Ухвала суду № 137192122, 18.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/825/26

Категорія 59

2/295/1829/26

У Х В А Л А

18.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючої судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря Шевчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ковалевський Андрій Вячеславович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , з яким у позивача відсутній родинний зв`язок. Вони підтримували двірливі, дружні відносини. ОСОБА_2 проживав одиноко та немав близьких родичів, а коли хворів, позивач допомагав йому фізично і матеріально. Поховання ОСОБА_2 було організовано позивачем за власний рахунок. Під час поховання та після того будь-які родичі до позивача не зверталися. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . До нотаріуса він не звертався, так як не знав і не передбачав, що померлий заповість своє майно йому, а про існування заповіту ОСОБА_2 його не повідомляв. Оскільки позивач мав ключі від квартири, які за життя йому дав померлий, то час від часу він відвідував квартиру для збереження її стану та запобігання пошкодженню і можливої появи родичів. В кінці 2025 року, в черговий раз перебуваючи в квартирі померлого ОСОБА_2 , він виявив папку з документами, серед яких містилися правовстановлюючі документи на квартиру та заповіт, складений 09.10.2007 ОСОБА_2 . Згідно заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 6317, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все належне на день смерті майно, де б воно не знаходилось та з чого воно не складалось, заповів позивачу.

Також, за змістом позову, із знайденими документами він звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ковалевського А.В., який підтвердив чинність виявленого заповіту та його реєстрацію в Спадковому реєстрі. Приватний нотаріус повідомив, що згідно Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, а також роз`яснив його право на спадщину за заповітом. Однак реалізувати це право він не має можливості в зав`язку з пропуском визначеного законом шістимісячного строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Тому позивач просить визначити йому додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Семенцової Л.М. від 23.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Позивач та представники сторін у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Надали до суду письмові заяви, в яких просять розглядати справу за їхньої відсутності. Представник позивача в поданій заяві вказав про підтримання позовних вимог.

Третя особа, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання також не з`явився та направив заяву про розгляд справи за його відсутності, вказавши про відсутнсть заперечень проти задоволення заяви.

Процесуальне право учасників справи про розгляд справи за їх відсутності унормовано в ч. 3 ст. 211 ЦПК України, згідно чого якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Після відкриття провадження в справі виявлено, що позовна заява подана з порушенням правил підсудності справ та справа має бути передана на розгляд до Корольовського районного суду міста Житомира з наступних підстав.

Статтею 30 ЦПК України передбачено виключну підсудність, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ. Правила виключної підсудності, визначені ч. 1 ст. 30 ЦПК України, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються: будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно (земельні ділянки, будинки, квартири, тощо), речових (майнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно (право володіння, користування, тощо), а також поділ нерухомого майна, що перебуває в спільній власності, визнання недійсним договору купівлі - продажу будинку, розірвання договору оренди нерухомого майна у зв`язку з невиконанням стороною договору, переводу прав покупця нерухомого майна, стягнення заборгованості з орендної плати та користування нерухомим майном тощо.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» роз`яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, а саме справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду і вирішенню цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 3 ст. 263 ЦПК України).

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Із змісту позовної заяви та матеріалів справи слідує, що спір стосується спадкового нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 , розташованої на території Корольовського району міста Житомира, на яку поширюється юрисдикція Корольовського районного суду міста Житомира. Тому за правилами виключної підсудності дана справа не підсудна Богунському районному суду міста Житомира.

Згідно п. 1 ч. 1 ч. 3 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За наведених обставин справу необхідно передати за підсудністю до Корольовського районного суду міста Житомира.

Керуючись ст. ст. 30 - 32, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ковалевський Андрій Вячеславович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом передати за підсудністю до Корольовського районного суду міста Житомира.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ЦПК України.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Семенцова