Ухвала суду № 137197181, 08.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 червня 2026 рокуСправа №160/13290/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Гребенюк Оксани Павлівни про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТРА ТРЕЙД» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 18.05.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТРА ТРЕЙД» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13703625/45543184 від 06.04.2026 року про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «СІНТРА ТРЕЙД» в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа буд. 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №134 від 26.02.2026 року товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТРА ТРЕЙД», за датою фактичного її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Також вказує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв`язку з чим прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Окрім того, оспорювані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку. Поряд із цим, оскаржуване рішення не містить інформацію, яка безпосередньо ними використовувалась при прийнятті рішень про віднесення до ризикових платників. Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 19.05.2026 року передана судді Пруднику С.В.

27.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

02.06.2026 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Гребенюк О.П. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача-1 зазначив наступне. Комісією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області прийняте спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165. Отже, комісія при прийнятті оскаржуваного рішенння діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Зауважено щодо дискреційності повноважень Державної податкової служби України з реєстрації податкової накладної. Також вказано, що позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасними, та належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

Також, 02.06.2026 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Гребенюк О.П. до суду надійшло заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Вказане заперечення вмотивовано тим, що розгляд справи №160/13290/26 здійснюється за правилами письмового провадження, тобто справа не значної складності. Розгляд даної справи не вимагає участі представника позивача. Предметом оскарження у даній справі є скасування лише одного рішення №13703625/45543184 від 06.04.2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної №134 від 26.02.2026 року. Відповідно одна позовна вимога, і одна похідна від неї. Також, справи з розгляду скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних є не новими для судової практики, а тому складання позову та супроводження даної справи не викликає жодних складнощів. Позивачем не надані документи щодо обґрунтування витрат на правничу допомогу. Тобто жодних документів на підтвердження своєї позиції стороною позивача не надано. Позивачем не надано документів, які підтверджували би обсяг наданих адвокатом позивачу у даній справі робіт для визначення достовірного розміру витрат на правничу допомогу, що підтверджували б фактичний розмір таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, з вказанням часу, затраченого ним на виконання конкретної роботи, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тощо). До того ж, позивачем до матеріалів судової справи не надано жодного належного та об`єктивного доказу на підтвердження того, що гонорар адвоката є розумним та враховує дійсно витрачений адвокатом час щодо підготовки у даній справі. Також, не надано жодних доказів на підтвердження реальності витрат на правову допомогу (рахунок на оплату, квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо). Таким чином, позивачем до матеріалів судової справи не надано жодного належного та об`єктивного доказу на підтвердження того, що гонорар адвоката є розумним та враховує дійсно витрачений адвокатом час щодо підготовки у даній справі. Отже, відповідач вважає, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Адже, дана справа є справою незначної складності, а тому витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. є надлишковими та такими, що не відповідають приписам статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України і відповідно такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, обсяг і розмір наданих послуг в межах даної справи у загальній сумі 15 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості, оскільки предмет позову не є складним з урахуванням наявної сталої правової позиції, зокрема і Верховного Суду, з даного питання, тому вартість послуг є завищеною, а відповідно не є співмірною. Позивачем не доведено, що заявлені до відшкодування витрати є фактичними, а їх розмір обґрунтованим. Таким чином, позивачем до матеріалів судової справи не надано жодного належного та об`єктивного доказу на підтвердження того, що гонорар адвоката є розумним та враховує дійсно витрачений адвокатом час щодо підготовки по даній справі. Державна податкова служба України є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету, і стягнення з відповідача визначених представником позивача витрат, сума яких є значною та необґрунтованою позивачем, призведе до зменшення відповідних видатків на забезпечення діяльності органу, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

02.06.2026 року від представника Державної податкової служби України Гребенюк О.П. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-2 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування вказаного представник відповідача-2 зазначив про те, що наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіональною, рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасним.

Також, 02.06.2026 року від представника Державної податкової служби України Гребенюк О.П. до суду надійшло заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Вказане заперечення вмотивовано тим, що розгляд справи №160/13290/26 здійснюється за правилами письмового провадження, тобто справа не значної складності. Розгляд даної справи не вимагає участі представника позивача. Предметом оскарження у даній справі є скасування лише одного рішення №13703625/45543184 від 06.04.2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної №134 від 26.02.2026 року. Відповідно одна позовна вимога, і одна похідна від неї. Також, справи з розгляду скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних є не новими для судової практики, а тому складання позову та супроводження даної справи не викликає жодних складнощів. Позивачем не надані документи щодо обґрунтування витрат на правничу допомогу. Тобто жодних документів на підтвердження своєї позиції стороною позивача не надано. Позивачем не надано документів, які підтверджували би обсяг наданих адвокатом позивачу у даній справі робіт для визначення достовірного розміру витрат на правничу допомогу, що підтверджували б фактичний розмір таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, з вказанням часу, затраченого ним на виконання конкретної роботи, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тощо). До того ж, позивачем до матеріалів судової справи не надано жодного належного та об`єктивного доказу на підтвердження того, що гонорар адвоката є розумним та враховує дійсно витрачений адвокатом час щодо підготовки у даній справі. Також, не надано жодних доказів на підтвердження реальності витрат на правову допомогу (рахунок на оплату, квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо). Таким чином, позивачем до матеріалів судової справи не надано жодного належного та об`єктивного доказу на підтвердження того, що гонорар адвоката є розумним та враховує дійсно витрачений адвокатом час щодо підготовки у даній справі. Отже, відповідач вважає, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Адже, дана справа є справою незначної складності, а тому витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. є надлишковими та такими, що не відповідають приписам статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України і відповідно такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, обсяг і розмір наданих послуг в межах даної справи у загальній сумі 15 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та обґрунтованості, оскільки предмет позову не є складним з урахуванням наявної сталої правової позиції, зокрема і Верховного Суду, з даного питання, тому вартість послуг є завищеною, а відповідно не є співмірною. Позивачем не доведено, що заявлені до відшкодування витрати є фактичними, а їх розмір обґрунтованим. Таким чином, позивачем до матеріалів судової справи не надано жодного належного та об`єктивного доказу на підтвердження того, що гонорар адвоката є розумним та враховує дійсно витрачений адвокатом час щодо підготовки по даній справі. Державна податкова служба України є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету, і стягнення з відповідача визначених представником позивача витрат, сума яких є значною та необґрунтованою позивачем, призведе до зменшення відповідних видатків на забезпечення діяльності органу, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

02.06.2026 року до суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Гребенюк Оксани Павлівни про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Аргументи такого клопотання зводяться до того, що в даному випадку у контролюючого органу буде відсутня можливість в разі прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції на користь платника податків оскаржити означене рішення в суді касаційної інстанції. Також звернуто увагу, що справа має значний суспільний інтерес. Крім того, представник відповідача-1 просить врахувати значимість даної справи, оскільки предмет спору за своїм змістом є новим, відповідно як наслідок, розгляд справи в порядку загального позовного провадження за участі сторін, надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання. У зв`язку з чим, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить суд забезпечити можливість участі представника в адміністративній справі шляхом переходу до розгляду справи №160/13290/26 в порядку загального позовного провадження.

В період з 01.06.2026 року по 05.06.2026 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.

Вирішуючи дане клопотання, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

Представник відповідача-1 не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Гребенюк Оксани Павлівни про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Гребенюк Оксани Павлівни про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С. В. Прудник