Рішення № 137198405, 08.06.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/549/26

Провадження № 2/135/456/26

РІШЕННЯ

іменем України

08.06.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Нікандрова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 11.07.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) за допомогою Веб-сайту (ckeditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про надання кредиту №1237-1295. Як вбачається зі змісту Кредитного договору разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за Договором (Графік платежів за договором) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм ч.1 ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування» Кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А5890, для підписання Кредитного договору №1237-1295 від 11.07.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Позичальнику кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 10 400,00 грн; строк кредитування - 300 дні; базовий період - 14 день; знижена % ставка 1,20% в день; стандартна % ставка 1,50% в день. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Відповідач порушив умови Кредитного договору, станом на 06.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 58 323,20 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом 10 400,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 46 363,20 грн, прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 1 560,00 грн. Разом з тим, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами в сумі 6 323,20 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості в розмірі 52 000 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №1237-1295 від 11.07.2023 в розмірі 52 000,00 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом 10 400,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 41 600,00 грн, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.04.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвалою суду було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за місцем її реєстрації, та вручене їй 22.04.2026.

21.04.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зубаня О.О. надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити з задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що відсутні докази надання відповідачу кредиту в сумі 10 400 грн, а відповідач заперечує отримання нею грошових коштів. Також кредитний договір, на який посилається позивач не підписано позивачем електронним цифровим підписом, тому він не є належним і допустимим доказом. Крім того, якщо б було доведення укладення кредитного договору, позивач не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом за ставкою більшою ніж 1%, оскільки діяли обмеження на підставі ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» та ч.2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Також позивач нараховував проценти за період, який перевищує строк кредитування, адже граничний термін повернення кредиту 05.05.2024. також просить при вирішенні справи врахувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 12.05.2025 у справі №679/1103/23 щодо включення до договорів із споживачем умов, які є несправедливими.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.07.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та позичальником ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії №1237-12952 продукту «НА ВСЕ», за умовами якого загальний розмір кредиту становить 10 400,00 грн, строк кредитування 300 днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 05.05.2024, базовий період складає 14 день, стандартна процентна ставка становить 1,50% в день за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою). Знижена процентна ставка становить 1,20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту на день укладення договору складає 58 760,00 грн (п.п.4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.6., 4.9., 4.11., 10.2. Договору).

Кредитний договір був укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - вебсайту https://ckeditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті Товариства. Приймаючи умови договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить п. 12 договору - реквізити сторін.

Умови кредитування визначено також в паспорті споживчого кредиту, з яким ОСОБА_1 ознайомилася та підписала електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п.12.21 невід`ємною частиною цього договору є додатки: (1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (2) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України.

У розділі 12 «Реквізити Сторін» Кредитного договору №1237-1295 від 11.07.2023 зазначено, що договір зі сторони Позичальника підписано Електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А5890, а зі сторони Кредитодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, як передбачено вимогами п.15 постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 №113.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (через партнера АТ КБ «ПриватБанк») виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, через систему платежів LigPay перерахувало грошові кошти за кредитним договором №1237-1295 від 11.07.2023 в сумі 10400 грн на картку відповідача НОМЕР_1 , яку вона зазначила у кредитному договорі, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов Кредитного договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, кредитні кошти не повернула, згідно розрахунку заборгованості станом на 06.03.2026 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором 1237-1295 від 11.07.2023 становить 58 323,20 грн, що складається з: заборгованості за основним боргом 10 400,00 грн; заборгованості за процентами 46 363,20 грн, комісія 1 560,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочині.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено з матеріалів справи і не спростовано відповідачем жодними доказами, кредитний договір №1237-1295 від 11.07.2023 було укладено на сайті кредитодавця, в електронному вигляді, для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію». При цьому ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надіслало відповідачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор, який відповідач використала для підтвердження підписання кредитного договору.

Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у численних постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18; від 09.09.2020 у справі №732/670/19; 07.10.2020 у справі №132/1006/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, 28.10.2021 у справі №234/7160/20, від 01.11.2021 у справі №234/8084/20, від 02.11.2021 у справі №243/6552/20, від 08.08.2022 у справі №234/7298/20.

Таким чином, суд вважає встановленим, що 11.07.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір №1237-1295, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, у зв`язку з чим між сторонами виникли договірні зобов`язання. За умовами укладеного кредитного договору відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування кредитом.

Матеріали справи не містять доказів того, що укладення кредитного договору відбулось поза волею ОСОБА_1 . Доказів того, що персональні дані відповідача були використані товариством для укладення договору від його імені, відповідачем та його представником до суду не надані, як і не надано доказів того, що відповідач зверталася до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення відносно неї шахрайських дій чи оскарження правомірності укладеного договору.

Доводи представника відповідача про те, що квитанція та довідка про зарахування суми кредиту на картку НОМЕР_1 , не є належними, достатніми та допустимими доказами, що грошові кошти були надані саме відповідачу, суд відхиляє, оскільки доказів того, що банківська картка за вказаними реквізитами не належать відповідачу матеріали справи не містять.

Крім того, відповідач із клопотанням про витребування доказів щодо обігу коштів за його банківською карткою у день укладення кредитного договору, які б свідчили, що кошти кредиту йому не надходили, не зверталася.

Принцип змагальності, закріплений у ст.12 ЦПК України, полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Саме така правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором №1237-1295 від 11.07.2023 в частині повернення тіла кредиту в сумі 10 400 грн відповідачем ОСОБА_1 у добровільному порядку не сплачена, а тому позовні вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості в цій частині підлягають задоволенню.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог в частині заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом, суд виходить з такого.

Відповідно до п.4.6. Договору стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом. Строк надання кредиту відповідно до п. 4.9. Договору становить 300 днів, дата повернення кредиту 05.05.2024.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №1237-1295 від 11.07.2023 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» проведено нарахування відсотків за 300 днів, а саме: з 11.07.2023 по 24.07.2023 включно (14 днів) за зниженою процентною ставкою в розмірі 1,20% згідно п.10.2 Договору, та з 25.07.2023 по 05.05.2024 включно за стандартною процентною ставкою 1,50%згідно п.4.6. Договору, на загальну суму 46 363,20 грн. Нарахування таких процентів, розміри та періоди дії ставок відповідають умовам укладеного сторонами Договору.

Отже, аргументи відповідача про те, що відсотки по договору нараховано поза межами строку кредитування слід відхилити, адже відповідну заборгованість позивач нарахував за погоджений договором 300 денний строк кредитування п.4.9. Договору.

Крім того, суд враховує, що з урахуванням Правил акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позивач заявив про часткове списання заборгованості по нарахованим процентам в сумі 6323,20 грн, та просив стягнути прострочену заборгованість за нарахованими процентами в сумі 41 600,00 грн.

При вирішенні справи, суд не застосовує приписи Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), оскільки кредитний договір укладений між сторонами до набрання чинності зазначеним законом.

У відзиві на позов представник відповідача також просить врахувати правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №679/1103/23.

Так, у постанові від 12.02.2025 у справі №679/1103/23, Верховний Суд дійшов, зокрема, таких висновків:

Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Разом з тим, вищевказані висновки Верховного Суду у справі №679/1103/23 зроблено за інших фактичних обставин, а саме за наявності сплати позичальником істотної суми заборгованості в розмірі 33 488 грн за погодженої суми кредиту в розмірі 20000 грн, у той час як у цій справі позичальник не доводить про погашення суми кредитного боргу та нарахованих відсотків принаймні частково, а лише вказує, що всі суми нарахування відсотків є несправедливим, як явно завищені.

Крім того, в цій справі відповідачем оспорюється нарахування відсотків за правомірне користування кредитними коштами в межах встановленого договором 300-ти денного строку, а не відсотків компенсації у зв`язку з невиконанням споживачем зобов`язань за договором.

При цьому позичальник, укладаючи кредитний договір, самостійно та добросовісно надав оцінку запропонованим умовам кредитування, зважив на можливість їх дотримання з огляду на наявне фінансове становище та на час укладення договору вважав їх прийнятними та вигідними для себе, що й отримало вираження у факті надання згоди на укладення правочину та отримання на його підставі кредитним коштів.

Суд вважає, що за обставин даної справи не можна вести мову про укладення кредитного договору на вкрай невигідних для відповідача умовах.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала взятих на себе зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором, суд вважає за необхідне позовні вимоги в межах заявлених позовних вимог задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1237-1295 від 11.07.2023 в розмірі 52 000,00 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом 10 400,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 41 600,00 грн.

При звернені до суду ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було сплачено 2662,40 гривень судового збору, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволені в повному обсязі, розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407) заборгованість за Кредитним договором №1237-1295 від 11.07.2023 в розмірі 52 000 (п`ятдесят дві тисячі) гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом 10 400,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 41 600,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О.Нікандрова