Ухвала суду № 137194490, 08.06.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа№ 693/181/21

Провадження № 1-кс/693/116/26

У Х В А Л А

іменем України

08.06.2026р. м. Жашків

Суддя Жашківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

сторони та інші учасники кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_3 ,

представник обвинуваченого, адвокат - ОСОБА_5 ,

прокурор ОСОБА_6 ,

У С Т А Н О В И В:

На розгляді судді ОСОБА_4 знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

03.06.2026 року у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив відвід судді ОСОБА_4 у зв`язку з недовірою.

Частиною 1 ст. 81 КПК України встановлено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду вказаної заяви визначену суддю Жашківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 .

За приписами ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Суддя ОСОБА_4 та учасники кримінального провадження належним чином повідомлені про дату та час розгляду зави про відвід.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заяву про відвід підтримав в повному обсязі та просить її задовольнити. Зазначив, що суддя не задовольняє його клопотання про призначення експертизи. На запитання суду підтвердив, що інших підстав для відводу немає.

У судовому засіданні представник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 проти задоволення відводу заперечувала, зазначила, що незгода із рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

У судове засідання суддя ОСОБА_4 не з`явилася, про дату та час розгляду заяви повідомлена належним чином.

Суд, вислухавши присутніх учасників провадження та дослідивши журнал судового засідання в режимі відеоконференції №6554031 від 03.06.2026р., дійшов наступного висновку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Статтею 80 КПК України визначено, що заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивований.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява N33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII) зазначив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

На думку суду, сумніви щодо безсторонності слідчого судді ОСОБА_4 , висловлені заявником, об`єктивно не обґрунтовані та зводяться виключно до незгоди із рішеннями судді.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 80, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України- залишити без задоволення.

Повний текст ухвали складений 08 червня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1