Ухвала суду № 137192917, 05.06.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"05" червня 2026 р. Справа № 756/12100/25

УХВАЛА

Іменем України

05 червня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рукас О.В.,

за участю секретаря судових засідань Левковець О.О.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Сергія Володимировича про долучення до матеріалів справи доказів, клопотання про призначення комплексної будівено-технічної та оціночно-будівельної експертизи, клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ковальчукка Дмитра Івановича про визначення переліку питань для проведення комплексної експертизи, а також призначення пожежно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пожежі, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває вищезазначена цивільна справа.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.

Ухвалою суду від 14.10.2025 року провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав шляхом подачі заяв по суті справи.

09.02.2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Сергія Володимировича про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема з матеріалів кримінального провадження № 12025111150000187, внесеного до ЄРДР 07.03.2025 року за фактом спалювання сміття на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого сталося загорання будинку АДРЕСА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України.

Клопотання аргументовано тим, що зі змісту відзиву на позовну заяву, відповідач по справі ОСОБА_2 вважає себе невинуватим в пожежі, внаслідок якої було знищено належний позивачу будинок, заперечує свою вину в цьому. Тим самим відповідач суперечить власним поясненням в Акті про пожежу від 06.03.2025 року, згідно якого пожежа виникла внаслідок спалювання сміття та сухої трави на межі власником сусіднього будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , який необережно поводився з вогнем. ОСОБА_2 з актом був ознайомлений під час його складання, підписав його і будь-яких заяв та зауважень не висловлював, від його підписання не відмовлявся. Також відповідач заперечує що за фактом пожежі відкрито кримінальне провадження.

Відтак на підставі викладеного представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Поліщук Сергій Володимирович просив долучити до матеріалів справи: витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12025111150000187, пояснення надані ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12025111150000187, висновок експертного дослідження від 30.04.2025 року та висновок Вишгородського РУ ГУ ДСНС у Київській області про причини пожежі від 10.03.2025 року.

Також 09.02.2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Сергія Володимировича про призначення по справі комплексної будівено-технічної та оціночно-будівельної експертизи.

Клопотання аргументовано тим, що відповідач заперечує проти позову загалом, а також не погоджується з вартістю належного позивачу будинку, який внаслідок пожежі фактично знищено.

Відтак сторона позивача у клопотанні просила призначити по справі комплексну будівено-технічну та оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої слід поставити питання:

1.Який розмір завданої матеріальної шкоди домоволодінню за адресою: АДРЕСА_1 , унаслідок пожежі, яка сталася 06.03.2025 року, згідно Акту про пожежу від 06.03.2025 року?

2.Яка вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , безпосередньо перед впливом на нього пожежі 06.03.2025 року?

Проведення експертизи прохав доручити Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса» або Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач не заперечує проти проведення такої експертизи, однак при призначенні експертизи просив врахувати питання, зазначені в його клопотанні від 13.03.2026 року, зокрема:

1.Які реальні пошкодження отримав житловий будинок (або його окремі конструкції: фундамент, стіни) внаслідок пожежі та який обсяг і вартість необхідних відновлювальних робіт (ремонту) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , пошкодженого внаслідок пожежі, з урахуванням його фізичного зносу на момент виникнення пожежі (рік побудови 1952, матеріал конструкції дерево)?

2.Чи є житловий будинок повністю знищеним, чи існують придатні до подальшого використання конструктивні елементи (фундамент, стіни тощо) та яка залишкова вартість (вартість придатних до використання конструкцій та матеріалів) будинку після пожежі та чи є технічна можливість відновлення будинку до стану, придатного для проживання, без повного демонтажу існуючих конструкцій?

Разом з тим, представник відповідача 13.03.2026 року заявив клопотання про призначення у справі судової пожежно-технічної, на вирішення якої слід поставити такі питання:

1.Який механізм виникнення пожежі, де саме знаходився осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння) та якими шляхами поширювався вогонь?

2.Яка безпосередня технічна причина виникнення пожежі?

3.Чи відповідала присадибна земельна ділянка за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Сувид, вул. Українська, 11, вимогам Правил пожежної безпеки в Україні та нормам благоустрою (зокрема щодо очищення від сухої рослинності та покосу трави)?

4.Чи знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням пожежі наявність сухої рослинності (трави) на ділянці позивача із швидкістю поширення вогню та масштабом пошкодження пожежею належного йому житлового будинку?

В підготовче судове засідання сторона позивача не з`явилася, про день, час та місце його проведення була повідомлена в належний процесуальний спосіб. Представник позивача подав до суду заяву у якій просив провести підготовче судове засідання без участі сторони позивача, прохав суд розглянути клопотання про призначення комплексної судової експертизи та зупинити провадження по справі. Разом з тим, заперечував щодо запитань запропонованих представником відповідача для проведення комплексної будівено-технічної та оціночно-будівельної експертизи, як і заперечував проти призначення пожежно-технічної експертизи. Вважаючи, що запитання, які відповідач бажає поставити на вирішення комплексної експертизи є такими, що виходять за межі предмету спору, а призначення пожежно-технічної експертизи не потребується через те, що відповіді на поставлені питання вже містять в матеріалах Акту про пожежу від 06.03.2025 року, висновку експертного дослідження від 30.04.2025 року.

Сторона відповідача в підготовче судове засідання до суду не з`явилася. Про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. До початку підготовчого судового засідання, відповідач подав заяву про проведення судового засідання без його участі, не заперечував проти призначення по справі комплексної судової експертизи, одночасно просив поставити на вирішення експертизи запитання визначені у його клопотанні від 13.03.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що позивач та відповідач будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце підготовчого судового засідання, клопотань про відкладення судового засідання не подали, то суд вважає за можливе розглянути клопотання про долучення доказів та призначення судових експертиз за відсутності позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали поданих клопотань, матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства відносяться, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають в.становленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц та від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17 зроблено висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його."

У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 зазначено, що статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні."

Так, 15 квітня 2021 року в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 759/15556/18, провадження № 61-15236св20 зазначено, що у випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, сторона не позбавлена можливості заявити клопотання про призначення експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи.

Отже, можливість використання в якості доказів (одного з доказів) при розгляді іншої справи, виконаних у кримінальному провадженні висновків експертиз, підтверджено Верховним Судом при розгляді справ № 678/364/15-ц (постанова від 17.10.2019 року (ЄДРСРУ № 85033223)), № 461/3675/17 (постанова від 05 лютого 2020 року) та № 9901/740/18 (постанова від 10.03.2020 року).

09.02.2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Сергія Володимировича про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема з матеріалів кримінального провадження № 12025111150000187, внесеного до ЄРДР 07.03.2025 року за фактом спалювання сміття на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого сталося загорання сусідського будинку АДРЕСА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України.

Клопотання аргументовано тим, що зі змісту відзиву на позовну заяву, відповідач по справі ОСОБА_2 вважає себе невинуватим у пожежі, внаслідок якої було знищено належний позивачу будинок, заперечує свою вину в цьому. Тим самим відповідач суперечить власним поясненням в Акті про пожежу від 06.03.2025 року, згідно якого пожежа виникла внаслідок спалювання сміття та сухої трави на межі власником сусіднього будинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , який необережно поводився з вогнем. ОСОБА_2 з актом був ознайомлений під час його складання, підписав його і будь-яких заяв та зауважень не висловлював, від його підписання не відмовлявся. Також відповідач заперечує що за фактом пожежі відкрито кримінальне провадження.

Відтак на підставі викладеного представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Поліщук Сергій Володимирович просив долучити до матеріалів справи: витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12025111150000187, пояснення надані ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12025111150000187, висновок експертного дослідження від 30.04.2025 року та висновок Вишгородського РУ ГУ ДСНС у Київській області про причини пожежі від 10.03.2025 року.

Суд доходить висновку, що надані стороною позивача витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12025111150000187, пояснення надані ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12025111150000187, висновок експертного дослідження від 30.04.2025 року та висновок Вишгородського РУ ГУ ДСНС у Київській області про причини пожежі від 10.03.2025 року, підлягають долученню та оцінці судом як докази у цивільній справі, оскільки містить відомості щодо обставин, які входять до предмета доказування у даному спорі. Сам по собі факт отримання такого доказу в іншому провадженні не свідчить про його недопустимість. Вирішальним є те, чи стосується висновок обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та чи отриманий він у передбаченому законом порядку.

Щодо клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Сергія Володимировича про призначення по справі комплексної будівено-технічної та оціночно-будівельної експертизи та клопотання сторони відповідача про призначення пожежно-технічної експертизи слід зазначити наступне.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини перша, друга статті 102 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 3-5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

За результатами дослідження матеріалів позовної заяви та поданого клопотання, судом встановлено, що питання відповідача фактично спрямовані на доведення того, що будинок можна відновити і стягнути вартість ремонту. Але якщо експерт встановить, що відновлення недоцільне або неможливе, ці питання не дадуть відповіді про реальний розмір збитків.

Разом з тим, питання позивача спрямовані на визначення ринкової вартості будинку до пожежі та розміру шкоди. Вони ближчі до предмета доказування, але не дозволяють встановити: чи був будинок повністю знищений; чи залишилися придатні конструкції; та чи можна його відремонтувати.

Тому суд доходить висновку, що для повного та всебічного з`ясування обставин справи доцільно призначити комплексну будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої слід поставити питання:

1.Які пошкодження отримав житловий будинок та інші споруди домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок пожежі, що сталася 06.03.2025 року?

2.Чи є технічно можливим відновлення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до стану, придатного для проживання, без повного демонтажу існуючих конструкцій?

3.Яка вартість відновлювального ремонту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням його фізичного зносу станом на дату пожежі 06.03.2025 року?

4.Які конструктивні елементи будинку за адресою: АДРЕСА_1 , придатні для подальшого використання після пожежі та яка їх залишкова вартість?

5.Яка ринкова вартість житлового будинку (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату, що передувала пожежі 06.03.2025 року?

6.Який розмір матеріальної шкоди, завданої домоволодінню за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок пожежі 06.03.2025 року?

Проведення експертизи Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Вирішуючи питання про призначення у справі судової пожежно-технічної, за клопотанням сторони відповідача та з урахуванням заперечень позивача, суд звертає увагу, що оскільки між сторонами існує спір щодо механізму виникнення пожежі, її технічної причини та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і завданою шкодою, а встановлення цих обставин потребує спеціальних знань у сфері пожежної техніки, наявні в матеріалах справи акт про пожежу та позасудове експертне дослідження не усувають необхідності призначення судової пожежно-технічної експертизи відповідно до ст. 103 ЦПК України.

Питання щодо того, чи відповідала присадибна земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , вимогам Правил пожежної безпеки України та нормам благоустрою, не підлягає включенню до переліку питань, що ставляться на вирішення експерта, оскільки передбачає надання правової оцінки дотримання нормативно-правових актів, що відповідно до ст. 102 ЦПК України не входить до компетенції судового експерта. Встановлення відповідності або невідповідності дій сторін вимогам Правил пожежної безпеки та нормам благоустрою є виключною компетенцією суду при вирішенні спору по суті.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити у справі судову пожежно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити такі запитання:

1.Де знаходився осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння) та який механізм її виникнення, розвитку, шляхи поширення?

2.Яка технічна причина виникнення пожежі, дія якого джерела запалювання привела займання наявного горючого середовища (матеріалу, речовини тощо) у місці початкового горіння (осередку пожежі), що мала місце 06.03.2025 року за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Сувид, вул. Українська, 11?

3.Якими шляхами відбувалося поширення вогню до домоволодіння позивача за адресою: АДРЕСА_1 ?

4.Чи знаходиться у причинно - наслідковому зв`язку із виникненням пожежі наявність сухої рослинності або інших горючих матеріалів на ділянці позивача вплинути на швидкість поширення пожежі та обсяг заподіяних пошкоджень?

1.

Проведення експертизи Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Сергія Володимировича про долучення до матеріалів справи доказів, часткового задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Сергія Володимировича про призначення комплексної будівено-технічної та оціночно-будівельної експертизи, а також часткового задоволення клопотання представника відповідача про визначення переліку питань комплексної експертизи та призначення пожежно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пожежі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Оскільки для проведення призначених експертиз матеріали цивільної справи слід надіслати до визначеної експертної установи, що об`єктивно унеможливлює продовження розгляду цивільної справи. В такому випадку провадження у цивільній справі належить зупинити на час проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103-104, 116-117, 247, 252, 259 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Сергія Володимировича про долучення до матеріалів справи доказів задовольнити.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Сергія Володимировича про призначення комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи задовольнити частково.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пожежі, комплексну будівено-технічну та оціночно-будівельну експертизу.

На вирішення експерта поставити наступні питання:

1. Які пошкодження отримав житловий будинок та інші споруди домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок пожежі, що сталася 06.03.2025 року?

2.Чи є технічно можливим відновлення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до стану, придатного для проживання, без повного демонтажу існуючих конструкцій?

3.Яка вартість відновлювального ремонту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням його фізичного зносу станом на дату пожежі 06.03.2025 року?

4.Які конструктивні елементи будинку за адресою: АДРЕСА_1 , придатні для подальшого використання після пожежі та яка їх залишкова вартість?

5.Яка ринкова вартість житлового будинку (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату, що передувала пожежі 06.03.2025 року?

6.Який розмір матеріальної шкоди, завданої домоволодінню за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок пожежі 06.03.2025 року?

Проведення комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС (адреса: м. Київ, вул. Джонса Ґарета, 5; Код ЄДРПОУ: 25575285; електронна адреса: ndekckiev@dndekc.mvs.gov.ua).

Витрати за проведення комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи покласти на позивача.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Ковальчука Дмитра Івановича про призначення пожежно-технічної експертизи задовольнити частково.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пожежі, пожежно-технічну експертизу.

На вирішення експерта поставити наступні питання:

1. Де знаходився осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння) та який механізм її виникнення, розвитку, шляхи поширення?

2. Яка технічна причина виникнення пожежі, дія якого джерела запалювання привела займання наявного горючого середовища (матеріалу, речовини тощо) у місці початкового горіння (осередку пожежі), що мала місце 06.03.2025 року за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Сувид, вул. Українська, 11?

3.Якими шляхами відбувалося поширення вогню до домоволодіння позивача за адресою: АДРЕСА_1 ?

4.Чи знаходиться у причинно - наслідковому зв`язку із виникненням пожежі наявність сухої рослинності або інших горючих матеріалів на ділянці позивача вплинути на швидкість поширення пожежі та обсяг заподіяних пошкоджень?

Проведення судової пожежно-технічної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС (адреса: м. Київ, вул. Джонса Ґарета, 5; Код ЄДРПОУ: 25575285; електронна адреса: ndekckiev@dndekc.mvs.gov.ua).

Витрати за проведення судової пожежно-технічної експертизи покласти на відповідача.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України.

Для проведення експертизи надати матеріали цивільної справи № 756/12100/25.

Учасники справи або особи, у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувають речі та документи, які необхідні для проведення експертизи, зобов`язані їх надати на вимогу експерта.

Роз`яснити сторонам, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити до отримання висновку експерта.

Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Рукас