Постанова № 137192636, 08.06.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 371/506/26 Провадження № 3/358/390/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київської області (м. Миронівка) про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, РНОКПП: НОМЕР_1 , якій роз`яснені права та обов`язки передбачені ст.268 КУпАП, -

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

23 березня 2026 року о 22 год 56 хв. по вул. Центральна с. Іванівка Обухівського району Київської області, водій ОСОБА_1 керувала двоколісним транспортним засобом Dozer Scooter з електродвигуном з потужністю до 4 кВт, без державного номерного знаку, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора алкотест Drager 6810, тест № 2989. Результат тестування позитивний - 1,40 % проміле, чим порушила вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні особа, щодо якої складеного протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вину свою визнала, розкаялася та пояснила, що зробив для себе висновки, більше такого не повторить, просив суд розстрочити виконання постанови суду в частині сплати суми штрафу на десять місяців.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи в повному обсязі, переглянувши відеозаписи нагрудних відеокамер працівників поліції, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабміну, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.

Так, нормами ст. 266 КУпАП, зокрема, встановлено, що огляд водія на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Дослідивши та оцінивши докази, наявні у справі, суд вважає доведеним, що водій ОСОБА_1 23.03.2026 о 22 год 56 хв в с. Іванівка по вул. Центральній, Обухівського району Київської області, керувала двоколісним транспортним засобом Dozer Scooter з електродвигуном з потужністю до 4 кВт, без державного номерного знаку, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора алкотест Drager 6810, тест № 2989. Результат тестування позитивний - 1,40 % проміле, чим порушила вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні було досліджено відеозапис нагрудної камери інспектора патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху, після оголошення інспектором ознак алкогольного сп`яніння добровільно пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням техприладу Drager 6810, результат 1,40 проміле. Після даного огляду працівникам поліції було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я, однак ОСОБА_1 відмовилася він проходження огляду у медзакладі.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується доказами, дослідженими судом:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 622600 від 23.03.2026, складеним щодо ОСОБА_1 про порушення нею вимог п. 2.9. а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП;

Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка його склала, безпосередньо ОСОБА_1 від підпису відмовилася , але їй були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції остання у протоколі не виклала. Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений у відповідності до вимог ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою поліцейським відділу поліції № 2 (м. Миронівка) Обухівського району Київській області сержантом поліції Василенко Д.В.

- роздруківкою тесту на алкоголь газоаналізатора Drager 6810 від 23.03.2026 о 23 год 10 хв, згідно якого результат тестування ОСОБА_1 становить 1,40 % проміле, що перевищує допустиму норму, з яким ОСОБА_1 погоджується, але відмовляється від підпису;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів - газоаналізатора Drager 6810, в якому зазначено результат пройденого огляду з показником 1,40 %, у якому ОСОБА_1 відмовляється від підпису;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.03.2026;

- постановою серії ЕНА № 6894248 від 23.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 23.03.2026;

- відеозаписом з нагрудної відеокамери (боді-камери) поліцейського, на яких зафіксовано проходження ОСОБА_1 алкотесту на спеціальному технічному засобі «Drager», оголошення працівниками поліції допустимої норми, яка складає 0,2 %, оголошення і фіксації поліцейським результату пройденого алкотесту 1,40 проміле. Перевірка проводилась на безперервний відеозапис працівника поліції, про що свідчить роздруківка і повідомлення ОСОБА_1 про перевищення допустимої норми, що остання на відео не заперечувала, зауважень не мала, з результатом погодилася. На пропозицію проїхати в мед заклад відмовилася.

Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксована подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим він підлягає адміністративній відповідальності. Допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Із довідки поліцейського СРПП ВП 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно бази даних ІПНП МВС України станом на 25.03.2026 посвідчення водія не отримувала.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Постановою КМУ від 08.05.1993 №340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» в пункті 2 встановлено, що посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС.

Статтею 24 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення як позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).

Частиною другою статті 30 КУпАП визначено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

У пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року роз`яснено, що: «позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ч.4 ст.122, ст.122-2, ч.3 ст.123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала».

З аналізу наведених норм та обставин справи слідує, що ОСОБА_1 під час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не була водієм в розумінні Правил дорожнього руху України, оскільки не була наділена спеціальним правом керування транспортним засобом, а тому останню неможливо позбавити такого права.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , яка повністю доведена у судовому засіданні, особу правопорушника, її майновий стан, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ч. 2 ст. 301 КУпАП визначено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Згідно ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

На підставі викладеного, враховуючи клопотання ОСОБА_1 , суд вважає можливим розстрочити виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу строком на 10місяців.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

У відповідності до вимог п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника необхідно стягнути на користь держави судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 252, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Розстрочити ОСОБА_1 сплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок строком на 10(десять) місяців, шляхом сплати щомісячно суми штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот ) грн. 00 коп. зі сплатою платежу до 08 числа кожного місяця.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти щомісячно суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання несплаченого адміністративного стягнення у вигляді штрафу - протягом трьох місяців.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений розстрочкою, стягнути з ОСОБА_1 штраф у подвійному розмірі, що залишися несплаченим відповідно до ст.308 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Головуючий: суддя К. С. Романенко