Ухвала суду № 137190949, 08.06.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4785/23

Провадження № 1-в/645/51/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву в.о. начальника Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області про зміну способу виконання вироку Фрунзенського (нині- Немишлянського) районного суду міста Харкова від 10 листопада 2023 року у справі № 645/4785/23, -

в с т а н о в и в:

До Немишлянського районного суду міста Харкова надійшла заява в.о. начальника Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області про зміну способу виконання вироку Фрунзенського (нині- Немишлянського) районного суду міста Харкова від 10 листопада 2023 року у справі № 645/4785/23, на підставі якого видано виконавчий лист про конфіскацію належного ОСОБА_3 майна на праві власності на такий спосіб та порядок в частині конфіскації майна:

конфіскувати майно, яке є власністю ОСОБА_4 , а саме земельну ділянку площею 0,12 га, розташовану за адресою: Харківська область, Чугуївський (Зміївський) район с/рада Борівська, передавши її у власність Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, ЄДРПОУ 04058674.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, повідомлялися своєчасно та належним чином.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття (абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України).

За результатами розгляду заяви суд доходить таких висновків.

У провадженні Фрунзенського (нині Немишлянського) районного суду міста Харкова знаходився обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023221190000811 від 20.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10.10.2023 року затверджено угоду про визнання винуватості від 10.10.2023 року. ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна. Вирок набрав законної сили 10.11.2023 року.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Зміївському відділі державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 73623296 з примусового виконання виконавчого листа № 645/4785/23 про конфіскацію належного ОСОБА_4 майна в дохід держави, в межах якого державним виконавцем накладено арешт на земельну ділянку площею 0,12 га (Харківська область, Чугуївський район, Борівська с/рада).

Обґрунтовуючи повторно подану заяву, державний виконавець зазначає, що вказана земельна ділянка тричі не була реалізована на електронних торгах через відсутність покупців, а процедура її безоплатної передачі у порядку Постанови КМУ № 985 через публікацію на сайті ДП «СЕТАМ» не дала результатів через відсутність заявок від уповноважених суб`єктів. Посилаючись на фактичну неліквідність майна та неможливість виконання вироку суду у раніше встановлений спосіб, заявник просить змінити спосіб виконання вироку шляхом конфіскації цієї земельної ділянки із передачею її безпосередньо у власність Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області.

Оцінивши доводи заявника та дослідивши надані матеріали виконавчого провадження, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питань, пов`язаних із виконанням вироку, розглядається судом за правилами кримінального судочинства.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати «інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку». Проте правова природа цього інституту пов`язана виключно з усуненням неузгодженостей, неточностей чи двозначностей у самому тексті судового рішення, які перешкоджають його розумінню. Натомість вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10.10.2023 року є чітким, зрозумілим та не містить жодних текстуальних протиріч щодо призначення покарання у виді конфіскації майна.

Зміна порядку та способу виконання судового рішення (як процесуальний захід) спрямована на спрощення чи оптимізацію процедури реалізації судового акта, проте вона в жодному разі не може змінювати матеріально-правову сутність самого вироку та визначений законом зміст кримінального покарання.

У даному випадку державний виконавець під виглядом «зміни способу виконання» фактично просить суд змінити резолютивну частину вироку по суті, що є неприпустимим.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються..

Державна власність та комунальна власність є двома самостійними, рівноправними та чітко розмежованими Конституцією України (ст. ст. 142, 143) формами власності.

Суб`єктом права державної власності є Держава Україна (в особі уповноважених органів виконавчої влади), а суб`єктами права комунальної власності територіальні громади (в особі органів місцевого самоврядування).

Органи місцевого самоврядування (у цьому випадку Зміївська міська рада) не є і не можуть бути правонаступниками держави у кримінально-правових відносинах щодо відбування засудженими покарань. Передача майна засудженого у комунальну власність територіальної громади замість державної прямо суперечить ст. 59 КК України та нівелює державну сутність кримінального покарання.

Суд, на стадії виконання вироку, не наділений повноваженнями змінювати визначеного законом бенефіціара конфіскату.

Також суд зазначає, що згідно зі ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Спеціальним нормативним актом, який регулює правову долю такого майна, є Порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затверджений постановою КМУ від 11.07.2002 № 985.

Цей Порядок містить вичерпний алгоритм дій комісії та державного виконавця у випадку, якщо майно не реалізовано на торгах і на нього немає заявок про безоплатну передачу (включаючи повторну переоцінку, уцінку, передачу іншим державним інституціям чи державним підприємствам, або утилізацію).

Адміністрування, управління та вирішення подальшої долі неліквідного майна, яке перейшло у власність держави за вироком суду, належить до виключної компетенції органів виконавчої гілки влади.

Суд не є органом управління державним майном і не може своїм рішенням підміняти Кабінет Міністрів України чи Порядок № 985, створюючи нові, не передбачені чинним законодавством механізми відчуження конфіскату, як передача майна органу місцевого самоврядування поза межами встановленого Кабінетом Міністрів правового поля.

Факт того, що проведені виконавцем три раунди торгів та публікація на ДП «СЕТАМ» (на сайті http://setam.net.ua) виявилися безрезультатними, відображає лише складність реалізації конкретного об`єкта нерухомості на ринку, проте не є юридичним доказом абсолютної (безумовної) неможливості виконання судового рішення в майбутньому іншими передбаченими законом способами в межах компетенції ДВС. Тим більше, комерційна чи логістична неліквідність земельної ділянки не може виправдовувати ухвалення судом завідомо протиправного рішення, що змінює матеріальний закон.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про відмову в задоволені заяви.

Керуючись ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви в.о. начальника Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області про зміну способу виконання вироку Фрунзенського (нині- Немишлянського) районного суду міста Харкова від 10 листопада 2023 року у справі №645/4785/23 відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1