Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2026 рокусправа № 380/25385/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Пунейко В.В.,
представника відповідача Жука Р.Ю.,
представника третьої особи Барни С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Малого приватного підприємства «Західтранс»
до Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації,
Обласного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу,
треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: Мале колективне підприємство «Транс-Екіпаж», Мале приватне підприємство «Вітязь»
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договорів недійсними
ВСТАНОВИВ:
Мале приватне підприємство «Західтранс» (далі МПП «Західтранс», позивач) звернулось з позовом до Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації (відповідач 1), Обласного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу (відповідач 2) , у якому було заявлено позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення обласного конкурсного комітету, оформлене протоколом №3 від 04-29 липня 2025 року, в частині визначення переможцем конкурсу на об`єктах конкурсу №4, №13, №15 МКП «Транс Екіпаж» та на об`єкті конкурсу №78 МПП «Вітязь»;
визнати договір №89/25 від 18 серпня 2025 року, договір №90/25 від 18 серпня 2025 року, договір №91/25 від 18 серпня 2025 року та договір №247/25 від 18 серпня 2025 року недійсними.
Згідно ухвали від 02.01.2026 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 12.02.2026.
12.02.2026 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Мале колективне підприємство «Транс-Екіпаж» (МКП «Транс-Екіпаж», третя особа 1) та Мале приватне підприємство «Вітязь» (далі МПП «Вітязь», третя особа 2), відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні до 05.03.2026.
05.03.2026 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.03.2026.
26.03.2026 відкладено розгляд справи до 21.04.2026.
21.04.2026 протокольної ухвалою закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду на 19.05.2026. 19.05.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 28.05.2026. 28.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення, рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 04.06.2026.
Аргументи учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що організатором конкурсу під час його проведення не дотримано вимог п.10 «Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 03.12.2008р. №1081 (далі Порядок № 1081). Зокрема, на об`єктах конкурсу №4, №13, №15, №78 не було встановлено вимогу про забезпечення роботи транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, внаслідок чого до участі в конкурсі на цих об`єктах допущено учасників, які не могли забезпечити належну кількість транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. В результаті, перевізники-претенденти які були єдиними претендентами на об`єкті конкурсу, очевидно і виграли. Іншими словами, організатор не належним чином провів конкурс, внаслідок чого переможцем на об`єктах №4, №13, №15, №78 став кандидат, який не буде забезпечувати перевезення пасажирів автобусом, що пристосований для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, оскільки не має такого транспортного засобу, що створює перешкоди у користуванні громадським транспортом для маломобільних груп населення, порушуючи їхні конституційні гарантії.
Позивач вважає, що організатор конкурсу самовільно звузив зміст права осіб з інвалідністю на доступність транспортних послуг; створив нерівні умови конкуренції, допускаючи до участі перевізників, які не відповідають встановленим Порядком №1081 вимогам, порушив обов`язок діяти відповідно до імперативних приписів Порядку №1081, а також зменшив соціальну якість транспортних послуг.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач 1 проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що Мале приватне підприємство «Західтранс» не було учасником конкурсу на об`єктах №4, №13, №15, №78, не подавало конкурсних пропозицій щодо зазначених об`єктів конкурсу, не претендувало на визначення переможцем конкурсу на вказаних об`єктах, не зазначає, які саме його суб`єктивні права чи законні інтереси були порушені оскаржуваними рішеннями. Чинне законодавство не надає суб`єкту господарювання права звертатися до адміністративного суду з метою абстрактного контролю за діяльністю органів публічної влади, за відсутності порушення його власних прав чи інтересів. Таким чином, між позивачем та Департаментом дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації відсутній публічно-правовий спір у розумінні статей 2 та 4 КАС України, а оскаржувані рішення не породжують для позивача жодних правових наслідків.
Відповідач стверджує, що у разі якщо організатор перевезень в умовах конкурсу передбачив, що для роботи на об`єкті конкурсу необхідно від одного до чотирьох автобусів для забезпечення перевезень (та один резервний), то фактично організатор не зобов`язаний вимагати, обов`язкову наявність хоча б одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з інвалідністю, на об`єкті конкурсу з такою малою кількістю автобусів.
Відповідач вказує, що саме загальна кількість автобусів, заявлених перевізниками-претендентами у конкурсній пропозиції, розглядається конкурсним комітетом, і саме щодо цих транспортних засобів здійснюється перевірка на відповідність вимогам конкурсної документації та Порядку проведення конкурсу.
Третя особа МКП «Транс-Екіпаж» надав пояснення у справі, зазначає, що позивач не довів наявність порушеного, оспореного або невизнаного права, чи охоронюваного законом інтересу діями відповідачів у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Третя особа МПП «Вітязь» надала пояснення у справі, вказала, що на об`єктах конкурсу №№4,13,15,78 було зазначено по 1 (одному) автобусу для забезпечення перевезень. Встановлення вимоги щодо наявності хоча б 1 (одного) транспортного засобу пристосованого для перевезення осіб з інвалідністю фактично призводитиме до визначення частки 100 відсотків. За таких обставин відповідна вимога виходила б за межі граничного нормативу встановленого Порядком, що в свою чергу виключає її правомірне застосування.
Встановлені обставини справи.
Львівською обласною державною адміністрацією оголошено конкурс з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Львівської області (внутрішньообласні маршрути), про що опубліковано оголошення у газеті «Голос Самбірщини» від 05.06.2025 №21 (2652).
Згідно протоколу №3, 04-29 липня 2025 року відбувалися засідання обласного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Львівської області, за наслідками яких прийнято рішення про визначення переможців конкурсу з перевезення пасажирів на 212 об`єктах конкурсу, зокрема:
3.4. Об`єкт конкурсу № 4: приміський маршрут № 107 Дрогобич АС № 2 Залокоть ч/з Підбуж, оголошено обслуговувати одним автобусом категорії М2 класу А, В або категорії М3 класу А, В, І, ІІ, III. Відсутній діючий перевізник. Документи для участі в конкурсі подав один претендент МКП Транс-Екіпаж.
Вирішено: рекомендувати Організатору перевезень визначити переможцем конкурсу МКП Транс-Екіпаж на об`єкті конкурсу № 4 та надати право здійснювати перевезення пасажирів на маршруті № 107 Дрогобич АС № 2 Залокоть ч/з Підбуж. Укласти договір з переможцем на обслуговування маршруту одним автобусом марки БАЗ А079.14 (2010 р.в.), резервний автобус I-VAN A07A1-30 (2007 р.в.).
3.13. Об`єкт конкурсу № 13: приміський маршрут № 124 Дрогобич АС № 2 Верхній Дорожів оголошено обслуговувати одним автобусом категорії М2 класу А, В або категорії М3 класу А, В, І, 13 ІІ, III. Документи для участі в конкурсі подав один претендент МКП Транс Екіпаж. Для роботи на об`єкті конкурсу пропонує автобус БАЗ А079.19 (2006 р.в.), резервний автобус KAROSA C934.1351 (2006 р.в.) екологічний стандарт Євро-4.
Вирішено: рекомендувати Організатору перевезень визначити переможцем конкурсу МКП Транс-Екіпаж на об`єкті конкурсу № 13 та надати право здійснювати перевезення пасажирів на маршруті № 124 Дрогобич АС № 2 Верхній Дорожів. Укласти договір з переможцем на обслуговування маршруту одним автобусом марки БАЗ А079.19 (2006 р.в.), резервний автобус KAROSA C934.351 (2006 р.в.).
3.15. Об`єкт конкурсу № 15: приміський маршрут № 129 Дрогобич АС № 2 Ролів оголошено обслуговувати одним автобусом категорії М2 класу А, В або категорії М3 класу А, В, І, ІІ, III... Документи для участі в конкурсі подав один претендент МКП Транс-Екіпаж. .
Вирішено: рекомендувати Організатору перевезень визначити переможцем конкурсу МКП Транс-Екіпаж на об`єкті конкурсу № 15 та надати право здійснювати перевезення пасажирів на маршруті № 129 Дрогобич АС № 2 Ролів. Укласти договір з переможцем на обслуговування маршруту одним автобусом марки БАЗ А079.19 (2007 р.в.), резервний автобус I-VAN A07A1-30 (2007 р.в.).
3.78. Об`єкт конкурсу № 78: приміський маршрут № 358 Дрогобич АС № 2 Стрий АС-3 оголошено обслуговувати одним автобусом категорії М2 класу А, В або категорії М3 класу А, В, І, ІІ, III. Відсутній діючий перевізник. Документи для участі в конкурсі подав один претендент МПП Вітязь.
Вирішено: рекомендувати Організатору перевезень визначити переможцем конкурсу МПП Вітязь на об`єкті конкурсу № 78 та надати право здійснювати перевезення пасажирів на маршруті № 358 Дрогобич АС № 2 Стрий АС-3. Укласти договір з переможцем на обслуговування маршруту одним автобусом марки I-VAN A07A1 (2015 р.в.), резервний автобус I-VAN A07A1 (2015 р.в.).
За результатами конкурсу укладені такі договори з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області:
договір №89/25 від 18 серпня 2025 року, укладений Львівською обласною державною адміністрацією в особі начальника управління транспорту департаменту дорожнього господарства облдержадміністрацією (Організатор) та МКП «Транс-Екіпаж» (Перевізник), яким надано перевізникові право на перевезення пасажирів у звичайному режимі руху на приміському автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області, № 107 ДРОГОБИЧ АС № 2 - ЗАЛОКОТЬ ч/з ПІДБУЖ -
1 БАЗ А079.14 (2010 р.в.), резервний автобус - 1 I-VAN А07А1-30 (2007 р.в.) рівень екологічної норми Євро-3;
договір №90/25 від 18 серпня 2025 року, укладений Львівською обласною державною адміністрацією в особі начальника управління транспорту департаменту дорожнього господарства облдержадміністрацією (Організатор) та МКП «Транс-Екіпаж» (Перевізник), яким надано перевізникові право на перевезення пасажирів у звичайному режимі руху на приміському автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області, № 124 ДРОГОБИЧ АС № 2 - ВЕРХНІЙ ДОРОЖІВ - 1 БАЗ А079.19 (2006 р.в.), резервний автобус - 1 KAROSA С934Л351 (2006 р.в.) рівень екологічної норми Євро-4;
договір №91/25 від 18 серпня 2025 року, укладений Львівською обласною державною адміністрацією в особі начальника управління транспорту департаменту дорожнього господарства облдержадміністрацією (Організатор) та МКП «Транс-Екіпаж» (Перевізник), яким надано перевізникові право на перевезення пасажирів у звичайному режимі руху на приміському автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області, № 129 ДРОГОБИЧ АС № 2 - РОЛІВ -1 БАЗ А079.19 (2007 р.в.), резервний автобус - 11-VAN А07А1-30 (2007 р.в.) рівень екологічної норми Євро-3;
договір №247/25 від 18 серпня 2025 року, укладений Львівською обласною державною адміністрацією в особі начальника управління транспорту департаменту дорожнього господарства облдержадміністрацією (Організатор) та МПП Вітязь (далі - Перевізник), на перевезення пасажирів у звичайному режимі руху на приміському автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області, № 358 ДРОГОБИЧ АС № 2 - СТРИЙ АС-3-1 I-VAN А07А1 (2015 р.в.) рівень екологічної норми Євро-4, резервний автобус - 1 I-VAN А07А1 (2015 р.в.) рівень екологічної норми Євро-4.
Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації на запит МПП «Західтранс» надав відповідь, в якій зазначив, що на об`єктах конкурсу № 4, № 13, № 15, № 26 та № 78 не застосовувалась обов`язкова вимога наявності автобусів пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Згідно листа-відповіді Львівської обласної військової адміністрації на запит представника МПП «Західтранс» від 28.10.2025 року повідомив, що на об`єктах конкурсу № 4, № 13, № 15, № 78 перевізники-претенденти не пропонували для участі в конкурсі автобуси, пристосовані для перевезення осіб з інвалідністю. Перевізники МКП «Транс-Екіпаж» та МПП «Вітязь» в своїх конкурсних пропозиціях не подавали інвестиційні проєкти-зобов`язання щодо оновлення парку автобусів, оскільки запропоновані транспортні засоби відповідали умовам конкурсу. З переможцями конкурсу укладено договори терміном на 5 років.
Щодо підсудності спору адміністративному суду суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 903/605/17 зазначила таке: «Пунктом 14 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) визначено, що адміністративний договір це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов`язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, який є однією зі сторін угоди. Відповідно до підпункту «г» пункту 16 статті 4 КАС України (в чинній редакції) адміністративний договір - це спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону замість видання індивідуального акта.
Договір на організацію перевезення пасажирів є публічно-правовим договором, який передбачає: обов`язки перевізника забезпечити певний парк автомобілів, їх технічний стан, умови щодо тарифів, тощо. Таким чином договір визначає умови, за яких перевізнику дозволяється здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів.
При цьому відносини замовника перевезень та перевізника у різних випадках оформлюються різними документами - у певних випадках оформлюються договором, а в інших - дозволом. Водночас значення як дозволу, так і договору одне й те саме - встановлення вимог до перевізника щодо здійснення ним господарської діяльності. Тому і правова природа як дозволу, так і договору щодо організації перевезень - однакова.
Отже, якщо відповідно до законодавства оформлюється не дозвіл, а договір, то такий договір має природу адміністративного.
Крім того, згідно з пунктом 9 частини першої статті 19 КАС України (в чинній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
Пунктом 1 Порядку передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування і є обов`язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.
Відповідно до змісту абзацу 3 пункту 2 Порядку конкурсний комітет - це постійний або тимчасовий орган, утворений організатором для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця.
Отже, наведена норма дає підстави для висновку, що рішення конкурсного комітету, утвореного відповідним органом влади для виконання покладених на останнього повноважень, є управлінським у сфері транспортного обслуговування.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що орган виконавчої влади - це суб`єкт владних повноважень, що виступає у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів як організатор та контролюючий орган у цій сфері, відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення, містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС України, а договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору.»
Позивач у цій справі просить визнати протиправним та скасувати рішення обласного конкурсного комітету, оформлене протоколом №3 від 04-29 липня 2025 року, в частині визначення переможцем конкурсу на об`єктах конкурсу №4, №13, №15 МКП «Транс Екіпаж» та на об`єкті конкурсу №78 МПП «Вітязь»; та визнати договір №89/25 від 18 серпня 2025 року, договір №90/25 від 18 серпня 2025 року, договір №91/25 від 18 серпня 2025 року та договір №247/25 від 18 серпня 2025 року недійсними.
Тобто предметом розгляду в цій справі є дії відповідачів як суб`єктів владних повноважень і перевірка результату їх дій під час реалізації покладених на них управлінських функцій, а також відповідність приписам чинного законодавства таких дій і укладених за результатами цих дій договорів, що має ознаки адміністративних договорів, та свідчить про публічно-правовий, а не приватноправовий характер спірних правовідносин.
Враховуючи предмет спору, застосовуючи практику Верховного Суду, суд констатує, що цю справу, у якій заявлені зокрема вимоги про визнання недійсними договорів з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який не виходить за межі території області, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Норми права, що підлягають до застосування та висновки щодо правозастосування.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту врегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі- Закон № 2344-III).
Стаття 3 Закону № 2344-III визначає, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до частин 1,4 статті 43 Закону № 2344-III визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 2344-III організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
До обов`язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать:
визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками;
державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.
Вимоги до автомобільних перевізників, які допускаються до участі в конкурсі містяться у статті 45 Закону № 2344-ІІІ, відповідно до якої у конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону.
До участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які:
визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб`єкта господарювання;
подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію;
не відповідають вимогам статті 34 цього Закону;
передбачають використовувати на маршрутах автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів.
Приписами статті 46 Закону № 2344-ІІІ обумовлено, що для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету такі документи:
заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент;
відомості за підписом суб`єкта господарювання про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті з зазначенням підстав для їх використання перевізником;
відомості про додаткові умови обслуговування маршруту;
документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не менш як за дев`ять днів до дня проведення конкурсу забезпечують інформування відповідних підрозділів Національної поліції про перевізників-претендентів, які подали документи на конкурс.
Порядок інформування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України.
Під час визначення переможця конкурсу на міжміських та міжнародних автобусних маршрутах у разі рівних пропозицій претендентів перевага надається перевізникам, які представили до конкурсного комітету свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності.
Фінансування проведення конкурсу здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за рахунок коштів, внесених претендентами як плату за участь у конкурсі, а також за рахунок власних коштів.
Якщо конкурс не відбувся або переможця не було визначено, претендентам повертають плату за участь у конкурсі, а витрати на підготовку конкурсу відносять на рахунок органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України (частина п`ятнадцята статті 44 Закону № 2344-III).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.
Відповідно до пункту 46 Порядку №1081 організатор перевезень визнає переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах того перевізника-претендента, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів, підготовлених конкурсним комітетом.
Організатор перевезень визнає перевізником-претендентом на конкурсі з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах, який посів друге місце, того перевізника-претендента, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів, підготовлених конкурсним комітетом, без урахування показника переможця конкурсу.
У разі коли перевізники-претенденти під час участі у конкурсі з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах набрали однакову кількість балів, переможець конкурсу визначається шляхом голосування.
Перевізника-претендента, визнаного переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах, може бути визнано таким, лише у разі, коли набрана ним за окремим об`єктом конкурсу кількість балів вища ніж нуль.
Згідно з пунктом 49 Порядку №1081 рішення про результати конкурсу оформляється протоколом, який підписується головуючим, секретарем та присутніми членами конкурсного комітету і подається організатору перевезень протягом п`яти робочих днів.
Організатор перевезень протягом десяти робочих днів від дати надходження протоколу конкурсного комітету опрацьовує матеріали проведеного конкурсу з перевезення пасажирів та у разі відсутності зауважень до порядку проведення конкурсу приймає рішення окремо за кожним об`єктом щодо переможця чи переможців конкурсу, а також того, хто зайняв друге місце у разі проведення конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах.
За наявності підстав вважати рішення конкурсного комітету про результати конкурсу такими, що прийняті з порушенням законодавства, приймається обґрунтоване рішення із зазначенням змісту порушень про скасування рішення конкурсного комітету щодо результатів конкурсу або скасування свого рішення як за окремими об`єктами конкурсу, так і в цілому всього конкурсу.
Пункт 10 Порядку № 1081 регулює встановлення організатором конкурсу умов конкурсу як обов`язкових, так і додаткових.
Так, згідно даного пункту в редакції яка діяла до 06.07.2025 року, тобто на момент проведення оспорюваного конкурсу, організатор перевезень затверджує умови конкурсу, зокрема обов`язкові, відповідно до статті 44 Закону України Про автомобільний транспорт, у тому числі щодо категорії, класу автобусів та року їх виготовлення, та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
До обов`язкових умов також належить забезпечення можливості отримання послуг проїзду на пільгових умовах, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронного квитка, який підключається до банківської картки отримувача послуг за рішенням відповідних державних органів на безоплатній основі, особам, які відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту мають право на безоплатний проїзд, та проїзд за яким зареєстрований у зазначеній системі.
Крім обов`язкових організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу (наявність у перевізника GPS-системи, встановленої на транспортних засобах, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті загального користування, вимоги до якості транспортного обслуговування та транспортних засобів тощо).
Організатор встановлює вимогу щодо забезпечення роботи на об`єкті конкурсу, який включає міські та приміські маршрути загального користування, транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, в кількості до 50 відсотків загальної кількості автобусів на міських автобусних маршрутах загального користування (починаючи з 2025 року - до 70 відсотків) та до 20 відсотків - на приміських.
Крім того, згідно пункту 31-1 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 18 лютого 1997 № 176, організатор регулярних перевезень визначає умови перевезень, до яких належать використання на маршруті автобусів, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в кількості до 35 відсотків загальної кількості автобусів до 31 грудня 2019 року та до 50 відсотків - з 1 січня 2020 року.
Позивач - МПП «Західтранс» оскаржує рішення обласного конкурсного комітету, оформлене протоколом №3 від 04-29 липня 2025 року, в частині визначення переможцем конкурсу на об`єктах конкурсу №4, №13, №15 МКП «Транс Екіпаж» та на об`єкті конкурсу №78 МПП «Вітязь».
За вказаними об`єктами конкурсу відповідні маршрути оголошено обслуговувати одним автобусом.
За результатами конкурсу укладено договори з переможцями конкурсу МКП «Транс Екіпаж» та МПП «Вітязь» на обслуговування відповідного маршруту одним автобусом (з зазначенням резервного транспортного засобу).
Кількість транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення за об`єктами конкурсу №4, №13, №15, №78 не передбачена умовами конкурсу, оскільки становить менше одиниці (тобто менше одного транспортного засобу) у відсотковому значенні (до 20%, 50%) від кількості транспортних засобів (один транспортний засіб) для обслуговування за відповідними маршрутами.
Отже, суд не встановив порушень вимог п.10 Порядку № 1081 та пункту 31-1 Правил щодо визначення організатором конкурсу умов перевезень про використання на маршруті автобусів, пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення у досліджуваних правовідносинах.
МКП «Транс Екіпаж» та МПП «Вітязь» подали для участі у конкурсі конкурсні пропозиції, що відповідали обов`язковим та додатковим умовам конкурсу; подали неналежним чином оформлені документи; мали достатню кількість транспортних засобів для виконання перевезень, затверджених обов`язковими умовами конкурсу.
Тому організатор конкурсу правомірно допустив таких учасників до участі у конкурсі перевізника-претендента.
На об`єктах №4, №13, №15, №78 під час проведення конкурсу був лише один перевізник-претендент: МКП «Транс Екіпаж» на 4, №13, №15 та МПП «Вітязь» на №78.
Разом з тим, позивач у справі - Мале приватне підприємство «Західтранс» не було учасником конкурсу на об`єктах №4, №13, №15, №78, не подавало конкурсних пропозицій щодо зазначених об`єктів конкурсу, не претендувало на визначення переможцем конкурсу на вказаних об`єктах.
Чинне законодавство не надає суб`єкту господарювання права звертатися до адміністративного суду з метою абстрактного контролю за діяльністю органів публічної влади, за відсутності порушення його власних прав чи інтересів.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
Відповідно ч.1 та ч.2 до ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права / інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Позивач не обґрунтував, а суд не встановив наявність у позивача порушеного або оспорюваного права у спірних правовідносинах.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд
ВИРІШИВ:
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства «Західтранс» (адреса: 82180, Львівська обл., смт. Підбуж, вул. Шевченка, 6, ЄДРПОУ: 23954676) до Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації (адреса: 79008, м. Львів, вул. Володимира Винниченка, 18, ЄДРПОУ: 43493483), Обласного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу (адреса: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, ЄДРПОУ: 00022562), треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Мале колективне підприємство «Транс-Екіпаж» (адреса: 82192, Львівська обл., с. Залокоть, вул. Миру, 244а, ЄДРПОУ: 31487801); Мале приватне підприємство «Вітязь» (адреса: 82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. В. Стуса, 1/129, ЄДРПОУ: 30545379) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання договорів недійсними.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 05.06.2026.
СуддяКрутько Олена Василівна
Судове рішення № 137199220, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 04.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/25385/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: