Ухвала суду № 137190494, 01.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3461/26

н/п 2-о/953/66/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Драгана О.А.,

представника заявника - адвоката Бєлової О.Є.,

представника заінтересованої особи - Кукуєвої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника заінтересованої особи Харківської міської ради Кукуєвої Вікторії Іванівни про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої її представником адвокатом Бєловою Олександрою Євгеніївною, заінтересовані особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Голик Світлана Віталіївна, Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана заява, в якій заявник просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка доводиться племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку окремого провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.04.2026 залучено в якості заінтересованої особи Харківську міську раду, до участі у цивільній справі за вказаною заявою.

06.05.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли пояснення представника Харківської міської ради Кукуєвої В.І., в яких вона просить долучити пояснення Харківської міської ради до матеріалів цивільної справи №953/3461/26; заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Бєлова О.Є., заінтересовані особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Голик С.В., Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду; судові витрати покласти на заявника.

На обґрунтування пояснень зазначає, зокрема, що за змістом заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з цим, заявником не надано письмових доказів на підтвердження факту родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_2 . Відсутні докази на підтвердження, що особа з ім`ям та прізвищем (мовою оригіналу) « ОСОБА_3 » (після шлюбу « ОСОБА_4 ») та особа з ім`ям та прізвищем (мовою оригіналу) « ОСОБА_5 » мали родинний зв`язок, а саме, були братом та сестрою. Зазначене виключає наявність родинного зв`язку між заявником та ОСОБА_2 . З наданих позивачем фотографій неможливо конкретно ідентифікувати зображених на них осіб, період та місце зйомки тощо. Стороною позивача заявлено клопотання про виклик свідків. Разом з цим, не повідомлено, які саме обставини, що мають значення для справи, вони можуть підтвердити та звідки їм може бути відомо про вказані обставини (джерела обізнаності), що суперечить приписам ст.ст. 90, 91 ЦПК України. При цьому, показання свідків не є достатніми доказами для підтвердження факту родинних відносин між заявником та померлою ОСОБА_2 . Суди оцінюють такі показання у сукупності з іншими доказами. Заявником зазначається, що метою встановлення факту родинних відносин є оформлення спадкових прав, зокрема, отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , до складу спадщини якої входить нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з цим, вказане не відповідає дійсним обставинам справи з огляду на таке. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у приватній власності ОСОБА_6 . Вказане також підтверджується актуальними відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 . Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що на момент смерті ОСОБА_6 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 ; а також що ОСОБА_2 зверталась із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя з метою оформлення за собою право власності на частку у праві власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Докази про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 . ОСОБА_2 у матеріалах справи відсутні. Документів на підтвердження наявності у власності померлої ОСОБА_2 рухомого майна, майнових/немайнових прав, що складають спадщину (спадкову масу) та можуть бути предметом спадкування, матеріали справи не містять. За вказаних умов, заявником не підтверджено, що факт родинних відносин, який підлягає встановленню, має юридичний характер, тобто відповідно до закону викликає юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав заявника.

Представник зазначає, що орган місцевого самоврядування не є спадкоємцем у справі та не залучається до спадкування. Однак, у зв?язку з відсутністю інших спадкоємців у нього виникає цивільний інтерес на визнання спадщини відумерлою та отримання її у власність територіальної громади. Зазначене надає підстави місцевій раді звертатись до суду як із заявами про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження та у подальшому оформити своє право власності на таке майно, так і з належним позовами в порядку позовного провадження на захист свого інтересу. На підставі викладеного, у разі встановлення судом під час розгляду справи, що до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , входить нерухоме майно, що розташоване на території Харківської міської територіальних громад та за відсутності інших спадкоємців, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , що може бути підтверджено відомостями спадкової справи №13/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 , рішення суду по даній справі впливає на майнові права та інтереси органів місцевого самоврядування Харківської міської територіальної громади або інших територіальних громад, на території яких розташоване нерухоме майно померлої ОСОБА_2 . За вказаних умов, встановлення факту родинних відносин має наслідком не тільки вирішення питання встановлення наявності родинних / сімейних відносин між фізичними особами, але й поширюються на правовідносини, що пов`язані зі спадкуванням, що, в свою чергу, свідчить про наявність спору про право та неможливість вирішення даної справи у порядку окремого провадження.

21.05.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника заявника ОСОБА_1 адвоката Бєлової О.Є., в яких вона зазначає, зокрема, що Харківська міська рада у своїх поясненнях зазначає, що заявником не надано письмових доказів на підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 . Зазначено, що з фотографій неможливо ідентифікувати зображених на них осіб та показання свідків не є достатніми доказами. Звертає увагу, що звернення заявника із заявою про встановлення факту зумовлене, зокрема відсутністю свідоцтва про народження її батька, ОСОБА_7 , через його втрату. Представником позивача було направлено звернення до Державного архіву Харківської області з метою отримання актового запису про народження ОСОБА_7 . Водночас, згідно відповіді Державного архіву Харківської області №01-44/5300 від 26.12.2025, що наявна в матеріалах справи, книги реєстрації по с. Велика Данилівка Харківського району Харківської області зберіглись неповністю. Вважає, що відсутність окремих письмових доказів, зокрема актового запису про народження ОСОБА_7 , не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки заявником вживалися належні та залежні від неї заходи для отримання документального підтвердження факту родинних відносин. За таких обставин покладення на заявника негативних наслідків відсутності архівних документів є необґрунтованим, оскільки саме неможливість отримання або відновлення таких документів і стала підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. При цьому, заявником надано інші докази, які у сукупності можуть підтверджувати наявність родинних відносин, зокрема, спільні сімейні фотографії, а також заявлено клопотання про виклик та допит свідків. Посилання ХМР на те, що з клопотання про виклик свідків нібито не вбачається, які саме обставини вони можуть підтвердити, є безпідставним. У поданому клопотанні представником заявника було зазначено, що свідки були сусідами сім`ї ОСОБА_8 , підтримували тривалі добросусідські відносини, можуть підтвердити факт родинних зв`язків між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , а також ідентифікувати осіб, зображених на наданих заявником сімейних фотографіях. У постанові Верховного Суду від 17.07.2024 у справі №705/928/23 зазначено, що у справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, у тому числі показання свідків, що зумовлено саме відсутністю письмових доказів, які б посвідчували відповідні факти. Вважає безпідставними доводи ХМР в цій частині.

Представник заявника зазначає також, що ХМР зазначає, що у матеріалах справи відсутні документи на підтвердження наявності у власності померлої ОСОБА_2 рухомого майна, майнових/немайнових прав, що складають спадщину, а отже, не доведено, що встановлення факту родинних відносин породжуватиме для заявника юридичні наслідки. При цьому, предметом розгляду даної справи є виключно встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як між племінницею та рідною тіткою. Посилання ХМР на відсутність доказів щодо прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_6 та перебування на момент його смерті у шлюбі не відповідає дійсним обставинам справи. Вважає, що питання прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_6 виходять за межі предмета розгляду справи про встановлення факту родинних відносин. ХМР зазначає, що рішення суду по даній справі впливає на майнові права та інтереси органів місцевого самоврядування Харківської міської територіальної громади або інших територіальних громад, на території яких розташоване нерухоме майно померлої ОСОБА_2 . З вказаними доводами не погоджується, оскільки наявність у органу місцевого самоврядування процесуального права на звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою сама по собі не свідчить про наявність спору про право у даній справі. Заявником у встановленому законом порядку було подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . За результатами розгляду відповідних документів приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Голик С.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №120/02-31 від 09.12.2025, якою заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину саме з підстав неможливості встановлення факту родинних відносин між заявником та спадкодавцем. Отже, аргументи Харківської міської ради щодо відсутності осіб, які заявили про свої спадкові права не відповідає дійсним обставинам справи. Посилання ХМР на положення ст. 1277 ЦК України є необґрунтованим, оскільки право органу місцевого самоврядування на звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою виникає за наявності визначених законом умов, зокрема, у разі відсутності спадкоємців, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. У даній справі такі обставини відсутні, оскільки заявник заявила про своє право на спадщину.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Бєлова О.Є. заперечувала проти задоволення клопотання про залишення заяви без розгляду.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи Харківської міської ради Кукуєва В.І. просила залишити заяву без розгляду з підстав наявності спору про право.

В судове засідання заінтересована особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Голик С.В. не з?явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 вказувала, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 була її тіткою. Встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між заявницею ОСОБА_1 , та її рідною тіткою, ОСОБА_2 , мають значення для охорони прав та інтересів заявника, оскільки заявник позбавлена можливості у позасудовому порядку встановити вказаний факт з метою реалізації права на спадкування.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Змістом частини четвертої статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду.

Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право (постанова Верховного Суду від 28.09.2022 року в справі № 139/122/14-ц).

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 335/4669/23, від 17 червня 2024 року в справі № 753/21178/21.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 04 січня 2023 року в справі № 198/99/15-ц, спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Сутність справ окремого провадження полягає в підтвердженні судом наявності чи відсутності певних юридичних фактів (станів), що є умовами здійснення прав і реалізації інтересів осіб або підставами для їх обмеження.

Законодавцем визначено, що у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і мати безспірний характер.

Схожий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 335/10025/20.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦПК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦПК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ст. 1263 ЦПК України, у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Відповідно до ст. 1264 ЦПК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Як вказувалось вище, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Як зазначено вище, 06.05.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли пояснення представника Харківської міської ради Кукуєвої В.І., в яких вона просила заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Бєлова О.Є., заінтересовані особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Голик С.В., Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду, вказуючи в тому числі на наявність спору про право.

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Голик С.В. від 09.12.2025, на яку також посилалися представник заявника та заінтересованої особи в ході обговорення клопотання, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 , на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зважаючи на те, що документи, які надані для підтвердження родинних відносин, не підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , вважає, що за відсутності доказу факту родинних відносин не можливо видати свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру, що знаходиться за вказаною адресою.

В судовому засіданні представник заявника підтвердила, що метою встановлення факту є подальше набуття права власності на квартиру в порядку спадкування після померлої ОСОБА_2 .

Даних, що ОСОБА_2 має інших спадкоємців суду не надано, а ОСОБА_1 набуде статусу спадкоємця лише у разі доведення факту, про встановлення якого вона просить, в протилежному випадку у міської ради з`явиться право звертатися до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою. Отже, від встановлення цього факту безпосередньо залежить питання щодо належності права власності на майно іншої особи.

Враховуючи наведене, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки з матеріалів справи встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2024 року у справі № 641/683/23.

З урахуванням того, що встановлення факту родинних відносин зі спадкодавицею, необхідно заявнику з метою реалізації своїх спадкових прав, суд приходить до висновку, що між сторонами існує спір про право щодо спадкового майна, та вважає наявними правові підстави до задоволення клопотання представника заінтересованої особи Харківської міської ради Кукуєвої В.І. та залишення заяви ОСОБА_1 , поданої її представником адвокатом Бєловою О.Є., заінтересовані особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Голик С.В., Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин без розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 260-261, 293, 294, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника заінтересованої особи Харківської міської ради Кукуєвої Вікторії Іванівни про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої її представником адвокатом Бєловою Олександрою Євгеніївною про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Заяву ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Бєловою Олександрою Євгеніївною, заінтересовані особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Голик Світлана Віталіївна, Харківська міська рада - залишити без розгляду, оскільки під час розгляду справи у порядку окремого провадження виник спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження.

Роз`яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не позбавляє його права звернутися до суду для вирішення цього питання в порядку позовного провадження на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Муратова С.О.