Ухвала суду № 137195473, 27.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18652/25

провадження № 2-зз/753/44/26

У Х В А Л А

"27" травня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Овчар В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гавловська Оксана Валеріївна, про визнання договору дарування недійсним, скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13.03.2026 відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування квартири, скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

08.05.2026 відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 03.09.2025, а саме: зняття арешту з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Послалась на те, що внаслідок відмови у задоволенні позову відпала необхідність у накладенні арешту на майно.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 вимоги заяви в цілому підтримала, проте вважала, що суд під головуванням судді Трусової Т. О. не вправі вирішувати питання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою іншого судді.

Від позивача ПрАТ «СК «Уніка» надійшли заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову, які мотивовані тим, що рішення суду не набрало законної сили, а позивач має намір оскаржити рішення суду в апеляційному порядку. Позивач також зазначив, що у Верховному Суді дотепер перебуває на розгляді касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу про забезпечення позову.

Інші учасники справи правом на подання заяв по суті розглядуваного питання не скористались і в судове засідання не з`явились, проте їх неявка не перешкоджає вирішенню заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Ухвалою суду під головуванням судді Колесника О. М. від 03.08.2025, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 04.03.2026, задоволено заяву ПрАТ «СК «Уніка» про забезпечення позову до подання позовної заяви. Накладено арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка була предметом оспорюваного договору дарування (унікальний номер справи 753/18350/25).

Відповідно до положень частини четвертої статті 152 ЦПК України подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви зумовлює обов`язок заявника пред`явити позов протягом десяти днів, а невиконання цього обов`язку є підставою для скасування заходів забезпечення позову (частина тринадцята статті 158 ЦПК України).

Як убачається з матеріалів справи, позов ПрАТ «СК «Уніка» був поданий 03.09.2025, тобто з пропущенням встановленого процесуальним законом строку, однак з огляду на зміст принципу диспозитивності цивільного процесу (стаття 13 ЦК України) та з урахуванням наявності рішення суду апеляційної інстанції про залишення ухвали про забезпечення позову без змін, суд не може взяти до уваги вказану обставину як підставу для скасування заходів забезпечення позову.

Даючи оцінку доводам представника відповідача про те, що питання про скасування заходів забезпечення позову має розглядатись судом, який постановив відповідну ухвалу, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (далі - Положення), визначено, що кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції, а в разі надходження заяви про визначення підсудності, поданої до пред`явлення позову - в суді, до якого надійшла така заява. Єдиний унікальний номер залишається незмінним незалежно від проходження судової справи в інстанціях чи надходження судової справи за підсудністю з іншого суду будь-якої юрисдикції, в тому числі в разі повторного надходження судової справи після її належного оформлення, та який повинен обов`язково вказуватися судами всіх інстанцій в судовому рішенні (пункт 2.2.4).

Згідно з пунктом 2.3.2. Положення визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Положення та розроблені на його виконання Засади використання автоматизованої системи документообігу у Дарницькому районному суді м. Києва (затверджені рішенням загальних зборів судді від 20.03.2025, далі - Засади) також визначають підстави передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді (пункти 2.3.43.- 2.3.48. Положення, пункт 7.2. Засад).

Згідно із Засадами однією з таких підстав є надходження позовної заяви після постановлення ухвали про забезпечення позову до подання позову.

Разом з тим позивач у позовній заяві лише вказав про звернення із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, але не виконав вимогу пункту 6 частини третьої статті 175 ЦПК України щодо зазначення відомостей про вжиття заходів забезпечення позову та не додав до позовної заяви копію відповідної ухвали, у зв`язку з чим судовій справі був присвоєний новий унікальний номер, а визначення судді для розгляду цієї справи було здійснено шляхом автоматизованого розподілу судових справ між усіма суддями, які мали на той момент повноваження для здійснення процесуальних дій.

Водночас той факт, що ухвала про забезпечення позову та рішення по суті справи прийняті різними суддями не дає підстав вважати, що був порушений порядок визначення судді для розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову, оскільки абзацем 15 пункту 7.2. Засад передбачено, що клопотання (заява) про скасування заходів забезпечення позову розглядається суддею, який ухвалив рішення по суті справи.

Питання скасування заходів забезпечення позову врегульовано статтею 158 ЦПК України, частиною першою якої визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (частина четверта).

Згідно з положеннями частини дев`ятої цієї статті у випадку ухвалення судом рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Як зазначено вище, матеріали справи не містили копії ухвали про забезпечення позову, в ході судового розгляду та у дебатах учасники справи також не ставили питання про скасування заходів забезпечення позову, а тому зазначене питання і не було вирішене під час ухвалення рішення.

Відповідно до статті 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

За приписами статті 356 цього Кодексу апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи убачається, що проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду відбулося 13.03.2026, що і є датою ухвалення рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Повне рішення суду у цій справі складене 27.04.2026, а відтак 27.05.2026 є останнім днем строку, встановленого процесуальним законом для подання апеляційної скарги.

Суд також зауважує, що повне рішення суду було вручене позивачу 01.05.2026, у зв`язку з чим позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з вказаної дати (частина друга статті 354 ЦПК України).

На відміну від рішення суду, ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України, або з моменту її підписання суддею (частини перша, друга статті 261 ЦПК України).

Отже ураховуючи, що станом на 27.05.2026 рішення суду про відмову у задоволенні позову не набрало законної сили, скасування заходів забезпечення позовуна даному етапі створює передумови для порушення принципу правової визначеності - фундаментальної складової засади верховенства права.

За наведених обставин суд відмовляє у задоволенні вимог відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позовуз підстав їх передчасності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 258-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гавловська Оксана Валеріївна, про визнання договору дарування недійсним, скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:

Повна ухвала складена 08.06.2026.