Ухвала суду № 137196108, 05.06.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/402/26

Номер провадження по справі 1-кс/387/115/26

УХВАЛА

Іменем УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою

05 червня 2026 року селище Добровеличківка

Слідчий суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3

слідчої ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене начальником Добровеличківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, неодруженого, маючого повну середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 17.12.2025 Добровеличківським районним судом Кіровоградської області, за ч. 4 ст.186 КК України, до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України

В С Т А Н О В И В :

14.05.2026 до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від старшого слідчого СВ ВП № 2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_4 , за погодженням з начальником Добровеличківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , надійшло клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. З урахуванням наявності вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий вважає, що наявні ризики передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України , оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є тяжким правопорушенням, його санкція передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років, тому існує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Наявний разик незаконного впливу на свідків та можливих очевидців, які підлягають допиту та проведенню за їх участі інших слідчих дій у кримінальному провадженні які можуть давати викривальні та підтверджуючі його вину покази. Також існує ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється з огляду на те, що злочин, який інкримінується підозрюваному є продовжувальним, тобто ОСОБА_5 вчиняв його протягом декількох років. Крім того, ОСОБА_5 раніше був неодноразово засуджений за вчинення умисних злочинів, що дає підстави вважати, що підозрюваний перебуваючи на волі може вчинити новий умисний злочин. Слідчий вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійсненню ним психологічного впливу на осіб у кримінальному провадженні, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 433 215 гривень, що становить 135 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за викладених у клопотання підстав.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили обрати інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, мотивуючи тим, що підозрюваний не переховувався від органів досудового розслідування та суду. Залишив місце свого проживання в с. Липняжка Новоукраїнського району з огляду на те, що влаштувався на роботу у м. Ужгород та відповідно там працював. Наміру переховуватись він не має, тому підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні.

Вивчивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання доведеності вини особи, а лише оцінює наявність достатніх даних, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у причетності особи до інкримінованого правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом ВП № 2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 19.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12026121100000061 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

06.05.2026 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, копію якої направлено поштовим зв`язком по місцю проживання ОСОБА_5 та вручено старості Липнязького старостинського округу Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району ОСОБА_7 , на території якого проживає ОСОБА_5 .

Так, повідомлення про підозру вручене за правилами статті 278 та глав 6 та 11 КПК України.

Відповідно до повідомлення про підозру: 07.10.2023 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях і діючи всупереч п.п.2,3 порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком, ордером, не маючи лісорубного квитка, ордера на здійснення лісорубних робіт, вирішив здійснити вирубку дерев у лісових захисних насадженнях розташованих на території Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, для подальшого їх збуту населенню Новоукраїнського району.

В подальшому 07.10.2025 приблизно о 14.00 год. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , місце знаходження якого на даний час досудовим розслідуванням не встановлено, на вантажному автомобілі «ГАЗ 33021» білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який йому надав ОСОБА_8 , спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які не були обізнані про злочинний умисел ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , приїхали до полезахисної лісової смуги, на яку їм вказав ОСОБА_8 , що розташована поблизу с. Федорівка Новоукраїнського району Кіровоградської області за географічними координатами: 48,4152108 Пн.ш. 30,9158137 Сх.д. та знаходиться в комунальній власності Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, де ОСОБА_5 діючи відповідно до розробленого з ОСОБА_8 злочинного плану, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь заготовлених бензопил марки «Dnipro - M» модель DSG-62H та «ProCraft» модель К 450, які надав йому ОСОБА_8 для здійснення спилу стовбурів дерев та їх подальшого розпилу з метою їх транспортування, разом з ОСОБА_11 спиляв два сироростучі дерева породи «ясен» діаметром 42 см. та 46 см. до ступеню припинення росту та розпиляли їх на 90 відрізків довжиною близько 1 метра.

У подальшому з метою підготовки деревини до реалізації розчистили стовбури незаконно зрубаних дерев від гілок, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , за вказівкою ОСОБА_5 , складали відрізки дерев на кузов вантажного автомобіля «ГАЗ 33021» білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 для їх подальшого перевезення з метою збуту.

В цей час вказані особи були виявлені працівниками поліції ВП №2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області.

Крім того, ОСОБА_5 в лютому 2025 року за попередньою змовою з ОСОБА_8 продовжуючи свою злочинну діяльність об`єднану єдиним злочинним умислом спрямованим на незаконну порубку дерев у захисних та інших лісових насадженнях на території Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, в порушення вимог статей 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, статей 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», п.п. 2, 4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007, Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 650 та встановленого порядку охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, повторно вчинив умисні, протиправні дії з незаконної порубки дерев різних порід.

Так, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами, 14.02.2025 року приблизно о 18 годин 00 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) на автомобілі марки «IVECO» моделі «DAILY 35C15V», д.з.н НОМЕР_2 приїхали до полезахисної лісової смуги, яка розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 3521786000:02:002:1320, 3521786000:02:001:0323, 3521786000:02:001:0322, 3521786000:02:001:0321 за географічними координатами 48.4189612, 30.9064202, неподалік населених пунктів Андріївка та Федорівка, Новоукраїнського району Кіровоградської області, та знаходиться на земельних ресурсах комунальної форми власності Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області,

В подальшому ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 та невстановленими слідством особами, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь заготовлених бензопил, здійснили незаконну порубку 34 сироростучих дерева породи «ясен» до ступеня припинення росту різного діаметру, а саме: 50х50 см; 49х49; 21х19; 24х21; 13х11; 11х8; 26х30; 54х54; 49х46; 36х37; 34х34; 64х50; 50х45; 37х32; 28х27; 26х26; 30х29; 40х41; 25х28; 13х11; 36х29; 16х14; 42х40; 39х40; 52х53; 44х38; 51х40; 64х64; 16х14; 14х14; 12х13; 16х16; 36х33; 37х40, повалені стовбури яких у подальшому розпиляли, з метою транспортування, на відрізкив довжиною близько 1 метра кожен.

Отриману внаслідок незаконної порубки деревину з використанням автомобіля «IVECO» моделі «DAILY 35C15V», д.з.н НОМЕР_2 , ОСОБА_5 спільно з іншими співучасниками злочину, перевезли, з метою подальшого збуту, на територію домоволодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , яким фактично користується ОСОБА_8 та у подальшому збули населенню за готівкові кошти.

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 14.02.2025 №1994/24-27 розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки 07.10.2023 року ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_8 двох сироростучих дерев породи «ясен» діаметром 42 см. та 46 см., навколишньому природному середовищу (довкіллю) в особі Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області спричинено шкоду у розмірі 29 832,45 гривень, що згідно Примітки 1 до статті 246 КК України є істотною шкодою.

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 19.09.2025 №238/25-27 внаслідок незаконної порубки ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_8 та невстановленими досудовим розслідуванням особами 34 сироростучих дерев породи «ясен» діаметром: 50х50 см; 49х49; 21х19; 24х21; 13х11; 11х8; 26х30; 54х54; 49х46; 36х37; 34х34; 64х50; 50х45; 37х32; 28х27; 26х26; 30х29; 40х41; 25х28; 13х11; 36х29; 16х14; 42х40; 39х40; 52х53; 44х38; 51х40; 64х64; 16х14; 14х14; 12х13; 16х16; 36х33; 37х40, навколишньому природному середовищу (довкіллю) в особі Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області спричинено шкоду у розмірі 402 845,87 грн., що згідно Примітки 1 до статті 246 КК України є тяжкими наслідками.

В результаті своїх умисних злочинних дій ОСОБА_5 спричинив шкоду, навколишньому середовищу в особі Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області у загальному розмірі 432 678,32 грн.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.

Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.

Надані стороною обвинувачення докази, а саме: копія протоколу огляду місця події від 07.10.2023, копія протоколу огляду місця події від 19.02.2025, копія висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №1994/24-27 від 14.02.2025, копія висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №237/25-27 від 19.09.2025, копія протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 11.02.2025, копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 11.03.2025, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Вказані докази узгоджуються між собою, є взаємодоповнюючими та прямо вказують на участь ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема підтверджують його роль у незаконній порубці, перевезенні та збуті деревини.

Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваного є потенційно можливою та прогнозованою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризики, які наведені слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеними, за наступного:

-щодо ризику передбаченого п. 1, кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до семи років. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_5 винуватим може бути призначене до реального відбування з огляду на наявність у останнього не знятої та не погашеної судимості, що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Окрім цього, слідчим суддею враховується, що 04.06.2026 ОСОБА_5 затримано об 11 год. 20 хв. для доставлення до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду розцінюється слідчим суддею, як високий.

З урахуванням викладеного ризик переховування не є абстрактним, а має реальний та підтверджений характер.

-щодо ризику передбаченого п. 3, підозрюваним може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту його безпосереднього допиту в суді. При цьому слідчий суддя зважає, що свідки та їх анкетні дані підозрюваному відомі.

-щодо ризику передбаченого п. 5 - ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став, що характеризує ОСОБА_5 як особу, яка має схильність до протиправної поведінки та підвищує ризик вчинення нових кримінальних правопорушень.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

При вирішення питання про застосування достатнього та необхідного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 не одружений, не має утриманців, постійного місяця роботи немає, не має місця реєстрації, а проживав в с. Липняжка Новоукраїнського району без реєстрації, наявність доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення передбаченого, ч. 4 ст. 246 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до семи років, раніше судимий, а тому, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Отже, наведені вище обставини свідчать, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які б свідчили про наявність підстав та необхідність застосування до ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого слід обліковувати з моменту затримання підозрюваного.

Слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є неспроможними, оскільки такий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та уникненню встановлених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків.

Крім цього, наведені вище доводи об`єктивно свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_5 та існування заявлених стороною обвинувачення ризиків.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати винятковий запобіжний захід тримання під вартою.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Разом з цим, ч. 5 ст. 182 КПК України надає можливість у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза його втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

У даному випадку, слідчий суддя вважає, що застава ОСОБА_5 може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи всі обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, стадію досудового розслідування, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, застава у розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 432 640 гривень, зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, у якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд ( в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; уникати спілкування зі свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, з визначенням застави.

Термін тримання під вартою рахувати з часу затримання з 11 години 20 хвилин 04 червня 2026 року до 08 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 130 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 432 640 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот сорок) гривень (платіжні реквізити депозитного рахунку: одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; МФО 820172; рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505. Призначення платежу ПІБ особи, яка вносить заставу на рахунок та ПІБ особи за яку внесено застава, найменування суду, що виніс рішення, номер справи).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, у якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд ( в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- уникати спілкування зі свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити підозрюваному, слідчому, прокурору та направити для відома та виконання начальнику Державної установа "Кропивницький слідчий ізолятор".

Строк дії ухвали визначити до 08 липня 2026 року включно.

Копії даної ухвали надати учасникам судового розгляду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено о 17 годині 00 хвилин 08.06.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_12