Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер: 379/516/26
Провадження № 2/379/549/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
03 червня 2026 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
з участю секретаря судового засідання Івахи К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 96103344 про надання кредиту від 02.10.2021, що становить 17 088,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Представник позивача в обґрунтування позовної заяви зазначає, що 02.10.2021 ТОВ «ФК «Ірбіс» та відповідач уклали договір про надання фінансового кредиту № 96103344, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 4800,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів в порядку та строки, визначених договором. ТОВ «ФК «Ірбіс» умови кредитного договору виконало, надавши відповідачці кредит в сумі 4800,00 грн в безготівковій формі, а відповідач свої зобов`язання за договором не виконав належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 17088,00 грн, яка складається з 4800,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 12288,00 грн заборгованості за процентами.
01.09.2025 ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір факторингу №01092025/1, за умовами якого ТОВ «ФК «Позика» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним договором.
За наведених обставин, ТОВ ФК «Позика» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 17088,00 грн.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Процесуальній дії у справі
23.03.2026 року в провадження Таращанського районного суду Київської області надійшла дана позовна заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 справу передано для розгляду судді Зінкіну В.І.
24.03.2026 згідно з вимогою ч. 6 ст. 187 ЦПК України суд отримав відповідь на запит про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Ухвалою суду від 25.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду,відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
28.04.2026 представник позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів.
Ухвалою суду від 30.04.2026 клопотання представника позивача задоволено.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. В позовній заяві прохав розглядати справу без їх участі.
Відповідач у судові засідання 30.04.2026 та 03.06.2026 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належно повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, водночас, позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, - є всі передбачені законом підстави для проведення заочного розгляду даної справи.
Ухвалою суду від 03.06.2026, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.
Зі змісту положень статті 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв`язку з ненаданням відповідачем у встановлений судом строк без поважних причин відзиву на позовну заяву, суд вирішує справу за наявним матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Суд встановив, що 02.10.2021 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ФК «Ірбіс» договір про надання фінансового кредиту №96103344, підписав його електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 531402.(а.с.27-37)
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, товариство надає кредит клієнту у розмірі 4800,00 гривень з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, передбачені цим договором у строки та на умовах даного договору.
Відповідно до п.3.2. кредитного договору, за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити Товариству пільгову процентну ставку у розмірі 2%; протягом пільгового періоду 14 календарних днів з 02.10.2021 року по 16.10.2021 року; протягом стандартного періоду 76 календарних днів з 17.10.2021 року по 31.12.2021 року стандартна процентна ставка становить 3%.
Згідно з п. 3.4, 4.1. кредитного договору, мета кредитування задоволення власних потреб клієнта, що не суперечать чинному законодавству України та не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю, а видача (надання) Товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті та яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки.
Надання відповідачу 02.10.2021 року кредиту в сумі 4800,00 грн, шляхом перерахування на картку № НОМЕР_1 підтверджується копією листа ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» №3152_251023173522 від 23.10.2025 року (а.с. 50).
Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-260513/70529-БТ від 22.05.2026, наданої на виконання ухвали суду від 30.04.2026, на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Згідно виписки про рух коштів по рахунку 02.10.2021 на дану платіжну картку зараховано платіж в сумі 4800,00 грн.
Згідно з п. 4.2, 4.3. кредитного договору, клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 31.12.2021 року, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. Клієнт має право на дострокове погашення (повернення) кредиту.
Відповідно до п. 7.2, 7.2.1, 7.2.3. кредитного договору, клієнт зобов`язаний повністю повернути кредит відповідно до п. 4.2. цього договору та сплачувати Товариству проценти за користування кредитом відповідно до п. 3.1, 3.2. цього договору.
Пунктами 7.3, 7.3.1, 7.3.2. кредитного договору Товариству надано право на повернення клієнтом суми кредиту у повному обсязі та на одержання від клієнта передбачених цим договором процентів за кредитом та/або штрафних санкцій за кредитом.
Згідно з п.11.1. кредитного договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим договором.
На підставі договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 року ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило на користь ТОВ «ФК «Позика» права вимоги до боржників (а.с. 39-44), в тому числі до відповідача за кредитним договором № 96103344 від 02.10.2021 року.
Як вбачається з витягу із додатку № 1 до договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 року залишок боргу ОСОБА_1 на дату відступлення права вимоги становить 17088,00 грн, з яких: 4800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12228,00 грн - заборгованості по відсотках (а.с. 18).
Згідно з п. 2.1. договору факторингу, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 2.2 договору факторингу, сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція відступлення прав вимоги за цим договором не є забезпечувальним відступленням. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: ''Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в ньому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає нього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."
Відповідно до п. 5.1.2. договору факторингу, ТОВ «ФК «Позика» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення прав вимоги за цим договором повідомити боржників у спосіб, визначений відповідно до вимог чинного законодавства, про факт відступлення прав вимог за договорами позик та про передачу персональних даних боржників, а також надати інформацію про фактора (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв`язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти).
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «ФК «Позика», відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «Ірбіс», ні на рахунок попереднього кредитора - ТОВ «ФК «Позика».
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приймаючи до уваги, що відповідач уклав з ТОВ «ФК «Ірбіс» договір про надання фінансового кредиту № 96103344 від 02.10.2021 року на суму 4800,00 грн, підписавши його електронним підписом, але не виконав взяті на себе зобов`язання щодо погашення кредитних коштів, у зв`язку з чим має заборгованість в загальній сумі 17088,00 грн, з яких: 4800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12228,00 грн - заборгованості по відсотках, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість.
Розподіл судових витрат
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що розподіл судових витрат не є позовною вимогою, має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
Ст. 137 ЦПК України детально описує порядок визначення та відшкодування вказаних витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини - заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: копію договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «Позика» та ФОП Горобей Руслана Геннадієвна, копію додаткової угоди № 96103344 від 16.02.2026 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Позика», в особі директора Міньковською А.В.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичну участь представника позивача при розгляді даної справи, ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають задоволенню, а тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі в розмірі 5500 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 264-265, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 258, 525-527, 551, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором №96103344 від 02.10.2021 у розмірі 17 088,00 грн (сімнадцять тисяч вісімдесят вісім гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» судові витрати понесені у зв`язку із сплатою судового збору у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення,якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 08.06.2026.
Головуючий:В. І. Зінкін
Судове рішення № 137201533, Таращанський районний суд Київської області було прийнято 03.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 379/516/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: