Ухвала суду № 137194658, 31.05.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5597/26

Номер провадження 1-кс/711/1721/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2026 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , подане в рамках кримінального провадження №12026250000000164 від 23.04.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербівка Звенигородського району Черкаської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, учасника бойових дій, який не є особою з інвалідністю, одруженого, водія санітара військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», раніше несудимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , поданим в рамках кримінального провадження №12026250000000164 від 23.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026250000000164 від 23.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , на посаді водія санітара вказаної військової частини, у військовому званні «молодший сержант», діючи з прямим умислом на незаконне придбання, зберігання та подальший збут вогнепальної зброї, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливим мотивом, в порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, без передбаченого законом дозволу, 13.05.2026 в період часу після 12 год. 27 хв., у точно невстановленому досудовим розслідуванням місці, перебуваючи поблизу автодороги в напрямку с. Геронимівка Черкаського району Черкаської області, незаконно збув автоматичну вогнепальною зброєю 5,45 мм автоматом Калашникова зразка 1974 року (АК-74), промисловий номер « НОМЕР_2 », 1984 року випуску за грошові кошти в сумі 1 100 доларів США, за наступних обставин.

Так, 12.05.2026 близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_8 (особа із зміненими анкетними даними), який діяв під контролем працівників правоохоронного органу, за попередньою домовленістю, зателефонував ОСОБА_5 та під час телефонної розмови з останнім, домовився про зустріч 12.05.2026 біля авторинку по вул. Академіка Корольова в м. Черкаси, з метою придбання вогнепальної зброї за заздалегідь обумовлену суму грошових коштів в розмірі 1 000 доларів США.

В подальшому, ОСОБА_8 прибув в обумовлене місце, де його очікував ОСОБА_5 , який в ході усної бесіди зазначив, що вогнепальну зброю передасть наступного дня, а саме 13.05.2026, та після згоди ОСОБА_8 на вказану умову отримав від нього обумовлену суму грошових коштів за придбання вогнепальної зброї в розмірі 1 000 доларів США, та направився в невідомому напрямку.

Після, продовжуючи свій злочинний умисел, 12.05.2026 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_5 зателефонував до ОСОБА_8 та в ході телефонної бесіди повідомив покупцеві, про те, що виникла необхідність у наданні додаткових грошових коштів за придбання вказаної вогнепальної зброї в сумі 5 000 грн., та отримавши згоду покупця, домовились з останнім про передачу вказаних грошових коштів безпосередньо при передачі вогнепальної зброї.

13.05.2026 продовжуючи свій злочинний умисел на незаконний збут вогнепальної зброї, близько 12 год. 27 хв., ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_8 та в ході телефонної бесіди повідомив про необхідність прибуття для зустрічі в обумовлене ним місце за маршрутом руху, який зазначав під час телефонних бесід. Після чого, ОСОБА_8 на власному автомобілі направився на зустріч з ОСОБА_5 , та за вказаним ним маршрутом рухаючись по автодорозі в напрямку м. Черкаси с. Геронимівка, на узбіччі автодороги зустрів ОСОБА_5 , який очікував його на власному автомобілі марки «PEUGEOT», д.н.з. НОМЕР_3 . При зустрічі у зазначеному місці на виконання попередньої домовленості ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 додаткові грошові кошти за придбання вогнепальної зброї, а саме грошові кошти в сумі 100 доларів США, після чого за вказівкою ОСОБА_5 рухаючись на власному автомобілі ОСОБА_8 направився за автомобілем «PEUGEOT», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 , та під час руху по визначеному ОСОБА_5 маршрутом, останні зупинились на узбіччі автодороги в напрямку с. Геронимівка, де ОСОБА_5 вказав ОСОБА_8 конкретне місце, розташоване нижче узбіччя дороги, де під гіллям у білому полімерному мішку знаходився автомат. Після цього, ОСОБА_8 , виконуючи вказівку ОСОБА_5 , спустився до вказаного місця , де виявив у білому полімерному мішку автоматичну вогнепальну зброю металевий предмет зовні схожий на автомат, який в подальшому останнім було видано працівникам правоохоронних органів, та який відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/124-26/6322 БЛ від 18.05.2026 являється бойовою нарізною автоматичною вогнепальною зброєю 5,45 мм автоматом Калашникова зразка 1974 року (АК-74), промисловий номер « НОМЕР_2 », 1984 року випуску, промислового виробництва Іжевського Механічного заводу, м. Іжевськ, СРСР, конструкція якого змінена шляхом видалення магазину, шомполу, дульного гальма-компенсатора, видалення частини прикладу та встановлення ПБС, що придатний для здійснення пострілів.

Таким чином, ОСОБА_5 за вказаних обставин незаконно збув ОСОБА_8 (особі із зміненими анкетними даними), який діяв під контролем працівників правоохоронного органу, автоматичну вогнепальну зброю - 5,45 мм автомат Калашникова зразка 1974 року (АК-74), промисловий номер « НОМЕР_2 », 1984 року випуску, за грошові кошти в сумі 1100 доларів США, який ОСОБА_5 , придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу до 13.05.2025.

Окрім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут вогнепальної зброї, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливим мотивом, в порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, без передбаченого законом дозволу, 29.05.2026 близько 15 год. 58 хв. перебуваючи поблизу шиномонтажу за адресою: м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, буд. 7, повторно, незаконно збув автоматичну вогнепальною зброєю за грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, за наступних обставин.

Так, 28.05.2026 близько 11 год. 07 хв., ОСОБА_8 (особа із зміненими анкетними даними), який діяв під контролем працівників правоохоронного органу, за попередньою домовленістю, під час телефонної розмови з ОСОБА_5 , домовився про зустріч 28.05.2026 біля авторинку по вул. Академіка Корольова, 7 в м. Черкаси, з метою придбання вогнепальної зброї за заздалегідь обумовлену суму грошових коштів в розмірі 1 000 доларів США за одиницю.

В подальшому, того ж дня, близько 11 год. 35 хв. ОСОБА_8 прибув в обумовлене місце, а саме за адресою: м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, буд. 7, де його очікував ОСОБА_5 , який в ході усної бесіди із ОСОБА_8 отримав від нього грошові кошти в сумі 2000 доларів США за продаж двох одиниць автоматичної вогнепальної зброї, та зазначив, що вогнепальну зброю передасть через декілька днів, та в подальшому направився в невідомому напрямку.

Після, продовжуючи свій злочинний умисел, 29.05.2026 близько 15 год. 24хв. ОСОБА_5 домовився з ОСОБА_8 в ході телефонної бесіди про зустріч біля шиномонтажу по вул. Академіка Корольова,7 в м. Черкаси.

29.05.2026 близько 15 год. 58 хв., ОСОБА_8 прибув до території шиномонтажу по вул. Академіка Корольова, 7 в м. Черкаси, де в цей час його очікував ОСОБА_5 на автомобілі марки «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_4 . В подальшому, ОСОБА_5 , на виконання свого злочинного умислу, у зазначений період часу у зазначеному місці, збув ОСОБА_8 , вогнепальну автоматичну зброю (автомат Калашникова) яку дістав з багажного відділення вказаного автомобіля, та повідомив, що обумовлену другу одиницю вогнепальної зброї надасть наступного дня, тобто 30.05.2026.

Таким чином, ОСОБА_5 за вказаних обставин незаконно збув ОСОБА_8 (особі із зміненими анкетними даними), який діяв під контролем працівників правоохоронного органу, автоматичну вогнепальну зброю (автомат Калашникова) за грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, яку останній придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу до 29.05.2026.

29.05.2026 о 21 год. 55 хв. за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Руська Поляна, 108, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 ККУ.

30.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1. ст.263 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході проведення доказами, а саме: даними протоколів допиту свідка ОСОБА_8 , протоколами добровільної видачі від 13.05.2026 та 29.05.2026, даними висновку експерта №СЕ-19/124-26/6322 БЛ від 18.05.2026, даними протоколу обшуку від 29.05.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

На даний час встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обґрунтування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Так, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти громадської безпеки, зокрема у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а тому враховуючи тяжкість можливого майбутнього покарання існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, що вказує на існування вказаного ризику. Також, останній являється військовослужбовцем та може проходити військову службу в будь якому регіоні країни, а також останній має право на виїзд за кордон, що в свою чергу підтверджує наявність вказаного ризику.

Обґрунтування ризику передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 неодноразово збував вогнепальну зброю, однак на даний час встановлюються обставини, де саме він міг її придбати для подальшого збуту, тому орган досудового розслідування вважає, що на даний час ОСОБА_5 може зберігати іншу частину вогнепальної зброї та боєприпасів та перебуваючи на волі, може їх знищити, що підтверджує наявність вказаного ризику.

Обґрунтування ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема на ОСОБА_8 , з яким останній неодноразово зустрічався особисто, та який виступив в ролі покупця вогнепальної зброї, а також на понятих, які брали участь під час проведення слідчих (розшукових) дій в даному кримінальному провадженні, в тому числі і за участі підозрюваного, у зв`язку з чим останній перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи їх до дачі завідомо неправдивих показань, шляхом підкупу, погроз чи іншого, а також останній зможе контактувати з іншими особами, ймовірно причетними до вчинення злочину, в яких він міг брати вказану зброю, які на даний час не є встановленими, з метою побудови власної версії виправдання своїх дій та вживати таким чином заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність вказаного ризику.

Обґрунтування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зібраних матеріалів кримінального провадження, вбачається, що незаконна діяльність пов`язана з незаконним придбанням, зберіганням та збутом вогнепальної зброї носила системний характер, так як ОСОБА_5 неодноразово вчинив збут автоматичної вогнепальної зброї з корисливих мотивів, тому орган досудового розслідування вважає, що останній зможе продовжити кримінальне правопорушення в якому він підозрюється.

Виходячи з усього вище перерахованого, орган досудового розслідування приходить до висновку, що жоден із м`якших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжких злочинів, описаних вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування вважає за необхідне обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Вказані вище обставини свідчать про недостатність застосування найбільш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрюваного.

Обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти вказаним ризикам. Тяжкість інкримінованих злочинів та усвідомлення підозрюваним ймовірність призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, свідчать про ризик того, що підозрюваним буде переховуватись суду та може продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У разі задоволення клопотання, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, орган слідства та прокуратури вважає за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Саме такий розмір застави, на думку органу слідства та прокуратури, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб унеможливити у подальшому підозрюваним ОСОБА_5 будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього процесуальних обов`язків.

Разом з тим, ініціатор клопотання вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі вищевикладеного, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати запобіжний захід відносно підозрюваного виключно у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечення належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задоволити, з огляду на обставини, викладені в ньому та додані до нього докази. Додатково прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Крім того, підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто: підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість покарання, яке може бути застосовано до нього у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Зважаючи, о на даний час не встановлено всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, зокрема не встановлено звідки підозрюваний брав вогнепальну зброю, то існує ризик знищення, спотворення чи приховання речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження. Також, перебуваючи на волі останній може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема на ОСОБА_8 , з яким останній неодноразово зустрічався особисто, та який виступив в ролі покупця вогнепальної зброї, а також на понятих, які брали участь під час проведення слідчих (розшукових) дій в даному кримінальному провадженні, в тому числі і за участі підозрюваного, шляхом вмовлянь до зміни показів, з метою уникнення покарання, що йому загрожує у разі визнання винним. Крім того, враховуючи, що вказані злочини вчинялись з корисливих мотивів, тому існує ризик продовження протиправної діяльності підозрюваним. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, відносно підозрюваного не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризиками. На підставі викладеного, прокурор вважав, що саме тримання під вартою підозрюваного зможе запобігти вказаним ризикам. Щодо обрання альтернативного запобіжного заходу у виді застави прокурор зазначив, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є цілком обґрунтованим розміром здатним забезпечити належну правову поведінку підозрюваного та уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання у зв`язку з необґрунтованістю зазначених прокурором ризиків. На її переконання зазначений прокурором розмір застави є надмірним та не обґрунтованим належними доказами.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні, підтримав позицію свого захисника, проте при обранні запобіжного заходу поклався на розсуд суду. При цьому, просив врахувати, що він є військовослужбовцем та отримує грошове утримання в розмірі 22 000 грн. на місяць, також він сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини він іншого шлюбу, його теперішня дружина не працює. Також вказав, що він не має наміру вчиняти будь-які дії, які можуть зашкодити кримінальному провадженню.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також, п.4 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026250000000164 від 23.04.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, які, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до семи років.

29.05.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 30.05.2026 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколів допиту свідка ОСОБА_8 , протоколами добровільної видачі від 13.05.2026 та 29.05.2026, даними висновку експерта №СЕ-19/124-26/6322 БЛ від 18.05.2026, даними протоколу обшуку від 29.05.2026, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.05.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину, про що наголошувалось стороною захисту в судовому засіданні, вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" N 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Отже, на думку слідчого судді, висновок органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованим чи очевидно недопустимим, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання заходу забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалася сторона обвинувачення у клопотанні, та позицію захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинені ОСОБА_5 інкриміновані йому в провину злочини, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, зокрема, що ОСОБА_5 має одружений, постійне місце проживання, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, з урахуванням відомостей щодо самовільного залишення підозрюваним військової частини, наявність вказаних вище обставин наведених стороною захисту, не може бути вирішальним, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_5 від слідства та суду.

Що стосується ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що досудове розслідування перебуває на початковому етапі, органом досудового розслідування ще не встановлено всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, зокрема не встановлено джерело надходження вогнепальної зброї, а тому існує ризик, що перебуваючи на волі підозрюваний зможе вчинити дії щодо знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, зокрема на свідка ОСОБА_8 , з яким останній неодноразово зустрічався особисто, та який виступив в ролі покупця вогнепальної зброї, а також на понятих, які брали участь під час проведення слідчих (розшукових) дій в даному кримінальному провадженні, в тому числі і за участі підозрюваного, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на свідків.

Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_5 підозрюється, оскільки з урахуванням інкримінованих йому дій, вбачається, що вказана незаконна діяльність могла мати систематичний характер та бути джерелом отримання незаконного прибутку підозрюваним, що в сукупності може спонукати його до вчинення іншого кримінального правопорушення та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу

Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, вік, стан здоров`я, наявність соціальних зв`язків з рідними.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.

Так, враховуючи особливості події кримінальних правопорушень та відомості про особу підозрюваного, вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт, не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначених ризиків, а особливо можливості переховування від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слід звернути увагу на особливості події кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , які свідчать про нездатність останнього дотримуватись правослухняної поведінки.

Слідчий суддя звертає увагу на обставини вчинення інкримінованих в провину ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, що в цілому свідчить про наявність в даному кримінальному провадженні справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього, за допомогою застосування до підозрюваного, заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

При цьому доказів, які б свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою, стороною захисту не надано.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2026 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 3328 грн.

На думку слідчого судді, запропонований стороною обвинувачення розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є занадто завищеним та непомірним для підозрюваного, враховуючи, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді будь-яких доказів на підтвердження того, що такий розмір застави є співмірним та пропорційним розміру доходів та майновому стану підозрюваного.

Так, відповідно до наданих підозрюваним пояснень в судовому засіданні, він є військовослужбовцем та отримує грошове утримання в розмірі 22 000 грн. на місяць, сплачує аліменти на утримання дитини від першого шлюбу, доказів про наявність іншого джерела доходу слідчому судді не надано.

За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді; не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи; утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) із свідком ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув`язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 197 КПК України, на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрюваного ОСОБА_5 було затримано 29.05.2026, про що свідчить відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.05.2026. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу строком 60 днів, тобто до 27.07.2026 включно.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , подане в рамках кримінального провадження №12026250000000164 від 23.04.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України задовільнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 27.07.2026 включно.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання 29.05.2026.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: Рахунок отримувача - UA968201720355249001500003652; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092; Банк отримувача - ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО) - 820172, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12026250000000164, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.04.2026.

Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;

- не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) із свідком ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.07.2026 включно, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 27.07.2026 включно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.

Слідчий суддя: ОСОБА_1