Рішення № 137192358, 08.06.2026, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/382/26

Провадження № 2/282/337/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», інтереси якого представляє Ткаченко Юлія Олегівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №77943422 від 19.11.2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом в інтересах ТОВ «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №77943422 від 19.11.2021.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.11.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №77943422 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 11386,00 грн строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день.

Позикодавець на виконання умов договору позики №77943422 від 19.11.2021 виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 11386,00 грн за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес».

Враховуючи викладені вище умови договору позики №77943422 від 19.11.2021 та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 0,0 грн, заборгованість останнього за договором позики складає 33364,39 грн, зокрема: 11386,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 21978,39 грн сума заборгованості за відсотками.

04.01.2022 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №77943422 від 19.11.2021.

05 грудня 2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №77943422 від 19.11.2021.

Відповідно до реєстру прав вимог №30/01/26 від 30.01.2026 кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, в тому числі до відповідача в сумі 33364,39 грн, з яких 11386,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 21978,39 грн сума заборгованості за відсотками.

На підставі викладеного вище, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» суму заборгованості за договором кредиту №77943422 від 19.11.2021 в розмірі 20432,75 грн, з яких: 5500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 33364,39 грн сума заборгованості за відсотками, а також стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою суду від 16 квітня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.04.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні.

У відзиві відповідач зазначив, що позов подано після спливу трирічного строку позовної давності, у зв`язку з чим вважає заявлені вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач заперечував щодо належності позивачу права вимоги за спірним зобов`язанням. Зокрема, посилався на те, що з наданих доказів та відомостей з особистого кабінету кредитора вбачається передача права вимоги ТОВ «Сіроко Фінанс». На думку відповідача, відповідно до статей 512, 514 ЦК України позивач повинен довести безперервний ланцюг переходу права вимоги від первісного кредитора до себе. Посилаючись на положення статті 81 ЦПК України, відповідач зазначив, що обов`язок доказування покладається на позивача, який повинен надати суду договори факторингу, реєстри боржників, підтвердження включення до таких реєстрів саме договору відповідача, а також докази оплати за відповідними договорами. Відповідач вказав, що за відсутності хоча б одного з наведених елементів право вимоги не може вважатися доведеним.

Також відповідач зазначив, що процентна ставка у розмірі 1,99 % на день є надмірною та несправедливою. Посилаючись на статті 3 та 509 ЦК України, відповідач вказав, що зобов`язання повинні ґрунтуватися на принципах справедливості, добросовісності та розумності.

Крім того, відповідач звернув увагу на те, що згідно з умовами кредитного договору проценти можуть нараховуватися не більше ніж за 90 днів, тоді як позивач здійснив їх нарахування за значно більший період.

Відповідач також зазначив, що є особою з інвалідністю внаслідок війни та проходив військову службу. У зв`язку з цим послався на положення пункту 6-2 Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачено обмеження відповідальності позичальника, та просив суд врахувати його соціальний статус під час вирішення спору.

Також відповідач вказав, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить належної деталізації та не підтверджений відповідними документами, а тому, на його думку, не є належним доказом у розумінні статті 77 ЦПК України.

Крім того, відповідач вважав заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу завищеними та просив суд у порядку статті 141 ЦПК України зменшити їх розмір.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, застосувати наслідки спливу строку позовної давності, визнати недоведеним право вимоги позивача за спірним зобов`язанням, відмовити у стягненні нарахованих процентів та витрат на професійну правничу допомогу, а в альтернативному випадку, у разі часткового задоволення позову, стягнути лише суму основного боргу (тіло кредиту) та надати розстрочку виконання рішення суду строком на 24 місяці.

24.04.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що нарахування процентів за договором позики №77943422 від 19.11.2021 року здійснено відповідно до умов договору та Правил надання грошових коштів у позику. Представник позивача вказав, що договір укладено на взаємовигідних умовах з дотриманням принципів розумності та справедливості, а відповідач до його підписання ознайомився зі змістом договору та Правилами, які є його невід`ємною частиною. Зазначив, що у разі належного виконання умов договору протягом строку позики проценти нараховувалися б за зниженою ставкою 0,796 %, однак у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до пункту 9.7 Правил проценти були перераховані за базовою фіксованою ставкою 1,99 % на день. Також представник позивача звернув увагу, що розмір процентної ставки визначений договором відповідно до вимог статті 1056-1 ЦК України та є фіксованим. На думку позивача, отримавши позику в сумі 11 386,00 грн, відповідач неналежно виконав умови договору, у зв`язку з чим проценти були нараховані за базовою ставкою відповідно до умов договору та Правил.

Щодо доводів відповідача про недоведеність переходу права вимоги представник позивача зазначив, що такі твердження є безпідставними, оскільки до матеріалів справи долучено договори факторингу, витяги з реєстрів прав вимоги та докази здійснення оплати за відповідними договорами факторингу, які, на думку позивача, підтверджують безперервний перехід права вимоги та відповідають вимогам належності й допустимості доказів.

Стосовно заяви відповідача про сплив строку позовної давності представник позивача послався на положення Закону України №540-IX від 30.03.2020 року, яким строки позовної давності були продовжені на період дії карантину, а також на положення Закону України №2120-IX щодо зупинення перебігу позовної давності на час дії воєнного стану. Зазначив, що з урахуванням законодавчого регулювання у період з 02.04.2020 року по 04.09.2025 року перебіг строків позовної давності був зупинений, а тому звернення позивача до суду 02.04.2026 року відбулося в межах установленого законом строку.

Щодо заперечень відповідача стосовно витрат на правничу допомогу представник позивача зазначив, що до позовної заяви додано належні та допустимі докази понесення таких витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи, які підтверджують обсяг і характер наданих послуг, а також платіжні документи щодо їх оплати. На думку позивача, заявлені витрати є реальними, обґрунтованими та співмірними зі складністю справи, а відповідач не надав доказів їх надмірності.

Крім того, представник позивача зазначив, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження своїх заперечень або спростування позовних вимог, зокрема контррозрахунку заборгованості чи інших доказів, а тому вважає, що відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з наданими позивачем доказами, оцінка яких відповідно до статті 89 ЦПК України належить до виключної компетенції суду.

Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

19.11.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №77943422.

За цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики

Параметри та умови кредиту: сума кредиту 11386,00 грн; строк кредитування/строк договору 30 днів; базова процентна ставка/день 1,99; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1253,68%, орієнтовна загальна вартість позики, у грн 14104,98.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Договір підписаний електронним підписом позичальника E9bKH2mqOy.

До договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №77943422 від 19.11.2021 долучено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якого за розрахунковий період 30 днів сума кредиту за договором/погашення суми кредиту становить 11386,00 грн, проценти за користування кредитом 2718,98 грн. Загальна вартість кредиту 14104,98 грн.

Із довідки про ідентифікацію слідує, що ОСОБА_1 під час укладення договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №77943422 від 19.11.2021 ідентифікований ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України.

Позикодавець на виконання договору позики №77943422 від 19.11.2021 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 11386,00 грн, що підтверджується електронною платіжною інструкцією №849fe5ee-b9b6-4964-b4b4 4246ab467ea1 від 19.11.2021 року.

Згідно листа №30/01/26-29054 від 30.01.2026 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції №849fe5ee-b9b6-4964-b4b4-4246ab467ea1 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов договору позики №77943422.

Згідно довідки №КД-000120210/ТНПП від 12.02.2026 р. ТОВ «ФК Фінекспрес», підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 19.11.2021 року, сума 11386,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 849fe5ee-b9b6-4964-b4b4-4246ab467ea1.

Із розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» слідує, що у ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором позики №77943422 від 19.11.2021, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 11386,00 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами 21978,39 грн, загальна заборгованість 33364,39 грн.

04 січня 2022 року ТОВ «Сіроко Фінанс» (фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали договір факторингу №025-040122, цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Наступне відступлення фактором права вимоги за цим договором до третіх осіб допускається.

Факт переходу права вимоги підтверджується витягом з реєстру прав вимог №10/06/22, що відступаються клієнтом факторові відповідно до договору факторингу №025-040122 від 04 січня 2022 року, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за договором №77943422 становить 33364,39 грн, з яких сума заборгованості за тілом становить 11386,00 грн; заборгованість за процентами за користування 21978,39 грн.

Платіжними інструкціями кредитного переказу від 28.09.2022 №562, від 28.09.2022 №561 та від 29.09.2022 №563 підтверджується сплата фінансування згідно реєстру, договір факторингу №025-040122 від 04.01.2022.

05 грудня 2025 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» (фактор) та ТОВ «Сіроко Фінанс» (клієнт) уклали договір факторингу №05/12/25-01, за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти фінансування в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Наступне відступлення фактором права вимоги за цим договором до третіх осіб допускається.

Факт переходу права вимоги підтверджується витягом з реєстру прав вимог №30/01 /26, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за договором №77943422 становить 33364,39 грн, з яких сума заборгованості за тілом становить 11386,00 грн; заборгованість за процентами за користування 21978,39 грн.

Платіжними інструкціями кредитного переказу від 06.02.2026 №579940761.1 та від 12.03.2026 № 579942753.1 підтверджується оплата згідно договору факторингу №05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року, реєстр прав вимог №30/01/26 від 30.01.2026.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин сьомої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦКУ встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст.1080,1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

У відповідності до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем та позовних вимог взагалі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятого на себе зобов`язання за договором позики №77943422 від 19.11.2021 не виконав, що стало наслідком звернення ТОВ «Деал Фінанс Груп» в якості нового кредитора до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.11.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №77943422, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу у позику кошти в сумі 11386,00 грн., що стверджується підписаними в електронному вигляді сторонами договором позики №77943422.

Факт отримання відповідачем коштів у позику в сумі 11386,00 грн підтверджується інформаційними довідками виданими ТОВ «ФК «Фінекспрес» та платіжною інструкцією.

Підписані належним чином договори факторингу та реєстри боржників стверджують факт переходу права вимоги до відповідача та є належними письмовими доказами, що доводять факт укладення правочину між новим та попереднім кредитором.

Посилання відповідача на те, що позивач не надав детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором спростовується матеріалами справи, зокрема доданим первісним кредитором до позовної заяви розрахунком. Разом з тим, відповідач на спростування вказаного розрахунку не надав власного розрахунку та доказів, які підтверджують повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Суд бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Разом з тим, перевіряючи позовну вимогу щодо стягнення заборгованості за договором позики №77943422 від 19.11.2021 укладеним між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків в сумі 21978,39 грн, виходячи з наступного.

При укладенні кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами договору позики №77943422 від 19.11.2021 до нього сторони встановили строк кредитування 30 днів, тобто до 19.12.2021. Дата надання кредиту 19.11.2021.

Доказів того, що в даній справі у відповідності до положень розділу 7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за згодою позичальника відбулося продовження строку користування позикою (пролонгація) за вищою ставкою процентів, суду не надано і з обставин справи таке не вбачається.

Таким чином, загальна вартість кредиту для споживача ОСОБА_1 становить 14104,98 грн, з яких 11386,00 грн сума кредиту за договором; 2718,98 грн проценти за користування кредитом (таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит).

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що відповідач повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі вказаного договору позики №77943422, а також доказів, що він ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту, на користь позивача з ОСОБА_1 підлягає стягненню загальна сума заборгованості у розмірі 14104,98 грн.

Щодо заявленого клопотання про застосування строків позовної давності до заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальний строк позовної давності становить три роки. За ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Проте, відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, ст. 257 ЦК, продовжуються на строк дії такого карантину. Такий карантин був запроваджений на території України постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 9.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023.

Окрім того, відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, який діяв до 04.09.2025, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, був зупинений на строк дії такого стану.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому судові витрати, які понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідачку пропорційно задоволеним вимогам, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1125,55 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 22 серпня 2025 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокат Ткаченко Юлія Олегівна уклали договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги.

Згідно витягу з а акту №8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 вартість послуги у справі відносно ОСОБА_1 становить 4500,00 грн. У акті приймання-передачі справ на надання правничої допомоги міститься перелік послуг наданих адвокатом. Платіжною інструкцією кредитного переказу від 05.03.2026 №579942739.1 стверджується оплата за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 згідно з Актом приймання-передачі наданої правничої допомоги №8-ДІЛ від 16.02.2026 без ПДВ. Окрім того, матеріали справи містять ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТП №2099 та довіреність.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Враховуючи, що позов задоволено частково, представник позивача підтвердив надані адвокатські послуги належними засобами доказування, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам, а тому суд стягує з відповідачки на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1902,41 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 512- 516, 536, 549, 610, 611, 625, 629, 639, 1054, 1077, 1082 ЦК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», інтереси якого представляє Ткаченко Юлія Олегівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №77943422 від 19.11.2021 року - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за договором позики №77943422 від 19.11.2021 року в розмірі 14104 (чотирнадцять тисяч сто чотири) гривні 98 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1125 (одна тисяча сто двадцять п`ять) гривень 55 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1902 (одна тисяча дев`ятсот дві) гривні 41 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. В. Вальчук