Ухвала суду № 137189807, 04.06.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1343/26

Провадження № 1-кп/352/209/26

УХВАЛА

04 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026090000000226 від 14.04.2026 року щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2026 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, затверджений прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року справу призначено до підготовчого судового засідання.

Прокурором до суду подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав посилаючись на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу на даний момент відсутні.

Прокурор ОСОБА_3 також просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.

Представник потерпілої в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений не заперечували щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту до обвинуваченого та призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; оцінити дані, що характеризують особи обвинувачених та визначені у п. 1- п. 11 ч. 1 вказаної статті.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Як вбачається з розділах І, ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування №12026090000000226 від 14.04.2026 року, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 на стадії судового розгляду у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується на: допиті потерпілої ОСОБА_6 , допитах свідків, протоколом проведення огляду відеозапису, слідчого експерименту, речовими доказами.

Перелік вище зазначених матеріалів, а також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, зазначений в обвинувальному акті, на даний момент, у своїй сукупності є вагомим та здатен переконати неупередженого спостерігача у тому, що обвинувачений міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України. При цьому, суд не вдається у тонкощі кримінально-правової кваліфікації та вирішення питання доведеності його вини, оскільки дослідження зібраних стороною доказів, здійснюватиметься під час судового розгляду - у судовому засіданні, а їх оцінка - в нарадчій кімнаті.

Щодо обґрунтованості ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 то слід зазначити таке.

Суд вважає обґрунтований прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як зважаючи на строк покарання за злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, який передбачає відповідальність до 8 років позбавлення волі, даний ризик, є цілком реальним.

Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, зважаючи на характер дій у вчиненні яких обвинувачується вищевказана особа, та те, що свідки не допитані в ході судового розгляду кримінального провадження, а обвинуваченому відомо анкетні дані свідків, а відтак зазначений ризик стає досить реальним.

Крім цього цілком реальним є ризик, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки зважаючи на можливість впливу на свідків з метою спотворення доказів стосовно фактичних обставин кримінального провадження обвинувачений може таким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Одночасно, суд вважає не доведеним ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 є особою похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_5 з середньою освітою, одружений, пенсіонер, не працюючий, раніше не судимий, має постійне місце проживання.

Положеннями ст.181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суддя зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду чи іншого органу державної влади, а також виконувати один або і кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Прокурором доведено необхідність покладення на обвинуваченого обов`язку прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до органів Західного Управління Державної міграційної служби України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та на в`їзд в Україну, які суд вважає пропорційними, помірними, та такими, що не становлять надмірний тягар для обвинуваченого.

Вислухавши обвинуваченого, прокурора, представника потерпілої за наведених обставин, суд дійшов висновку, що запобігання будь-яких ризиків можливе при застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби, з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці, оскільки такий запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених процесуальних обов`язків.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Із зазначених підстав клопотання прокурора підлягає до задоволення.

Крім того суд зазначає, що обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст.291 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК України), підстав для його повернення не вбачаю.

Копію обвинувального акту та реєстру матеріалів до судового розслідування обвинуваченому вручено.

Дане кримінальне провадження підсудне Тисменицькому районному суду Івано-Франківської області відповідно до статей 32-33 КПК України.

Підстав, визначених у ч. 2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд не вбачає і вважає можливим призначити його до розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю прокурора, обвинуваченого, потерпілої та її представника.

Клопотань від учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, крім тих, що зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, витребування певних речей чи документів не надходило.

Одночасно, згідно ч.ч.1, 2 ст.314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України є тяжким злочином, нижня санкція якого не перевищує 3 років позбавлення волі.

За таких обставин суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.314 КПК України з вирішенням питань щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, та доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Керуючись статтями 177, 178, 314-316, 371, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області на 15.06.2026 року о 09:45 годині.

Клопотання прокурора, - задовольнити.

Продовжити застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з 22:00 год до 06:00 год ранку наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 , до 04.08.2026 року та зобов`язати останнього прибувати за кожною вимогою до суду в межах строку дії цього заходу забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки:

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

прибувати до суду за кожною вимогою;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора.

В судове засідання викликати: прокурора, обвинуваченого, потерпілу, її представника.

Зобов`язати начальника Надвірнянського районного відділу ДУ «Центр пробації» у Івано-Франківській області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , у строк до 15.06.2026 року та надати її до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала в повному обсязі оголошена 08.06.2026 року о 09:05 годині.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1