Рішення № 137192428, 05.06.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/679/26

провадження 2-а/287/41/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Нижника Г.П.

за участю секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.,

представника позивача Олексюка Р.Р. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Олексюк Роман Русланович, до Адміністративної комісії Олевської міської ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Олексюк Р.Р. звернувся до Олевського районного суду Житомирської області із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати рішення № 3 від 01.04.2026 Адміністративної комісії Олевської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 6800,00 гривень за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначено, що 01.04.2026 рішенням адміністративної комісії Олевської міської ради було розглянуто протокол про адміністративне правопорушення від 11.03.2026 серії ВБА № 191086 та встановлено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП, а саме: 11.03.2026 приблизно 12 год 40 хв, в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснила продаж нікотиновмісткої речовини «Standart», 1 пакетик речовини гліцерин 5 мл., харчові ароматизатори chaser 4 мл неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим здійснила порушення щодо правил тютюнових виробів. Визнано ОСОБА_1 винуватою в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800,00 гривень.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, що зумовлює скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. На думку представника позивача, в матеріалах справи відсутні будь-які передбачені ст. 251 КУпАП докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Під час розгляду адміністративного протоколу ОСОБА_1 присутня не була, повідомлення про її виклик на засідання адміністративної комісії вона отримала 01.04.2026, що підтверджується поштовим конвертом. Також її не було ознайомлено з матеріалами адміністративної справи, що позбавило позивачку права на захист. Матеріали справи не містять інформацію про те, що позивач є суб`єктом господарювання, а також не містять докази про систематичний характер здійснення позивачем торгівлі, як на одну із ознак господарської діяльності, як і те, що позивач отримала прибуток. В протоколі про адміністративне правопорушення ВБА № 191086, який складений стосовно позивача за ч. 2 ст. 156 КУпАП, не зазначено інформації про вилучення будь-яких тютюнових виробів та про наявність фіскального чека, що «поза розумним сумнівом» підтверджував би продаж вказаного товару. З огляду на викладене, просить скасувати рішення адміністративної комісії Олевської міської ради Житомирської області № 3 від 01.04.2026 стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статі 156 КУпАП у виді штрафу в сумі 6800 грн.

Ухвалою суду від 01.05.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк позивачу (його представнику) для усунення недоліків.

05.05.2026 від представника позивача надійшла заяву про поновлення пропущеного строку для звернення з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 05.05.2026 поновлено позивачу пропущений строк на оскарження постанови. Відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Відповідач скористався своїм правом, врегульованим ч.4 ст.159, ч.1 ст.261 КАС України. 12.05.2026 від представника відповідача Стафійчука Р.О., через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Так, при винесенні оскаржуваного рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення від 01.04.2026 № 3 відповідачем всебічно, повно та об`єктивно вивчено матеріали адміністративної справи, досліджено та оцінено наявні у матеріалах справи докази, які на думку відповідача є належними, достатніми та допустимими для прийняття відповідного рішення. При цьому, відповідач, виносячи оскаржуване рішення про накладення адміністративного стягнення на позивача від 01.04.2026 № 3, діяв виключно в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, а тому вважає зазначене рішення цілком законним та обґрунтованим, а отже таким, що не підлягає скасуванню.

Як врегульовано ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3 ч.3 ст.286 КАС України).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормою ст. 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати, як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Судом встановлено, що 11.03.2026 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №191086, відповідно до якого 11.03.2026 приблизно 12 год 40 хв, в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснила продаж нікотиновмісткої речовини «Standart», 1 пакетик речовини гліцерин 5 мл., харчові ароматизатори chaser 4 мл неповнолітньому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим здійснила порушення щодо правил тютюнових виробів. Визнано ОСОБА_1 винуватою в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800,00 гривень.

Згідно з рішенням № 3 від 01.04.2026 ОСОБА_1 на засідання комісії, яке було призначене на 10 год 00 хв 01.04.2026 не з`явилася, проте чи була повідомлена остання не відомо, таких доказів Відповідач суду не надав. Своєю чергою представник позивача стверджує, що виклик на засідання адмінкомісії ОСОБА_1 отримала лише 01.04.2026, тобто вже після розгляду адмінкомісією адміністративних матеріалів щодо неї, що підтверджується поштовим конвертом.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 277-2 КУпАП передбачає, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Тобто, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа має бути повідомлена не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.

Неналежне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є самостійною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд встановив, що відповідач прийняв оскаржуване рішення 01.04.2026 без участі ОСОБА_1 та без належного її повідомлення про дату та час розгляду справи, чим позбавив позивача можливості надати пояснення та докази у справі про адміністративне правопорушення.

Судом установлено, що під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем не було забезпечено дотримання вимог законодавства щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що позивачка не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, а також була позбавлена можливості надати пояснення та зауваження щодо змісту складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення. Такі обставини свідчать про порушення гарантій права особи на захист, передбачених КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові відсутній належний виклад суті адміністративного правопорушення, за яке ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити, чи містять дії позивачки всі необхідні об`єктивні та суб`єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною нормою закону.

Судом також установлено, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП. Зокрема, відсутні відомості про її державну реєстрацію як фізичної особи-підприємця або наявність у неї ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Натомість із наявних у справі документів убачається, що ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами була видана ФОП ОСОБА_3 для здійснення діяльності за адресою відповідного торговельного закладу. За таких обставин навіть у разі встановлення факту порушення правил торгівлі питання щодо належного суб`єкта відповідальності потребує окремого з`ясування, оскільки відповідальність може покладатися на суб`єкта господарювання, а не на найманого працівника.

Відповідачем не надано жодного доказу того, що під час розгляду справи вживалися заходи щодо встановлення правового статусу ОСОБА_1 та перевірки наявності підстав для визнання її суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП. Таким чином, наявні у справі матеріали не дають можливості дійти обґрунтованого висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 156 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення працівником підприємства торгівлі або громадського харчування правил торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та іншими визначеними законом товарами, а саме за вчинення однієї з альтернативних дій, передбачених диспозицією цієї норми.

Оскільки диспозиція ч. 2 ст. 156 КУпАП є бланкетною, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення необхідно чітко визначити, яке саме порушення правил торгівлі було допущено особою, а також встановити всі елементи складу правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону. Водночас оскаржувана постанова не містить опису конкретних дій, які інкримінуються позивачці, що унеможливлює перевірку законності прийнятого рішення.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна у його вчиненні конкретна особа, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови належного встановлення всіх елементів складу правопорушення та доведення вини особи належними і допустимими доказами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається саме на відповідача. При цьому відповідач не може посилатися на докази, які не були покладені в основу прийнятого рішення, якщо не доведе неможливість їх отримання до моменту його прийняття.

Проте відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови та спростовували доводи позивачки щодо відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Суд також враховує, що відповідно до Закону України № 481/95-ВР роздрібна торгівля передбачає реалізацію товару кінцевому споживачеві, а фактичне здійснення продажу алкогольних або тютюнових виробів повинно підтверджуватися належними доказами. Верховний Суд у постанові від 23.04.2019 у справі № П/811/1217/16 зазначив, що одним із належних доказів факту продажу є фіскальний чек.

Разом із тим матеріали справи не містять відомостей про вилучення товару, який нібито був реалізований неповнолітній особі, не містять протоколу вилучення речей, фіскального чека або інших об`єктивних доказів, які б підтверджували факт продажу. У постанові також відсутні відомості про проведення огляду речей або оформлення відповідних процесуальних документів. За таких обставин висновок про вчинення позивачкою інкримінованого правопорушення ґрунтується на припущеннях.

За таких обставин суд приходить до переконання, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, не знайшов свого належного підтвердження під час судового розгляду, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню як така, що прийнята без достатніх правових та фактичних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на відсутність доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КУпАП, суд дійшов висновку, що рішення адміністративної комісії Олевської міської ради про накладення адміністративного стягнення № 3 від 01.04.2026 необхідно визнати протиправним, скасувати його та закрити провадження у даній адміністративній справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 2, 6, 8, 9, 12, 59, 72-79, 121, 132, 139, 143, 159, 162, 175, 205, 229, 241-246, 257, 262, 269-272, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Олексюк Роман Русланович, до адміністративної комісії Олевської міської ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Рішення адміністративної комісії Олевської міської ради про накладення адміністративного стягнення № 3 від 01.04.2026 - визнати протиправним та скасувати його.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст.156 КУпАП - закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ID-карта НОМЕР_1 видана 05.05.2018 органом 188, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: Олексюк Роман Русланович, адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Адміністративна комісія Олевської міської ради, місцезнаходження: 11001, м. Олевськ, вул. Володимирська, буд. 2, Коростенського району, Житомирської області, ЄДРПОУ 04343470.

Суддя: Г. П. Нижник