Вирок № 137193724, 08.06.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1385/26

Провадження № 1-кп/539/239/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області кримінальне провадження № 12026175570000051, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 березня 2026 року, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , уродженця села Засулля Лубенського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, розлученого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних запасу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 249 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -

ВСТАНОВИВ:

Історія провадження

До Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 березня 2026 року за № 12026175570000051, щодо ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 249 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 березня 2026 року у справі № 539/1385/26 (провадження № 1-кп/539/239/2026) визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

Крім того, до початку судового розгляду прокурором подано цивільний позов в інтересах держави в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06 квітня 2026 року судовий розгляд у кримінальному провадженні призначено у відкритому судовому засіданні на 15 квітня 2026 року, прийнято до провадження цивільний позов.

За клопотанням прокурора судове засідання 15 квітня 2026 року відкладено на 12 травня 2026 року, а у подальшому на 08 червня 2026 року.

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_4 16 березня 2026 року приблизно о 20.30 год прибув до берегу річки Сули, який знаходиться в селі Солониця Лубенського району Полтавської області, із забороненим для любительського рибальства засобом лову «Павуком риболовним» та, маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, самостійно встановив вказаний засіб лову «Павук риболовний» для незаконного видобування риби.

У подальшому, 16 березня 2026 року приблизно у період часу з 20.40 год до 22.00 год ОСОБА_4 , порушуючи вимоги статті 27 Закону України «Про тваринний світ», положень Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, діючи умисно, за допомогою раніше встановленого знаряддя лову - «Павука риболовного», виловив водні живі ресурси, а саме: рибу «Лящ» загальною кількістю 13 шт., вартістю 1 649 грн за одиницю, рибу «Синець» загальною кількістю 1 шт., вартістю 1 581 грн за одиницю, рибу «Карась сріблястий» загальною кількістю 1 шт., вартістю 1 581 грн за одиницю, рибу «Плітка» загальною кількістю 2 шт., вартістю 1 564 грн за одиницю, чим спричинив матеріальних збитків рибогосподарським водним об`єктам України на загальну суму 27 727 грн (відповідно до такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів, затверджених постановою Кабінет Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042), заподіяв істотну шкоду.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення

ОСОБА_4 обвинувачується в незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 249 КК України.

Позиція сторін судового провадження

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні обставини, визначені в обвинувальному акті, підтримала у повному обсязі, просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 249 КК України, призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік та покласти на нього обов`язки, визначені частиною другою статті 59-1 КК України. Просила суд врахувати характеризуючі дані обвинуваченого, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Вказувала на необхідність вирішення питання щодо речових доказів та скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді. Просила задовольнити цивільний позов.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 249 КК України, визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, вчинив зазначене кримінально каране діяння. Обвинувачений також заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, щодо міри покарання погодився з думкою прокурора. Вказував, що більше не буде вчиняти кримінальні правопорушення. Також зазначив, що цивільний позов визнає.

Положення закону, якими керувався суд, висновки та мотиви суду

Відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов`язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.

Частиною першою статті 2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

У постанові Верховного Суду від 19 березня 2024 року у справі № 607/19649/21 викладено висновок про те, що «кваліфікація кримінального правопорушення - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю та змістом кваліфікація кримінальних правопорушень завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 249 КК України незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідальність за кримінальне правопорушення проти довкілля, передбачене статті 249 КК України, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, таке: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено, тощо.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 249 КК України, характеризується умисною формою вини. Винний усвідомлює незаконність своїх дій (час, місце, способи вилову), передбачає заподіяння істотної шкоди та бажає або свідомо допускає її настання. Тобто обов`язковою умовою є усвідомлення особою того, що вона займається саме незаконним промислом.

Об`єкт кримінального правопорушення - установлений порядок раціонального використання, охорони й відтворення риб та інших об`єктів водної фауни як важливої складової частини навколишнього природного середовища. Водночас кримінальне правопорушення є закінченим з моменту спричинення істотної шкоди, що є однією з ознак об`єктивної сторони. Істотна шкода - поняття оціночне, визначається з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження.

Згідно з усталеною судовою практикою на те, що шкода є істотною, можуть вказувати такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби у період нересту, нечисленних її видів або тих, у відновленні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено тощо.

За змістом частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При цьому каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. У будь-якому разі покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

Виправлення, як мета покарання, це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2026 року у справі № 754/10399/24.

Частиною першою статті 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (частина друга статті 65 КК України).

Визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору форми реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (наприклад, у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, належним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 66 КК України при призначенні покарання обставинами, які його пом`якшують, визнаються: з`явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.

Щире каяття обвинуваченого полягає, зокрема, у визнанні обставин, регламентованих пунктом 1 частини другої статті 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення (його час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).

Щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування частини третьої статті 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Показання ОСОБА_4 у судовому засіданні відповідають фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються, його показання є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Наведене, на думку суду, свідчить про щире каяття ОСОБА_4 .

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, з урахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченогота дослідженням характеризуючих матеріалів.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за частиною першою статті 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог статті 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком (частина перша статті 249 КК України);

- особу винного, який на обліку у лікаря-невропатолога та лікаря-психіатра не перебуває, на обліку у КП «Полтавський обласний наркологічний диспансер» Полтавської обласної ради не перебуває, в Управлінні соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на обліку не перебуває, державну соціальну допомогу не отримує, розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , несудимий, характеризується посередньо, не є інвалідом;

- обставини, що пом`якшують покарання.

Так, згідно зі статтею 66 КК України суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого, яке проявилося у критичному ставленні до вчиненого, висловлюванні глибокого жалю, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обвинувачений повністю визнав свою вину, проявив готовність понести відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Підстав для застосування положень статей 69, 70, 71 КК України суд не знаходить.

Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.

На підставі викладеного, при наявності обставин, які пом`якшують покарання відповідно до статті 66 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, з урахуванням особи обвинуваченого, який також має на утриманні неповнолітнього сина, та критичним відношенням винного до вчиненого, суд вважає за пропорційне призначити покарання ОСОБА_4 у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік та покласти на нього обов`язки, визначені частиною другою статті 59-1 КК України: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогам захисту основоположних прав особи.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

До початку судового розгляду прокурор подав цивільний позов в інтересах держави в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом.

Позов обґрунтовано тим, що за обставин, викладених в обвинувальному акті ОСОБА_4 , порушуючи вимоги статті 27 Закону України «Про тваринний світ», Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, діючи умисно, за допомогою раніше встановленого знаряддя лову - «Павука риболовного», виловив водні живі ресурси, а саме: рибу «Лящ» загальною кількістю 13 шт., вартістю 1 649 грн за одиницю, рибу «Синець» загальною кількістю 1 шт., вартістю 1 581 грн за одиницю, рибу «Карась сріблястий» загальною кількістю 1 шт., вартістю 1 581 грн за одиницю рибу, рибу «Плітка» загальною кількістю 2 шт., вартістю 1 564 грн за одиницю, чим спричинив матеріальних збитків рибогосподарським водним об`єктам України на загальну суму 27 727 грн (відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042). ОСОБА_4 зобов`язаний відшкодувати державі заподіяну ним шкоду у розмірі 27 727 грн внаслідок незаконного добування водних живих біоресурсів. Лубенська міська рада Лубенського району в цьому випадку самостійно не реалізувала повноваження щодо вжиття вичерпних заходів для відшкодування збитків, завданих внаслідок незаконного зайняття рибним промислом, відповідний позов про стягнення з ОСОБА_4 шкоди до суду не заявлено, у зв`язку з чим кошти до бюджету до цього часу не відшкодовано. Це призводить до перешкоджання здійснення державних програм з охорони довкілля, що є порушенням інтересів держави, насамперед у сфері охорони навколишнього природного середовища, тому наявні правові підстави для пред`явлення прокурором позову до суду на їх захист, в межах його компетенції.

На підставі викладеного прокурор просив стягнути з ОСОБА_4 на користь Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області 27 727 грн за шкоду, заподіяну державі вчиненим кримінальним правопорушенням внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом.

ОСОБА_4 у судовому засідання цивільний позов визнав у повному обсязі.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За змістом статті 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться, зокрема, у внутрішніх водних об`єктах, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Під час судового розгляду встановлено, що в результаті неправомірних дій обвинуваченого державі в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 27 727 грн.

Водночас прокурором належним чином обґрунтовано обставини щодо невжиття органом місцевого самоврядування заходів цивільно-правового характеру (пред`явлення позову) щодо відшкодування заподіяної державі шкоди. Суд вважає, що прокурор довів підстави для представництва інтересів держави у цій справі.

Заявлений цивільний позов знайшов своє підтвердження за результатом судового розгляду та підлягає задоволенню.

Витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі частини четвертої статті 174 КПК України підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою слідчого судді.

Так, ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 березня 2026 року у справі № 539/1164/26 накладено арешт на набуту в результаті вчинення кримінального проступку свіжо-виловлену рибу, а саме: «Лящ» - 13 шт., «Синець» - 1 шт., «Карась сріблястий» - 1 шт., «Плітка» - 2 шт., вилучену в ході проведення огляду місця події від 17 березня 2026 року, проведеного в адміністративних межах села Солониця Лубенського району Полтавської області. Накладено арешт на знаряддя лову риби «Павук риболовний», який видав ОСОБА_4 неподалік річки Сула на лугу околиці села Солониця Лубенського району Полтавської області, та передано для подальшого зберігання до камери зберігання речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області. Визначено зберігати свіжо-виловлену рибу, а саме: «Лящ» - 13 шт., «Синець» - 1 шт., «Карась сріблястий» - 1 шт., «Плітка» - 2 шт., в Лубенському РВП ГУНП в Полтавській області (в умовах, що унеможливлюють її псування).

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до норм процесуального права, а саме: відповідно до статей 96-1 та 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до риби, а саме: «Лящ» - 13 шт., «Синець» - 1 шт., «Карась сріблястий» - 1 шт., «Плітка» - 2 шт., вилучену в ході проведення огляду місця події від 17 березня 2026 року та передану для подальшого зберігання до камери зберігання речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області. Знаряддя лову риби «Павук риболовний», який видав ОСОБА_4 неподалік річки Сула на лугу околиці села Солониця Лубенського району Полтавської області, та передано для подальшого зберігання до камери зберігання речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, - знищити. DVD диск із відеозаписом до протоколу ОМП від 17 березня 2026 року необхідно залишити у матеріалах кримінального провадження.

Відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 50, 65-67 КК України, статтями 2, 7, 84, 96-1, 96-2, 100, 124, 349, 368-371, 373, 374, 376, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 249 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік та покласти на нього обов`язки, визначені частиною другою статті 59-1 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (ЄДРПОУ 37959255, отримувач коштів: ГУК у Полт. обл/тг м. Лубни/24062100, банк отримувача: казначейство України (ел.адм. подат.), р/р UA168999980333109331000016708) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом, у розмірі 27 727 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять сім) гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 березня 2026 року у справі № 539/1164/26, на набуту в результаті вчинення кримінального проступку свіжо-виловлену рибу, а саме: «Лящ» - 13 шт., «Синець» - 1 шт., «Карась сріблястий» - 1 шт., «Плітка» - 2 шт., вилучену в ході проведення огляду місця події від 17 березня 2026 року, проведеного в адміністративних межах села Солониця Лубенського району Полтавської області; на знаряддя лову риби «Павук риболовний», який видав ОСОБА_4 неподалік річки Сула на лугу околиці села Солониця Лубенського району Полтавської області, та передано для подальшого зберігання до камери зберігання речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави речові докази у кримінальному провадженні - рибу, а саме: «Лящ» - 13 шт., «Синець» - 1 шт., «Карась сріблястий» - 1 шт., «Плітка» - 2 шт., яка передана на зберігання до Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області (в умовах, що унеможливлюють її псування).

Засіб для вилову риби «Павук риболовний», який зберігається в камері зберігання речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, знищити.

DVD диск із відеозаписом до протоколу ОМП від 17 березня 2026 року залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням положень частини другої статті 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1