Ухвала суду № 137197310, 05.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/6319/26 1-кс/335/2173/2026

05 червня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янка-Дніпровська Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, працює менеджером у компанії «Євро 5», неодруженого, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (зі слів), раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Вознесенівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , зазначивши наступне.

У провадженні СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082060000552 від 03.06.2026, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи прямий умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, наркотичного засобу «Канабіс», який відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770, віднесено до наркотичних засобів обіг яких обмежено, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел за невстановлених під час досудового розслідування обставин, у невстановлений спосіб, місці і час, але не пізніше 03.06.2026 року придбав та зберігав наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, з метою подальшого збуту.

03.06.2026 ОСОБА_4 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

04.06.2026 ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, що кваліфікується як незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу.

Посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зазначаючи, що менш м`які запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , без права внесення застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи викладені у клопотанні слідчого підтримав, просив його задовольнити. Зазначив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_4 04.06.2026 є обґрунтованою, а також наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права визначення застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. Вважають, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, зокрема, прокурором не доведено наявності мети збуту підозрюваним наркотичних засобів, оскільки жодних доказів не надано. Щодо наявності ризиків, зазначених у клопотанні, зазначили, що вони є не доведеними, необґрунтованими, а твердження, зазначені прокурором, є такими, що не відповідають дійсності. Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований. Просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважають, що можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання його тітки ОСОБА_7 , яка надала на це згоду, або із правом внесення застави з визначенням мінімального розміру.

У судовому засіданні ОСОБА_7 (тітка підозрюваного) зазначила, що є внутрішньо переміщеною особою та орендує житло за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкає зі своєю родиною. Підозрюваний ОСОБА_4 є її племінником та вона не заперечує щодо його перебування під домашнім арештом за цією адресою.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, пояснення ОСОБА_7 (тітка підозрюваного), слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082060000552 від 03.06.2026, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 України.

03.06.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол затримання.

04.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, за викладених у ній обставин.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 307 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Тобто, стороною обвинувачення надано суду докази на підтвердження підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, який йому інкриміновано.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

При вирішенні даного клопотання, слідчий суддя бере до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, для застосування запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, вважає встановленим наявність великої ймовірності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, на які посилається слідчий та прокурор у своєму клопотанні.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, а саме тримання під вартою.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, у заподіянні якого підозрюється особа.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років (тяжкий злочин). Вивченням даних про особу підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 має середню освіту, працює менеджером у компанії «Євро 5», неодружений, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, має місце проживання, раніше не судимий, однак 13.12.2024 Голосіївським районним судом м. Києва ухвалено вирок відносно ОСОБА_4 , яким останній засуджений за ч.1 ст.309 КК України. Вказаний вирок не набрав законної сили, перебуває на розгляді в апеляційній інстанції.

Слідчий суддя, на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, в якому підозрюється, сам характер скоєння, його соціальний рівень свідомості та ставлення до скоєного, діючий воєнний стан, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, виходячи з наступного.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому, суд вважає доводи захисника щодо можливості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою проживання тітки підозрюваного, не обґрунтованими та не доведеними належним чином, а також такі доводи спростовуються встановленою судом наявністю вищезазначених ризиків.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання підозрюваного під вартою у повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. (п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України).

Прокурор, у ході судового розгляду вказаного клопотання, просив не визначати розмір застави, однак така позиція прокурора залишилася не мотивованою, та не приймається судом до уваги, оскільки ОСОБА_4 не підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у зв`язку з чим відсутні правові підстави вирішувати можливість не визначати розмір застави.

Таким чином, виходячи з обставин викладених у клопотанні, мети застосування запобіжного заходу, ураховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину та специфіку злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у зв`язку з чим, слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із розрахунку 3 328,00 гривень), оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При цьому, слідчий суддя враховує, що обґрунтування клопотання прокурором стосується також необхідності забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Виходячи з вимог ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 01 серпня 2026 року включно, який рахувати з 03 червня 2026 року, з моменту його затримання, та у межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193 - 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обраховувати з 03 червня 2026 року до 01 серпня 2026 року включно.

Одночасно встановити розмір застави у межах 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області, номер розрахунку (IBAN) UA: 928201720355289002015001205, ДКСУ м. Київ, код отримувача ЄДРПОУ 26316700, МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_4 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти, у межах строку досудового розслідування.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 чи іншому заставодавцю відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язана виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 01.08.2026 включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: ОСОБА_1