Ухвала суду № 137198887, 08.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 червня 2026 року м. Київ Справа № 320/22836/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 557 274,20 гривень.

Пунктом 2 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга). У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення (частини сьома).

Частиною третьою статті 55 КАС України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності) (наприклад, ухвали Верховного Суду від 26.10.2023 у справі №580/3889/22, від 21.12.2023 у справі №140/1986/22).

Надаючи тлумачення наведеній нормі, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 зазначила, що з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, не позбавлена права додатково подати інші документи до тих, які визначені статтею 55 КАС України, у тому числі й витяг з ЄДР.

Указаний підхід Великої Палати Верховного Суду підтримано в постанові Касаційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 420/16521/21 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23.

Позовна заява, яка подана 01.06.2026, підписана представником Головного управління ДПС у м. Києві Аліною Рубежанською.

На підтвердження наявності повноважень у представника додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (код 43005393) станом на 16.10.2025.

Інших документів на підтвердження повноважень представника не надано.

Так, при здійсненні перевірки поданої позовної заяви, судом встановлено, що позов підписано неуповноваженою особою, оскільки при перевірці повноважень особи, якою підписано позовну заяву, було встановлено, що дана особа у наданій виписці з Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань не вказана.

Зокрема, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом 43005393 інформація про представника Аліну Рубежанську відсутня.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про ненадання представником позивача доказів на підтвердження повноважень звертатись до адміністративного суду з позовами.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оскільки до позовної заяви не надано документів, що свідчать про те, що Аліна Рубежанська є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює самопредставництво юридичної особи, тому позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись пункту 3 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Войтович І. І.