Ухвала суду № 137190475, 02.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4280/26

н/п 1-кп/953/712/26

УХВАЛА

"02" червня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі суду:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025221130001357 від 29.08.2025 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Харкова, громадянки України, із середньою освітою, не працевлаштованої, заміжньої, зареєстрованої: АДРЕСА_3 , проживаючої: АДРЕСА_2 , раніше не судимої

з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч.2 ст. 307 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив, що клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 строком до 60 днів, оскільки існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України і дані обставини є підставою для тримання під вартою обвинуваченим.

Обвинувачені та їх захисники заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити на домашній арешт. Просили врахувати наявність захворювань у обвинувачених, міцні соціальні зв*язки. Також, заявляли про завеликий розмір застави, який був визначений відносно обвинувачених.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При вирішенні клопотання прокурора щодо міри запобіжного заходу відносно обвинувачених суд враховує, що згідно наданого до суду обвинувального акту ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину за ч.2 ст. 307 КК України, в період воєнного часу та судом враховані обставини скоєння злочину, які викладені у обвинувальному акті, вивчені дані про кожного з обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За представленими даними, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.01.2026 року відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 продовжено до 07.06.2026 року, із визначенням застави - ОСОБА_4 - 199680 грн., ОСОБА_5 133120 грн.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування чи продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Суд під час розгляду даного клопотання прокурора щодо продовження міри запобіжного заходу вважає встановленими існування станом на теперішній час ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, продовжити вчинення кримінальних правопорушень, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останні з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину можуть вдатися до відповідних дій.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Суд зазначає, що тримання особи під вартою є виправданим, якщо конкретні обставини дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими обставинами є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, можливість ухилитися від явки до суду та вчинити інший злочин. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про особу обвинуваченого.

Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що він 1979 року народження, уродженець м. Харкова, громадянин України, із середньою освітою, не працевлаштований, не одружений, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживаючий: АДРЕСА_2 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.

Щодо наданих даних про наявність хвороб суд зазначає, що даних на підтвердження того, що ОСОБА_4 за станом здоров*я не може перебувати в умовах тримання під вартою не надано.

Вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що вона 1994 року народження, уродженка м. Харкова, громадянка України, із середньою освітою, не працевлаштована, заміжня, зареєстрована: АДРЕСА_3 , проживаючої: АДРЕСА_2 , раніше не судима. Даних про наявність

Щодо наданих даних про наявність хвороб суд зазначає, що даних на підтвердження того, що ОСОБА_4 ОСОБА_5 за станом здоров*я не можуть перебувати в умовах тримання під вартою не надано. Згідно наданих до суду відомостей з медичної частини ДУ «Харківський слідчий ізолятор» загальний стан здоров*я обвинувачених задовільний, екстреної медичної допомоги, стаціонарного лікування, в тому числі за межами установи не потребують.

Таким чином, суд під час розгляду даного питання вважає встановленими існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на недопитаних в суді свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом обвинувачених до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.

Враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує їм в разі визнання винуватими у кримінальному правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються, враховуючі дані по особистості кожного з обвинувачених, відсутність даних про хвороби, які перешкоджають перебуванню в умовах тримання під вартою, суд приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим і продовжує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на наступні 60 днів.

Суд зазначає, що при вирішенні питання міри запобіжного заходу суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського суду з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

При визначенні розміру застави суд враховує надані відомості про майновий та сімейний стан обвинувачених, наявність в них захворювань та вважає за можливе зменшити розмір застави відносно ОСОБА_4 до 183040 грн., а відносно ОСОБА_5 до 116480 грн., зазначаючи, що даний розмір застави є адекватним до вчиненого та даним по особистості.

Керуючись ст.ст. 49, 177, 178, 183, 314-316, 369 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора та обвинувачених задовольнити частково.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 60 днів, тобто до 31 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 183040 грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674; призначення платежу застава; справа № __, н/п ___) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 60 днів, тобто до 31 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 116480 грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674; призначення платежу застава; справа № __, н/п ___) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити, що в разі невиконання покладених на обвинувачених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1