Рішення № 137199574, 08.06.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/15807/25

Провадження № 2/175/3235/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"08" червня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., представника позивача Органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради Воднєвої Н.В., третьої особи ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду с-щя Слобожанське цивільну справу № 175/15807/25 за позовною заявою Органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, у якій позивач просить суд: позбавити матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття та перерахувати на особистий рахунок дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття та перерахувати на особистий рахунок дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття та перерахувати на особистий рахунок дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Державному закладу до якого буде влаштовано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 або їх законному представнику відкрити рахунки на ім`я дітей у Державному ощадному банку України та отримати виконавчі листи і надати їх до відповідного відділу державної виконавчої служби.

В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю малолітніх дітей, а саме: малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Відомості про батька внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).

Малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Відомості про батька внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері). Малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Відомості про батька внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).

З 14.03.2023 року на обліку в управлінні-службі у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради перебувають малолітні діти з родини ОСОБА_6 : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Родина проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 у 2019 році була засуджена до 5 років позбавлення волі за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, звільнена у лютому 2023 року умовно-достроково. Під час відбування покарання, діти перебували під опікою ОСОБА_1 .

Після повернення матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з місць позбавлення волі, малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , були повернуті матері на виховання та утримання.

Працівниками Управління неодноразово здійснювались виходи за адресою проживання родини, але потрапити до помешкання вдалось лише раз (акт обстеження від 30.04.2025 року). Двері будинку завжди зачинені, мати, ОСОБА_2 , на телефонні дзвінки не відповідає, запрошення до Управління ігнорує.

Згідно з наказом ДМЦСС, родині ОСОБА_2 надавалась послуга соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах у період з 03.06.2024 року по 01.06.2025 року.

30.05.2025 року Дніпровським міським центром соціальних служб видано наказ про припинення надання соціальних послуг № 636. Надання послуги припинено в зв`язку із закінченням дії договору.

Під час надання соціальної послуги ОСОБА_2 не завжди виходила на зв`язок із фахівцем, рекомендації фахівця в більшості не виконувала.

Відповідно до Державного стандарту соціального супроводу сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, після припинення надання соціальних послуг фахівцями із соціальної роботи родину ОСОБА_6 відвідано за місцем проживання 16.06.2025 року та 09.07.2025 року.

Зі слів ОСОБА_2 , родина отримує постійну допомогу від благодійних організацій. У вересні 2025 року ситуація у сім`ї ОСОБА_6 різко погіршилася.

Згідно з інформацією Дніпровського міського центру соціальних служб від 24.09.2025 року, ОСОБА_2 систематично ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно малолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , схильна до вживання наркотичних речовин.

Мати часто йде з дому та залишає дітей на невизначений термін без догляду та без їжі. Діти гуляють на вулиці брудні та голодні, періодично їх годують сусіди та сторонні люди, діти не відвідують навчальний заклад. ОСОБА_2 не має бажання працювати та забезпечувати дітей, не задовольняє їх первинні потреби, умови проживання неналежні, а саме: електропостачання вимкнуто через борги, для приготування їжі користуються газовим балоном.

За інформацією адміністрації навчальних закладів: Дніпровської гімназії № 122 ДМР, де навчаються ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та Дніпровської гімназії № 110 ДМР, де навчається ОСОБА_9 , діти мали занедбаний вигляд, були в брудному одязі. Також, самі діти повідомили, що не відвідують заклад освіти, та час повернення матері їм невідомо, так як вона часто їх залишає самих, та не повідомляє їм про своє повернення.

25.09.2025 року комісією у складі спеціаліста Управління, фахівця із соціальної роботи Дніпровського міського центру соціальних служб, представника СЮП ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснено спільний вихід в родину ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .

Двері будинку були відчинені, на виклики вийшли діти та повідомили, що мати спить. Згодом вийшла мати, ОСОБА_2 , яка впустила комісію до будинку для обстеження житлово-побутових умов, складання акту.

У помешканні наявні антисанітарні умови, а саме: брудно, міжкімнатні двері вибиті, на підлозі валяється розбитий посуд, постільна білизна у дітей брудна, в кухні стояв сморід від великої кількості сміття на підлозі, всюди розкидані речі, стоять тази з брудною водою. Електропостачання та газопостачання відсутнє. У дітей був занедбаний вигляд, брудний одяг. Із готових страв була гречана каша в сковорідці та відкрита банка тушкованого м`яса. Хліба або інших продуктів в будинку не було. На питання чому діти не відвідують школу, мати сказала, що вони хворі, але до лікаря вона їх не водила.

На підставі Актів проведення оцінки рівня безпеки від 25.09.2025 року, діти були вилучені з родини, та направлені для обстеження до КНП «МКЛ № 6» ДМР.

25.09.2025 року Лівобережною адміністрацією Дніпровської міської ради винесено розпорядження № 178-р від 25.09.2025 року «Про негайне відібрання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доцільність позбавлення її батьківських прав» підставою стало клопотання управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про негайне відібрання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до характеристик з місць навчання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданих комунальним закладом освіти «Навчально-виховний комплекс № 122» «загальноосвітній навчальний заклад дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради, в дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наявні утруднення із виконанням домашніх завдань, наявні складнощі із відвідуванням шкільних занять, діти часто не виконують домашні завдання, пропускають заняття у школі.

Наказом управління діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 були передані на проживання до родини ОСОБА_1 .

Питання доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав було винесено на засідання комісії з питань захисту прав дитини при Лівобережній адміністрації Дніпровської міської ради 29.09.2025 року. За наслідками розгляду винесено комісійне рішення про доцільність позбавлення батьківських прав матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, з огляду на вищеперераховане позивачка просить суд задовольнити вимоги за пред`явленим позовом до суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано у провадження судді Краснокутської Н.С.

19.11.2025 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про відкриття загального позовного провадження та цією ж ухвалою було призначено підготовче судове засідання у справі.

30.03.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про закриття підготовчого судового провадження у справі та цією ж ухвалою справу було призначено до безпосереднього судового розгляду.

В судове засідання з`явилася представник позивача ОСОБА_10 , позовні вимоги підтримала надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, наголосила на тому, що діти з матір`ю знаходились в небезпеці, що після того як відповідач вийшла з місця позбавлення волі, їй органами опіки та піклування були повернені діти для возз`єднання родини, однак відповідачка не надавала дітям належного догляду, мати часто йшла з дому та залишала дітей на невизначений термін без догляду та без їжі. Діти гуляють на вулиці брудні та голодні, періодично їх годують сусіди та сторонні люди, діти не відвідують навчальний заклад. ОСОБА_2 не має бажання працювати та забезпечувати дітей, не задовольняє їх первинні потреби, умови проживання неналежні, а саме: електропостачання вимкнуто через борги, для приготування їжі користуються газовим балоном. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, суду пояснила, що поки відповідачка відбувала термін покарання діти жили з нею, після того коли відповідачка звільнилася діти жили з матір`ю, однак вона все одно їм допомагала, возила їжу, одяг, наразі діти знов живуть у неї вже майже рік, вона ними опікується, займається вихованням, навчанням тощо, вважає, що якщо вони будуть жити з матір`ю, вона просто загубить їх життя.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату місце та час підготовчого судового засідання та судового засідання неодноразово повідомлялася належним чином шляхом направлення судової кореспонденції за адресою її реєстрації та оголошенням на офіційному сайті суду, крім того, повідомлялась смс повідомленнями, жодних заяв від відповідача не надходило.

За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, заслухавши думку дітей, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 12.05.2014 року), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 08.08.2016 року), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 02.11.2017 року), (батько записаний зі слів матері у всіх дітей).

Відповідно до наказу Управління Служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради «Про взяття на облік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах» № 39 від 18.04.2025 року, ОСОБА_3 було взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Згідно з наказом Управління Служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради «Про взяття на облік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах» № 40 від 18.04.2025 року, ОСОБА_4 було взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Відповідно до наказу Управління Служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради «Про взяття на облік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах» № 41 від 18.04.2025 року, ОСОБА_5 було взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Згідно з актом проведення оцінки рівня безпеки дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у родині є порушення.

Відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у родині є порушення.

Згідно з актом проведення оцінки рівня безпеки дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у родині є порушення.

Відповідно до актів про обстеження умов проживання, у сім`ї наявні порушення.

Згідно з актом виходу в сім`ю від 12.06.2025 року, двері будинку ніхто не відчинив, на телефонні виклики відповідач не відповідала.

Відповідно до акту виходу в сім`ю від 14.08.2025 року, хвіртка металевого забору була зачинена, у дворі нікого не було, на виклики ніхто не відгукнувся.

Згідно з актом виходу в сім`ю від 24.09.2025 року, двері будинку були зачинені, на виклики ніхто не вийшов, на телефонні дзвінки відповідач не відповідала.

З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона є матір`ю трьох дітей та попереджена про відповідальність щодо невиконання батьківських обов`язків.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона була опікуном дітей під час знаходження їх матері у лікарні.

Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона просила дозвіл на відвідання дітей в лікарні.

Відповідно до попередження щодо відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків відносно виховання, навчання та утримання дитини, ОСОБА_11 була повідомлена під підпис про особливості відповідальності та її різновиди за неналежне виховання батьківських обов`язків.

Згідно з повідомленням про припинення надання соціальних послуг № 2/01-14-1831 від 04.06.2025 року, ОСОБА_2 було повідомлено про припинення надання соціальних послуг у зв`язку із закінченням строку дії договору.

Відповідно до листа директора ОСОБА_12 вбачається, що вона повідомила про порушення, які наявні у сім`ї ОСОБА_2 начальника управління служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради Мушинську Олену (лист № 2/01-14-288 від 27.01.2025 року).

Згідно з листом директора ОСОБА_12 вбачається, що вона повідомила про те, що діти продовжують проживати у колишнього опікуна ОСОБА_13 , але 16.03.2025 року мати дітей забрала додому.

Відповідно до листів № 2/01-14-3070 від 24.09.2025 року, 2/01-14-3090 від 25.09.2025 року було повідомлено службу у справах дітей про факт неналежного виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків стосовно дітей.

Згідно з листами № 17.4-16/324, № 17.4-16/325 від 12.02.2025 року, вбачається, що під час перебування ОСОБА_2 у лікарні дітьми опікувалася ОСОБА_1 .

Відповідно до листів № 17.4-22/973 від 01.05.2025 року, № 17.4-22/2051 від 24.09.2025 року, у родині ОСОБА_2 погіршилися життєві обставини, діти не отримують належного виховання та навчання, умови проживання дітей задовільні.

Згідно з листом № 17.4-22/2067 від 25.09.2025 року, вбачається, що ОСОБА_14 просила влаштувати дітей до закладу охорони здоров`я з метою їх обстеження.

Відповідно до листа № 17.4-22/2071 від 26.09.2025 року, вбачається, що ОСОБА_14 просила заклад охорони здоров`я дозволити ОСОБА_1 відвідувати дітей.

Згідно з клопотанням управління служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про негайне відібрання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (№ 17.4-20/2062 від 25.09.2025 року) вбачається за доцільне відібрання дітей від матері.

Відповідно до розпорядження голови Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради «Про негайне відібрання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доцільність позбавлення її батьківських прав» № 178-р від 25.09.2025 року, було вирішено питання про негайне відібрання дітей у матері.

Згідно з характеристик зі шкоди дітей, вбачається, що у них є труднощі в навчальному процесі.

Відповідно до вироку Самарівського районного суду міста Дніпропетровська від 17.09.2018 року (справа № 206/4601/17, провадження № 1-кп/206/76/18), вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

Відповідно до психологічної довідки щодо оцінки ставлення дитини до біологічної матері (дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), вбачається, що ставлення дитини до біологічної матері характеризується як емоційно-позитивне, прив`язане, із вираженими ознаками ідеалізації. Разом із тим встановлено: наявність внутрішньої амбівалентності (поєднання позитивних почуттів із переживанням напруження та дискомфорту); дефіцит відчуття стабільної емоційної безпеки у попередньому сімейному середовищі; ознаки підвищеного психологічного навантаження та часткової травматизації; орієнтацію дитини на інші значущі фігури (старший брат, опікун) як джерело підтримки та захисту. Бажання дитини проживати з матір`ю обумовлене переважно емоційною прив`язаністю та потребою збереження сімейних зв`язків, і не супроводжується достатнім рівнем критичної оцінки умов її проживання.

Згідно з психологічною довідкою щодо оцінки ставлення дитини до біологічної матері (дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), вбачається, що ставлення дитини до біологічної матері є емоційно значущим, але амбівалентним. Дівчинка демонструє збережену емоційну прив`язаність, потребу у контакті та схильність до ідеалізації матері, що є типовим для дітей у ситуації сімейного неблагополуччя. Разом з тим, встановлено, що досвід взаємодії з матір`ю включає систематичні психотравмуючі фактори (страх, агресія, фізичні покарання, емоційна нестабільність, неналежний догляд), що негативно впливає на емоційний стан дитини та формування відчуття безпеки. Виявлене бажання дитини проживати з матір`ю не є показником безпечності такого середовища, a обумовлене емоційною залежністю, віковими особливостями та потребою у материнській фігурі. Психологічний стан дитини свідчить про наявність внутрішнього конфлікту, підвищеної тривожності та ознак травматизації.

Відповідно до психологічної довідки щодо оцінки ставлення дитини до біологічної матері (дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ), вбачається, що за результатами комплексного психологічного обстеження було встановлено, що ставлення дитини до біологічної матері є емоційно суперечливим (амбівалентним), із переважанням негативно-тривожного компонента. У дитини відсутнє сформоване відчуття безпеки у взаємодії з матір`ю; образ матері пов`язаний із досвідом страху, покарання та емоційного напруження. Виявлені ознаки психотравмуючого досвіду, пов`язаного з умовами проживання з матір`ю (фізичні покарання, емоційне нехтування, нестабільність середовища). У внутрішній картині сім`ї дитина не включає матір, як значущу фігуру, що свідчить про порушення емоційного зв`язку. Значущою фігурою прив`язаності для дитини є інша доросла особа ( ОСОБА_1 ), яка забезпечує відчуття безпеки, підтримки та задоволення базових потреб. Висловлюване бажання проживати з матір`ю має ситуативний, неемоційний характер та пов`язане з зовнішніми умовами (друзі, відсутність контролю), а не з глибинною прив`язаністю. Психологічні дані свідчать про порушення емоційного зв`язку дитини з біологічною матір`ю, наявність негативного та травматичного досвіду взаємодії з нею, а також сформовану прив`язаність до іншої особи, яка виконує функції догляду та забезпечує психологічну безпеку дитини.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради «Про доцільність позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » № 6/11-10 від 15.01.2026 року, вбачається, що мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконує жодних покладених на неї обов`язків, не приймає будь-якої участі у вихованні дітей, не піклується про них, про їх фізичний та духовний розвиток, не цікавиться станом здоров`я, таким чином, члени комісії з питань захисту прав дитини, до складу якої входять керівники відділів та служб Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, юристи, педагогічні, медичні та соціальні працівники за фахом, одноголосно вирішили доцільним позбавити батьківських прав матір, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У судовому засіданні, в присутності представника Органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради Воднєвої Н.В., були заслухані діти. ОСОБА_7 пояснила, що живуть вони зараз з ОСОБА_15 , яка про них піклується, однак з мамою вони жили не погано, мама не працювала, але їм допомагали, знайомий мами та ОСОБА_16 . ОСОБА_8 пояснила, що живуть вони з ОСОБА_17 , з нею гарно, вона покупає одяг, їжу, вони мандрують, але з мамою теж було не погано, тільки вона спала багато, ОСОБА_9 пояснив, що йому добре жити з ОСОБА_17 .

Вирішуючи питання про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступних приписів права.

За ст. 164 СК України мати, батько можуть бути судом позбавленні батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовки до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідним харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умови для отримання нею освіти.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини та є крайнім заходом.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках за доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Під час вирішення такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Такий правовий висновок неодноразово викладений Верховним Судом у постановах, зокрема від 24 жовтня 2024 року в справі № 199/3287/23, від 20 березня 2024 року в справі № 204/2097/22, від 07 лютого 2024 року в справі № 455/307/22.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» факт ухилення від виховання може бути підтверджено наведеними доказами.

Верховний Суд України в зазначеній вище постанові, надаючи оцінку ухиленню батьків від виконання своїх обов`язків, відзначив також, що воно відбувається, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, спілкування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не задають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють освоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати системний та постійний характер, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

З огляду на викладене, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини, суд дійшов висновку, що Відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та навмисно не виконує їх, що відповідно до п. п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", є підставами для позбавлення її батьківських прав.

Обставин, які перешкоджали б Відповідачу виконувати свої батьківські обов`язки судом не встановлено.

Оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у їх взаємозв`язку, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність та відповідність інтересам дитини позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітніх дітей, суд дійшов переконання про доведеність позивачем факту свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей, оскільки відповідач, не маючи будь-яких об`єктивних перешкод, не дбала належним чином про виховання та духовний розвиток дітей.

За таких обставин, враховуючи права та найкращі інтереси дітей, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині позбавлення відповідача батьківських прав відносно її малолітніх дітей.

Суд наголошує, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Верховний Суд у своїй постанові від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18 виснував, що лише факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав не свідчить про інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку на краще, а позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права спілкуватися з дитиною, бачитися з нею, звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав

Окремо, суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і відповідачка має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому СК України (ст.169 СК УКраїни).

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, суд виходить з такого.

Відповідно до частин другої та третьої статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України, встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватись до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі викладеного, з урахуванням матеріального становища сторін, рівності прав та обов`язків батька, матері щодо дитини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення аліментів та необхідність стягувати аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В справі відсутні докази, що законні представники дитини чи заклад до якого буде влаштовано дітей відмовляються отримувати аліменти на їх утримання, а за таких обставин відсутні підстави для зобов`язання законних представників чи заклад, до якого буде влаштовано дітей відкрити рахунок на їх ім`я у Державному ощадному банку України та отримати виконавчі листи і надати їх до відповідного відділу державної виконавчої служби, оскільки вони можуть це зробити в добровільному порядку.

Таким чином, оцінюючі всі докази, досліджені судом у їх сукупності під час розгляду справи у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради слід задовольнити частково.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 141, 259, 263 ,265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття та перерахувати на особистий рахунок дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у Державному ощадному банку України, з дня подачі позову до суду - 08.10.2025 року та до досягнення повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття та перерахувати на особистий рахунок дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у Державному ощадному банку України, з дня подачі позову до суду - 08.10.2025 року та до досягнення повноліття дитини;

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття та перерахувати на особистий рахунок дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у Державному ощадному банку України, з дня подачі позову до суду - 08.10.2025 року та до досягнення повноліття дитини;

Допустити рішення про стягнення аліментів до негайного виконання у межах платежу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судовий збір на користь держави в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. С. Краснокутська