Рішення № 137191431, 03.06.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3681/26

Провадження № 2/727/1685/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

Головуючого-судді: Одовічен Я.В.

За участю секретаря: Зінич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилався на те, що 16.05.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено договір позики №7512786.

Згідно п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобовязується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики.

Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті htts://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п.5.1 п.5 договору позики).

Відповідно до п.2.1 договору позики цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію».

26.08.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №26082025, у відповідності до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п.1.1 договору факторингу, згідно умов цього договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісію, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.1.2 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників №2 від 24.09.2025 року до договору факторингу №26082025 від 26.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 14374 грн. 80 коп., з яких: 4400 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 грн. 76 коп. сума заборгованості за відсотками; 8800 грн. 00 коп. сума заборгованості за пенею; 1162 грн. 04 коп. сума заборгованості за комісією.

Також, 11.04.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №25106-04/205.

Окрім того, 11.04.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №25766-04/205.

Кредитні договори підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Згідно п.п.11 п.1 кредитних договорів, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цими договорами.

28.08.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №28082025, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до п.1.1 договору факторингу, фактор зобовязується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п.1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №25106-04/2025 в сумі 13760 грн. 00 коп., що складається з: 4000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 3240 грн. 00 коп. сума заборгованості за відсотками; 6520 грн. 00 коп. заборгованість за штрафами.

Також, згідно реєстру боржників до договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №25766-04/2025 в сумі 10460 грн. 00 коп., що складається з: 3000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 2230 грн. 00 коп. сума заборгованості за відсотками; 5230 грн. 00 коп. заборгованість за штрафами

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме: з 28.08.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість: за договором позики №7512786 у розмірі 14374 грн. 80 коп., за кредитним договором №25106-04/2025 у розмірі 13760 гривень, за кредитним договором №25766-04/2025 в розмірі 10460 гривень та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 24.03.2026 року провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відзив обґрунтовано тим, що 16.05.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір Позики №7512786. Проте, з нарахованою заборгованістю за вказаним договором за комісією у розмірі 1162,04 грн. не погоджується.

Вказав, що відповідно договору позики №7512786 зазначено, що позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцеві одноразову комісію у розмірі 1162,04 грн. Відповідно п.п.2.1. п. 2 договору комісія - це грошові кошти, що нараховуються на суму позики, і є платою за надання такої позики, та є складовою загальних витрат за споживчим кредитом. Єдиним зазначеним призначенням комісії у розмірі 1162,04 грн. є плата за надання кредиту. При цьому договором не визначено конкретного переліку послуг, робіт чи дій, які були надані позичальнику та входять до складу цієї вартості, не розкрито економічного змісту такої комісії та не обґрунтовано її розміру. Відсутність чіткого визначення змісту послуги свідчить про формальний характер встановлення відповідної плати та порушує принцип визначеності умов договору і прозорості фінансових зобов`язань споживача.

Крім того, у позовних вимогах позивач просить стягнути заборгованість по пені за договору позики №7512786 у розмірі 8800 грн., за кредитним договором №25106-04/2025 просить стягнути заборгованість за штрафом у розмірі 6520 гривень, а за кредитним договором №25766-04/2025 просить стягнути заборгованість за штрафом у розмірі 5230 гривень.

Проте, Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законодавець прямо визначив імперативну норму, відповідно до якої неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають безумовному списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, закон не лише звільняє позичальника від відповідальності, а й покладає на кредитодавця обов`язок списати вже нараховані штрафні санкції, незалежно від умов договору чи внутрішніх правил фінансової установи.

З урахуванням наведеного, нарахування кредитодавцем пені, штрафів чи будь-яких інших санкцій за прострочення виконання кредитних зобов`язань у період дії воєнного стану є незаконним, а включення таких сум до розрахунку заборгованості суперечить імперативним нормам чинного законодавства України.

Відповідно, суми пені та штрафних санкцій, нараховані після 24.02.2022 року, підлягають обов`язковому списанню, а вимоги кредитодавця щодо їх стягнення є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Тому, обгрунтована сума заборгованості відповідача за договором позики №7512786 становить 4412 грн. 76 коп., за кредитним договором №25106-04/2025 становить 7240 гривень, за кредитним договором №25766-04/2025 становить 5320 гривень, що складається з тіла кредиту та відсотків.

Щодо договору факторингу №26082025 зазначив, що наданий договір та додатки до нього не мають інформації, яка б вказувала на те, що за даним договором дійсно право вимоги за договором позики №7512786 стосовно відповідача були передані позивачу. Адже позивач надав реєстр боржників №2, який містить лише вказання інформації про відповідача, а тому вірним є формулювання витягу з реєстру. До того ж, позивачем не надано додаток 4 та 5 до договору факторингу з зазначенням розширеного реєстру боржників, що міститься в електронному вигляді на матеріальному носії.

Щодо договору факторингу №28082025 вказав, що наданий договір та додатки до нього не мають інформації, яка б вказувала на те, що за даним договором дійсно право вимоги за кредитними договорами №25106- 04/2025 та №25106-04/2025 стосовно відповідача були передані позивачу. Адже позивач надав два додатки №1 до договору факторингу №28082025, які містять різну інформацію та стосуються двох різних кредитних договорів, які до того ж підписані одночасно. Також ці додатки називаються «Реєстр боржників», що по суті повинен містити перелік всіх боржників, а не лише відповідача. В іншому випадку це повинен бути витяг з реєстру. До того ж, позивачем не надано додаток 5 до договору про відступлення права вимоги з зазначенням розширеного реєстру боржників, що міститься в електронному вигляді на матеріальному носії.

Вважає, що така невідповідність у змісті додатків, їх нумерації та предметі регулювання свідчить про внутрішню суперечливість поданих документів і ставить під сумнів їх достовірність та належність як доказів у справі.

Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у стягненні заборгованості у розмірі 38594,8 грн. та задовольнити позов частково у розмірі 16882,76 грн.

27.04.2026 року представником позивача було подано відповідь на відзив. У відповіді представник посилався на те, що з метою підтвердження отримання права вимоги до відповідача позивачем до позовної заяви було долучено витяг із реєстру боржників із підписами та печаткам сторін за договором факторингу та платіжну інструкцію за сплату отримання реєстру боржників за договором факторингу.

Враховуючи те, що реєстр боржників містить інформацію щодо великої кількості боржників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, позивачем надано виксерокопіювання (витяг) з реєстру боржників, що містить лише дані відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Договори факторингу між первісними кредиторами та позивачем укладені у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача

30.04.2026 року представником позивача були подані додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування оригіналів доказів відмовлено.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розгляд справи провести у його відсутності.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності сторін, суд виходив із наступного.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 п.1 статті).

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частиною другою статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд у відсутності сторін.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що 16.05.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №7512786, відповідно до умов якого сума наданої відповідачу позики становить 4400 гривень, строк позики 30 днів. Процентна ставка (фіксована) - 0,89% в день та діє протягом строрку договору, визначеного п.п.2 п.2 договору. Комісія становить 26,74% від суми позики, що складає 1162 грн. 04 коп. Пеня 5% в день (а.с.9-11).

Згідно п.4 договору позики, проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня за датою надання позики, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, включаючи день такого погашення. Комісія нараховується в дату надання позики (в момент надання позики), у визначеному п.п.2.4 п.2 договору розмірі.

Відповідно до п.п.5.2, 5.3 договору позики, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті htts://monto.com.ua/informaciya з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Сіроко Фінанс», в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки зі знижкою. Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «Monto» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті htts://monto.com.ua/informaciya, їх змісту, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі.

У п.6 договору позики сторони погодили, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Договір позики №7512786 від 16.05.2025 року підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 1ОО3а5.

У п.28 договору позики, вказаний номер рахунку відповідача НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Сіроко Фінанс» за договором позики №7512786 від 16.05.2025 за період з 16.05.2025 року по 24.09.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 14374 грн. 80 коп., з яких: 4400 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 12 грн. 76 коп. заборгованість по відсоткам; 8800 грн. 00 коп. заборгованість за пенею; 1162 грн. 04 коп. заборгованість за комісією (а.с.21).

26.08.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» (клієнт) та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладено договір факторингу №26082025 (а.с.15-16).

Відповідно до п.1.1 договору факторингу, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (комісію, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.1.2 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників №2 від 24.09.2025 року до договору факторингу №26082025 від 26.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 14374 грн. 80 коп., з яких: 4400 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 грн. 76 коп. сума заборгованості за відсотками; 8800 грн. 00 коп. сума заборгованості за пенею; 1162 грн. 04 коп. сума заборгованості за комісією (а.с.20).

Судом також встановлено, що 11.04.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено два договори про надання фінансового кредиту №25106-04/2025 (а.с.28-32 ) та №25766-04/2025 (а.с.37-41).

Згідно п.1.1 договору №25106-04/2025 товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 4000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (у разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.1 договору №25766-04/2025 товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 3000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (у разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відновідно до п.1.2 кредитних договорів, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 11.04.2025 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 08.08.2025 року.

Клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання (п.1.3 кредитних договорів).

У п.1.4 кредитного договору №25106-04/2025 сторони погодили, що за користування кредитом товариством нараховуються проценти у розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 400 гривень. Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія.

Згідно п.1.4 кредитного договору №25766-04/2025 сторони погодили, що за користування кредитом товариством нараховуються проценти у розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 300 гривень. Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії одноразова комісія.

Відповідно до п.1.6 кредитних договорів, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4441-11хх-ххх-5993 протягом одного робочого дня з прийняття рішення про видачу кредиту.

У випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленими чинним законодавством України (п.5.3 кредитних договорів).

Кредитний договір №25106-04/2025 від 11.04.2025 року підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Y656, а кредитний договір №25766-04/2025 від 11.04.2025 року підписано одноразовим ідентифікатором Y117.

У п.8 договору кредитних договорів, вказаний номер рахунку відповідача 4441-11хх-хххх-5993.

28.08.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) було укладено договір факторингу №28082025 (а.с.46-47).

Відповідно до п.1.1 договору факторингу, фактор зобовязується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №25106-04/2025 в сумі 13760 грн. 00 коп., що складається з: 4000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 3240 грн. 00 коп. сума заборгованості за відсотками; 6520 грн. 00 коп. заборгованість за штрафами (а.с.50).

Також, згідно реєстру боржників до договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №25766-04/2025 в сумі 10460 грн. 00 коп., що складається з: 3000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 2230 грн. 00 коп. сума заборгованості за відсотками; 5230 грн. 00 коп. заборгованість за штрафами (а.с.51).

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: договором факторингу від 26.08.2025 року №26082025, укладеного між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», додатковою угодою №2 до договору факторингу №26082025 від 26.08.2025 року, актом прийому-передачі реєстру боржників №2 від 24.09.2025 року за договором факторингу №26082025 від 26.08.2025 року, реєстром боржників №2 від 24.09.2025 року, договором факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, реєстрами боржників до договору фаторингу №28082025 від 28.08.2025 року, підтверджується факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача.

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» у визначеному Законом порядку набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договорами позики №7512786 від 16.05.2025 року, кредитним договором №25106-04/2025 від 11.04.2025 року та за кредитним договором №25766-04/2025 від 11.04.2025 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 2-6315/11 (провадження № 61-23326св18) звернув увагу на те, що невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення.

Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні.

Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним.

Він вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами щодо всіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, які визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів за користування кредитними коштами.

Частиною другою, третьою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Щодо укладення договору позики №7512786 від 16.05.2025 року, кредитних договорів №25106-04/2025 від 11.04.2025 року та №25766-04/2025 від 11.04.2025 року в електронному вигляді.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII)

Згідно з пунктами 6, 12 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону № 675-VIII визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У даній справі, судом встановлено, що:

- договір позики №7512786 від 16.05.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 підписано останньою одноразовим ідентифікатором 1ОО3а5;

- кредитні договори №25106-04/2025 та №25766-04/2025 від 11.04.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 підписано останньою одноразовими ідентифікаторами Y656 та Y117;

У договорах зазначені всі персоналньі дані про особу ОСОБА_1 необхідні для її ідентифікації: реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, місце проживання, номер мобільного телефону.

Також встановлено, що договір позики №7512786 від 16.05.2025 року зі сторони ТОВ «Сіроко Фінанс» підписано директором С.П. Матухно електронним підписом XY13cop3t8.

Зі сторони ТОВ «Стар Файненс Груп» кредитний договір №25106-04/2025 від 11.04.2025 року підписано о 13:19:35 годині, а кредитний договір №25766-04/2025 від 11.04.2025 року о 17:29:42 годині.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про укладеність договору позики та кредитних догворів та ознайомлення відповідача з їх умовами, оскільки без здійснення вказаних дій останнім договори не були б укладеними сторонами, а тому ці правочини відповідно до Закону № 675-VIII вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованих формах відповідало внутрішній волі відповідача.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведених у постанові від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження № 61-6066 св 23).

Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 за договором позики №7512786 від 16.05.2025 року заборгованості за комісією у розмірі 1162 грн. 04 коп.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08 червня 2017 року № 49 (далі - Правила про споживчий кредит) банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит,- щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (зокрема за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту плати за обслуговування кредитної заборгованості.

Як вбачається з умов договору позики №7512786 від 16.05.2025 року, сторонами у п.п.2.4 п.2 договору перебачено сплату позичальником комісії у розмірі 1162 грн. 04 коп. Комісія нараховувється в дату надання позики (п.4 договору позики).

Товариство взяті на себе зобов`язання виконало та надало позичальнику кредит, а отже нарахування комісії є правомірним.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по пені та штрафам суд зазначає наступне:

Судом установлено, що згідно п.п.2.4 п.2 договору позики №7512786 від 16.05.2025 року пеня за кредитом становит 5% в день.

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики №7512786 від 16.05.2025 року розмір пені складає 8800 гривень (а.с.21).

Відповідно до п.5.3 кредитних договорів №25106-04/2025 та №25766-04/2025 від 11.04.2025 року, у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленими чинним законодавствомУкраїни.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №25106-04/2025 від 11.04.2025 року розмір заборгованості за штрафами складає 6520 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №25766-04/2025 від 11.04.2025 року розмір заборгованості за штрафами складає 5230 гривень

Однак, суд звертає увагу на те, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Верховний Суд неодноразово наводив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див. постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

У договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, тощо;

У встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника пеню та штраф за час прострочення повернення позики під час дії в Україні воєнного стану.

Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п. 15 та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачу до сплати було нараховано у рахунок сплати за договором позики №7512786 від 16.05.2025 року пені у розмірі 8800 гривень, за кредитним договором №25106-04/2025 від 11.04.2025 року штраф у розмірі 6520 гривень та за кредитним договором №25766-04/2025 від 11.04.2025 року штраф у розмірі 5230 гривень. Однак, відповідно до вимог закону такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем, а отже у задовленні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №7512786 від 16.05.2025 року складає 5574 грн. 80 коп., з яких: 4400 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 12 грн. 76 коп. заборгованість за відсотками; 1162 грн. 04 коп. заборгованість по комісії.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №25106-04/2025 від 11.04.2025 року складає 7240 гривень, з яких: 4000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 3240 гривень заборгованість за відсотками.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №25766-04/2025 від 11.04.2025 року складає 5230 гривень, з яких: 3000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 2230 гривень заборгованість за відсотками.

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» є обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючої в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014), яке розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, 2, заборгованість за договором позики №7512786 від 16.05.2025 року у розмірі 5574 грн. 80 коп.; заборгованість за кредитним договором №25106-04/2025 від 11.04.2025 року у розмірі 7240 гривень; заборгованість за кредитним договором №25766-04/2025 від 11.04.2025 року у розмірі 5230 гривень, а всього 18044 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) понесені судові витрати у розмірі 1597 грн. 44 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Одовічен Я.В.