Рішення № 137201042, 05.06.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2026 року м. Рівне№460/6181/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненської обласної державної адміністрації, Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування припису, розпоряджень, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації, Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним і скасування розпорядження від 17.03.2026 №20-к "Про дисциплінарне провадження", припису №37-03/59-25 від 28.10.2025.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з жовтня 2023 року перебуває на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції в Рівненській обласній державній адміністрації. Зазначено, що при прийнятті на роботу позивачем було повідомлено голову адміністрації про роботу його доньки в даній установі. Вказує, що при виконанні ними своїх повноважень за весь період їх роботи в них було відсутнє пряме підпорядкування (відносини прямої організаційної або правової залежності). Вважає, що оскаржувані розпорядження про дисциплінарне провадження і припис суперечать нормам чинного законодавства, оскільки позивачем не вчинялося дисциплінарного проступку. З огляду на наведене, просив скасувати спірні рішення та позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 09.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 09.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

27.04.2026 на адресу суду надійшов відзив Національного агентства з питань запобігання корупції на позов, в якому відповідач 2 не визнав позовні вимоги. На обґрунтування заперечень зазначив, що не повідомляв начальника Рівненської обласної військової адміністрації, свого безпосереднього керівника, про потенційний конфлікт інтересів у зв`язку з наявністю повноважень дискреційного характеру стосовно своєї дочки, чим порушив п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією. Вважає, що у спірних правовідносинах діяв правомірно та обґрунтовано, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

01.05.2026 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому не погодився з доводами відповідача та просив позов задовольнити повністю.

05.05.2026 відповідач 2 подав до суду заперечення на відповідь на відзив, за змістом якого вважає твердження позивача необґрунтованими і просив у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві.

06.05.2026 на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач також просить визнати протиправним та скасувати розпорядження від 30.04.2026 №30-к "Про зауваження".

Ухвалою суду від 07.05.2026 заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у справі прийнято для спільного розгляду з первісним позовом. Цією ж ухвалою встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням збільшених позовних вимог.

07.05.2026 на адресу суду надійшов відзив на позов Рівненської обласної державної адміністрації, згідно з яким відповідач позовні вимоги не визнав. На обґрунтування своїх заперечень повідомив, що в листопаді 2025 року на адресу адміністрації надійшов припис НАЗК з вимогою виявити шляхом проведення службового розслідування причин та умов, що призвели до невиконання завідувачем сектору з питань запобігання та виявлення корупції облдержадміністрації ОСОБА_1 вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції». Стверджує, що оскаржувані розпорядження і припис прийняті в межах повноважень, у спосіб та порядку, визначені чинним законодавством, а тому просив в задоволенні позову відмовити.

12.05.2026 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому заперечив доводи відповідача і просив позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, зазначених у позові.

Ухвалою суду від 05.06.2026 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відмовлено.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті, долучені до них документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 06.10.2023 обіймає посаду завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Рівненської обласної військової адміністрації, що підтверджується наказом начальника Рівненської обласної військової адміністрації від 05.10.2023 № 36-к.

У межах реалізації повноважень, передбачених у п. 61 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції», Національним агентством з питань запобігання корупції було встановлено, що станом на день призначення ОСОБА_1 на посаду керівника уповноваженого підрозділу (06.10.2023), його дочка ОСОБА_2 також працювала у Рівненській обласній військовій адміністрації, а саме: відповідно до наказу начальника Рівненської обласної військової адміністрації від 22.06.2022 № 3-к призначена на посаду провідного інспектора відділу роботи з персоналом апарату Рівненської обласної військової адміністрації з 23.06.2022, а наказом начальника Рівненської обласної військової адміністрації від 31.07.2024 №37-к ОСОБА_2 призначена на посаду головного спеціаліста цього відділу з 01.08.2024. Зазначено, що позаслужбові (сімейні) стосунки із дочкою зумовлюють наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу, який може вплинути на об`єктивність вчинення дій / прийняття рішень стосовно близької особи під час реалізації ним своїх службових повноважень. Відповідно до листа Рівненської обласної військової адміністрації від 22.09.2025 № вих-9197/0/01-33/25 ОСОБА_1 не повідомляв начальника Рівненської обласної військової адміністрації, свого безпосереднього керівника, про наявність потенційного конфлікту інтересів у зв`язку з наявністю повноважень дискреційного характеру стосовно своєї дочки, чим порушив п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією.

У зв`язку з цим, 28.10.2025 Національним агентством з питань запобігання корупції винесено припис голові Рівненської обласної військової адміністрації з вимогою провести службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до порушення завідувачем сектору з питань запобігання та виявлення корупції вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», та усунути виявлені порушення Закону, а саме вжити відповідних заходів щодо належного врегулювання потенційного конфлікту інтересів у діяльності ОСОБА_1 ; розглянути питання щодо притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

На виконання вказаного припису 13.11.2025 начальником Рівненської обласної військової адміністрації №88-к прийнято розпорядження про проведення з 14.11.2025 по 14.12.2025 службового розслідування стосовно завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Рівненської облдержадміністрації ОСОБА_1 та утворення комісії з проведення службового розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування відповідачем складено акт від 12.12.2025, який листом від 19.12.2025 № вих-12553/0/01-33/25 був направлений на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції.

Згідно з висновками акту ОСОБА_1 не був наділений організаційно-розпорядчими повноваженнями під час реалізації яких, він міг вчинити дії, приймати рішення, чи утримуватись від вчинення дій чи прийняття рішень стосовно своєї доньки ОСОБА_2 , тобто не мав відповідних повноважень, тому конфлікт інтересів не виникав. Враховуючи відсутність у ОСОБА_1 потенційного конфлікту інтересів по відношенню до ОСОБА_2 , комісія прийшла до висновку про відсутність порушення з боку ОСОБА_1 вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», а отже і про відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

19.01.2026 на адресу Рівненської обласної військової адміністрації надійшов лист Національного агентства з питань запобігання корупції, яким повідомлено, що надіслані до агентства матеріали не містять інформації про встановлення причин та умов, які призвели до порушення ОСОБА_1 вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону №1700-VII під час виконання повноважень завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Рівненської обласної державної (військової) адміністрації. При цьому зазначено, що з огляду на зміст акту службового розслідування від 12.12.2025 здійснення комісією з проведення службового розслідування оцінки щодо наявності або відсутності пов`язаного з корупцією правопорушення виходить за межі її повноважень у разі проведення службового розслідування на виконання припису Національного агентства. Вказані обставини вже були встановлені Національним агентством та стали підставою для внесення припису.

У зв`язку з цим, 26.01.2026 начальником Рівненської обласної військової адміністрації прийнято розпорядження №5-к, яким з метою виявлення причин та умов, що призвели до порушення завідувачем сектору з питань запобігання та виявлення корупції вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» вирішено провести з 27.01.2026 по 13.03.2026 службове розслідування щодо ОСОБА_3 , з урахуванням листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.01.2026 №37-03/2932-26.

13.03.2026 за наслідками службового розслідування складено акт, за змістом якого встановлено, що при виконанні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 службових повноважень у них було відсутнє пряме підпорядкування (відносини прямої організаційної або правової залежності), а тому він вважав, що відсутній будь-який конфлікт інтересів і відповідного повідомлення не подавав. Так, комісія дійшла висновку, що умовою, що призвела до порушення завідувачем сектору з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_1 вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» є його переконання що виконання вимог ст. 27 цього Закону звільняє від обов`язків, передбачених ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», і що подання повідомлень про близьких осіб (від 05.10.2023 та 01.08.2024) є вичерпним і достатнім заходом. Додатковим чинником такого переконання стала відсутність прямого підпорядкування та відносин прямої організаційної або правової залежності, відсутність протягом усього періоду діяльності будь-яких конкретних ситуацій, які б вимагали прийняття рішень чи вчинення дій щодо близької особи, а також відсутність у Методичних рекомендаціях від 12.01.2024 №2 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів дотримання обмежень щодо запобігання корупції» подібних випадків. Це призвело ОСОБА_1 до висновку, що факт попереднього відкритого декларування родинних зв`язків є цілком достатнім для забезпечення прозорості. Причиною, що призвела до порушення завідувачем сектору з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_1 вимог п.2 ч.1 ст.28 України «Про запобігання корупції» є невірний підхід до трактування норм Закону України «Про запобігання корупції.

З огляду на встановлене, за результатами службового розслідування комісія вирішила, зокрема, звернутися до голови Рівненської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

Розпорядженням голови Рівненської обласної державної (військової) адміністрації від 17.03.2026 №20-к «Про дисциплінарне провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 - завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Рівненської обласної державної адміністрації, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку. Визначено строк здійснення дисциплінарного провадження з 18.03.2026 по 01.05.2026 (з урахуванням розпорядження начальника обласної військової адміністрації №26-к від 16.04.2026 про внесення змін).

Так, в період з 18.03.2026 по 17.04.2026 щодо ОСОБА_1 було здійснено дисциплінарне провадження, в межах якого дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 мав вибір визначати повноту контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, в тому числі вживати чи не вживати заходів з виявлення конфлікту інтересів та сприяння його врегулюванню стосовно своєї дочки, направляти чи не направляти повідомлення до спеціально уповноважених суб`єктів щодо порушення вимог закону, тобто мав можливість реалізувати свої повноваження у найбільш сприятливий для своєї дочки ОСОБА_2 спосіб. Дисциплінарна комісія зазначила, що невиконання ОСОБА_1 посадового обов`язку, а саме невиконання вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» - неповідомлення безпосереднього керівника про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, унеможливило своєчасне вжиття керівництвом заходів з врегулювання конфлікту інтересів, що створило ризик прийняття упереджених рішень, дій посадової особи.

Враховуючи вищенаведене, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що у діях завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції обласної державної адміністрації ОСОБА_1 наявний дисциплінарний проступок, що передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме не виконання посадового обов`язку, визначеного у пунктах 1, 9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», у 1.5 розділу IV Положення про сектор з питань запобігання та виявлення корупції Рівненської обласної державної адміністрації, затвердженого 22 розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації начальника Рівненської обласної військової адміністрації від 09.10.2023 № 77-к, а саме невиконання вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про державну службу» - неповідомлення безпосереднього керівника про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів.

На підставі встановленого, дисциплінарна комісія рекомендувала притягнути до дисциплінарної відповідальності завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції обласної державної адміністрації ОСОБА_1 та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

30.04.2026 начальником Рівненської обласної державної адміністрації винесено розпорядження №30-к, згідно з яким до ОСОБА_1 , завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції обласної державної адміністрації, за порушення п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про державну службу» застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Вважаючи розпорядження від 17.03.2026 №20-к "Про дисциплінарне провадження", припис №37-03/59-25 від 28.10.2025 та розпорядження №30-к від 30.04.2026 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону №889-VІІІ посада державної служби є визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Основні обов`язки державного службовця визначені ст.8 Закону № 889-VIII відповідно до ч.1 якої державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.

Відповідно до ст.64 № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з ч.1 ст.65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, установлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VІІІ).

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону №889-VІІІ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон №1700-VII), ст.1 якого визначено, що корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; правопорушення, пов`язане з корупцією, - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно ч.1 ст.27 Закону №1700-VII особи, зазначені у п.1 ч.1 ст.3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам. Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у п.1 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Крім того, за правилами ч.1 ст.28 Закону №1700-VII особи, зазначені у п.1, п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз`яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз`ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

Згідно з ч.6 ст.12 Закону №1700-VII у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, захисту викривачів або іншого порушення цього Закону, порушення вимог законодавства з питань лобіювання, інших вимог та обмежень, передбачених Законом України "Про лобіювання", Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.

Припис Національного агентства є обов`язковим для виконання. Про результати виконання припису Національного агентства посадова особа, якій його адресовано, інформує Національне агентство упродовж десяти робочих днів з дня одержання припису.

Судом встановлено, що Національним агентством з питань запобігання корупції 28.10.2025 винесено припис голові Рівненської обласної військової адміністрації з вимогою провести службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до порушення завідувачем сектору з питань запобігання та виявлення корупції вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», та усунути виявлені порушення Закону, а саме вжити відповідних заходів щодо належного врегулювання потенційного конфлікту інтересів у діяльності ОСОБА_1 ; розглянути питання щодо притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

Так, відповідно до наказу начальника Рівненської обласної військової адміністрації від 05.10.2023 №36-к ОСОБА_1 призначено з 06.10.2023 на посаду завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Рівненської обласної державної адміністрації.

Як стверджується позивачем та підтверджується матеріалами справи, при призначенні на посаду ОСОБА_1 було подано голові Рівненської обласної державної адміністрації начальнику обласної військової адміністрації заяву від 05.10.2023, якою повідомлено, що при призначенні на посаду він буде мати близьку особу, дочку, ОСОБА_2 , яка працює на посаді провідного інспектора відділу роботи з персоналом апарату облдержадміністрації. У вказаній заяві ним зазначено, що вимоги ст.27 Закону № 1700-VII в даному випадку поширюватись не будуть, так як відсутнє безпосереднє підпорядкування. Також ОСОБА_1 повідомлено, що він ознайомлений з вимогами ст.28 Закону № 1700-VII.

Згідно із наказом начальника обласної військової адміністрації від 31.07.2024 № 33-к ОСОБА_2 звільнено з 31.07.2024 з посади провідного інспектора відділу роботи з персоналом апарату облдержадміністрації та наказом начальника обласної військової адміністрації від 31.07.2024 № 37-к призначено з 01.08.2024 на посаду головного спеціаліста відділу роботи з персоналом апарату Рівненської обласної державної адміністрації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1700-VII ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є державними службовцями, на яких поширюється дія цього Закону.

Суд враховує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 при призначенні на посади подавалися голові Рівненської обласної державної адміністрації заяви з повідомленням про роботу близьких осіб в адміністрації.

Поряд з цим, вказане свідчить про дотримання ними вимог ст.27 Закону № 1700-VII.

Натомість в ході дисциплінарного провадження комісією встановлено невиконання ОСОБА_1 вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону № 1700-VII - неповідомлення безпосереднього керівника про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів.

При цьому, згідно з визначенням, наведеним у ст.1 Закону №1700-VII потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

У методичних рекомендаціях щодо застосування окремих положень Закону №1700-VII стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції, наданих Національним агентством з питань запобігання корупції від 21.10.2022 №13, роз`яснено, що приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Згідно з п.1.6 розділу І Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Відповідно до п.2.4 розділу ІІ Методології проведення антикорупційної експертизи, дискреційні повноваження мають такі ознаки:

1) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд оцінювати юридичний факт (фактичний склад), внаслідок чого можуть виникати, змінюватись або припинятись правовідносини;

2) дозволяють на власний розсуд обирати одну із декількох запропонованих у нормативно-правовому акті, проекті нормативно-правового акта форм реагування на цей юридичний факт;

3) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд вибирати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації;

4) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) обрати форму реалізації своїх повноважень - видання нормативного або індивідуально-правового акта, вчинення (утримання від вчинення) адміністративної дії;

5) наділяють орган (особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення;

6) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд визначати спосіб виконання управлінського рішення, у тому числі передавати виконання прийнятого рішення підлеглим особам, іншим органам державної влади та місцевого самоврядування, встановлювати строки і процедуру виконання.

Поняття потенційного конфлікту інтересів включає в себе поняття неупередженості та об`єктивності при вчиненні чи не вчиненні певних дій під час виконання повноважень. При цьому, поняття потенційного конфлікту інтересів значно ширше і потребує з`ясування інших ознак, а саме, наявності у особи приватного інтересу.

Потенційний конфлікт інтересів - це конфлікт інтересів, який може виникнути в майбутньому. Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Потенційний конфлікт інтересів, як і реальний конфлікт інтересів, має три елементи.

Перший елемент - це наявність у державного службовця повноваження, які можуть бути використані для задоволення приватного інтересу.

Другий елемент - це наявність у державного службовця приватного інтересу в тій сфері, в якій він виконує зазначені вище повноваження.

Третій елемент - це ризик впливу приватного інтересу державного службовця на об`єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених обов`язків та повноважень в майбутньому.

При цьому всі три елементи повинні бути доведені, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що при вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових / представницьких повноважень, що є дискреційними. Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Правові висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 23.12.2023 у справі № 420/27509/21, від 13.02.2025 у справі № 380/13896/23, від 17.07.2025 справі № 300/3881/25, від 09.04.2026 у справі № 320/39176/23.

Відповідно до посадової інструкції до повноважень ОСОБА_2 належали, зокрема, підготовка проєктів наказів розпоряджень з питань управління персоналом, в тому числі щодо встановлення премій, надбавок працівникам апарату, керівникам структурних підрозділів облдержадміністрації, призначення/звільнення працівників апарату і, надання відпусток; забезпечення ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників та бронювання військовозобов`язаних за апаратом у мирний час і на період мобілізації та воєнного часу; перевірка при оформленні на роботу громадян, наявності у них військовооблікових документів, повідомлення ТЦК про військовозобов`язаних і призовників, прийнятих на роботу чи звільнених із роботи, зміни в їх облікових даних; підготовка проєктів документів для подачі у міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо погодження призначення/звільнення керівників структурних підрозділів обласної державної адміністрації; підготовка матеріалів щодо проведення конкурсів на зайняття посад державної служби конкурсною комісією облдержадміністрації; підготовка проєктів наказів та розпоряджень про службові відрядження у межах України та за кордон та ін.

Згідно з посадовою інструкцією завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Рівненської обласної державної адміністрації, затвердженої керівником апарату Рівненської обласної державної адміністрації 06.10.2023, та Положенням про сектор з питань запобігання та виявлення корупції Рівненської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації начальника Рівненської обласної військової адміністрації від 09.10.2023 №77-к, до повноважень завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Рівненської обласної державної адміністрації належить, зокрема: вжиття заходів з виявлення конфлікту інтересів та сприяння його врегулюванню, здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, візування проєктів актів Рівненської обласної військової адміністрації з основної діяльності, адміністративно-господарських питань, кадрових питань; проведення перевірок фактів подання працівниками Рівненської обласної військової адміністрації декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та повідомлення НАЗК про випадки неподання або несвоєчасного їх подання, інформування НАЗК або інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції про факти, що можуть свідчити про вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень та інших порушень вимог Закону №1700-VII працівниками Рівненської обласної державної адміністрації, підписання та направлення повідомлення до спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції щодо порушень вимог Закону № 1700-VII працівниками органу.

Водночас, реалізація вказаних повноважень ОСОБА_1 поширювалась також щодо його доньки - головного спеціаліста відділу роботи з персоналом апарату ОСОБА_2 , як посадової особи Рівненської облдержадміністрації (під час перебування її на державній службі в Рівненській обласній державній адміністрації у період з 01.08.2024 по 07.11.2025).

Вказане свідчить про наявність в завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Жижчука В.О. потенційного конфлікту інтересів.

Таким чином, після призначення ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста відділу роботи з персоналом апарату облдержадміністрації (01.08.2024), ОСОБА_1 не пізніше наступного робочого дня (02.08.2024) зобов`язаний був повідомити безпосереднього керівника про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів.

При цьому, щодо тверджень позивача, що за весь час роботи у нього не виникало обставин, які могли б навіть теоретично викликати конфлікт інтересів під час спільної роботи з його донькою, жодних управлінських рішень щодо доньки ним не приймалися і не могли бути прийняті, суд зазначає, що наявність конкретних ситуацій, які б вимагали прийняття рішень чи вчинення дій щодо близької особи, свідчить про виникнення вже реального конфлікту інтересів. Так, відмінність між потенційним та реальним конфліктом інтересів полягає в тому, що при потенційному конфлікті інтересів є приватний інтерес і є можливість реалізувати службові повноваження (тобто, у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові повноваження, така ситуація надалі впливатиме на об`єктивність особи під час реалізації повноважень). При реальному конфлікті інтересів особа реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження з питання, у якому у неї наявний приватний інтерес.

Враховуючи вищенаведене, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що у діях завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції обласної державної адміністрації ОСОБА_1 наявний дисциплінарний проступок, що передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VІІІ, а саме: невиконання посадового обов`язку, визначеного у пунктах 1, 9 ч.1 ст.8 Закону №889-VІІІ, невиконання вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону №1700-VII - неповідомлення безпосереднього керівника про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів.

Згідно із ст. 74 Закону № 889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

В силу вимог ст.67 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

В ч.2 вказаної статті Закону визначено обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця, а в ч.4 - обставини, що обтяжують відповідальність державного службовця.

30.04.2026 начальником Рівненської обласної державної адміністрації винесено розпорядження №30-к, згідно з яким до ОСОБА_1 , завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції обласної державної адміністрації, за порушення п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про державну службу» застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем при визначенні позивачу дисциплінарного стягнення було враховано обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця ОСОБА_1 , а саме: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень, позитивна характеристика працівника, високі показники виконання службових завдань, відсутність наміру навмисно приховувати потенційний конфлікт інтересів, відкрите повідомлення про роботу близької особи своєї дочки ОСОБА_2 . Дисциплінарна комісія також враховала відсутність обставин, що обтяжують відповідальність позивача. Крім того, зауважила, що на час дисциплінарного провадження у ОСОБА_1 був відсутній потенційний конфлікт інтересів, адже його дочку ОСОБА_2 звільнено з посади 07.11.2025 за угодою сторін.

У зв`язку з цим, до позивача за вчинений ним дисциплінарний проступок було застосовано найбільш м`який вид дисциплінарного стягнення.

З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачі при прийняті оскаржуваних припису №37-03/59-25 від 28.10.2025, розпорядження від 17.03.2026 №20-к "Про дисциплінарне провадження" та розпорядження №30-к від 30.04.2026 діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказані рішення відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, обґрунтовані, а отже не підлягають скасуванню.

В силу вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даного спору дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для застосування положень ст. 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації, Національного агенства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування припису, розпоряджень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 05 червня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Рівненська обласна державна адміністрація (майдан Просвіти, буд. 1, м. Рівне, Рівненська обл.,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 13986712) Відповідач - Національне агенство з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, 28, м. Київ, 01103, ЄДРПОУ/РНОКПП 40381452)

Суддя Д.П. Зозуля