Ухвала суду № 137200588, 08.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27192/21

УХВАЛА

08 червня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про роз`яснення судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, Головного управління ДФС в Миколаївській області про визнання наказу про звільнення протиправним та зобов`язання поновити на рівнозначній посаді, нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, Головного управління ДФС в Миколаївській області про визнання наказу про звільнення протиправним та зобов`язання поновити на рівнозначній посаді, нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 30.09.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив повністю, а саме:

- визнав незаконним й протиправним наказ Державної фіскальної служби України № 1488-0 від 23.11.2021 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та скасував його;

- поновив ОСОБА_1 в органах Державної податкової служби України на посаді, рівнозначній посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області, як наслідок скасування наказу про звільнення;

- зобов`язав Державну податкову службу України, як правонаступника Державної фіскальної служби України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.11.2021 по день ухвалення рішення.

Додатковим рішенням від 24.10.2022 допущено до негайного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 в частині поновлення ОСОБА_1 в органах Державної податкової служби України на посаді, рівнозначній посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області, як наслідок скасування наказу про звільнення.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №420/27192/21 повернуто апелянту.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 апеляційну скаргу Державної податкової служби України на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року у справі №420/27192/21 повернуто апелянту.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 апеляційну скаргу Державної податкової служби України задоволено частково; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №420/27192/21- скасовано та ухвалено нову постанову, якою:

Адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним наказ Державної фіскальної служби України № 1488-о від 23 листопада 2021 року в частині підстав звільнення ОСОБА_1 (п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу).

Змінено підставу звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області з підстав передбачених п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу на за п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу.

Зобов`язано Комісію з реорганізації Державної фіскальної служби України внести зміни до наказу № 1488-о від 23 листопада 2021 року в частині зазначення підстави звільнення ОСОБА_1 - п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2025 касаційну адвоката Джулая Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково; постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року скасовано; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року в частині поновлення ОСОБА_1 в органах Державної податкової служби України на посаді, рівнозначній посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області змінено, щодо мотивів задоволення позовних вимог, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови; змінено резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року, і викладено пункт третій резолютивної частини в наступній редакції: Поновити ОСОБА_1 в Головному управлінні ДФС в Миколаївській області на посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області, з 29 вересня 2021 року; в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року залишено в силі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 визнано виконавчий лист № 420/27192/21 від 23.12.2022, виданий Одеським окружним адміністративним судом щодо зобов`язання Державну податкову службу України, як правонаступника Державної фіскальної служби України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.11.2021 по день ухвалення рішення таким, що не підлягає виконанню. Роз`яснено ОСОБА_1 про наявну у нього можливість отримати новий виконавчий лист, з метою забезпечення належного виконання рішення у справі № 420/27192/21.

23.03.2026 року по справі № 420/27192/21 видано виконавчий лист, в частині виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 про зобов`язання Державної податкової служби України, як правонаступника Державної фіскальної служби України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.11.2021 по день ухвалення рішення.

13.05.2026 від представника Державної податкової служби України надійшла заява, в якій заявник просить суд

роз`яснити пункт 4 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі № 420/27192/21, залишений у силі постановою Верховного Суду від 15 серпня 2025 року, в частині визначення періоду, за який Державна податкова служба України зобов`язана нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

роз`яснити, чи впливає дата 29 листопада 2021 року, дата поновлення ОСОБА_1 на посаді за висновком Верховного Суду відповідно до постанови від 15 серпня 2025 року, на період виконання пункту 4 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Дану заяву відповідач обґрунтовує тим, що в остаточному судовому рішенні у справі № 420/27192/21 одночасно наявні: 1. дата 26 листопада 2021 року як початкова дата періоду, за який ДПС зобов`язано нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу; 2. дата 29 листопада 2021 року як дата поновлення Позивача (перший робочий день після звільнення). На стадії виконання рішення виникає необхідність у роз`ясненні того, чи залишається період виконання майнової частини рішення визначеним пунктом 4 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року з 26 листопада 2021 року по 30 вересня 2022 року, чи дата поновлення, зазначена у пункті 3 резолютивної частини рішення. Наявність зазначених дат у різних частинах остаточного судового рішення зумовлює необхідність роз`яснення пункту 4 резолютивної частини рішення в частині визначення періоду виконання майнової вимоги.

Розглянувши заяву та наведене обґрунтування, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Стаття 254 КАС України чітко визначає, що роз`яснення судового рішення не передбачає зміну змісту судового рішення.

За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Таким чином, є дві умови, за яких роз`яснюється рішення: перша умова це та, що не можна змінювати його зміст, а друга якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов`язано його виконувати і орган, який буде його виконувати.

Відтак, роз`яснення рішення це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз`яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.

Суд зазначає, що в рішенні по справі № 420/27192/21 сформовано висновки щодо часткового задоволення позову та в мотивувальній частині наведено обґрунтовані мотиви та підстави з посиланням на норми матеріального законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

При цьому, Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 30.09.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив, зокрема, зобов`язав Державну податкову службу України, як правонаступника Державної фіскальної служби України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.11.2021 по день ухвалення рішення.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2025 змінено резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року, зокрема викладено пункт третій резолютивної частини в наступній редакції: Поновити ОСОБА_1 в Головному управлінні ДФС в Миколаївській області на посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області, з 29 вересня 2021 року;

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року залишено в силі.

Відтак, з огляду на викладене слідує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року, у даній справі встановлюється дата, з якої необхідно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, по день ухвалення рішення.

За таких умов підстави для роз`яснення рішення суду від 30.09.2022 по справі № 420/27192/21 в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України, відсутні, оскільки зазначене рішення є цілком обґрунтоване та зрозуміле у зв`язку з чим зазначене рішення суду роз`яснення не потребує.

Керуючись ст.ст. 205,254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Державної податкової служби України про роз`яснення судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, Головного управління ДФС в Миколаївській області про визнання наказу про звільнення протиправним та зобов`язання поновити на рівнозначній посаді, нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу відмовити.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту іі підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО