Ухвала суду № 137198611, 08.06.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"08" червня 2026 р. справа № 300/611/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання рішення суду по справі № 300/611/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Черніков Дмитро Юрійович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (представник заявника), який діє в інтересах ОСОБА_1 (заявник), 18.11.2025 звернувся до суду із заявою у порядку ст. 382 КАС України, відповідно до змісту якої просить:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач) подати звіт про виконання судового рішення від 02.04.2025 у справі №300/611/25.

В обґрунтування заяви зазначає, що постановою від 06.11.2025 було відкрито виконавче провадження № ACBП: 79520665 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2023 в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення визначеного в довідці про розмір грошового забезпечення №11/1/175 від 10.01.2025 станом на 01.01.2023. Однак, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі №300/611/25, що набрало законної сили 03.09.2025, не виконується ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2023 в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення визначеного в довідці про розмір грошового забезпечення №11/1/175 від 10.01.2025 станом на 01.01.2023.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2025 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі № 300/611/25 залишено без змін.

Рішення суду набрало законної сили 03.09.2025.

Ухвалою суду від 24.11.2025 Заяву Чернікова Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати звіт щодо виконання судового рішення задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 02.04.2025 у справі №300/611/25.

Ухвалою суду від 10.12.2025 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання судового рішення в адміністративній справі №300/611/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Черніков Дмитро Юрійович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про звільнення від сплати штрафу за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного від 02.04.2025 по справі №300/611/25 задоволено. Звільнено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від сплати штрафу відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного від 02.04.2025 по справі №300/611/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в строк протягом 30 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №300/611/25.

Ухвалою суду від 16.01.2026 у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 08.01.2026 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №300/611/25 відмовлено. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №300/611/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення суду від 02.04.2025 у справі №300/611/25 разом з доказами сплати заборгованості на користь позивача або неможливості її сплати у двомісячний строк з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвалою суду від 30.03.2026 у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.03.2026 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №300/611/25 відмовлено. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №300/611/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення суду від 02.04.2025 у справі №300/611/25 разом з доказами сплати заборгованості на користь позивача або неможливості її сплати у двомісячний строк з дня отримання копії ухвали суду.

28.05.2026 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов звіт про виконання рішення суду від 02.04.2025. У звіті представниця зазначає, що Головним управлінням на виконання вищезазначеного рішення суду 04 листопада 2025 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з грошового забезпечення визначеного в довідці №11/1/175 від 10.01.2025 станом на 01.01.2023. Також Головним управлінням нараховано заборгованість в сумі 246622,59 грн за період з 01.02.2023 по 30.11.2025, яка внесена до Переліку боргів (Постанова Кабінету Міністрів України № 821), і буде виплачуватися пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. ОСОБА_1 забезпечено виплату частини заборгованості у листопаді 2025 року в сумі 8043,40 грн. та в грудні 2025 року в сумі 7461,42 грн та у лютому 2026 року в сумі 1000 грн, у березні 2026 року в сумі 982 грн, у квітні 2026 року в сумі 877 грн, у травні 2026 року в сумі 780 грн. Залишок невиплаченої заборгованості буде виплачений на умовах визначеними Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій за рішеннями суду (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), який затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 14 липня 2025 №821.

Представниця звертає увагу, що фінансування пенсії позивачу здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та фінансування таких виплат не залежить від волі суб`єкта владних повноважень.

При розгляді звіту про виконання судового рішення суд враховує таке.

За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України (тут і надалі в редакції Закону №4094-ІХ) судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

За приписами частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Як зазначалося вище, з наданого до суду звіту та наданих пояснень судом встановлено, що доплата за рішенням суду у цій справі у розмірі 246622,59 грн не здійснена у зв`язку з відсутністю фінансування.

Суд визнає, що невиконання рішення суду в частині виплати позивачу нарахованої заборгованості з пенсії відбулося через відсутність бюджетних асигнувань у відповідача, але керівником Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області вжито всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, і ці заходи, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Як було зазначено в попередніх звітах, фінансування пенсійних виплат здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Відтак, порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду визначається за окремою програмою за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті України на цю мету. Облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, ведеться боржником відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Таким чином, нарахована позивачу заборгованість за рішенням суду буде виплачена після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішенням суду.

Відповідач щодо невиплати суми заборгованості не заперечує та зазначає, що виплата можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету.

Ураховуючи вищезазначене, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №300/611/25 не виконано лише в частині виплати нарахованої на виконання рішення суду заборгованості.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Тотожні правові висновки висловлені Верховним Судом в постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17.

Також аналогічну позицію Верховний Суд відобразив у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19.

Верховний Суд у вказаному рішенні врахував, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме:

- встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення;

- аналізувати акти законодавства;

- враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства;

- встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

На момент розгляду звіту, судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача.

Ураховуючи те, що відповідачем здійснено нарахування позивачу заборгованості на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №300/611/25, яка складає 246622,59 грн, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутня доцільність у неприйнятті цього звіту в цілому, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що поданий звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №300/611/25 підлягає прийняттю судом.

Суд наголошує, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу може бути застосовано за умисне невиконання рішення, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Згідно з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 30.06.2015 та 03.11.2015, 02.02.2016 (справи №№ 21-1044а15, 21-5099а15, 825/3715/14 відповідно), Верховним Судом, у постановах від 24.01.2018 (справа № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18), від 13.06.2018 (справа №757/29541/14-а (К/9901/12146/18), в ухвалі від 16.07.2018 (справа № 811/1469/18 (Пз/9901/45/18),в постанові від 13.11.2025 у справі № 260/9788/23 (№ К/990/49941/24) накладення штрафу у такому випадку (за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів) не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 361/2109/17 вказав, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафних санкцій є заходом для забезпечення права громадян на судовий захист у разі невиконання рішення суду. Для того, щоб накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, суд повинен встановити, що рішення суду не виконано та з`ясувати причини її невиконання.

Суд має право, але не зобов`язаний накладати штраф. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, то саме лише невиконання судового рішення не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу.

Слід зазначити, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.

Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд не вбачає наявності таких підстав.

У зв`язку з прийняттям судом звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відсутні підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №300/611/25.

Завершити процедуру судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №300/611/25.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Гомельчук С.В.