Ухвала суду № 137198182, 08.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

08 червня 2026 рокуСправа № 852/2а-2/26 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до П`ятого окружного суду міста Дніпра (49006, м. Дніпро, пр. Лесі Українки, буд. 77-Б, ЄДРПОУ: 42268955), Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська (Чечелівського районного суду м. Дніпра) (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, б. 77-Б, ЄДРПОУ: 02891345), Дніпровського апеляційного суду (49000, м. Дніпро, вул. Харківська, 13, ЄДРПОУ: 42270629), Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду (03063, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 28, ЄДРПОУ: 41721784), Господарського суду Дніпропетровської області (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд. 1, ЄДРПОУ: 03499891), Центрального апеляційного господарського суду (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 65, ЄДРПОУ: 42261621), Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду (01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, буд. 6, ЄДРПОУ: 41721784), Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд 4, 49005 м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, ЄДРПОУ: 34824364), Третього апеляційного адміністративного суду (49005, м. Дніпро, вул. Левка Лук`яненка, буд. 23, ЄДРПОУ: 42268164), Касаційного адміністративного суду (01029, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 5, ЄДРПОУ: 41721784), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, ЄДРПОУ: 37567646), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вулиця 93-ї Холодноярської Бригади, буд. 1, ЄДРПОУ: 37988155) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до П`ятого окружного суду міста Дніпра (далі відповідач 1), Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська (Чечелівського районного суду м. Дніпра) (далі відповідач 2), Дніпровського апеляційного суду (далі відповідач 3), Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду (далі відповідач 4), Господарського суду Дніпропетровської області (далі відповідач 5), Центрального апеляційного господарського суду (далі відповідач 6), Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду (далі відповідач 7), Дніпропетровського окружного адміністративного суду (далі відповідач 8), Третього апеляційного адміністративного суду (далі відповідач 9), Касаційного адміністративного суду (далі відповідач 10), Державної казначейської служби України (далі відповідач 11), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі відповідач 12 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправними та незаконними дії відповідачів за даною позовною заявою, які стали наслідками ухвалення протизаконних та не обґрунтованих рішень у справах №204/7996/18, №204/8264/18, №204/9036/18, №204/9551/21, №204/1241/20 №204/1740/20 №204/2138/20, №160/26256/25 які завдали мені позивачу ОСОБА_1 та моїй дитині ОСОБА_2 моральну та матеріальну шкоду;

визнати справи №204/7996/18, №204/8264/18, №204/9036/18, №204/9551/21, №204/1241/20, №204/1740/20, №204/2138/20 №160/26256/25, як не розглянуті в цивільному, господарському та адміністративному судочинствах з дотриманням норм матеріального та процесуального права та належним судом і складом судців, а всі рішення та ухвали судів у даних справах такими, що не підлягають виконанню в виконавчих провадженнях;

зобов`язати належний суд П`ятий окружний районний суд м. Дніпра зареєструвати та розглянути справу №204/9551/18 (за уточненою позовною заявою від 24.04.2023 та за скаргою від 25.04.2025 на дії державного виконавця Другого правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м Дніпра ПМУМЮ (м. Одеса) Кравченка Євгена Сергійовича з дотриманням норм матеріального та процесуального права належним суддею;

зобов`язати належний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд зареєструвати та розглянути справу №160/26256/25 з дотриманням норм матеріального та процесуального права належним суддею;

стягнути з відповідача №11 Державної казначейської служби України за рахунок державного бюджету на мою позивача ОСОБА_1 користь відшкодування матеріальної шкоди завданої мені позивачу та моїй дитині ОСОБА_2 незаконними діями відповідачів у даній справі, у розмірі станом на день подачі даної позовної заяви 1 788 265,30 грн - розмір щомісячного середнього заробітку (з урахуванням ПДФО, ВС, ЄСВ) за період з 13.11.2016 і по день фактичного виконання законного та обґрунтованого рішення по справі №204/9551/18, який я позивач не отримала вчасно з відповідача ОСББ «Каверіна 1» з причини не прийняття судами законних та обґрунтованих рішень по справам №204/7996/18, №204/8264/18, №204/9036/18, №204/9551/21, №204/1241/20, №204/1740/20, №204/2138/20, №160/26256/25, даний розмір позовної заяви збільшується на щомісячний розмір середнього заробітку (з урахуванням ПДФО, ВС, ЄСВ) встановленого Міністерством фінансів України та Пенсійним фондом України на період розгляду судами даної позовної заяви та проведення виконавчого провадження по законному та обґрунтованому рішенню, прийнятому судом за результатом розгляду даної позовної заяви (з урахуванням апеляційного, касаційного розгляду, а також розгляду за нововиявленими обставинами та відповідним оскарженням у разі потреби);

стягнути з відповідача №11 Державної казначейської служби України за рахунок державного бюджету на мою позивача ОСОБА_1 користь відшкодування моральної шкоди завданої мені позивачу та моїй дитині ОСОБА_2 незаконними діями відповідачів у даній справі, у розмірі станом на день подачі даної позовної заяви 566 463,23 грн - розмір щомісячного мінімального заробітку (з урахуванням ПДФО, ВС, ЄСВ), за період з 31.10.2018 і по день фактичного виконання законного та обґрунтованого рішення по справі №204/9551/18 відповідно до Закону України №266/94-ВР від 01.12.1994 «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», в редакції від 31.03.2023, помножений на 2 (2 особи, які страждали я ОСОБА_1 та моя донька ОСОБА_2 )), що дорівнює станом на день подачі до суду даної позовної заяви 566 463,23 грн*2-1 132 926,46 грн. даний розмір позовної заяви збільшується на щомісячний розмір мінімального заробітку (з урахуванням ПДФО, ВС, ЄСВ) встановленого Міністерством фінансів України та Пенсійним фондом України на період розгляду судами даної позовної заяви та проведення виконавчого провадження по законному та обґрунтованому рішенню, прийнятому судом за результатом розгляду даної позовної заяви (з урахуванням апеляційного, касаційного розгляду а також розгляду за нововиявленими обставинами та відповідним оскарженням у разі потреби).

28 квітня 2026 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності повернуто без розгляду. Позовну заяву на підставі приписів ст. ст. 22, 25, 29 КАС України передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 адміністративну справу №852/2а-2/26 за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди передано Голові Дніпропетровського окружного адміністративного суду для визначення підсудності.

Розпорядженням Голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №6 від 13.05.2026 вирішено надіслати матеріали адміністративної справи №852/2а-2/26 до Третього апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 матеріали адміністративної справи №852/2а-2/26 за позовом ОСОБА_1 до П`ятого окружного суду міста Дніпра, Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська (Чечелівського районного суду м. Дніпра), Дніпровського апеляційного суду, Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, Господарського суду Дніпропетровської області, Центрального апеляційного господарського суду, Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Касаційного адміністративного суду, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, передати за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

Матеріали справи №852/2а-2/26 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду 01.06.2026.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 справа №852/2а-2/26 передана на розгляд судді Артоуз О.О.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Суддя, дослідивши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Також, пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

З аналізу вказаних норм, суд зазначає, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як свідчить зміст позову, його предметом є оскарження дій відповідачів, які стали наслідками ухвалення обґрунтованих рішень у справах №204/7996/18, №204/8264/18, №204/9036/18, №204/9551/21, №204/1241/20 №204/1740/20 №204/2138/20, №160/26256/25.

В даній позовній заяві позивач вважає протиправними діями відповідачів у даній справі - це неналежну реєстрацію подаваємих позивачем процесуальних документів до судів всіх інстанцій у справах №204/7996/18, №204/8264/18, №204/9036/18, №204/9551/21 №204/1241/20, №204/1740/20, №204/2138/20, №160/26256/25, не призначення належними працівниками судів всіх інстанцій належних суддів або колегій суддів та прийняття неналежними суддями та неналежними колегіями суддів (відповідачів по даній справі) протизаконних рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права у даних справах, тобто таких рішень, що не підлягають виконанню, саме такі дії доцільно визнати адміністративним судом протиправними, та зобов`язати учасників справ №204/7996/18, №204/8264/18, №204/9036/18, №204/9551/21, №204/1241/20, №204/1740/20, №204/2138/20, №160/26256/25 утриматися від виконання даних протизаконних рішень в виконавчих провадженнях №62131481 від 23.12.2020 та №77882850 від 23.04.2025 або інших виконавчих провадженнях, якщо такі будуть існувати по даним справам.

Також, позивач вважає бездіяльність відповідачів у даній справі полягає у тому, що суддями та колегіями суддів, призначених неналежними працівниками судів всіх інстанцій не здійснено перевірку оформлених протоколів, передбачених Положенням про АСДС в поточних редакціях у справах №204/8264/18, №204/9036/18, №204/9551/21, №204/1241/20, №204/1740/20 №204/2138/20 №160/26256/25, на предмет вірного оформлення даних протоколів не направлено даних справ до канцелярій відповідних судів на перереєстрацію. Так бездіяльність відповідачів у даній справі полягає у не дослідженні доказів в судових засіданнях та не зазначення результат даного дослідження з оцінкою на предмет належності допустимої достовірності та достатності в прийнятих рішеннях у справах №204/8264/18, №204/9036/ №204/9551/21 №204/1241/20 №204/1740/20 №204/2138/20 №160/26256/25 в мотивувальних частинах рішень, в яких би було зазначено результат дослідження даних доказів (які дока судом прийняті, які відхилені та на підставі чого). Саме така бездіяльність відповідачів у даній справі підлягає є визнанню адміністративним судом протиправною та дані відповідачі новин бути даним адміністративним судом зобов`язані переглянути справи №204/9551/18 уточненою позовною заявою від 24.04.2023 та за скаргою від 25.04.2025 у на дії державного виконавця Другого правобережного ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах м Дніпрі ПМУМЮ (м. Одеса) Кравченка Євгена Сергійовича №160/26256/25 належними судами, належними суддями або колегіями суддів з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №705/748/17 (провадження №11-1195апп18) сформована позиція, згідно з якою вимоги про зобов`язання суду вчинити процесуальні дії судовому розгляду не підлягають. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що суди першої та другої інстанції у цій справі правомірно відмовили у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки спір у цій справі не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини не стосуються здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій. Дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов`язків щодо здійснення правосуддя є процесуальними, а не управлінськими і оскаржуються в порядку, визначеному процесуальними законами.

З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами частини першої статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і зумовлює відповідальність, установлену законом (ч. 1 та 3 ст. 6 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів»).

Конституційний Суд України у пункті 4.2 Рішення від 23.05.2001 № 6-рп/2001 роз`яснив, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судового розгляду справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Що ж стосується актів, дій або бездіяльності посадових і службових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, то вони можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах.

Таким чином, оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012; пункт 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013).

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Отже, позовні вимоги про оскарження дій/бездіяльності відповідача стосуються вчинення (невчинення) судом передбачених процесуальним законом дій, тому не можуть бути оскаржені поза межами порядку, передбаченого процесуальним законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьов проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06, п. 33).

Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до цивільної відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та із судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності.

Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними визначеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду.

Відповідні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 462/32/17 (провадження № 14-5цс19) та від 02.10.2019 у справі №815/110/16 (провадження №11-547апп19).

У постанові від 12.12.2018 у справі №804/285/16 (провадження №11-669апп18) Велика Палата Верховного Суду Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що положення частини першої статті 2, пункту 2 частини першої статті 4, статей 5, 19 КАС України слід розуміти так, що в порядку адміністративного судочинства можуть оскаржуватися тільки ті правові акти, дії чи бездіяльність, які прийнято/вчинено/допущено у правовідносинах, у яких відповідач реалізує свої владні (управлінські) функції/повноваження.

Отже, у цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» щодо заявлених позивачем вимог слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а можуть бути оскаржені лише в порядку апеляційного оскарження в порядку, визначеному КАС України, відтак зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції як окремий позов.

Неможливість оскарження в порядку адміністративного судочинства дій та бездіяльності відповідача, який у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій є усталеною - відповідної позиції дотримувалася Велика Палата Верховного Суду у постановах від 08.05.2018 в справі №521/18287/15-ц, від 21.11.2018 в справі №757/43355/16-ц, від 13.03.2019 в справі №462/32/17, від 20.03.2019 в справі №295/7631/17, від 10.04.2019 в справі №320/948/18, від 02.10.2019 в справі №815/110/16, від 16.10.2019 в справі №1340/4052/18, від 27.11.2019 в справі №1540/4005/18, від 26.02.2020 в справі №280/1334/19, а також Верховний Суд у постановах від 01.08.2018 в справі №813/2579/17, від 18.01.2019 в справі №826/1198/17, від 31.07.2019 в справі №636/5534/15, від 05.03.2021 в справі №640/19503/19, від 21.07.2022 в справі №580/5292/21, від 28.12.2022 в справі №640/30494/21, від 26.01.2023 в справі №420/9956/22, від 08.05.2023 в справі №580/2605/22, від 26.07.2023 в справі № 580/1016/23, від 13.06.2024 в справі № 280/8200/23 та інших.

У п.24 рішення від 20.07.2006 по справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12.10.1978 по справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява №7360/76] вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Отже, у цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» щодо заявлених вимог слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду по справі № 815/110/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Що стосується вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої позивачу, суд зазначає, що відповідно до положень частини 5 статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Разом з тим, оскільки в даній справі не заявлено вимог, які могли б розглядатися в порядку адміністративного судочинства, то вимоги позивача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди можуть вирішуватись виключно в рамках цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до П`ятого окружного суду міста Дніпра (49006, м. Дніпро, пр. Лесі Українки, буд. 77-Б, ЄДРПОУ: 42268955), Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська (Чечелівського районного суду м. Дніпра) (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, б. 77-Б, ЄДРПОУ: 02891345), Дніпровського апеляційного суду (49000, м. Дніпро, вул. Харківська, 13, ЄДРПОУ: 42270629), Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду (03063, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 28, ЄДРПОУ: 41721784), Господарського суду Дніпропетровської області (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд. 1, ЄДРПОУ: 03499891), Центрального апеляційного господарського суду (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 65, ЄДРПОУ: 42261621), Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду (01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, буд. 6, ЄДРПОУ: 41721784), Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд 4, 49005 м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, ЄДРПОУ: 34824364), Третього апеляційного адміністративного суду (49005, м. Дніпро, вул. Левка Лук`яненка, буд. 23, ЄДРПОУ: 42268164), Касаційного адміністративного суду (01029, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 5, ЄДРПОУ: 41721784), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, ЄДРПОУ: 37567646), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вулиця 93-ї Холодноярської Бригади, буд. 1, ЄДРПОУ: 37988155) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвала виготовлена та підписана 08 червня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз