Рішення № 137200114, 11.05.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/92/26

провадження № 2/492/402/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11 травня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 14388,63 грн., а також судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 02 вересня 2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі за текстом - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір (оферта) № 02.09.2024-100000419 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною кредитного договору, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 5000,00 грн., строком на 140 днів з датою повернення 19 січня 2025 року, а відповідачка отримала кредит у вказаній сумі та зобов`язалася повернути кредитні кошти у повному обсязі та за користування кредитом сплатити проценти, а також інші платежі, визначену кредитним договором. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за вказаним кредитним договором у відповідачки перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 14388,63 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 6300,00 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 588,63 грн., неустойки у розмірі 2500,00 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідачки, оскільки остання ухилилась від добровільного погашення заборгованості по вказаному договору, що є порушенням прав позивача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але просив суд про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, але до суду від неї надійшла хаява, згідно якої просила суд про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги позивача визнала частково, заперечувала проти стягнення з неї неустойки за користування кредитом.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов`язального права, пов`язані з ухиленням боржниці від виконання своїх обов`язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (а. с. 32), позивачем у справі, та ОСОБА_1 (а. с. 47-49), відповідачкою у справі, 02 вересня 2024 в електронній формі було укладено кредитний договір № 02.09.2024-100000419 (далі за текстом Договір) шляхом підписання його одноразовим ідентифікатором Е-725, відповідно до умов якого ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надало, а ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності на строк 140 днів, з датою повернення кредиту 19 січня 2025 року з: процентною ставкою - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; денною процентною ставкою 0,87%, неустойкою у розмірі 50,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/ неналежно виконаного зобов`язання, а також комісією - 20% від суми кредиту, що дорівнює 1000,00 грн. (а. с. 10-17).

Пунктом 2 Договору визначено, що електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферти), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферти), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті пози чальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозицій (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в повідомлені на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

У заявці, яка сформована безпосередньо ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за Договором та наступними договорами: 4149-49XX-XXXX-3873.

Згідно пункту 10.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) оферта, договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.

Відповідно до пункту 6.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) оферта, позичальник зобов`язався забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; неустойки, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором - негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

У випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за Договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом (пункт 7.6. Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) оферта).

На виконання умов Договору ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»02 вересня 2024 року перерахувало грошові кошти у сумі 5000,00 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 , відповідачки у справі, про що свідчить Лист № 113-1901 від 19 січня 2025 року ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (а. с. 31).

В порушення умов зазначеного Договору ОСОБА_1 , відповідачка у справі, взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого у неї перед ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»станом на 26 січня 2026 року виникла заборгованість, яка згідно з розрахунком по заборгованості за кредитним договором склала загальну суму 14388,63 грн., з якої: основний борг сумі 5000,00 грн., проценти у сумі 6300,00 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) у сумі 588,63 грн., неустойка у сумі 2500,00 грн. (а. с. 23-28).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення частини 1 статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 вказаного закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 вказаного закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 вказаного закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Так, відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 02 вересня 2024 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір (оферти) № 02.09.2024-100000419.

На підтвердження розміру заборгованості у ОСОБА_1 , відповідачки у справі, позивачем додано до позовної заяви довідку-розрахунок про стан заборгованості за Договором № 02.09.2024-100000419 від 02 вересня 2024 року, згідно якої заборгованість за основним боргом становить - 5000,00 грн., за процентами 6300,00 грн., комісія за обслуговування 588,63 грн. та 2500,00 грн. неустойка.

Окрім того, матеріали справи не містять також й доказів на підтвердження повного/часткового погашення вказаної заборгованості позичальницею ОСОБА_1 , відповідачкою у справі.

Таким чином, зважаючи на викладене в своїй сукупності, беручи до уваги, що наявними матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачкою кредитних коштів, обумовлення сторонами розміру процентної ставки за користування наданим кредитом та строк надання, відсутність в матеріалах справи відомостей про повернення відповідачкою отриманих в кредит грошових коштів та сплату процентів, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами, комісією, що становить загальну суму 11888,63 грн. (5000,00 грн. тіло кредиту + 6300,00 грн. проценти + 588,63 грн. комісія).

Стосовно заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідачки неустойки у розмірі 2500,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також пункту 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Беручи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що нарахування неустойки за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки неустойки у сумі 2500,00 грн. слід відмовити.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи відсутність заперечень проти позову зі сторони відповідачки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з позову, поданого до суду 26 січня 2026 року, ціна позову позивачем визначена у сумі 14388,63 грн.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № НА00003760 від 20 січня 2026 року (а. с. 1).

Вимоги позову є частково задоволеними, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 11888,63 грн., що складає 82,53 % від ціни позову.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до статті 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» підлягає стягненню сума судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 2199,94 грн. (2662,40 грн.* 82,63 %).

Керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 15, 19, 44, 48, 76-81, 89, 95, 128, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (місцезнаходження: вулиця Саксаганського, будинок 133-А, місто Київ, 01032, код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором № 02.09.2024-100000419 від 02 вересня 2024 року у розмірі 11888 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 63 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (місцезнаходження: вулиця Саксаганського, будинок 133-А, місто Київ, 01032, код ЄДРПОУ: 37356833) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2199 (дві тисячі сто дев`яносто дев`ять) гривень 94 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано протягом строку оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.