Ухвала суду № 137196788, 08.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

08 червня 2026 р. Справа № 120/8335/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради про визнання протиправним та скасування розпоряджень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Козятинської міської ради, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Козятинської міської ради № 110-К від 04.05.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Козятинської міської ради № 109-К від 04.05.2026 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальником служби у справах дітей Козятинської міської ради з 05.05.2026.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Так, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Суд зазначає, що вимоги про скасування розпорядження №110-К від 04.05.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 » та про поновлення на посаді є взаємопов`язаними та стосуються трудового спору щодо поновлення на роботі, а тому відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору за їх заявлення.

Водночас вимога про визнання протиправним та скасування розпорядження №109-К від 04.05.2026 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » є самостійною вимогою немайнового характеру, яка не охоплюється пільгою щодо звільнення від сплати судового збору, передбаченою пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, за подання позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження №109-К від 04.05.2026 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Проте разом із позовом не подано документа, який би підтверджував сплату судового збору.

Водночас подано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки позивач має статус учасника бойових дій.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, зважаю на таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом із тим вказана норма має бланкетний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору.

Водночас правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон № 3551-XII).

У статті 22 цього Закону йдеться про те, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про те, чи потрібно сплачувати судовий збір за звернення до суду з позовом особі, яка має статус учасника бойових дій, слід враховувати предмет та підстави позову, а також встановити, чи стосується таке звернення захисту прав таких осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3551-XIІ викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 240/8644/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 560/4971/21, від 26 травня 2022 року у справі № 640/14577/20, від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22, від 20 липня 2023 року у справі № 160/20070/21 та багатьох інших.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору в усіх спорах.

Так, предметом оскарження у позові визначено розпорядження Козятинської міської ради №109-К від 04.05.2026 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що звернення до суду не обумовлене порушенням прав позивача як учасника бойових дій, оскільки спір пов`язаний із незгодою з притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності, а не з порушенням соціальних прав ОСОБА_1 , а відтак відсутні підстави стверджувати, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

За наведених обставин клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено в розмірі 3328 гривні.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 1331,20 гривень.

Варто також врахувати й те, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак з огляду на те, що позовна заява подана в електронній формі (через систему "Електронний суд"), тому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1064,96 гривень (1331,20 гривень * 0,8).

Наведене свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам частини 3 статті 161 КАС України.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву належить залишити без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі, шляхом:

- надання доказів сплати судового збору за немайновою вимогою в сумі 1064,96 грн. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Козятинської міської ради про визнання протиправним та скасування розпоряджень залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна