Рішення № 137198390, 04.05.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/778/2026

130/65/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

за участі секретаря Ящук К.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 58536 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.02.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1514-8745. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 14 400,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період* 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка 0,9% в день; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: - 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. - 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). * базовий період проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця. Умовами Кредитного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 15.01.2026 року відкрито провадження по справі. Призначено судове засідання.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Смірнов С.М. подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що відповідач ОСОБА_1 стала жертвою шахрайства, жодних кредитних коштів 19.02.2025 вона не отримувала і не використовувала. У позовній заяві Позивач посилається на те, що станом на 10.11.2025 року у відповідача існує заборгованість за договором у розмірі 58536 грн., з яких 14400 грн. заборгованість за кредитом, 34776 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК, 2160 заборгованість за заборгованість за нарахованими процентами, 7200 грн. комісією. ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12:15 в мобільному додатку Viber з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 від користувача « ОСОБА_3 », на мобільний номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_2 , надійшло повідомлення, на яке Відповідач відповіла 19.02.2025 року. Далі під час листування Відповідача ввірили, що для оформлення вигідної відсоткової ставки потрібно передати код підтвердження входу до акуанту на сайті «Creditkasa», що вона і зробила. В подальшому Відповідач перейшла на офіційний сайт «Creditkasa», де виконала всі необхідні дії для погодження кредиту в сумі 14400 грн., однак під час ведення картки отримувача грошових коштів, з невідомих причин сайт перестав працювати, тому ОСОБА_1 не змогла ввести номер власної банківської картки. Через деякий час, а саме в 14:09 19.02.2025 року, на електронну пошту ОСОБА_1 , яку вона вказувала на сайті «Creditkasa», надійшло повідомлення від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», де зазначалось, що кредитні кошти на суму 14400 грн., зараховано на банківську картку № НОМЕР_3 , яку Відповідач не вказувала для отримання кредиту та яка їй не належить, хоча кредит оформлено на ім`я ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 )» та ОСОБА_1 , при цьому під номером кредитора діяли шахраї, які на Все це підтверджується скрин-шотами з повною перепискою між «Creditkasa» думку сторони Відповідача не могли діяти без допомоги працівників Позивача. Відразу, того ж дня, 19.02.2025 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_1 прибула до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області та повідомила про вчинення відносно неї шахрайства. Однак, працівники поліції відповіли «Ви не потерпіла, шахрайство вчинено відносно кредитної установи, це не ОСОБА_5 кошти зняли з рахунку» і відмовили. ОСОБА_1 здійснила повідомлення про вчинення злочину до відповідно до якого, 20.03.2025 року в 00:35 годині до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від ДКП № 412830 від ОСОБА_1 про здійснення повідомлення до правоохоронних органів про вчинення шахрайських дій відносно неї, а саме оформлено кредит № 1514-8745 на суму 14400 грн. на її ім`я, при цьому кошти направлено на картку, абонентський номер телефону НОМЕР_1 отримала доступ до особистого кабінету яка їй не належить. Встановлено, що 19.02.2025 року невідома особа використовуючи ОСОБА_1 в додатку «Credit Kasa», використовуючи її конфіденційні (персональні) дані. Відповідні обставини підтверджуються Витягом з ЄРДР від 20.02.2025 року про відповідних відомостей за № 12025025130000018 з попередньою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 КК України та протоколом огляду предмета від 20.02.2025 року. Вже о 4 ранку ОСОБА_1 було допитано в якості потерпілої. 20.02.2025 року протоколом огляду предмета мобільного телефону ОСОБА_1 було встановлено обставини вчинення шахрайства через мобільний додаток Viber, саме з сторінки Позивача «CreditKasa» (Підтримка). 27.05.2025 року протоколом огляду предмета встановлено, що банківська картка за № НОМЕР_4 , на яку надійшли кредитні кошти в розмірі 14400 грн. 19.02.2025 року від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» імітована на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того встановлено, що того ж дня, вищезазначені кошти одним платежем було перераховано на банківську картку № НОМЕР_5 . 14.07.2025 року протоколом огляду предмета встановлено, що банківська картка за № НОМЕР_5 , на яку надійшли кошти з банківської картки № НОМЕР_4 , в розмірі 14400 грн., також імітована на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої в свою чергу протягом 19.02.2025 року в період часу з 14:07 по 21:22 були використані всі вищезазначені кошти, крім того встановлено, що даною карткою фізично користувалися з 20.02.2025 року по 04.03.2025 року в м. Кривий Ріг. Жмеринською окружною 28.08.2025 року ОСОБА_1 повідомлено, що прокуратурою підслідність кримінального провадження № 12025025130000018 визначено за Криворізьким районним управлінням поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Листом Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області від 28.01.2026 року № 120-214-26 ОСОБА_1 повідомлено, про те, що з 27.11.2025 року досудове розслідування у вказаному провадженні здійснює слідчий СВ ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Бабаєв І.Ю., на даний час триває досудове розслідування, слідчим вживаються заходи щодо всебічного, повного неупередженого встановлення всіх обставин кримінального правопорушення. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» достовірно відомо про дану ситуацію і заведене кримінальне провадження, оскільки слідчий, ще 26.03.2025 року звертався з запитом про надання інформації до даного Позивача, а ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надавало відповідь того ж дня. Однак, Позивач свідомо приховав від суду дану обставину, намагаючись вести суд в оману та спотворити інформацію. А саме висвітлити ОСОБА_1 як злісного боржника, яка оформила кредит і не бажає його повертати. Досудовим розслідуванням станом на сьогодні достовірно встановлено хто здійснив шахрайські дії громадянин України ОСОБА_6 , однак, на жаль, його не вдалося затримати станом на сьогодні. Про вчинення шахрайських дій ОСОБА_1 повідомила правоохоронні органи відразу, що свідчить про оперативне намагання викрити шахраїв. Матеріали справи не містять доказів того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати ці платіжні операції.

Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

Судом встановлено, що 19.02.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1514-8745.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 14 400,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період* 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка 0,9% в день; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: - 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. - 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). * базовий період проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

Умовами Кредитного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом.

Згідно витягу з ЄРДР 20.02.2025 о 00:35 год. надійшло повідомлення з ДКП №412830, від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 , про те, що у її особистому кабінеті сервісу кредит каса шахрайським методом було взято кредит на суму 14400. Номер кредиту 1514-8745. Кошти були відправлені на карту, відношення до якої заявниця не має. Виходячи з ситуації відносно заявниці були вчинені шахрайські дії. Встановлено ОСОБА_1 яка повідомила, що 19.02.2025 невідома особа використовуючи абонентський номер НОМЕР_6 через «Viber», отримавши доступ до особистого кабінету додатку «Кредит каса» ОСОБА_1 використовуючи конфіденційні (персональні) дані оформила кредит в кредитній спілці «Кредит каса» ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на суму 14400 грн., що зараховані на рахунок банківської картки НОМЕР_3 .

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Закон України «Проплатіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Згідно з ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач зобов`язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права, не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Відповідно до п. 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління НБУ від 29.07.2022 року № 164 (далі - Положення), користувач зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Як визначено п. 5 ч. 20 ст. 38 Закону України«Проплатіжні послуги», користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Згідно із п. 140 розділу VII Положення користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Аналогічні положення викладені й у ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги».

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків (п. 146, 147 Положення).

Аналіз вказаних нормативно-правових актів, які є спеціальними для спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.

Проте, у разі наявності обставин, які доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його цивільно-правової відповідальності.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16.08.023 року у справі №176/1445/22 зазначив, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Водночас у цій справі Верховний Суд зауважив, що враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від17.01.2025 року у справі № 462/4550/22 (провадження № 61-7393св24) та від 31.03.2025 року у справі № 591/8927/23 (провадження № 61-1216св25).

Отже, встановивши, що банком не доведено вчинення відповідачем як володільцем і користувачем платіжної картки дій чи бездіяльності, які сприяли невстановленій особі незаконному використанню інформації, що дала б змогу ініціювати платіжні операції з переказу кредитних коштів, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомив банк і правоохоронні органи про цей факт, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

У відповідності до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року в справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року в справі №554/2586/16-ц.

Надаючи оцінку вищезазначеним доказам суд вважає, що відповідачем доведено обставину отримання професійної правничої допомоги в межах даної цивільної справи, однак заявлений розмір витрат є необґрунтованим та не пропорційним до предмета спору та значення справи для сторони, а тому суд приходить до висновку про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (Україна, 01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 витрати на професійну правничу допомогу 5000,00 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Вінницькому апеляційному суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя