Вирок № 137192564, 08.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5008/26

1-кп/357/752/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2026 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026000000000495 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , фізичної особи-підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник адвокат ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

У С Т А Н О В И В:

В період червня по серпень 2024 року, ОСОБА_3 , ігноруючи введений військовий стан та загальну мобілізацію, сприяв Особі, досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні № 12024000000002143 (далі Особа 1) у перешкоджанні Збройним Силам України та іншим військовим формуванням в особливий період, чим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України за таких обставин.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місце Особа 1, користуючись обставинами, які виникли у зв`язку з введенням воєнного стану та мобілізації, розробив протиправний план, який полягав у фіктивному працевлаштуванні за грошову винагороду осіб призовного віку до Фахового коледжу економіки та управління Національної академії статистики, обліку та аудиту на посаду викладачів з подальшим отриманням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Разом з цим, Особа 1 розуміючи, що для реалізації свого злочинного задуму йому необхідна допомога з пошуком осіб для фіктивного працевлаштування до коледжу, він повідомив своєму знайомому ОСОБА_3 протиправний план дій та запропонував вступити в злочинну змову, на що останній надав добровільну згоду.

Так, 11.06.2024 о 19 год. 29 хв. ОСОБА_9 за допомогою мобільного додатку «Whats арр» звернувся до свого знайомого ОСОБА_3 з проханням посприяти у вирішенні питання щодо отримання відстрочки чи бронювання від призову на військову службу під час мобілізації.

ОСОБА_3 діючи умисно, з метою перешкоджання Збройним Силам України та іншим військовим формуванням у залученні мобілізаційних ресурсів, маючи на меті посприяти ухиленню ОСОБА_9 від несення військової служби, повідомив останньому що є можливість фіктивно працевлаштуватись на посаду викладача до Фахового коледжу економіки та управління Національної академії статистики, обліку та аудиту з подальшою можливістю оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за грошову винагороду.

В подальшому, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_9 що йому необхідно надати пакет документів, необхідний для працевлаштування, а саме копію паспорту, ідентифікаційного коду, диплому про освіту, військового квитка та довідку територіального центру комплектування та соціальної підтримки. ОСОБА_9 підготувавши вказані документи переслав їх зображення в мобільному додатку в «Whats арр» ОСОБА_3 .

Після цього, ОСОБА_3 діючи умисно, перешкоджаючи Збройним Силам України та іншим військовим формуванням у залученні мобілізаційних ресурсів, з метою посприяти ухиленню ОСОБА_9 від несення військової служби звернувся но свого знайомого Особа 1 який обіймав посаду директора Фахового коледжу економіки та управління Національної академії статистики, обліку та аудиту з пропозицією фіктивного працевлаштування ОСОБА_9 на посаду викладача за грошову винагороду.

Особа 1, діючи заздалегідь розробленому злочинному плану, діючи умисно, розглянувши кандидатуру ОСОБА_9 , погодився на пропозицію ОСОБА_3 та надав останньому покрокову інструкцію щодо працевлаштування на посаду вчителя, а саме: підготувати пакет документів, написати заяву на працевлаштування, відкрити рахунок в АТ «Райффайзен Банк» для отримання заробітної плати, здійснити обов`язкову оплату благодійного внеску на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк», який належить Фаховому коледжу економіки та управління Національної академії статистики, обліку та аудиту (ЄДРГІОУ 02357723).

В подальшому ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою із Особою 1, сприяючи реалізації спільного злочинного умислу, направленого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, довів ОСОБА_9 вимоги для фіктивного, працевлаштування викладачем до Фахового коледжу економіки та управління Національної академії статистики, обліку та аудиту з подальшим оформленням відстрочки від призову на військову службу.

27.06.2024 ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні Фахового коледжу економіки та управління Національної академії статистики, обліку та аудиту за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Г. Ковбасюка, 15, заповнив свою автобіографію, написав заяву на прийняття його на посаду викладача Центру профорієнтаційної роботи, довузівської підготовки та післядипломної освіти на повну ставку та передав пакет документів для оформлення на роботу.

Наказом від 02.07.2024 № 179-к Фахового коледжу економіки та управління Національної академії статистики, обліку та аудиту ОСОБА_9 призначено на посаду викладача циклової комісії фінансів, обліку та оподаткування за основним місцем роботи на 0,75 ставки від посадового окладу 10 700 гри.

В подальшому 03.07.2025 на виконання інструкції Особа 1 та ОСОБА_3 здійснив платіж в сумі 17 000 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк», який належить Фаховому коледжу економіки та управління Національної академії статистики, обліку та аудиту (ЄДРПОУ 02357723), з призначенням «Благодійна допомога».

08.07.2024 Особа 1 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_3 , перешкоджаючи Збройним Силам України та іншим військовим формуванням у залученні мобілізаційних ресурсів, з метою посприяти ухиленню від несення військової служби ОСОБА_9 падав вказівку невстановленим службовим особами Фахового коледжу підготовити та направити до ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлення про зміну облікових даних в якому зазначено, що ОСОБА_9 прийнято на посаду викладача, що стало підставою для надання йому відстрочки від призову під час мобілізації, тим самим вчинивши дії призвели до ухилення військовозобов`язаних від військової служби, зменшення кількості мобілізаційних ресурсів (військовозобов`язаних), що у свою чергу ставить під загрозу терміни та обсяги виконання заходів комплектування військово- організаційних структур Збройних Сил України, та виконання завдань з протидії збройній агресії РФ.

Також, на початку липня 2024 року ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію злочинного плану, відповідно до відведеної ролі, ігноруючи введений військовий стан продовжуючи вчиняти дії, направлені на перешкоджанні Збройним Силам України та іншим військовим формуванням у залученні мобілізаційних ресурсів, звернувся до Особа 1 з пропозицією фіктивного працевлаштування ОСОБА_11 на посаду викладача Фахового коледжу економіки та управління національної академії статистики, обліку та аудиту.

Особа 1, діючи відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, з метою перешкоджання Збройним Силам України та іншим військовим формуванням у залученні мобілізаційних ресурсів, повідомив ОСОБА_10 , щоб з ним особисто зв`язався ОСОБА_11 щодо працевлаштування.

17.07.2024 від Особа 1 на месенджер «Whatsapp» з номером НОМЕР_3 ОСОБА_11 надійшов фотознімок про документи, які необхідні для працевлаштування.

Після зібрання необхідних документів та написання заяви ОСОБА_11 на прийняття на работу наказом від 29.07.2024 № 103-к Фахового коледжу економіки та управління Національної академії статистики, обліку та аудиту ОСОБА_11 призначено на посаду викладача Центру профорієнтаційної роботи, довузівської підготовки та післядипломної освіти за основним місцем роботи на 0,75 ставки з посадовим окладом 10 700 гри.

02.08.2024 о 09 год 37 хв па виконання інструкцій Особа 1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_11 у відділенні АТ «Ощадбанк» здійснив платіж від імені свого знайомого ОСОБА_12 на суму 17000 гри на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк», який належить Фаховому коледжу економіки та управління Національної академії статистики, обліку та аудиту (ЄДРГІОУ 02357723), з призначенням «Благодійна допомога».

02.08.2024 після оплати благодійних внесків, Особа 1 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_3 , перешкоджаючи Збройним Силам України та іншим військовим формуванням у залученні мобілізаційних ресурсів, з метою посприяти ухиленню ОСОБА_11 надав вказівку невстановленим службовим особам Фахового коледжу підготовити та направити до ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлення про зміну облікових даних в якому зазначено, що ОСОБА_11 прийнято на посаду викладача, що стало підставою для надання йому відстрочки від призову під час мобілізації, тим самим вчинивши дії призвели до ухилення військовозобов`язаних від військової служби, зменшення кількості мобілізаційних ресурсів (військовозобов`язаних), що у свою чергу ставить під загрозу терміни та обсяги виконання заходів комплектування військово-організаційних структур Збройних Сил України, та виконання завдань з протидії збройній агресії РФ.

Таким чином, Особа 1 та ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою, вчинили дії спрямовані на забезпечення ухилення військовозобов`язаних ОСОБА_9 і ОСОБА_11 від призову на військову службу під час мобілізації, шляхом фіктивного працевлаштування на посаду викладачів Фахового коледжу економіки та управління Національної академії статистики, обліку та аудиту, що стало підставою для надання відстрочки від призову, чим перешкодили призову вказаних громадян на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Зокрема зазначив, що у його знайомого директора Фахового коледжу економіки та управління Національної академії статистики, обліку та аудиту, який в обвинувальному акті значиться як Особа1, була можливість фіктивно влаштувати на роботу на посаду викладачів з метою отриманням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. У середині червня 2024 до нього звернувся знайомий ОСОБА_9 з проханням посприяти у вирішенні питання про отримання відстрочки, бронювання. На початку липня 2024 до нього з таким проханням звернувся ОСОБА_11 . Після цього він зконтактував з директором, звернувся з пропозицією працевлаштувати вказаних осіб та в подальшому надавав вказаним особам інструкції з працевлаштування з приводу необхідного пакету документів, щодо банківських установ, щодо обов`язкового внесення благодійного внеску. Особисто кошти не брав. Йому було відомо, що вказані особи були фіктивно працевлаштовані на роботу на посади викладачів коледжу. Під час досудового розслідування сприяв у розкритті кримінального правопорушення, давав правдиві показання, дав показання щодо інших учасників, добровільно надав слідству свій телефон для огляду та зняття інформації. Так як сам займався волонтерською діяльністю, розуміє, що вчиняв неправильно, щиро кається, засуджує свою поведінку, жалкує з приводу вчиненого, зробив для себе належні висновки, готовий понести призначене судом покарання. Повідомив про те, що добровільно перерахував на потреби ЗСУ 479 000, 00 грн, застава в сумі 121 120,00 грн за його клопотанням також була перерахована в якості допомоги на рахунок військової частини.

Показання обвинуваченого є допустимим джерелом доказів, оскільки отримані безпосередньо судом за процедурою згідно з положеннями ст. 351 КПК України. Дані покази підтверджують настання самої події, в частині часу, місця події відповідають об`єктивній дійсності.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не заперечували проти не дослідження доказів щодо тих обставин, що ніким не оспорюються, та судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

За таких обставин суд визнає доказаними фактичні обставини справи щодо дати, часу, місця, способу скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення, форми умислу, а також інші обставини, визначені ч. 1 ст. 91 КПК України.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України як пособництво в перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.

Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд під час призначення покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

При цьому покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю кримінального правопорушення, обставинами скоєного, особою винного.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами статтей 65-67 КК Україна враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 643/13256/17 від 02.11.2021.

Як було встановлено у даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_3 засуджує свою поведінку, щиро жалкує про вчинене, готовий понести покарання, що об`єктивно підтверджує його щире каяття.

Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним (постанова ВС № 263/15605/17 від 07.04.2021).

Активне сприяння розкриттю злочину з боку обвинуваченого ОСОБА_3 виразилось в повідомленні всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, добровільному наданні правоохоронним органам мобільного телефону для огляду, наданні показів щодо інших учасників кримінального правопорушення.

Обтяжуючих обставин у кримінальному провадженні не встановлено.

Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалюється обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення.

Про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має місце реєстрації та проживання, медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 займає активну громадську позицію.

Так, відповідно до характеристики, виданої головою благодійної організації «Благодійний фонд «Наша справа Україна» ОСОБА_3 з початку повномаштабного вторгнення РФ на територію України є волонтером Благодійної організації «Благодійний фонд «наша Справа Україна». За період волонтерства ОСОБА_3 , допомагає у пошуках та доставці гуманітарної допомоги для внутрішньо переміщених осіб з зон бойових дій та тимчасово окупованих територій, які перебувають у місті Дніпрі та Дніпропетровській області. ОСОБА_3 , за власні кошти допомагає доставити гуманітарну допомогу, на деокуповані та прифронтові території, а саме у Харківську область та на прифронтові зони Дніпропетровської та Донецької областей. На початку війни ОСОБА_3 , допомагав у придбанні екіпірування для військовослужбовців та поліцейських Дніпропетровської області. Як волонтер, ОСОБА_3 , проявляє себе як відповідальний, вимогливий, ввічливий та працьовитий громадянин, який перш за все піклується за оточуючих.

Крім того, ОСОБА_3 має подяку від командира бригади в/ч НОМЕР_5 ОСОБА_13 за вагомий внесок у підвищення боєздатності НОМЕР_6 окремої штурмової бригади та майбутню перемогу України у війні за незалежність та подяку від директора благодійної організації «Благодійний фонд» «Сила братерства» ОСОБА_14

17.02.2026 та 18.02.2026 ОСОБА_3 було внесено добровільну фінансову допомогу на закупівлю літальних систем в сумі 479 000,00 грн.

Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2026, задоволено клопотання сторони захисту про перерахування в якості допомоги на рахунок військової частини НОМЕР_7 внесену у межах даного кримінального провадження заставу в розмірі 121 120,00 грн.

Суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , пом`якшуючі обставини, вважає, що достатньою мірою для виправлення та упередження скоєння нових кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_3 та іншими особами є міра покарання, передбачена санкцією ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі у нижній межі санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, …, при призначенні покарання у виді … позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Зваживши на наведені обставини, суд з урахуванням положень, зокрема ст. 75 КК, приймає рішення про можливість чи неможливість звільнити особу від відбування покарання з випробуванням.

Наведені вище конкретні обставини даного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин; позиція в судових дебатах прокурора, який вважав за можливе призначити мінімальне покарання обвинуваченому, не пов`язане з ізоляцією від суспільства дають підстави для висновку про можливість досягнення мети покарання, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, без відбування обвинуваченим реального покарання у виді позбавлення волі.

Застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, суд вважає, що у даному конкретному випадку, ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, зі звільненням його від реального відбування призначеного покарання з випробуванням в умовах контролю за його поведінкою на мінімальний строк та з покладенням на нього обов`язків, передбачені ст. 76 КК України.

На думку суду, застосування звільнення від покарання з випробуванням, у даному випадку є дієвим заходом впливу на обвинуваченого, оскільки перебуваючи під наглядом уповноваженого органу з питань пробації він відчуватиме відповідний тиск відповідальності, при цьому залишаючись соціально адаптованою особою, як такою, що поважає сімейні і соціальні цінності, має позитивне ставлення до праці, тобто працюючи, забезпечить утримання себе та своєї сім`ї, відповідно зменшивши ймовірний тягар його утримання у місцях позбавлення волі.

Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання, є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень. Таке покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності з урахуванням того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України (призначення більш м`якого покарання) немає з огляду на відсутність для цього передумов.

Стосовно ОСОБА_3 під час досудового слідства було обрано запобіжний захід у виді застави, який ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2026 змінений на особисте зобов`язання. Строк дії покладених судом обов`язків сплив 22.04.2026.

Наразі підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого не має з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Речові докази, процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період іспитового строку обов`язки: з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази, процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Суддя ОСОБА_15