Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2026 року Справа № 160/6572/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови,-
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
17.03.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» до Південно-Східної митниці, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Південно-Східної митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товарів №UA110140/2025/000051/1 від 28.11.2025 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2025/000214.
Ухвалою суду від 19.03.2026 року позов було залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.03.2026 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.03.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 30.03.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2025/000051/1 від 28.11.2025;
картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2025/000214;
ЕМД разом із додатками;
запит митниці щодо додаткових документів;
листи позивача, разом із додатковими документами;
відомості/інформацію що послугували підставою для відмови позивачу в прийнятті митної декларації та інші докази щодо суті спору.
23.04.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
28.04.2026 року позивачем до суду подано відповідь на відзив.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 29.05.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію, в якій обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України.
Однак, відповідач, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Позивач повідомив митний орган, що не має можливості надати інші витребувані документи, з огляду на їх відсутність.
Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості.
При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту.
Натомість, всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості.
Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеним ним рішенням, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив Південно-Східної митниці на позовну заяву позивача, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості.
Отже, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» зареєстровано 18.08.2022 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.
16 червня 2025 року між іноземною компанією Wenzhou Seineca International Corporation, China (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПОРТ ЛОГІСТІК ГРУПП» укладено зовнішньоекономічний контракт №WSICILG/25 (далі Контракт №WSICILG/25). (Покупець).
За умовами даного Контракту №WSICILG/25: п.1. Продавець продає , а Покупець купує замовлені товари (надалі іменований Товар), згідно з умовами, викладеними в цьому Контракті. п.2.1. Валютою контракту є долар США. Ціна на Товари вказуються в Інвойсах до цього Контракту на кожну парію, що відвантажується . п.2.2. Загальна вартість Контракту складає загальну суму Інвойсів. п.3.1. Продавець постачає Покупцю Товар на умовах, зазначених в інвойсі (згідно з Інкотермс, редакції 2010 року). п.4.1. Товар має бути відвантажений протягом 150 днів після оплати. Якщо відвантаження товару затримується, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 0,05% від загальної вартості Інвойсу за кожен день затримки. Якщо Продавець не відвантажує Товар протягом 70 днів після отримання передоплати, то він зобов`язаний повернути передоплату та сплатити штраф у розмірі 1% від вартості Інвойсу. п.5. Контракт дійсний до 31.12.2029. п.6.1. Якщо в Інвойс немає особливих вказівок, товар відвантажується у своїй стандартній упаковці. Маркування товару має відповідати експортним вимогам. п.6.2. Вартість тари та упаковки включені у вартість товару. Тара та упаковка вторинному використанню та поверненню не підлягають. п.9.1. Товар супроводжується наступними документами: пакувальним листом; комерційним інвойсом (інвойсом); контракт. п.9.2. Усі поправки та доповнення до цього Контракту є дійсними лише у ипадку, якщо вони складені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох Сторін.
Укладаючи даний Контракт №WSICILG/25, Сторони передбачили можливість визначення умов поставки за згодою Сторін в комерційних інвойсах (інвойсах) на кожну партію товару відповідно.
У листопаді 2025 року за Контрактом №WSICILG/25 в адресу Позивача, на умовах поставки FOB CN Ningbo (Китай), надійшли Товари (масляні фільтри, паливні фільтри, повітряні фільтри), торговельної марки Wissen (країна відправлення- CN (Китай), на загальну суму 36 570,54 доларів США, назва яких, кількість, ціни та інші умови обумовлено сторонами у рахунку-фактурі (Інвойсі) ІNVOICE №FH25621 від 16.09.2025 року.
28.11.2025 року для здійснення митного оформлення товарів за Контрактом №WSICILG/25, Позивачем до Південно-Східної митниці (була подана електронна митна декларація (далі - ЕМД) за №25UA110140010252U0.
Згідно матеріалів справи, під час декларування вказаного товару, керуючись статтями 57 та 58 МК України, загальна вартість товару визначена декларантом (Позивачем) за основним методом а саме, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Разом з ЕМД №25UA110140010252U0 Позивачем було подано митному органу документи для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелік яких зазначено в графі 44 декларації, а саме:- пакувальний лист PACKING LIST №FH25621 від 16.09.2025 (код документу 0271), рахунок-фактуру (інвойс) COMMERCIAL ІNVOICE №FH25621 від 16.09.2025 (код документу 0380),- коносамент OCEAN BILL OF LADING №STS20090184 від 28.09.2025 (код документу 0705),- міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №10439 від 20.11.2025 (код документу 0730),- документ про походження товару (Declaration of origin) зокрема, ІNVOICE №FH25621 від 16.09.2025 (код документу 0862),- заявку на транспортно-експедиторське обслуговування №1 від 18.09.2025 до договору на транспортно експедиторського обслуговування №62 від 17.09.2025 (код документу 3000),- банківський платіжний документ, що стосується товару зокрема, SWIFT від 17.06.2025 (код документу 3001),- банківський платіжний документ, що стосується товару зокрема, SWIFT від 25.06.2025 (код документу 3001),- банківський платіжний документ, що стосується товару зокрема, SWIFT від 02.10.2025 (код документу 3001),- банківський платіжний документ, що стосується товару зокрема, SWIFT від 07.10.2025 (код документу 3001),- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги зокрема, рахунок на оплату (інвойс) №33 від 06.11.2025 (код документу 3004),- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги зокрема, рахунок на оплату (інвойс) №36 від 25.11.2025 (код документу 3004)- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно експедиційних послуг зокрема, платіжна інструкція №850 від 27.11.2025 (код документу 3005), - банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно експедиційних послуг зокрема, платіжна інструкція №733 від 07.11.2025 (код документу 3005),- довідка про транспортні витрати №25/11-2 від 25.11.2025 (код документу 3007),- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією зокрема, висновок експерта №ГО-1562 від 12.11.2025 Дніпропетровської ТПП (код документу 3016),- зовнішньоекономічний контракт №WSICILG/25 від 16.06.2025 (код документу 4104),- договір транспортно експедиторського обслуговування №62 від 17.09.2025 (код документу 4301),- договір транспортно експедиторського обслуговування №23032021 від 23.03.2021 (код документу 4301),- договір з транспортного експедиторського обслуговування №136/ФСР від 04.02.2021 (код документу 4301).
Також, встановлено, що декларантом була подана декларація митної вартості (ДМВ) №7993 від 28.11.2025, про що зазначено у графі №7 ЕМД №25UA110140010252U0, в якій також наведені відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів.
До ціни товару були додані витрати на транспортування (складова митної вартості), у розмірі 222 315,84 грн., та відображені у ДМВ №7993.
Однак, Південно-Східна митниця розглянувши подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідно до ЕМД №25UA110140010252U0, та не погодившись з заявленою митною вартістю товарів, направила позивачу (декларанту) електронне повідомлення, в якому повідомила, що за результатами формато-логістичного контролю автоматизованою системою управління ризиків (АСУР) згенеровано обов`язкові форми контролю: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребовування документів, які підтверджуються митну вартість товарів», та посилаючись на нібито виявлені розбіжності в документах, відповідно до ст.53 МК України зобов`язала декларанта надати додаткові документи (за наявності) для підтвердження митної вартості імпортованих товарів, а саме: - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Також, митний орган повідомив, що згідно п.6 ст.53 МУ України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів 10 днів.
Декларант повідомив листом №1 від 28.11.2025, що він не має можливості надати додаткові документи в 10-ти денний термін.
Дослідивши подані позивачем документи, митний орган дійшов до висновку про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин, зокрема:
«При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів виявлено оцінюваної партії товарів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів відповідно до ст.54, ч.6, п.3. У зв`язку з неможливістю використання обраного декларантом методу визначення митної вартості, згідно ст.55 МКУ було винесене рішення про визначення митної вартості по товарам №1, 2 та 3 №UA110140/2025/000051/1 від 28.11.2025».
У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA110140/2025/000051/1 від 28.11.2025 Відповідачем зазначено таке:
«У відповідності до статті 337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товару, виявлено таке.
ТОВ «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» за ЕМД від 28.11.2025 №25UA110140010252U0 до митного контролю та оформлення заявлено партію товару, імпортовану за зовнішньоекономічним контрактом від 16.06.2025 № WSICILG/25 укладеним з компанією «WENZHOU SEINECA INTERNATIONAL CORPORATION» (Китай), Інвойсом від 16.09.2025 №FH25621.
Відповідно до п. 8 статті 264 МКУ, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
1. У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104).У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Згідно відомостей електронного інвойсу ЕМД, виробник товару WENZHOU SEINECA INTERNATIONAL CORPORATION. Торгівельна марка товарів № 1 Wissen. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. При цьому у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки.
2. У наданому Інвойсі від 16.09.2025 № FH25621 також відсутні відомості щодо виробника товару. Оцінювана партія товару слідує відповідно до контракту № 16.06.2025 №WSICILG/25.
3. До митного контролю за ЕМД від 28.11.2025 № 25UA110140010252U0 надано Банківські платіжні документи № б/н від 17.09.2025; № б/н від 02.10.2025; № б/ н від 07.10.2025; № б/н від 25.06.2025. У графі «Remittance Snformation» кожного з платіжних документів наявне посилання лише на Зовнішньоекономічний контракт від 16.06.2025 №WSICILG/25. Номери Рахунків-проформи або інвойсів у гр. «Remittance Snformation» відсутні, тому є сумніви щодо оплати вказаної суми саме за товари за ЕМД № від 28.11.2025 № 25UA110140010252U0.
4. Декларантом до митного контролю надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.09.2025 № 62, укладений між ТОВ «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» (клієнт) та ТОВ «МД ТРАНС» (експедитор). Вартість транспортно-експедиційних витрат додана до заявленої митної вартості оцінюваного товару згідно рахунку від 06.11.2025 № 33, виставленого ТОВ «МД ТРАНС». При цьому, морське перевезення забезпечено компанією «SUNNYTRANS CHINA LIMITER» (згідно коносаменту від 28.09.2025 №STS25090184), автомобільне ТОВ "ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ "АВТОБОТ" (код 42738191)» (згідно автомобільної накладної CMR від 20.11.2025 №10439). Документальне підтвердження наявності договірних відносин експедитора ТОВ «МД ТРАНС» з компаніями «SUNNYTRANS CHINA LIMITER» та ТОВ "ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ "АВТОБОТ" декларантом до митного контролю не надано.
Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обгрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно п.6 статті 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів 10 днів. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні у Вас документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Консультація проведена.
Декларантом 28.11.2025 додатково надано Договір від 04.02.2021 № 136/ФСР про перевезення вантажів автомобільним транспортом між ТОВ «ФСР ЛОДЖИСТІК УКРАЇНА» та ТОВ «МД ТРАНС». Додатково надано лист № 1 від 28.11.2025, в якому вказано, що додаткові документи у 10-денний термін надати немає можливості.
1.У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104). У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Згідно відомостей електронного інвойсу ЕМД, виробник товару WENZHOU SEINECA INTERNATIONAL CORPORATION. Торгівельна марка товарів № 1 Wissen. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. При цьому у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки.
2.У наданому Інвойсі від 16.09.2025 № FH25621 також відсутні відомості щодо виробника товару. Оцінювана партія товару слідує відповідно до контракту № 16.06.2025 №WSICILG/25.
3. До митного контролю за ЕМД від 28.11.2025 № 25UA110140010252U0 надано Банківські платіжні документи № б/н від 17.09.2025; № б/н від 02.10.2025; № б/ н від 07.10.2025; № б/н від 25.06.2025. У графі «Remittance Snformation» кожного з платіжних документів наявне посилання лише на Зовнішньоекономічний контракт від 16.06.2025 №WSICILG/25. Номери Рахунків-проформи або інвойсів у гр. «Remittance Snformation» відсутні, тому є сумніви щодо оплати вказаної суми саме за товари за ЕМД № від 28.11.2025 № 25UA110140010252U0.
4. Декларантом до митного контролю надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.09.2025 № 62, укладений між ТОВ «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» (клієнт) та ТОВ «МД ТРАНС» (експедитор). Вартість транспортно-експедиційних витрат додана до заявленої митної вартості оцінюваного товару згідно рахунку від 06.11.2025 №33, виставленого ТОВ «МД ТРАНС». При цьому, морське перевезення забезпечено компанією «SUNNYTRANS CHINA LIMITER» (згідно коносаменту від 28.09.2025 №STS25090184. Документальне підтвердження наявності договірних відносин експедитора ТОВ «МД ТРАНС» з компаніями «SUNNYTRANS CHINA LIMITER» декларантом до митного контролю не надано.
Враховуючи вищезазначене, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а саме не подано декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, та у цих документах відсутні всі відомості, що підтверджують числове значення такої складової митної вартості товару, як витрати на транспортування оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар. Консультація проведена.
Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД від 28.11.2025 № 25UA110140010252U0 (№ UA110140/2025/010252) відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей у повному обсязі, унеможливлює об`єктивну перевірку числового значення митної вартості заявлених товарів. За відсутністі документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований, відповідно до частини 2 статті 58 МКУ та пункту 2 частини 6 статті 54 МКУ. Застосуванню другорядного методу передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статті 60 МКУ. Консультація направлена на адресу декларанта у формі електронного повідомлення 28.11.2025 року.
Заявлений рівень митної вартості товару №1: «Обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згоряння екскаваторної техникі» - 4,1273 дол. США/кг.; товару № 2: «Обладнання для фільтрування або очищення газів, фільтри забору повітря для двигунів внутрішнього згоряння» - 3,8174 дол. США/кг; товару № 3: « Обладнання для фільтрування або очищення повітря для екскаваторної техникі» - 7,4207 дол. США/кг; У митного органу наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а саме: для товару № 1 «Обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згоряння » - на рівні 6,72 дол. США/кг., оформленого за ЕМД від 29.10.2025 № 25UA401020049405U9 з урахуванням опису товару, характеру зовнішньо-економічної операції, комерційних умов поставки, заявлених торгівельної країни та країни походження. товару № 2: «Фільтри повітряні ДВЗ, не призначенідля використання та встановлення уприлади, що працюють на газовому паливі,для встановлення виключно наавтотранспортні засоби» - на рівні 8,02 дол. США/кг оформленого за ЕМД від 10.11.2025 №25UA205050044022U5 з урахуванням опису товару, характеру зовнішньо-економічної операції, комерційних умов поставки, заявлених торгівельної країни та країни походження. товару № 3: «Обладнання для фільтрування повітря, яке поступає до салону транспортного засобу: -фільтр салону для автомобільного транспорту » - на рівні 8,14 дол. США/кг оформленого за ЕМД від 21.11.2025 № 25UA305160030245U3 з урахуванням опису товару, характеру зовнішньо-економічної операції, комерційних умов поставки, заявлених торгівельної країни та країни походження.
Враховуючи наведене, відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості від 28.11.2025 № UA110140/2025/000051/1 У відповідності до ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - (п.3.2 МКУ) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митного Кодексу в розмірі, визначеному митний органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; - (п.3.4 МКУ) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ.».
Рішенням про коригування митної вартості товарів за №UA110140/2025/000051/1 від 28.11.2025 скориговано митну вартість товарів в сторону збільшення, яка вплинула на збільшення відповідних платежів, а саме на збільшення суми ПДВ у розмірі 289 194,74 грн., що нараховується за митною вартістю, та відображена в ЕМД №25UА110140010295U6 від 28.11.2025 (після коригування митної вартості).
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд зазначає, що ч. 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу ч. ч. 1-2 ст. 53 МК України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Ця норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.
За правилами ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За приписами ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч. ч. 2-8 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також, за приписами ч. ч. 1-2 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави для висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).
Згідно з ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 року в адміністративній справі №803/667/17.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.
Суд установив, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості.
Щодо застосування митним органом системи управління ризиками.
Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів вказано на те, що рнією з форм митного контролю відповідно до частини 1 статті 336 МКУ, є перевірка документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які відповідно до статті 355 МКУ, надаються під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та відповідно до статті 7 МКУ, перевірка документів і відомостей, які відповідно до статті 355 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматно-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи передбачені цим МКУ».
При цьому, слід вказати про те, що спрацювання автоматизованої системи управління ризиками (далі АСУР), яку Відповідач використав для визначення форми та обсягу митного контролю відповідно до вимог частини 2 статті 361 МК України, ще не свідчить про наявність порушення, а лише про необхідність додаткової перевірки для підтвердження або спростування такої можливості.
АСУР не є програмним продуктом, який містить інформацію про митну вартість імпортованих товарів, а спрямована виключно на те, що б застерегти посадових осіб митниці про ті митні формальності, які йому доцільно провести, за необхідності, для дотримання норм законодавства під час здійснення митного контролю.
Стаття 362 МК України дає визначення аналізу ризику як систематичне використання митними органами наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Спрацювання системи АСУР є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеному в постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а .
Щодо повноти інформації про митну вартість та її складові, слід вказати, що для підтвердження митної вартості товарів Позивач подав всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України.
Відповідач в своєму рішенні про коригування митної вартості товарів не спростовує склад документів, поданих Позивачем з дотриманням термінів, передбачених в т.ч. і ч.3 ст.53 МК України для подання як основних, так і додаткових документів (в т.ч. на письмову вимогу митного органу), засвідчивши це змістом графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, а також змістом оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
У поданих Позивачем документах для підтвердження митної вартості товарів відсутні будь-які розбіжності, ознаки підробки або відомості, які б не підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.
Слід відмітити, що стаття 53 МК України ( якою як раз таки й врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею), не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах , які містять митну вартість, у інвойсі.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема у складі колегії у постанові від 20 лютого 2018 року справі № 809/1884/16 .
Щодо надання платіжного документу по Відповідно до умов рахунку COMMERCIAL INVOICE №FH25621 від 16.09.2025 року ТОВ «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» узгодило поставку товарів на суму у розмірі 36 570,54 доларів США на умовах 100% передплати, що було сплачено ТОВ «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» згідно платіжного документа SWIFT від 17.06.2025 - 8 000,00 доларів США, згідно платіжного документа SWIFT від 25.06.2025 - 7 000,00 доларів США, згідно платіжного документа SWIFT від 02.10.2025 - 11 570,54 доларів США та згідно платіжного документа SWIFT від 07.10.2025 - 10 000,00 доларів США, а в разом 36 570,54 доларів США з призначенням платежу: контракт №WSICILG/25 від 16.06.2025.
Таким чином, надані митному органу банківські платіжні документи SWIFT на суму 36 570,54 доларів США складає загальну суму 100% передплати, що стосуються саме цієї поставки та підтверджують вартість отриманого товару.
Платіжне доручення є доказом щодо виконання (неналежного виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації.
Змістом рішення про коригування митної вартості товарів вказано на нібито виявлену розбіжність: «Декларантом до митного контролю надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.09.2025 № 62, укладений між ТОВ «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» (клієнт) та ТОВ «МД ТРАНС» (експедитор). Вартість транспортно-експедиційних витрат додана до заявленої митної вартості оцінюваного товару згідно рахунку від 06.11.2025 № 33, виставленого ТОВ «МД ТРАНС». При цьому, морське перевезення забезпечено компанією «SUNNYTRANS CHINA LIMITER» (згідно коносаменту від 28.09.2025 № STS25090184. Документальне підтвердження наявності договірних відносин експедитора ТОВ «МД ТРАНС» з компаніями «SUNNYTRANS CHINA LIMITER» декларантом до митного контролю не надано».
Відповідно до вимог Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою з урахуванням документів, наданих декларантом до митного оформлення, умов поставки товарів згідно з положеннями міжнародних правил «ІНКОТЕРМС» та інших складових митної вартості товарів, визначених статтею 58 МК України.
Принципи INCOTERMS 2010 чітко регламентують товар і усі пов`язані з цим ризики.
Інкотермс у ціноутворенні полягає саме в тому, що ця система встановлює варіанти розподілу фінансових обов`язків продавця та покупця щодо покриття різних видів витрат на постачання товарів, а відтак види міжнародних цін формує різні , які називають інвойсними (англ. Invoice - накладна, фактура). Інвойсні ціни вказуються в рахунках-фактурах.
Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП №560, в редакції з 01.01.2011 року ІНКОТЕРМС-2010, за змістом яких посилання на ІНКОТЕРМС-2010 в Контракті чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою ІНКОТЕРМС є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів торгівлі. ІНКОТЕРМС містить міжнародні терміни, які згруповані у зовнішній в чотири категорії за принципом послідовного збільшення обов`язків продавця від мінімального до максимального обсягу і відповідного збільшення його витрат на переміщення товару, що враховується в контрактній ціні товару . І що менший обсяг витрат бере на себе продавець, то менш структурно повною вважається ціна, та навпаки.
Згідно інвойсу №FH25621 від 16.09.2025 товар надійшов на умовах поставки ІНКОТЕРМС 2010 FOB Ningbo.
За офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) FOB FREE ON BOARD (... named port of shipment) Франко-борт (... назва порту відвантаження) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.
Тобто, базис поставки FOB ІНКОТЕРМС 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення.
Після передачі товару перевізнику, всі супутні та непередбачені витрати оплачує покупець.
Згідно п.п.5-7 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (зокрема):- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;- витрати на страхування цих товарів.
Таким чином складовими митної вартості товару є інвойс вартість перевезення товарів з порту Ningbo (Китай) поміщених на борт судна, до місця ввезення на територію України.
З метою доставки товарів з порту Ningbo (Китай) на територію України, між ТОВ «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» (Клієнт) та ТОВ «МД ТРАНС» (Експедитор) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №62 від 17.09.2025.
За умовами договору №62 від 17.09.2025, Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно експедиторських послуг Клієнтові за погодженням Сторін.
Згідно п.2.1.1 Договору Експедитор за плату та за рахунок Клієнта зобов`язується організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги Клієнтові за погодженням сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені та за рахунок клієнта договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання. Терміналами, та ін. організаціями. Документом. Що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями, являється транспортний документ (накладна) коносамент (B/L) , автомобільна транспортна накладна (CMR, ТТН).
Сторонами було узгоджено Заявку №1 від 18 вересня 2025 року до договору №62 від 17.09.2025 з доставкою з порту Ningbo (Китай) до порту Gdansk (Польща) вартість тренспортно-експедиторських послуг 304 098,00 грн., контейнер №FFAU5767493. Вартість перевезення сплачено за платіжною інструкцією№733 від 07.11.2025 в сумі 118 160,00 грн. згідно рахунку №33 від 06.11.2025 та за платіжною інструкцією№850 від 27.11.2025 в сумі 185 938,00 грн. згідно рахунку №36 від 25.11.2025, що в повному обсязі складає 304 098,00 грн. згідно погодженої сторонами Заявки №1 від 18.09.2025.
На підставі вказаної вище заявки ТОВ «МД ТРАНС» здійснило оформлення доставки морським транспортом контейнеру №FFAU5767493 з порту Ningbo (Китай) до порту Gdansk (Польща), що підтверджується коносаментом OCEAN BILL OF LADING №STS25090184 від 28.09.2025.
Так, між ТОВ «МД ТРАНС» (Замовник) та ТОВ «ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА» (Експедитор) укладений договір на транспортно-експедиторське обслуговування за внутрішнім та міжнародним сполученням №136/ФСР від 04.02.2021р., за умовами якого Виконавець за плату зобов`язується доставити довірений йому Замовником вантаж автомобільним транспортом в пункт призначення у встановлений строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (отримувачу) на умовах і в порядку, що погоджені Сторонами у цьому Договорі, у відповідності з вимогами чинного законодавства України та міжнародних правил перевезень, а також з правами та обов`язками Сторін, передбаченими цим Договором. Виконавець має право покладати виконання цього Договору на третіх осіб (Перевізників), залишаючись відповідальним перед Замовником за надання послуг.
Між ТОВ «ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА» (Замовник) та ТОВ «ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ «АВТОБОТ» (Експедитор) укладено договір на надання транспортно експедиторських послуг №23032021 від 23.03.2021 під час перевезень зовнішньоторговельних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого Експедитор надає послуги транспортно-експедиційного обслуговування та перевезення вантажів по території України і міжнародному сполученні автомобільним транспортом.
Під час декларування товарів декларантом надано митному органу транспортні документи, та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів з порту Ningbo (Китай) на територію України, а саме: договір транспортно-експедиторського обслуговування №62 від 17.09.2025; заявку №1 від 18.09.2025 до договору №62 транспортно експедиторського обслуговування від 17.09.2025, в якій зазначено маршрут перевезення, та інші дані, що стосуються товару; рахунок на оплату (інвойс) №33 від 06.11.2025 платіжна інструкція №733 від 07.11.2025 на суму 118 160,00 грн.; рахунок на оплату (інвойс) №36 від 25.11.2025 платіжна інструкція №850 від 27.11.2025 на суму 185 938,00 грн.; довідку №25/11-2 від 25.11.2025, яка підтверджує вартість перевезення оцінюваних товарів, як за кордоном (з порту Gdansk (Польща) до п/п Ягодин, тобто до місця ввезення на митну територію України) суму у розмірі 193 810,00 грн., так і по території України до місця призначення. В довідці №25/11-2 від 25.11.2025 вказано також про те, що страхування вантажу не здійснювалось; коносамент OCEAN BILL OF LADING №STS25090184 від 28.09.2025, який підтверджує маршрут перевезення, та інші дані, що стосуються товару; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №10439 від 20.11.2025, яка підтверджує маршрут перевезення, та інші дані, що стосуються товару; договір на транспортно-експедиторське обслуговування за внутрішнім та міжнародним сполученням №136/ФСР від 04.02.2021р.; договір на надання транспортно-експедиторських послуг №23032021 від 23.03.2021.
Також, декларантом подано разом із ЕМД вартості (скорочено - ДМВ), номер якої наведено у гр.7 ЕМД.
Згідно Правил заповнення декларацію митної декларації митної вартості , затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України , у гр.21 підлягають відображенню витрати на навантаження, вивантаження та обробку , - тільки якщо ці витрати (транспортування) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).
Відповідно до даних поданої Декларацій митної вартості до ЕМД у гр.20 «витрати на транспортування до пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне» по товарам №1, №2 та №3» дорівнюють 222 315,84 грн., у гр.21 «витрати на навантаження, вивантаження та обробку по товарам №1, №2 та №3» відсутні.
Отже, наявність даних у гр.20, що складає загальну суму у розмірі 222 315,84 грн. додатково свідчить про те, що відповідні витрати на транспортування були понесені Позивачем додатково. Також слід зазначити, що відповідно до умов FOB ІНКОТЕРМС 2010 у покупця немає обов`язку щодо укладення договору страхування.
Додаткові витрати зі страхування товару озивач не поніс, так як страхування товару не здійснювалось, що підтверджується довідкою №25/11-2 від 25.11.2025, яка надавалась митному органу під час декларування товарів.
Отже, Позивачем під час декларування товару, митному органу подані документи, що підтверджують понесення додаткових витрати на транспортування товару, з порту Ningbo (Китай) до місця ввезення на митну територію України у розмірі 222 315,84 грн., які додані при визначенні митної вартості.
Щодо підтвердження інформації про виробника товару.
Згідно рішення про коригування митної вартості товарів вказано на нібито виявлену розбіжність: «Згідно відомостей електронного інвойсу ЕМД, виробник товару WENZHOU SEINECA INTERNATIONAL CORPORATION. Торгівельна марка товарів № 1 Wissen. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. При цьому у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки».
Ліцензію на виробництво товару; нормативно-технічну документацію на виготовлення товару; сертифікати та свідоцтва постачальник товару не надавав, а отже вони у товариства відсутні. Крім цього, у розумінні ч.2 ст.53 МК України, не являються тими документами, що підтверджуються митну вартість.
Також, слід вказати про те, що наданий митному органу висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-1562 від 12.11.2025, у сукупності з іншими, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару саме за ціною Договору.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Суд зауважує, що митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 53 МК України.
Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Отже, подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.
З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.
У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Отже, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.
При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Інші підстави, зазначені у спірному рішенні про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МК України.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованим та правомірним.
За таких обставин, спірні оскаржувані рішення є протиправними та підлягає скасуванню.
Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість.
Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6132,74 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Південно-Східної митниці про коригування митної вартості товарів №UA110140/2025/000051/1 від 28.11.2025 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2025/000214.
Стягнути з Південно-Східної митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» судові витрати з оплати судового збору в сумі 6132,74 гривень.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПОРТ ЛОДЖІСТІК ГРУПП» (49035, м. Дніпро, вул. Роде Карла, 169, код ЄДРПОУ 44885780).
Відповідач: Південно-Східна митниця (49038, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 29.05.2026 року.
Суддя В.В. Ільков
Судове рішення № 137197143, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 29.05.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/6572/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: