Рішення № 137196296, 08.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 червня 2026 р. Справа № 826/9990/18

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" до Головного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому (з урахуванням уточненої позовної заяви) просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації згідно з переліком, а також зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН 29 податкових накладних ТОВ "ЛК "Ельдорадо", перелічених у позовній заяві.

Ухвалою від 27.09.2018 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, згідно якого вказану справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 року, вказану справу передано для розгляду судді Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк А.Ю.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 року дану справу прийнято до свого провадження та надано учасникам справи строк для надання письмових пояснень.

Представники сторін підтвердили актуальність спірних правовідносин.

Відтак, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року відкрито провадження у справі, вирішено дану справу вирішувати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суд замінив відповідачів у справі на їх правонаступників.

Представник відповідачів подавши відзиви на позовну заяву, заперечив проти задоволення позову та зазначив, що реєстрацію спірних податкових накладних було зупинено за результатами автоматизованого моніторингу відповідно до критеріїв ризиковості платника податку, визначених п. 1.6 Критеріїв ризиковості. Позивачу направлено квитанції із пропозицією надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На виконання вимог Порядку №117 позивачем були подані повідомлення та окремі документи щодо здійснення господарських операцій, однак, на думку відповідача, позивач не надав повного пакета первинних документів, передбачених п. 14 Порядку №117, зокрема розрахункових документів, банківських виписок, актів приймання-передачі послуг, рахунків-фактур, накладних та інших документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Відповідач вказує, що відсутність зазначених документів унеможливила підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, у зв`язку з чим комісією ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних на підставі п. 21 Порядку №117.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ельдорадо» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, перебуває на податковому обліку в ДПІ Печерського району ГУ ДФС у м. Києві та здійснює господарську діяльність, зокрема за КВЕД 68.20 - надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Позивачем було подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №29 57 за березень 2018 року. Однак їх реєстрацію було зупинено, про що позивачем отримано відповідні квитанції від 26.03.2018 та 27.03.2018. У квитанціях зазначено, що податкові накладні відповідають критеріям ризиковості платника податку, визначеним п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

На виконання зазначених вимог позивач подав до контролюючого органу пояснення та документи на підтвердження реальності господарських операцій щодо кожної податкової накладної, а також направляв таблиці даних платника податків від 27.03.2018, 04.04.2018, 13.04.2018 та 02.05.2018.

Позивач зазначає, що рішеннями від 03.04.2018, 10.04.2018, 17.04.2018 та 05.05.2018 таблиці даних платника податку не враховано з підстав невідповідності зазначених видів діяльності наявним у платника засобам та факторам виробництва. При цьому, на думку позивача, у вказаних рішеннях не було конкретизовано, яких саме документів не вистачає або які документи складені з порушенням законодавства.

Крім того, позивач вказує, що рішення комісії контролюючого органу за результатами розгляду пояснень та документів у встановлений строк йому не надсилались, у зв`язку з чим 12.04.2018 він звернувся до ДФС із листом про надання відповідних рішень для можливості їх оскарження. Оскаржувані рішення позивач отримав лише 17.04.2018 через електронний кабінет платника податків.

Позивач вважає, що оскаржувані рішення прийняті в порушення нормативних вимог, є безпідставними, необґрунтованими, та такими, що підлягають скасуванню. Відтак звернувся з цим позовом до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»).

За приписами абзаців "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пунктів 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Критерії ризиковості платника податку визначені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

В якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних від 19.03.2018 №62 та від 31.03.2018 №305 у вказаних квитанціях від 12.04.2018 та від 13.04.2018 зазначено, що податкові накладні відповідають підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Згідно пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

В оскаржуваних рішеннях № 632694/36644635 від 04.04.2018; № 632695/36644635 від 04.04.2018; № 630165/36644635 від 04.04.2018; № 630160/36644635 від 04.04.2018; № 30159/36644635 від 04.04.2018; № 626466/36644635 від 02.04.2018; № 630161/36644635 від 04.04.2018; № 630164/36644635 від 04.04.2018; № 626467/36644635 від 02.04.2018; № 630162/36644635 від 04.04.2018; № 632696/36644635 від 04.04.2018; № 632698/36644635 від 04.04.2018; №632699/36644635 від 04.04.2018: № 630163/36644635 від 04.04.2018; № 626468/36644635 від 02.04.2018: №630166/36644635 від 04.04.2018: № 630167/36644635 від 04.04.2018; № 626469/36644635 від 02.04.2018; №630168/36644635 від 04.04.2018; № 632700/36644635 від 04.04.2018; № 626470/36644635 від 02.04.2018; № 630169/36644635 від 04.04.2018; № 630170/36644635 від 04.04.2018; № 630171/36644635 від 04.04.2018; № 632697/36644635 від 04.04.2018; № 630172/36644635 від 04.04.2018; № 630173/36644635 від 04.04.2018; № 630174/36644635 від 04.04.2018; № 630175/36644635 від 04.04.2018 зазначено, що позивачем не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; а також розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Як встановлено судом, позивачем направлено відповідачу через «Єдине вікно подання електронних документів» в порядку передбаченому чинним законодавством до контролюючого органу пояснення та первинні документи до кожної із податкових накладних, а також направлено Таблицю даних платника податків.

Надані пояснення та документи не взяті до уваги відповідачем 1, натомість прийнято протиправні рішення, якими не враховано таблиці даних платника податків та зазначено: «Виявлено невідповідність визначеним платником податків у таблиці даних видів діяльності наявним у платника податків засобів/факторів виробництва».

Проте, в порушення наведених вимог податкового законодавства в зазначених рішеннях не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, оскаржуваними рішеннями відповідача не обґрунтовано причини неприйняття до уваги поданих позивачем документів.

Крім того, зі змісту квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

При цьому, суд зауважує, що зазначені Критерії ризиковості платника податку викладені у листах Державної фіскальної служби України і мають рекомендаційний характер, в першу чергу, для контролюючого органу під час здійснення перевірки податкових накладних/розрахунків коригування на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.

Водночас, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків містить у собі визначення двох різних критеріїв, а саме:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку обсягу різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01 січня 2017р. в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VІ Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Виходячи з викладеного, можна дійти висновку про те, що, здійснюючи моніторинг ПН/РК, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції №1 зазначати конкретний вид із двох вищенаведених критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації ПН/РК, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567. При цьому, від чіткого визначення контролюючим органом ДФС конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, визначених у п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 залежить можливість надання платником податку вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Натомість, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно - правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації спірних податкових накладних.

Такий висновок суду базується на тому, що контролюючим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і положення пункту 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відзиви відповідачів також не містять будь-яких пояснень, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку.

Відповідно, контролюючий орган не пояснив обставини, на підставі яких дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, відповідачами також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Разом з тим, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи контролюючим органом зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних №29 від 12.03.2018 року: № 30 від 12.03.2018 року; №31 від 12.03.2018 року; №32 від 12.03.2018 року; №33 від 12.03.2018 року; №34 від 12.03.2018 року; №35 від 12.03.2018 року; №36 від 12.03.2018 року; №37 від 12.03.2018 року; №38 від 12.03.2018 року; №39 від 13.03.2018 року; №40 від 13.03.2018 року; №41 від 13.03.2018 року; №42 від 13.03.2018 року; №43 від 13.03.2018 року; № 44 від 13.03.2018 року; №45 від 13.03.2018 рок; №46 B 13.03.2018 рок; №47 від 13.03.2018 року; №48 14.03.2018 року; №49 14.03.2018 року ; №50 15.03.2018 року; №51 від 15.03.2018 року; №52 від 15.03.2018 року;№53 від 16.03.2018 року; 25) №54 від 16.03.2018 року; №55 від 16.03.2018 року; №56 від 16.03.2018 року, №57 від 16.03.2018 року.

Як наслідок недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, також є протиправними.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення № 632694/36644635 від 04.04.2018; № 632695/36644635 від 04.04.2018; № 630165/36644635 від 04.04.2018; № 630160/36644635 від 04.04.2018; № 630159/36644635 від 04.04.2018; № 626466/36644635 від 02.04.2018; № 630161/36644635 від 04.04.2018; № 630164/36644635 від 04.04.2018; № 626467/36644635 від 02.04.2018; № 630162/36644635 від 04.04.2018; № 632696/36644635 від 04.04.2018; № 632698/36644635 від 04.04.2018; №632699/36644635 від 04.04.2018: № 630163/36644635 від 04.04.2018; № 626468/36644635 від 02.04.2018: №630166/36644635 від 04.04.2018: № 630167/36644635 від 04.04.2018; № 626469/36644635 від 02.04.2018; №630168/36644635 від 04.04.2018; № 632700/36644635 від 04.04.2018; № 626470/36644635 від 02.04.2018; № 630169/36644635 від 04.04.2018; № 630170/36644635 від 04.04.2018; № 630171/36644635 від 04.04.2018; № 632697/36644635 від 04.04.2018; № 630172/36644635 від 04.04.2018; № 630173/36644635 від 04.04.2018; № 630174/36644635 від 04.04.2018; № 630175/36644635 від 04.04.2018 є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Окремо щодо позовних вимог про зобов`язання зареєструвати податкові накладні, суд зазначає про наступне.

Із положень частин третьої-четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Таким чином, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних №29 від 12.03.2018 року; № 30 від 12.03.2018 року; №31 від 12.03.2018 року; №32 від 12.03.2018 року; №33 від 12.03.2018 року; №34 від 12.03.2018 року; №35 від 12.03.2018 року; №36 від 12.03.2018 року; №37 від 12.03.2018 року; №38 від 12.03.2018 року; №39 від 13.03.2018 року; №40 від 13.03.2018 року; №41 від 13.03.2018 року; №42 від 13.03.2018 року; №43 від 13.03.2018 року; № 44 від 13.03.2018 року; №45 від 13.03.2018 рок; №46 B 13.03.2018 рок; №47 від 13.03.2018 року; №48 14.03.2018 року; №49 14.03.2018 року ; №50 15.03.2018 року; №51 від 15.03.2018 року; №52 від 15.03.2018 року;№53 від 16.03.2018 року; 25) №54 від 16.03.2018 року; №55 від 16.03.2018 року; №56 від 16.03.2018 року, №57 від 16.03.2018 року шляхом прийняття спірних рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №29 від 12.03.2018 року; № 30 від 12.03.2018 року; №31 від 12.03.2018 року; №32 від 12.03.2018 року; №33 від 12.03.2018 року; №34 від 12.03.2018 року; №35 від 12.03.2018 року; №36 від 12.03.2018 року; №37 від 12.03.2018 року; №38 від 12.03.2018 року; №39 від 13.03.2018 року; №40 від 13.03.2018 року; №41 від 13.03.2018 року; №42 від 13.03.2018 року; №43 від 13.03.2018 року; № 44 від 13.03.2018 року; №45 від 13.03.2018 рок; №46 B 13.03.2018 рок; №47 від 13.03.2018 року; №48 14.03.2018 року; №49 14.03.2018 року ; №50 15.03.2018 року; №51 від 15.03.2018 року; №52 від 15.03.2018 року;№53 від 16.03.2018 року; 25) №54 від 16.03.2018 року; №55 від 16.03.2018 року; №56 від 16.03.2018 року, №57 від 16.03.2018 року, датами їх фактичного надходження.

При цьому, відсутні підстави для задоволення позову в частині зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо", адже реєстрація податкових накладних на підставі судового рішення належить до компетенції саме ДПС України.

У даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 632694/36644635 від 04.04.2018; № 632695/36644635 від 04.04.2018; № 630165/36644635 від 04.04.2018; № 630160/36644635 від 04.04.2018; № 630159/36644635 від 04.04.2018; № 626466/36644635 від 02.04.2018; № 630161/36644635 від 04.04.2018; № 630164/36644635 від 04.04.2018; № 626467/36644635 від 02.04.2018; № 630162/36644635 від 04.04.2018; № 632696/36644635 від 04.04.2018; № 632698/36644635 від 04.04.2018; №632699/36644635 від 04.04.2018: № 630163/36644635 від 04.04.2018; № 626468/36644635 від 02.04.2018: №630166/36644635 від 04.04.2018: № 630167/36644635 від 04.04.2018; № 626469/36644635 від 02.04.2018; №630168/36644635 від 04.04.2018; № 632700/36644635 від 04.04.2018; № 626470/36644635 від 02.04.2018; № 630169/36644635 від 04.04.2018; № 630170/36644635 від 04.04.2018; № 630171/36644635 від 04.04.2018; № 632697/36644635 від 04.04.2018; № 630172/36644635 від 04.04.2018; № 630173/36644635 від 04.04.2018; № 630174/36644635 від 04.04.2018; № 630175/36644635 від 04.04.2018 про відмову у реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" .

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія "Ельдорадо" №29 від 12.03.2018 року; № 30 від 12.03.2018 року; №31 від 12.03.2018 року; №32 від 12.03.2018 року; №33 від 12.03.2018 року; №34 від 12.03.2018 року; №35 від 12.03.2018 року; №36 від 12.03.2018 року; №37 від 12.03.2018 року; №38 від 12.03.2018 року; №39 від 13.03.2018 року; №40 від 13.03.2018 року; №41 від 13.03.2018 року; №42 від 13.03.2018 року; №43 від 13.03.2018 року; № 44 від 13.03.2018 року; №45 від 13.03.2018 рок; №46 B 13.03.2018 рок; №47 від 13.03.2018 року; №48 14.03.2018 року; №49 14.03.2018 року ; №50 15.03.2018 року; №51 від 15.03.2018 року; №52 від 15.03.2018 року;№53 від 16.03.2018 року; 25) №54 від 16.03.2018 року; №55 від 16.03.2018 року; №56 від 16.03.2018 року, №57 від 16.03.2018 року, датою її фактичного надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" сплачений судовий збір в сумі 25549 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" сплачений судовий збір в сумі 25549 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" (вул. Велика Васильківська, 45, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 36644635);

Відповідач: Головне управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, будинок 33/19, місто Київ, 04116, ЄДРПОУ відокремленого підрозділу юридичної особи 44116011);

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Чернюк Алла Юріївна