Ухвала суду № 137200351, 02.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9096/24

Провадження 2-п/522/127/26

УХВАЛА

02 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участі секретаря судового засідання Зелінська К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 грудня 2025 року у справі № 522/9096/24 за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про припинення володіння правом власності на житловий будинок, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні територіальною громадою земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 522/9096/24 за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про припинення володіння правом власності на житловий будинок, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні територіальною громадою земельної ділянки.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.12.2025 року, ухваленим у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги задоволено.

13.05.2026 до Приморського районного суду м. Одеси, через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.12.2025 у справі № 522/9096/24, у якій заявниця просила скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18.03.2026 року та призначити справу до розгляду в загальному провадженні. Також просили поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, вказує, що відповідачці не було відомо про розгляд справи, про існування судового рішення дізналась лише 07.05.2026 після отримання повідомлення в застосунок «ДІЯ» про відкриття виконавчого провадження та блокування рахунків.

Відповідачка ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим з огляду на порушення норм процесуального та матеріального права. Заявниця зазначає, що була позбавлена права на судовий захист та доступу до правосуддя, оскільки не отримувала судових повісток і дізналася про існування справи лише 07.05.2026 після відкриття виконавчого провадження та блокування рахунків. Вказана обставина є поважною причиною пропуску строку на оскарження, який підлягає поновленню. По суті спору ОСОБА_1 наголошує на своєму статусі добросовісного набувача, акцентуючи, що знесення об`єкта є крайньою мірою, яка за відсутності доведених перешкод у користуванні ділянкою та належного дослідження альтернативних способів захисту порушує вимоги ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та приватними майновими правами. З огляду на викладене, заявниця просить суд поновити строк на подання заяви, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.04.2026 року заяву про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси прийнято до провадження судді Науменко А.В.

У судове засідання призначене на 02.06.2026 року з`явились представник Одеської міської ради Славинський А.Ю. та прокурор Рубанова Н.О.

Представник Одеської міської ради Славинський А.Ю. та прокурор Рубанова Н.О. заперечували проти заяви про перегляд заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про перегляд заочного рішення суду, заслухавши пояснення учасників справи, приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законодавець для скасування заочного рішення суду передбачає сукупність умов, а саме неявка в судове засідання з поважних причин та істотне значення доказів для вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.12.2025 року, ухваленим у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги задоволено.

Для перегляду судом заочного рішення необхідна наявність усіх підстав для перегляду передбачених ч.1 ст. 288 ЦПК України, які у заяві відповідача про перегляд заочного рішення відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином сповіщений про час розгляду справи. Відзиву, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Так, згідно матеріалів справи вбачається, що відповідача сповішено про дату судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки (а.с. 100). Додатково відповідача було сповіщено шляхом направлення смс, за письмовою заявою відповідача.

Суд враховує, що заявником не додано належних доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача та які мають мати істотне значення для правильного вирішення спору та які не були відомі суду підчас задоволення заочного рішення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - справа "Желтяков проти України" (п.42-43) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Відповідно до ч. 3ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо остаточності рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення, а значить заява підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.4,12, 13,76, 258-261, 287 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без задоволення заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 грудня 2025 року у справі № 522/9096/24 за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про припинення володіння правом власності на житловий будинок, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні територіальною громадою земельної ділянки.

.Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення даної ухвали (ч.4 с. 287 ЦПК України).

Суддя А.В. Науменко

Повний текст ухвали виготовлено 08.06.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

02.06.26