Ухвала суду № 137190998, 08.06.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/10904/25

Провадження № 2/635/2497/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Загайко Г.Я.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,

представник позивача -Усенко Михайло Ігорович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - Данильчук Сергій Григорійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів та клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якої діє представник Усенко М.І., звернулася до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 545725 від 02 січня 2023 року у розмірі 20024,87 гривень витрати на професійну правову допомогу та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 січня 2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

26 січня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Данильчук С.Г. через систему «Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву.

Одночасно з пред`явленням позову представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, в якому просить витребувати у АТ КБ «Приватбанк» (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) інформацію:

-чи була успішною транзакція, здійснена 02 січня 2023 року, в сумі 3000 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

-чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 .

На обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що для повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи вважає, що існує необхідність у витребуванні додаткової та більш повної інформації в емітента картки позичальника кредитних коштів. Позивач позбавлений можливості самостійно отримати у АТ КБ «Приватбанк» інформацію, яка зазначена в клопотанні про витребування доказів, оскільки необхідна інформація містить банківську таємницю та за своїм правовим режимом відноситься до таємної інформації з обмеженим доступом та суворо оберігається законодавством України.

05 березня 2026 року представник відповідача Данильчук С.Г. через систему «Електронний суд» надав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просить:

-витребувати у позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» інформацію: чи направлявся примірник договору № 545725 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 02 січня 2023 року з додатками до нього відповідачці ОСОБА_1 на зазначену нею електронну адресу або на її акаунт у інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Селфі Кредит»; якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо); чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачці в односторонньому порядку без її згоди;

-витребувати у позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»: оригінал електронного кредитного договору № 545725 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 02 січня 2023 року з додатками до нього, який містить з електронним підписом відповідачки ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора; докази направлення оригіналу договору № 545725 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 02 січня 2023 року, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на адресу електронної пошти ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовував тим, що відповідач заперечує укладання кредитного договору та отримання коштів за кредитним договором. Докази укладення кредитного договору мають суттєве значення для правильного вирішення даної справи. В матеріалах справи відсутні докази, які мають значення для встановлення обставин укладення кредитного договору, при цьому у позивача повинні бути наявні оригінали електронних доказів, які ним не були надані під час звернення до суду з позовною заявою. Відповідач не має можливості самостійно надати суду зазначені докази на підтвердження обставин, якими заперечує позовні вимоги, оскільки вони становлять банківську таємницю. Обставини цивільної справи з`ясовуються судом на засадах змагальності сторін, а тому з метою усунення сумнівів щодо поданих позивачем копій документів, які мають значення для правильного вирішення справи, просить витребувати відповідні докази. Також представник відповідача зазначає, що вищезазначена інформація може підтвердити те, чи підписував відповідач кредитний договір.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник у судове засідання повторно не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд вважає можливим задовольнити клопотання представника позивача та клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає необхідним витребувати з АТ КБ «Приватбанк» зазначену представником позивача інформацію, що містить банківську таємницю, оскільки отримання зазначених документів є для позивача неможливим, у зв`язку з тим, що інформація, яка міститься в даних матеріалах відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є банківською таємницею, при цьому вказані документи мають істотне значення для розгляду справи.

Щодо клопотання представника відповідача Данильчука С.Г. про витребування доказів, а саме оригіналу електронного кредитного договору, суд зазначає таке.

Положеннями статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

У частинах першій та другій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зауважувала, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Аналогічні процесуальні положення закріплені у пункті 1 частини другої статті 76 ЦПК України та частині третій статті 100 ЦПК України.

Подання електронного доказу в паперовій копії саме собою не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (див.: постанови Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 травня 2025 року у справі № 199/9897/22 викладено висновок: «Наказ про передання земельної ділянки у власність, внесений до електронної системи (Електронний документообіг), існує як електронний документ, має юридичну силу оригіналу, якщо він оформлений відповідно до вимог чинного законодавства. Електронний документ, створений з дотриманням вимог законодавства, має таку ж юридичну силу, як і документ на паперовому носії. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях. Оцінка електронного доказу здійснюється судом на загальних підставах, передбачених статтею 89 ЦПК України.».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Крім того, використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене Законом України «Про електронну комерцію», де міститься також і його визначення.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За своїм змістом такий підпис є пін-кодом - алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.

Підпис одноразовим ідентифікатором - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Після отримання ця комбінація має бути введена особою в спеціальне поле на веб-сторінці, і фактично її введення прирівнюється до підписання договору з боку авторизованої особи.

Загалом підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів. У свою чергу, поняття «електронний підпис» визначається в чинному Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (станом на момент укладення спірного договору Закон мав назву «Про електронні довірчі послуги»). Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (у редакції закону, чинного станом на момент укладення спірного договору) та пункт 15 частини першої статті 1 чинного Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Отже, загалом електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався.

Про те саме зазначається і у визначенні підпису одноразовим ідентифікатором, що міститься в Законі Україні «Про електронну комерцію»: це дані, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому спосіб такого додавання Законом не визначений, так само, як не визначено того, що саме, крім ідентифікації підпису, має забезпечувати електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Крім цього, варто враховувати те, що поняття електронного підпису є родовим і визначає фактично будь-який вид підпису, що може використовуватися в електронному документообігу. Водночас електронні підписи існують різних видів, частина яких передбачена законодавством, а частина є фактично непойменованими видами підписів (такі як підпис за допомогою біометричних даних або підпис шляхом простої вказівки свого ім`я в електронному документі).

Так, Закон України «Про електронну комерцію» називає і визначає такий вид підпису, як електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Водночас Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (у редакції, чинній станом на момент укладення спірного договору - Закон України «Про електронні довірчі послуги») спеціально передбачає такі види електронних підписів, як кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) та удосконалений електронний підпис (далі - УЕП). Ці підписи найчастіше створюються за допомогою технології криптографічного шифрування і виконують найбільш широке коло функцій з технічної точки зору: вони і ідентифікують підписувачів, і підтверджують їхню згоду зі змістом підписуваного документу, і забезпечують цілісність і незмінюваність підписаного документу. Фактично, терміни КЕП і УЕП є аналогами терміну «електронний цифровий підпис», яке раніше використовувалося в законодавстві і було передбачено Законом України «Про електронний цифровий підпис», що на сьогодні втратив чинність.

Водночас, вимоги законодавства до КЕП і УЕП є вищими, порівняно з вимогами до інших видів підписів, зокрема, й електронного підпису одноразовим ідентифікатором, і вказують на спосіб взаємозв`язку цих підписів із документами, які підписуються за їх допомогою.

Так, згідно з пунктом 44 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (у редакції, чинній станом на момент укладення спірного договору) УЕП - це електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. В свою чергу, КЕП є різновидом УЕП, а тому так само повинен пов`язуватися з підписуваними даними так, щоб забезпечувати можливість виявити порушення цілісності цих даних. Вимоги до УЕП наразі містяться у статті 17-1 Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а до КЕП - у статті 19 цього Закону.

Отже, якщо порівнювати електронний підпис одноразовим ідентифікатором із КЕП та УЕП, то основною і єдиною вимогою до першого є забезпечення ідентифікації особи підписувача, тоді як вимоги до КЕП і УЕП стосуються також забезпечення цілісності і незмінюваності даних, що ними підписуються. Тому КЕП і УЕП з технічної точки зору прикріплюються до підписуваних ними даних так, що факт їх використання є очевидним - таке використання змінює формат підписуваного файлу і вимагає застосування спеціальних програмних засобів для перевірки цих підписів і відкриття підписаного з їх допомогою файлу. Натомість електронний підпис одноразовим ідентифікатором не обов`язково повинен поєднуватися із підписуваними ним даними певним чином - він може додаватися до них у будь-який спосіб. Головне, щоб спосіб його додавання до підписаних даних надавав можливість установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані особою, яка в них указана в якості підписувача.

У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта елеткронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор.

Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога частини першої статті 207 ЦК України).

Якщо сторона, яка посилається як на підставу своїх вимог або заперечень на певний електронний договір або окремі його положення, не може довести цілісність і незмінюваність цих положень після укладення відповідного договору, в той час, як інша сторона заперечує факт цілісності і незмінюваності, то відповідні положення договору не можуть бути застосовані, тобто, фактично, є нікчемними.

Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Частиною першою статті 100 ЦПК України встановлено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

При цьому, згідно із частиною третьою ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Водночас частиною п`ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Оскільки електронний підпис не завжди може міститися безпосередньо на самому електронному документі або в файлі, який містить цей документ, а може існувати окремо, поєднуючись із електронним документом лише логічно, то з технічної точки зору оригінал електронного документу може зберігатися в декількох файлах, на декількох веб-сторінках, серверах тощо. Тому ознайомлення з таким оригіналом може передбачати вчинення таких дій, як, наприклад: (а) візуальний огляд веб-сторінок, на яких розміщено електронний документ та його електронний підпис; (б) візуальний огляд файлу, в якому зберігається електронний документ, а також акаунту учасника справи на сервісі електронної пошти, який підтверджує, що певній особі засобами електронної пошти надсилався саме цей файл і саме з цього акаунту учасника справи; (в) візуальний огляд інформаційно-комуніційної системи, власником якої створено електронний документ та можливість авторизуватися в цій системі для її користувачів, а також отримати від власника системи відповідний електронний документ за допомогою технічних засобів цієї системи або іншої.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23.

З огляду на вищезазначене суд вважає наявними підстави для задоволення клопотання представника відповідача про витребування оригіналу елкетронного кредитного договору № 545725 від 02 січня 2023 року.

Суд також вважає необхідним витребувати у позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» зазначену представником відповідача інформацію, що містить банківську таємницю, оскільки отримання зазначених документів є для відповідача неможливим, у зв`язку з тим, що інформація, яка міститься в даних матеріалах відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є банківською таємницею, при цьому вказані документи мають значення для розгляду справи, оскільки необхідні відповідачу на підтвердження доводів на обґрунтування заперечень проти позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, -встановлюються судом.

Відповідно до частини 3 статті 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання про витребування доказів суд своєю ухвалою витребує відповідні докази.

Відповідно до вимог частин 7 та 8 статті 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Керуючись статтями 49, 84, 247 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвоката Усенка М.І. про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) інформацію:

-чи була успішною транзакція, здійснена 02 січня 2023 року, в сумі 3000 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

-чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 .

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Данильчука Сергія Григорійовича про витребування оригіналів доказів задовільнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»:

- інформацію про те, чи направлявся примірник договору № 545725 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 02 січня 2023 року з додатками до нього відповідачці ОСОБА_1 на зазначену нею електронну адресу або на її акаунт у інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Селфі Кредит»; якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо); чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачці в односторонньому порядку без її згоди;

- оригінал електронного кредитного договору № 545725 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 02 січня 2023 року з додатками до нього, який містить з електронним підписом відповідачки ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора; докази направлення оригіналу договору № 545725 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 02 січня 2023 року, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на адресу електронної пошти ОСОБА_1 .

Встановити Акціонерному Товариству Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» строк для виконання ухвали про витребування доказів до 08 липня 2026 року.

Попередити Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд відповідно до вимог частини 8 статті 84 ЦПК України застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Т.В. Бобко