенні справи по суті надані повноваження з визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Натомість, відповідно до п., п. 2, 3 названої норми, суд може визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень та зобов`язати його утриматися від вчинення певних дій, визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Враховуючи те, що позивачем було подано 4 заяви, які суд розцінює як позовні, їх неузгодженість між собою, дослідження судом апеляційної інстанції первинно поданої позовної заяви від 05.01.2026, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, з метою надання можливості позивачу подати до суду уточнену позовну заяву, в "фінальній редакції", в якій вказати:

- виклад обставин справи;

- обґрунтування позовних вимог з посиланням на норми права та в чому саме полягає порушення прав позивача;

- позовні вимоги, враховуючи приписи ч.1 ст.5 КАС України (що позивач просить визнати протиправним, що позивач просить зобов`язати тощо).

Згідно частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України,

УХВАЛИЛА:

1. Позовну заяву - залишити без руху.

2. Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, викладену у формі окремого документа та її копію, яка за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, в якій вказати:

- виклад обставин справи;

- обґрунтування позовних вимог з посиланням на норми права та в чому саме полягає порушення прав позивача;

- позовні вимоги, враховуючи приписи ч.1 ст.5 КАС України (що позивач просить визнати протиправним, що позивач просить зобов`язати тощо).

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

4. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Cуддя А.А. Ширант