Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження 2/557/46/2026
Справа 570/1312/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2026 року
Гощанський районний суд Рівненської області у складі:
судді Пацка Д.В.,
секретар судового засідання Довгалець Н.М. ,
номер справи 570/1312/25,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 05.03.2023 між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 62177715, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений договором.
У позові зазначається, що товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Як стверджується у позові, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, та станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 945,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 3 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 945,00 грн.
З урахуванням викладеного, ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн та 7000,00 грн витрат на правову допомогу.
Представник позивача ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав.
Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи про права та взаємовідносини сторін, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Рівненського районного суду Рівненської області 28 березня 2025 року вказана цивільна справа передана до Гощанського районного суду Рівненської області.
12 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом установлено, що 05.03.2023 між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про споживчий кредит № 62177715.
Згідно з п. 1.1. договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3 000,00 грн.
Відповідно до п. 6.5 договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Зі змісту довідки про ідентифікацію, за підписом представник ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», вбачається, що клієнт, з яким укладено договір 62177715 від 05.03.2023, ідентифікований ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор 1vwi3k6u, час відправки ідентифікатора позичальнику 05.03.2023 17:04:22, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 380684093055.
Факт перерахування коштів підтверджується довідкою від 07.03.2025, наданою ТОВ «ФК «Елаєнс» про успішність проведеної операції на платіжну картку НОМЕР_1 , 05.03.2023, в сумі 3 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2025 на адресу відповідача було направлено досудову вимогу, а саме ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» вимагало погасити заборгованість в загальному розмірі 3 945,00 грн.
Згідно наданого розрахунку заборгованості до договору про споживчий кредит № 62177715 05.03.2023, заборгованість ОСОБА_1 становить 3 945,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 3 000,00 грн; заборгованість по процентам 945,00 грн.
Застосовані норми права
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Мотиви та висновки суду
Суд, встановивши фактичні обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень на них, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.
Суд установив, що між відповідачем та ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» було укладено договір про споживчий кредит № 62177715 від 05.03.2023 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» надало відповідачу кошти в сумі 3 000,00 грн, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені договором.
05.03.2023 кредитні кошти були перераховані відповідачу.
Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» суд вважає доведеним.
У підписаному відповідачем кредитному договорі № 62177715 від 05.03.2023 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, та інші платежі, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідач, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не сплатив проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором № 62177715 від 05.03.2023 в загальному розмірі 3 945,00 грн, з яких: 3000,00 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту, 945,00 грн - прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власного контррозрахунку не надав, як і доказів про належне виконання умов кредитного договору.
За наведеного суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: уразі задоволення позову - на відповідача; уразі відмовив позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи встановлено, що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
З огляду на те, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Представник позивача також заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн на підставі: договору про надання правничої (правової) допомоги №1703 від 17.03.2025, замовлення № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 1703 від 17.03.2025, детального опису наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 1703 від 17.03.2025, платіжної інструкції № 220 від 19.03.2025 року..
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (п. 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у п. 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі №9 04/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд враховує, що дана справа відноситься до категорії справ про споживче кредитування, в якій наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів не є надмірним, участі в судових засіданнях представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 4 000,00 грн.
Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі та ціною позову.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 62177715 від 05.03.2023 в розмірі 3945 гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень 00 копійок, всього10 367(десять тисяч триста шістдесят сім) гривень 40 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 08.06.2026.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, код ЄДРПОУ 43561909;
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Д.В. Пацко
Судове рішення № 137194078, Гощанський районний суд Рівненської області було прийнято 08.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 570/1312/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: