Рішення № 137197341, 08.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 рокуСправа №160/5158/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

17.02.2025 року (16.02.2026 року направлено засобами поштового зв`язку) до позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за №00222622408 від 14.01.2025 року на суму збільшення 160 346,30 грн (за податковими зобов`язаннями 128 277,04 грн., штрафними фінансовими санкціями 32 069,26 грн.) та штрафні санкції за №0022272408 від 14.01.2025 року на суму 340 грн., повідомлення-рішення за №002226408 від 14.01.2025 року на суму збільшення військового збору 13 360,19 грн., (військовий збір 10 689,75 грн. та штрафні санкції 2672,44 грн).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила про те, що її не було повідомлено про прощення їй кредитної заборгованості та з неї за різними судовими рішення вже стягнуто на виконання кредитного договору №0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року (далі - кредитний договір) основну заборгованість у розмірі 317 675,49 грн. станом на 24.10.2011 року та заборгованість по пені та відсотках у розмірі 451 868,47 грн. за період з 24.10.2011 року по 24.07.2015 року. Позивач також посилалась на те, що законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням і не включає в неї проценти, прощені (анульовані) кредитором. При цьому вказує, що основа сума боргу вже була стягнута з неї судом у 2012 році (справа 2-1249/11) та не могла бути прощена.

За наслідками розгляду даної позовної заяви, Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29.04.2025 року у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Кредитні ініціативи" було прощено (анульовано) позивачу борг за кредитним договором у сумі 712 650,22 грн, що відповідно до положень ПК України зумовлює виникнення додаткового блага та, як наслідок, зобов`язання задекларувати отриманий дохід і сплатити з нього податок і військовий збір. Також суд першої інстанції вказав на те, що Позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими вона обґрунтовує заявлені вимоги, та не доведено протиправності оскаржуваних рішень.

У постанові апеляційний суд погодився з тими висновками, що cформував суд першої інстанції, та додатково зазначив наступне:

- Позивач згідно із положеннями ПК України була повідомлена належним чином про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки та контролюючим органом не було порушено процедуру повідомлення Позивача про проведення перевірки, що в свою чергу тягне відповідні правові наслідки такої, зокрема прийняття податкових повідомлень-рішень за її результатами;

- прощена сума основного боргу є додатковим благом в розумінні підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2. статті 164 ПК України, що, в свою чергу, підтверджує правомірність дій Відповідача щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за результатами річного декларування за податковим повідомленням-рішенням №0022192408 від 14.01.2025 року;

- Позивачем не було подано річну декларацію про майновий стан і доходи, що не заперечується і самим Позивачем;

- отримання Позивачем доходу у вигляді додаткового блага є підставою для нарахування їй грошового зобов`язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).

Позивач не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просила їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач вказувала, що суди першої та апеляційної інстанцій: розглянули у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; допустили порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до помилкового встановлення обставин, які ОСОБА_1 позбавлена можливості спростувати; застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №819/1181/17, від 28.06.2024 року у справі №640/1123/19, від 08.04.2025 року у справі №280/9920/21.

Посилалася на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. При цьому зазначала, що відсутня постанова Верховного Суду, з питання поновлення права власності боржника шляхом без ототожнення поновленого права власності із прощеним (анульованим) боргом.

Наполягала, що не була належним чином повідомлена кредитором про прощення боргу у розумінні підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Водночас вказувала, що наявні судові рішення про стягнення заборгованості свідчать про відсутність факту добровільного прощення боргу.

Крім того, позивач посилалася на те, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували підпункт "д" підпункту 16 4.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України без врахування правових висновків Верховного Суду щодо правової природи доходу у вигляді прощеної кредитної заборгованості, оскільки, на думку позивача, нею було доведено, що прощення основної суми боргу (кредиту) прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, яке не пов`язане з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у розумінні положень зазначеного підпункту не відбулося. При цьому зазначила, що відповідно до рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу у справі №211/6554/20 від 22.11.2023 року було скасовано рішення про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 Різ за товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", та відповідно таке право власності було відновлено за ОСОБА_1 .

Стверджувала, що суди першої та апеляційної інстанцій у справі №160/5158/25 не дали правової оцінки тому, чи мала сума прощеної заборгованості саме ознаки додаткового блага, а лише механічно констатували факт анулювання боргу.

Вказувала, що докази того, що ТОВ "Кредитіні ініціативи" повідомляло її про прощення боргу в матеріалах справи відсутні, оскільки довідка про повідомлення не дорівнює вимогам підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України в частині повідомлення кредитором у встановленому порядку платника податку про прощену (анульовану) суму кредитної заборгованості, що підлягає оподаткуванню, а тому у ОСОБА_1 по суті відсутній обов`язок відображати анульовану суму боргу у складі оподаткованого доходу з обчисленням та перерахування до бюджету відповідної суми податку.

Відзначала, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано той факт, що у разі якщо прощення боргу втілюється в односторонньому правочинові, він є по своїй суті розпорядчим та абстрактним на що звернув увагу Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 року у справі № 303/2 983/19.

Відповідач вважав, що рішення судів першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, є законними та обґрунтованими, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Зазначав, що суд апеляційної інстанції вірно дійшов висновку, що позивач, згідно із положеннями ПК України, була повідомлена належним чином про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки та контролюючим органом не було порушено процедуру повідомлення позивача про проведення перевірки, що в свою чергу тягне відповідні правові наслідки такої, зокрема прийняття податкових повідомлень-рішень за її результатами.

Вказував, що позивача було повідомлено про те, що після здобуття ТОВ "Кредитні ініціативи" права власності на предмет іпотеки, залишок заборгованості за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25 вересня 2008 року (за основною сумою, процентами, комісією та пенею) за офіційним курсом НБУ станом на 11 лютого 2019 року склав 4 608 699,95 грн. При цьому зазначає, що прощена (анульована) Позивачу сума основного боргу за кредитним договором у сумі 712 650,22 грн є додатковим благом, в розумінні підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2. статті 164 ПК України, що зумовлює виникнення у Позивача обов`язку задекларувати отриманий дохід і сплатити з нього податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

За наслідками розгляду касаційної скарги, постановою Верховного Суду від 19.03.2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Скасовані рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 року. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанції, суд касаційної інстанції виходив з того, що у постанові Верховного Суду від 28.12.2018 року у справі №804/1678/15 сформовано висновок про те, що конструкція абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає спосіб повідомлення платника податку про анулювання боргу шляхом надіслання відповідної інформації рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому, метою вказаної правової норми є повідомлення особи про наявність обов`язку сплати податку.

Разом з тим, зміст установлених судами попередніх інстанцій обставин не дає підстав вважати, що обставини щодо обізнаності/необізнаності про факт прощення заборгованості та про наявність у позивача обов`язку щодо сплати податку внаслідок прощення боргу є встановленими, як цього вимагають положення процесуального законодавства.

Так, суди попередніх інстанцій надали оцінку довідці ТОВ "Кредитні ініціативи" №676 від 12.12.2019 року, якою позивача було, зокрема, повідомлено про: прощення (анулювання) залишку заборгованості за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25 вересня 2008 року; необхідність сплати податків з основної суми прощеного ( анульованого) боргу в розмірі 712 650,22 грн., яка відповідно до вимог ПК України підлягає включенню до складу річного доходу ОСОБА_1 за 2019 рік.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій як не було встановлено того чи було направлено ТОВ "Кредитні ініціативи" зазначену довідку позивачу, так і того чи була вона нею отримана.

Отже, ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом не було належним чином встановлено обставин, що передують висновку про наявність у позивача обов`язку сплачувати відповідний податок, зокрема, не витребувано із банку відповідних документів, які б підтверджувати факт повідомлення (неповідомлення) позивача про прощення (анулювання) боргу, з дотриманням порядку якого пов`язується виникнення обов`язку боржника відображення такого доходу у річній податковій декларації та сплати відповідних податків (зборів), обов`язкових платежів.

Також судами попередніх інстанцій не було надано належну оцінку тому, з чим ТОВ "Кредитні ініціативи" пов`язує (анулювання) прощення позивачу залишку заборгованості, як і встановлено чи дійсно станом на 12.12.2019 сума основна сума кредитної заборгованості позивача за кредитним договором № 0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року становила 712 650,22 грн. У тому числі не надано й оцінки доводам позивача щодо численних судових спорів щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року та звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, судовим рішенням у справах № 211/2418/13-ц, № 177/2163/14ц, №211/6554/23, на які покликалась позивач у позовній заяві.

Також суд звернув увагу на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту від 23.12.2024 року № 4098/04-36-24-08/3033916284, разом з тим, безпосередньо сам акт перевірки (тобто, його копія чи оригінал) відсутні у матеріалах справи. Верховний суд у постанові від 04.12.2025 року у справі № 400/9035/21 зазначив про те, що акт документально перевірки є не лише одним із основних носіїв податкової інформації, але й також - доказом у адміністративній справі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень відповідно до норм статті 72 КАС України, оскільки такі рішення контролюючого органу приймаються безпосередньо на підставі такого акта.

У цьому випадку вказаний доказ відсутній у матеріалах судової справи, що у свою чергу ставить під сумнів те, що при перевірці правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суди попередніх інстанцій досліджували зміст акта перевірки. Позивачу суму боргу за кредитним договором № 0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року було прощено (анульовано) в 2019 році, водночас перевірку проведено в кінці 2024 року, а податкові повідомлення-рішення прийнято в січні 2025 року.

Судами попередніх інстанцій не було перевірено чи наявні підстави для застосування до суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 712 650,22 грн за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року положень підпункту 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 ПК України з урахуванням змін, внесених законодавцем Законом № 1383-IX.

31.03.2025 року справа №160/5158/25 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 року зазначена вище справа розподілена та 01.04.2026 року передана судді Пруднику С.В.

06.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження справу №160/5158/25 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253; 04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21; info@c-inceptum.com.ua; тел. : +380 (98) 044 21 90; +380 (067) 505 28 73): засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази направлення довідки ТОВ "Кредитні Ініціативи" №676 від 12.12.2019 року - ОСОБА_1 , якою ОСОБА_2 повідомлено про: прощення (анулювання) залишку заборгованості за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року; необхідність сплати податків з основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 712 650,22 грн., яка відповідно до вимог ПК України підлягає включенню до складу річного доходу ОСОБА_1 за 2019 рік та докази отримання такої довідки№676 від 12.12.2019 року - ОСОБА_1 ; інформацію про те, з чим ТОВ "Кредитні Ініціативи" пов`язує (анулювання) прощення ОСОБА_1 у залишку заборгованості, як і встановлено чи дійсно станом на 12.12.2019 сума основна сума кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року становила 712 650,22 грн.; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази, які б підтверджувати факт повідомлення (неповідомлення) ОСОБА_1 про прощення (анулювання) боргу, з дотриманням порядку якого пов`язується виникнення обов`язку боржника відображення такого доходу у річній податковій декларації та сплати відповідних податків (зборів), обов`язкових платежів; інформацію про те, з чим ТОВ "Кредитні Ініціативи" пов`язує (анулювання) прощення ОСОБА_1 залишку заборгованості, як і встановлено чи дійсно станом на 12.12.2019 сума основна сума кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року становила 712 650,22 грн. Витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази усіх документів, які слугували підставою для прийняття повідомлень-рішень за №00222622408 від 14.01.2025 року на суму збільшення 160 346,30 грн (за податковими зобов`язаннями 128 277,04 грн., штрафними фінансовими санкціями 32 069,26 грн.) та штрафні санкції за №0022272408 від 14.01.2025 року на суму 340 грн., повідомлення-рішення за №002226408 від 14.01.2025 року на суму збільшення військового збору 13 360,19 грн., (військовий збір 10 689,75 грн. та штрафні санкції 2672,44 грн); засвідчений належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію акту від 23.12.2024 року №4098/04-36-24-08/3033916284; інформацію про те, з чим ТОВ "Кредитні Ініціативи" пов`язує (анулювання) прощення ОСОБА_1 залишку заборгованості, як і встановлено чи дійсно станом на 12.12.2019 сума основна сума кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року становила 712 650,22 грн.; інформацію про те, чи наявні підстави для застосування до суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 712 650,22 грн. за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року положень підпункту 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 ПК України з урахуванням змін, внесених законодавцем Законом № 1383-IX; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази, які б підтверджувати факт повідомлення (неповідомлення) ОСОБА_1 про прощення (анулювання) боргу, з дотриманням порядку якого пов`язується виникнення обов`язку боржника відображення такого доходу у річній податковій декларації та сплати відповідних податків (зборів), обов`язкових платежів. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 30.04.2026 року. Судом попереджено товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» та Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

15.04.2026 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача проведена на підставі та у спосіб, визначені Податковим кодексом України, а позивач була належним чином повідомлена про її проведення. Зазначив, що підставою для проведення перевірки стало неподання позивачем інформації та документів на запит контролюючого органу від 02.11.2022 року щодо отримання у 2019 році доходу у вигляді додаткового блага від ТОВ «Кредитні ініціативи». Відповідач вказав, що за результатами перевірки встановлено факт неподання позивачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та не відображення нею доходу у вигляді прощеної (анульованої) кредитором заборгованості в сумі 712 650,22 грн., яка відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є додатковим благом та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. Також відповідач послався на довідку ТОВ «Кредитні ініціативи» №676 від 12.12.2019 року, відповідно до якої після набуття товариством права власності на предмет іпотеки залишок заборгованості позивача за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року був прощений (анульований), а до складу річного оподатковуваного доходу позивача за 2019 рік включено дохід у вигляді основної суми прощеного боргу в розмірі 712 650,22 грн. Відповідач зазначив, що прощена сума основного боргу є додатковим благом у розумінні положень Податкового кодексу України, а тому у позивача виник обов`язок щодо подання річної податкової декларації, самостійного декларування такого доходу та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору. Крім того, відповідач вказав, що нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 128 277,04 грн., військового збору у сумі 10 689,75 грн. та застосування штрафних санкцій здійснено правомірно, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.12.2024 року №4098/04-36-24-08/ НОМЕР_1 . З огляду на викладене, відповідач вважав спірні податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню.

19.05.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечила проти доводів відповідача та зазначила, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не подано належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві. Позивач вказала, що визначальною обставиною у даному спорі є факт належного повідомлення її кредитором про прощення (анулювання) заборгованості, оскільки саме з такою обставиною Податковий кодекс України пов`язує виникнення у фізичної особи обов`язку щодо декларування доходу та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору. На думку позивача, відповідачем не надано жодного доказу того, що ТОВ «Кредитні ініціативи» повідомило її про прощення боргу у спосіб, визначений підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а саме шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, укладення відповідного договору або вручення повідомлення під особистий підпис. Посилання відповідача на довідку ТОВ «Кредитні ініціативи» №676 від 12.11.2019 року саме по собі не підтверджує факту її вручення позивачу. Позивач зазначила, що ухвалою суду було витребувано докази, які підтверджують факт повідомлення або неповідомлення її про прощення (анулювання) боргу, однак такі докази відповідачем до суду не надано. Крім того, позивач звернула увагу на наявність суперечностей в акті перевірки, зокрема щодо правового статусу нерухомого майна, а також щодо підстав виникнення доходу, який контролюючий орган вважає об`єктом оподаткування. Також позивач послалася на зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України від 13.04.2021 №1383-ІХ, та зазначила, що спірні правовідносини пов`язані з валютним іпотечним кредитом, а тому під час вирішення спору підлягають врахуванню висновки Верховного Суду щодо застосування положень підпунктів 165.1.55 та 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України. Окремо позивач зазначила про порушення контролюючим органом строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України, вказавши, що податковий орган мав можливість провести перевірку значно раніше, а тому проведення перевірки наприкінці 2024 року та прийняття податкових повідомлень-рішень у січні 2025 року суперечить принципу правової визначеності. З огляду на викладене позивач просила суд врахувати наведені доводи та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що 25.09.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та між позивачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0308/0908/71-246, відповідно до якого позивач отримала грошові кошти в сумі 30 000,00 доларів США зі сплатою 12,5 % річних строком до 24.09.2038 року на умовах, передбачених у договорі кредиту.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17.04.2012 року у справі №2-1249/11 з позивача та її поручителів було стягнуто на користь банку заборгованість станом на 24.10.2011 року в сумі 317 675,49 грн. (триста сімнадцять тисяч шістсот сімдесят п`ять грн. 49 коп.), яка складалася з основного боргу в розмірі 234 740,80 грн. (двісті тридцять чотири тисячі сімсот сорок грн. 80 коп.), заборгованості за відсотками в розмірі 70 186,08 грн. (сімдесят тисяч сто вісімдесят шість грн. 08 коп.), заборгованості по сплаті пені за несвоєчасні повернення кредиту та сплату процентів в розмірі 12 748,60 грн.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17.06.2016 року у справі №177/2163/14-ц позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ніде не зареєстрованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», код ЄДРПОУ 35326253, р/р НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року в загальному розмірі 451 868 (чотириста п`ятдесят одну тисячу вісімсот шістдесят вісім) грн. 47 коп., яка складається з - заборгованості по відсотках за період з 24.10.2011 року по 24.07.2015 року - 306 586 (триста шість тисяч п`ятсот вісімдесят шість) грн. 43 коп.; пені за період з 15.06.2013 року по 15.06.2014 року в розмірі - 145 282 грни. (сто сорок п`ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 04 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ніде не зареєстрованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», код ЄДРПОУ 35326253, р/р НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Позивач у поданій до суду позовній заяві вказує, що з неї стягується тільки заборгованість за процентами, пені. Основна сума боргу вже стягнута попереднім рішенням суду.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.09.2013 року у справі №211/2418/13-ц позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0308/0908/713 246 від 25.09.2008 року, яка станом на 01.02.2013 складає 426 506 чотириста двадцять шість тисяч п`ятсот шість) грн. 09 грн., а саме: за кредитом - 235 249,98 грн., по відсотках - 107 929,56 грн.; пеня - 83 326,55 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну квартиру, що розташована на десятому, поверсі шістнадцятиповерхового будинку, загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 17,9 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на підставі, права власності, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ: 35326253, п/р НОМЕР_2 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО: 300346, юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, буд. Незалежності, 14) шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни, на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ: 35326253, p/p 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 14) витрати по сплаті судового збору у сумі - 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. 00 коп.

Позивач вказує, що з неї за різними рішеннями суду стягнуто на виконання умов кредитного договору заборгованість у розмірі 317 675,49 грн. станом на 24.10.2011 року, заборгованість пені та відсотків 451 868, 47 грн. за період зі 24.10.2011 року по 24.07.2015 року. Рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не виконане, виконавчі листи стягувачу поверталися, прилюдні торги не проводилися.

14.02.2019 року ОКП «Софіївським бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області прийнято рішення та внесено запис №45530878 про реєстрацію права власності ТОВ «Кредитні ініціативи» на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала позивачу та була предметом іпотеки по кредитному договору.

В той же час, рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22.11.2023 року у справі №211/6554/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Скасовано рішення індексний номер 45530878 від 14.02.2019 року ОКП «Софїївське бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , за товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», скасувані відповідні реєстраційні записи про право власності на вказану квартиру та поновити відомості у Державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про зазначений об`єкт нерухомого майна, що передували скасовуваним записам, та припининено право власності на вказану квартиру за ТОВ «Кредитні ініціативи». Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Позивач вказує, що квартира знову стала її власністю. Тобто, одночасно зі реєстрацією права власності за ТОВ «Кредитні ініціативи» на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала їй та була предметом іпотеки по кредитному договору, ТОВ «Кредитні ініціативи» могли повідомити відповідача, що ніби то простили їй заборгованість за кредитним договором. Але право власності на їх ім`я анульовано за рішенням суду, яке набрало законної сили, не оскаржувалося.

З матеріалів справи убачається, що на підставі пп.191.1.1 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.11.2024 року №5612-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року.

Перевіркою встановлено, що відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податків ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду отримувала доходи, які згідно з ПК України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) за 2019 рік.

Так, згідно з відомостями з ЦБД ДРФО в періоді з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року ОСОБА_1 фактично отримала доходи від ТОВ "Кредитні ініціативи" в розмірі 712 650,22 грн у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності" у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126).

Листом від 20.12.2022 року №221220/3 (вх. ГУ ДПС від 20.12.2022 року №83995/6/ЕКПП) у відповідь на запит від 16.12.2022 року № 69662/6/04-36-24-17-15 ТОВ "Кредитні ініціативи" підтвердило суму нарахованого та виплаченого доходу ОСОБА_1 у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості - 712 650,22 грн.

ГУ ДПС на адресу фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 було направлено лист від 02.11.2022 року № 60638/6/04-36-24-17-14 "Про надання копій документів" у зв`язку з отриманням протягом 2019 року доходу у вигляді списаної основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку ТОВ "Кредитні ініціативи" в розмірі 712 650,22 грн.

На дату складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки фізична особа - платник податків ОСОБА_1 податкову декларацію за 2019 рік до Криворізької Південної ГУ ДПС у Дніпропетровській області не подала.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Кредитні ініціативи" здійснило списання основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 у сумі 712 650,22 грн, повідомивши боржника відповідно до вимог підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті164 ПК України.

Основну суму списаної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 у розмірі 712 650,22грн. було включено ТОВ "Кредитні ініціативи" до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за 4 квартал 2019 року за ознакою доходу "126" (кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку). Згідно з відомостями ЦБД ДРФО із сум доходу, отриманого фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 від ТОВ "Кредитні ініціативиу розмірі 712 650,22 грн, податок з доходів фізичних осіб та військовий збір у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

1. пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями), а саме: неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2019 рік;

2. пп. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.167.1 ст.167, пп.1.2, пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: заниження загального річного оподатковуваного доходу шляхом не декларування доходу, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді основної суми кредитної заборгованості, прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань за 2019 рік з податку на доходи фізичних осіб на суму 128 277,04 грн. та військового збору на суму 10 689,75 грн.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 23.12.2024 року №4098/04-36-24-08/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2019 по 31.12.2019».

Внаслідок виявлених в ході перевірки порушень Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 14 січня 2025 року:

- №0022192408, яким донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) на суму 160 346,30 грн.;

- №0022262408, яким донараховано військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) на суму 13 362,19 грн.;

- №0022272408, яким ОСОБА_1 донараховано штрафні санкції у розмірі 340 грн за платежем: податок на доходи фізичних осіб.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПК України).

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Підпунктом 163.1.1 пункт 163.1 статті 163 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За приписами підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункт 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній до 22 квітня 2021 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до підпункту 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з підпунктом 1.7 пункту 161 підрозділу 10 ПК України "Перехідні Положення" (в редакції, чинній до 31 грудня 2021 року) звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

В постановах від 25 червня 2020 року у справі № 817/430/17, 28 червня 2024 року у справі №640/1123/19 Верховний Суд зазначив, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

У розвиток в постанові від 8 квітня 2025 року у справі №280/9920/21, на неврахування висновку викладено в якій покликається Позивач, Верховний Суд зазначив, що з аналізу підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України слідує, що для включення на його підставі отриманого платником податків додаткового блага до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу необхідним є дотримання сукупності наступних умов:

- кредитор анулював саме основну суму боргу (кредиту);

- рішення кредитора про анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту) є самостійним та не пов`язане із процедурою банкрутства;

- рішення про анулювання (прощення) боргу (кредиту) прийняте до закінчення строку позовної давності;

- сума анульованого (прощеного) боргу (кредиту) перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

- кредитор повідомив платника податку - боржника про прощення (анулювання) боргу та включення суми прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду шляхом (1) направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, (2) укладення відповідного договору, (3) надання повідомлення боржнику під підпис особисто.

В постанові від 14 січня 2021 року у справі № 819/1181/17, на неврахування висновку в якій покликається Позивач у касаційній скарзі, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство обов`язок платника податків (боржника) щодо сплати податку з суми прощеного (анульованого) основної суми боргу за кредитом та щодо їх відображення у річній податковій декларації на підставі абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України пов`язує із настанням такої умови як повідомлення кредитором платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу.

У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2018 року у справі №804/1678/15 сформовано висновок про те, що конструкція абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає спосіб повідомлення платника податку про анулювання боргу шляхом надіслання відповідної інформації рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому, метою вказаної правової норми є повідомлення особи про наявність обов`язку сплати податку.

У постанові суду від 19.03.2026 року у даній справі Верховний Суд зазначив, що зміст установлених судами попередніх інстанцій обставин не дає підстав вважати, що обставини щодо обізнаності/необізнаності про факт прощення заборгованості та про наявність у позивача обов`язку щодо сплати податку внаслідок прощення боргу є встановленими, як цього вимагають положення процесуального законодавства. Так, суди попередніх інстанцій надали оцінку довідці ТОВ "Кредитні ініціативи" № 676 від 12 грудня 2019 року, якою позивача було, зокрема, повідомлено про: прощення (анулювання) залишку заборгованості за кредитним договором № 0308/0908/71-246 від 25 вересня 2008 року; необхідність сплати податків з основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 712 650,22 грн., яка відповідно до вимог ПК України підлягає включенню до складу річного доходу ОСОБА_1 за 2019 рік. Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій як не було встановлено того чи було направлено ТОВ "Кредитні ініціативи" зазначену довідку позивачу, так і того чи була вона нею отримана. Отже, ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом не було належним чином встановлено обставин, що передують висновку про наявність у позивача обов`язку сплачувати відповідний податок, зокрема, не витребувано із банку відповідних документів, які б підтверджувати факт повідомлення (неповідомлення) позивача про прощення (анулювання) боргу, з дотриманням порядку якого пов`язується виникнення обов`язку боржника відображення такого доходу у річній податковій декларації та сплати відповідних податків (зборів), обов`язкових платежів. Також судами попередніх інстанцій не було надано належну оцінку тому, з чим ТОВ "Кредитні ініціативи" пов`язує (анулювання) прощення позивачу залишку заборгованості, як і встановлено чи дійсно станом на 12 грудня 2019 сума основна сума кредитної заборгованості позивача за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25 вересня 2008 року становила 712 650,22грн. У тому числі не надано й оцінки доводам позивача щодо численних судових спорів щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 0308/0908/71-246 від 25 вересня 2008 року та звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, судовим рішенням у справах №211/2418/13-ц, № 177/2163/14ц, №211/6554/23, на які покликалась позивач у позовній заяві.

Судом встановлено, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.12.2024 року №4098/04-36-24-08/3033916284, відповідно до яких позивач у 2019 році отримала дохід у вигляді додаткового блага на суму 712 650,22 грн. у зв`язку із прощенням (анулюванням) кредитором основної суми боргу за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року.

Зазначений висновок контролюючий орган обґрунтовує інформацією, отриманою від ТОВ «Кредитні ініціативи», відповідно до якої після державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за кредитором останнім було прийнято рішення про прощення залишку заборгованості позивача.

Так, як вже вказано судом вище, 06.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження справу №160/5158/25 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253; 04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21; info@c-inceptum.com.ua; тел. : +380 (98) 044 21 90; +380 (067) 505 28 73): засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази направлення довідки ТОВ "Кредитні Ініціативи" №676 від 12.12.2019 року - ОСОБА_1 , якою ОСОБА_2 повідомлено про: прощення (анулювання) залишку заборгованості за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року; необхідність сплати податків з основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 712 650,22 грн., яка відповідно до вимог ПК України підлягає включенню до складу річного доходу ОСОБА_1 за 2019 рік та докази отримання такої довідки№676 від 12.12.2019 року - ОСОБА_1 ; інформацію про те, з чим ТОВ "Кредитні Ініціативи" пов`язує (анулювання) прощення ОСОБА_1 у залишку заборгованості, як і встановлено чи дійсно станом на 12.12.2019 сума основна сума кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року становила 712 650,22 грн.; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази, які б підтверджувати факт повідомлення (неповідомлення) ОСОБА_1 про прощення (анулювання) боргу, з дотриманням порядку якого пов`язується виникнення обов`язку боржника відображення такого доходу у річній податковій декларації та сплати відповідних податків (зборів), обов`язкових платежів; інформацію про те, з чим ТОВ "Кредитні Ініціативи" пов`язує (анулювання) прощення ОСОБА_1 залишку заборгованості, як і встановлено чи дійсно станом на 12.12.2019 сума основна сума кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року становила 712 650,22 грн. Витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази усіх документів, які слугували підставою для прийняття повідомлень-рішень за №00222622408 від 14.01.2025 року на суму збільшення 160 346,30 грн (за податковими зобов`язаннями 128 277,04 грн., штрафними фінансовими санкціями 32 069,26 грн.) та штрафні санкції за №0022272408 від 14.01.2025 року на суму 340 грн., повідомлення-рішення за №002226408 від 14.01.2025 року на суму збільшення військового збору 13 360,19 грн., (військовий збір 10 689,75 грн. та штрафні санкції 2672,44 грн); засвідчений належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію акту від 23.12.2024 року №4098/04-36-24-08/3033916284; інформацію про те, з чим ТОВ "Кредитні Ініціативи" пов`язує (анулювання) прощення ОСОБА_1 залишку заборгованості, як і встановлено чи дійсно станом на 12.12.2019 сума основна сума кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року становила 712 650,22 грн.; інформацію про те, чи наявні підстави для застосування до суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 712 650,22 грн. за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року положень підпункту 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 ПК України з урахуванням змін, внесених законодавцем Законом № 1383-IX; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази, які б підтверджувати факт повідомлення (неповідомлення) ОСОБА_1 про прощення (анулювання) боргу, з дотриманням порядку якого пов`язується виникнення обов`язку боржника відображення такого доходу у річній податковій декларації та сплати відповідних податків (зборів), обов`язкових платежів.

Втім, на момент розгляду даної справи, засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази направлення довідки ТОВ "Кредитні Ініціативи" №676 від 12.12.2019 року - ОСОБА_1 , якою ОСОБА_2 повідомлено про: прощення (анулювання) залишку заборгованості за кредитним договором № 0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року; необхідність сплати податків з основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 712 650,22 грн., яка відповідно до вимог ПК України підлягає включенню до складу річного доходу ОСОБА_1 за 2019 рік та докази отримання такої довідки№676 від 12.12.2019 року - ОСОБА_1 ; інформація про те, з чим ТОВ "Кредитні Ініціативи" пов`язує (анулювання) прощення ОСОБА_1 у залишку заборгованості, як і встановлено чи дійсно станом на 12.12.2019 сума основна сума кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року становила 712 650,22 грн.; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України докази, які б підтверджувати факт повідомлення (неповідомлення) ОСОБА_1 про прощення (анулювання) боргу, з дотриманням порядку якого пов`язується виникнення обов`язку боржника відображення такого доходу у річній податковій декларації та сплати відповідних податків (зборів), обов`язкових платежів; інформація про те, з чим ТОВ "Кредитні Ініціативи" пов`язує (анулювання) прощення ОСОБА_1 залишку заборгованості, як і встановлено чи дійсно станом на 12.12.2019 сума основна сума кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0308/0908/71-246 від 25.09.2008 року становила 712 650,22 грн. від ТОВ "Кредитні Ініціативи" до суду не надано.

Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України у редакції, чинній станом на 2019 рік, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий ним як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності.

Разом з тим зазначена норма містить спеціальний порядок виникнення податкового обов`язку у боржника.

Так, законодавцем прямо встановлено, що кредитор зобов`язаний повідомити боржника про прощення (анулювання) боргу шляхом:

направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення;

укладення відповідного договору;

надання повідомлення боржнику під особистий підпис.

Лише за наявності такого повідомлення у фізичної особи виникає обов`язок самостійно відобразити відповідний дохід у річній декларації та сплатити податок.

Вказана правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом.

Так, у постанові від 24.05.2019 року у справі №813/3326/17 Верховний Суд зазначив, що сам по собі факт відображення кредитором інформації про анулювання боргу у податковій звітності не підтверджує виникнення у боржника обов`язку щодо декларування такого доходу.

У постанові від 21.01.2021 року у справі №826/15891/17 Верховний Суд дійшов висновку, що у разі неповідомлення боржника про прощення боргу обов`язки податкового агента покладаються на кредитора, а не на фізичну особу.

У постанові від 14.01.2021 року у справі №819/1181/17 Верховний Суд наголосив, що обов`язок боржника щодо декларування прощеної суми боргу безпосередньо пов`язаний із належним повідомленням про таке прощення.

Під час нового розгляду справи судом витребувано від відповідача належні докази повідомлення позивача про прощення боргу.

Однак у матеріалах справи відсутні:

поштові документи про відправлення рекомендованого листа;

повідомлення про вручення поштового відправлення;

докази отримання листа позивачем;

договір про прощення боргу;

розписка позивача про отримання відповідного повідомлення.

Натомість відповідач посилається виключно на довідку ТОВ «Кредитні ініціативи» №676 від 12.11.2019 року.

Суд зазначає, що сама по собі наявність довідки не свідчить про її вручення позивачу та не підтверджує виконання кредитором вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Більше того, в акті перевірки міститься лише посилання на факт повідомлення боржника без наведення будь-яких документів, які б підтверджували спосіб такого повідомлення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не доведено одну із обов`язкових умов виникнення у позивача обов`язку щодо декларування доходу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем не доведено належними доказами структуру суми 712 650,22 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у справі №2-1249/11 з позивача та її поручителів вже було стягнуто на користь банку заборгованість станом на 24.10.2011 року в сумі 317 675,49 грн. (триста сімнадцять тисяч шістсот сімдесят п`ять грн. 49 коп.), яка складалася з основного боргу в розмірі 234 740,80 грн. (двісті тридцять чотири тисячі сімсот сорок грн. 80 коп.), заборгованості за відсотками в розмірі 70 186,08 грн. (сімдесят тисяч сто вісімдесят шість грн. 08 коп.), заборгованості по сплаті пені за несвоєчасні повернення кредиту та сплату процентів в розмірі 12 748,60 грн.

Отже, наявні у справі докази свідчать про те, що заборгованість за кредитним договором вже була предметом судового захисту та судового стягнення.

При цьому відповідач не надав суду детального розрахунку, який би дозволяв встановити, яка саме частина спірної суми складається з основного боргу, а яка з процентів, пені або інших платежів.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що додатковим благом у розумінні підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України може вважатися виключно прощена основна сума кредиту, а не проценти, штрафні санкції чи пеня.

Відсутність належного розрахунку позбавляє суд можливості перевірити правильність висновків контролюючого органу.

Окремо суд враховує, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22.11.2023 року у справі №211/6554/20 було скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ «Кредитні ініціативи» на квартиру, яка стала підставою для висновку про припинення кредитних зобов`язань позивача.

Таким чином, обставини, покладені податковим органом в основу спірних рішень, у подальшому були поставлені під сумнів судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Суд також бере до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.03.2026 року у справі №320/41763/24, щодо необхідності врахування положень Закону України №1383-ІХ від 13.04.2021 та принципу недопущення дискримінації платників податків при вирішенні спорів, пов`язаних із валютними іпотечними кредитами.

За правилами частини другої статті 77 КАС України саме відповідач повинен довести правомірність прийнятого рішення.

Однак надані відповідачем докази не підтверджують належного повідомлення позивача про прощення боргу, не підтверджують склад та розмір прощеної основної суми кредиту та не спростовують доводів позивача щодо відсутності підстав для виникнення у неї податкового обов`язку.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що податкові повідомлення-рішення №00222622408, №0022262408 та №0022272408 від 14.01.2025 року прийняті без достатніх правових та фактичних підстав, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Положеннями ст. 21 ПК України визначені обов`язки посадових та службових осіб контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Отже, органи податкової служби та їх посадові особи при прийнятті рішень зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України.

Указана обставина є окремою, самостійною і цілком достатньою підставою для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішення.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1603,50 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1603,50 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за №00222622408 від 14.01.2025 року на суму збільшення 160 346,30 грн (за податковими зобов`язаннями 128 277,04 грн., штрафними фінансовими санкціями 32 069,26 грн.) та штрафні санкції за №0022272408 від 14.01.2025 року на суму 340 грн., повідомлення-рішення за №002226408 від 14.01.2025 року на суму збільшення військового збору 13 360,19 грн., (військовий збір 10 689,75 грн. та штрафні санкції 2672,44 грн).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1603,50 грн. (одна тисяча шістсот три гривні 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник