Ухвала суду № 137200562, 08.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16527/26

УХВАЛА

08 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 04 червня 2026 року надійшов позов Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби , в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 16.06.2025 № 151520-15/2301-2025;

- стягнути з відповідача на користь Маяківської сільської ради судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.

Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Спірні правовідносини у даній справі виникли у сфері податкових правовідносин, а тому до них підлягають застосуванню строки звернення до суду, визначені КАС України з урахуванням правових висновків Верховного Суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, оскаржувані пункт 3 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 16.06.2025 № 151520-15/2301-2025.

З адміністративним позовом до суду позивач звернувся лише 04.06.2026, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного статтею 122 КАС України.

При цьому суд зазначає, що перебіг строку звернення до суду розпочинається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Враховуючи характер оскаржуваних рішень та дату їх прийняття, позивач був обізнаний або повинен був бути обізнаний про можливе порушення своїх прав саме з моменту винесення податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, позовна заява не містить заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позовної заяви заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку або якщо підстави, наведені у такій заяві, визнані неповажними, позовна заява залишається без руху.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до адміністративного суду, у зв`язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначеного недоліку шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із наведенням поважних причин його пропуску та наданням належних доказів на їх підтвердження.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.

Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Також суд звертає увагу, що принцип змагальності, передбачений статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, стосується активної поведінки зацікавлених осіб, що беруть участь у справі. Йдеться про реалізацію їхніх матеріальних і процесуальних прав задля впливу на результат розгляду та вирішення справи в межах адміністративного процесу з метою захисту законних прав та інтересів

Принцип диспозитивності пов`язаний з розглядом і вирішенням адміністративного спору з ініціативи зацікавлених осіб в обсязі заявлених сторонами вимог по суті спору.

Тому, на етапі до того, як відбулося відкриття провадження у справі, для оцінки судом наявності спору у справі, саме позивач має надати відповідні докази, пояснення і забезпечити їх переконливість.

Частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.

З урахуванням викладеного суд, з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого підходу у вирішенні питання щодо можливості розгляду адміністративного позову судом, вважає за доцільне, згідно з частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжити позивачеві на п`ять днів строк для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання до суду, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов