Вирок № 137189728, 08.06.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1070/26

Провадження № 1-кп/347/284/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2026 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12026091190000086 від 27.03.2026 року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з загальною середньою освітою, тимчасово не працевлаштованого, одруженого, на утриманні має двоє малолітніх дітей, депутатом не обирався, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 246 КК України, -

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 вчинив незаконну порубку дерев у лісах на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, ОСОБА_4 , з метою заготівлі дров, вирішив вчинити незаконну рубку дерев у лісовому масиві, що в адміністративних межах с. Космач Космацької територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області, у якому постійним лісокористувачем є Коломийське надлісництво філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України».

У подальшому 26.03.2026 близько 20:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у лісовому масиві у адміністративних межах с. Космач, а саме на території кварталу № 15 виділу № 10 Космацького лісництва Коломийського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», що відноситься до територій природно-заповідного фонду, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, за допомогою бензопили «Stihl МS230», спиляв два сироростучі дерева породи «Ялина» (діаметрами пнів 33x34 та 38x40 см.), і два сироростучі дерева породи «Осика» (діаметрами пнів 30x20 та 27x18 см.), що спричинило тяжкі наслідки державі в особі Космацької територіальної громади Косівського району в розмірі 296 049 (двісті дев`яносто шість тисяч сорок дев`ять) грн. 60 коп.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці дерев у лісах на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.246 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 246 КК України визнав повністю. Та ствердив, що дійсно своєю бензопилою зрубав чотири дерева, дві осини, та дві ялини. ОСОБА_4 ствердив, що зрубав вказані дерева для себе, оскільки його будинок опалюється дровами, а тому з метою заготівлі дров для опалення будинку, і зрубав вказані дерева. До уповноважених осіб Космацької сільської ради чи лісництва для отримання лісорубного квитка він не звертався. Шкодує про вчинене, розуміє, що вчинив неправильно. Просив його суворо не карати, та не позбавляти волі. Цивільний позов про відшкодування шкоди визнав повністю, та зазначив, що буде відшкодувати завдану шкоду по мірі можливості. Враховуючи суму цивільного позову, з врахуванням його майнового стану, просив розстрочити на 12 місяців.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.

Космацька сільська рада не забезпечила явку свого представника в судове засідання, однак їх неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Отже, своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці дерев у лісах на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.246 КК України.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.4 ст.246 КК України як незаконна порубка дерев у лісах на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

Щодо призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст.65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.

Досліджені дані про особу ОСОБА_4 вказують на те, що по місцю проживання він характеризується позитивно, письмових скарг та зауважень на нього до виконкому Космацької сільської ради не поступало, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не знаходиться. Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сімї, ОСОБА_4 ніде не працює, разом із сім`єю проживає в будинку свого батька та веде постійний догляд за своєю бабусею ОСОБА_5 , 1944р.н. Згідно відповіді ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 №1581 від 01.04.2026 року, ОСОБА_4 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації не призивався.

Обставинами, що пом`якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, як на стадії досудового так і на стадії судового розгляду, проживає в гірському населеному пункті.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст.368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст.65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини статті за вказане кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Згідно з приписами ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Зваживши наведені обставини суд з урахуванням положень, зокрема ст. 75 КК приймає рішення про можливість чи неможливість звільнити особу від відбування покарання з випробуванням.

Так, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, щиро розкаявся, повністю визнав вину, злочин вчинив через побутові матеріальні потреби, зробив для себе правильні висновки, та запевнив суд, що подібного більше не вчинятиме.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить переконання, про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі, та застосування до нього ст.75 КК України, тобто - звільнення від відбування покарання з випробуванням, що найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду. Адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Бо контроль над поведінкою, способом життя та роботи, протягом всього строку відбуття покарання із випробуванням, надає можливість органу пробації аналізувати інформацію з метою визначення рівня ресоціалізації (виправлення засудженого).

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

Разом із цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Щодо тривалості іспитового строку.

Щодо тривалості іспитового строку, то суд зауважує, що іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов`язки. Встановлення іспитового строку полягає і в тому, що за засудженою особою здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Крім того, іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до додержання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Встановлення в даному випадку судом іспитового строку 1 (один) рік є виправданим з врахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, і достатнім для того щоб засуджений довів своє виправлення без реального відбування основного покарання.

Щодо цивільного позову.

Вирішуючи цивільний позов Космацької сільської ради про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 296049,06 гривень, суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" - особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, передбачена статтею 105 Лісового Кодексу України.

Згідно зі статтею 107 Лісового Кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Судом встановлено, що діями обвинуваченого завдано збитків державі незаконною порубкою дерев в розмірі 296049,06 гривень, що випливає з встановлених у суді обставин кримінального провадження та підтверджується висновком експерта Івано-Франківського відділення Київського НДЕКЦ №СЕ-19/109-26/2670-ФХЕД від 06.04.2026 року за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що цивільний позов Космацької сільської ради про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 296049, 06 гривень підлягає задоволенню, оскільки винуватість обвинуваченого у спричиненні державним інтересам в особі Космацької сільської ради злочинними діями матеріальної шкоди у вказаному розмірі встановлена під час судового розгляду кримінального провадження в суді, сума спричиненої шкоди обвинуваченим не оспорюється та цивільний позов визнаний обвинуваченим ОСОБА_4 у повному обсязі.

Як передбачено ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Отже, враховуючи положення ст. 267 ЦПК України та клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо розстрочення виконання рішення суду у зв`язку з тим що він офіційно не працевлаштований, суд вважає за можливе розстрочити йому виконання рішення суду строком на дванадцять місяців зі сплатою щомісячного платежу в розмірі 24 670,75 грн (296049,06?12) грн.

Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи у розмірі 3565,60 грн., підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 349, 368, 371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 , ч.1, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення інженерно-екологічної експертизи в розмірі 3565,60 гривень.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Косівського районного суду від 27.03.2026 року на речові докази у даному кримінальному провадженні - скасувати.

Речові докази:

- бензопилу марки «STIHL МS230», що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 конфіскувати в дохід держави;

- два сироспиляні дерева породи «осика», довжиною по 4 м., та діаметром 30x20 см, 27x18 см конфіскувати в дохід держави;

- п`ять дерев`яних колод породи «ялина» розмірами: перша колода довжиною 5,1 м, та діаметром 34x30см, друга колода довжиною 5,1 м., діаметром 34х38 см, третя колода довжиною 5 м, діаметром 31x30 см, четверта колода довжиною 5 м, діаметром 30x29 м., п`ята колода довжиною 4,25 м, діаметром 24x23 см конфіскувати в дохід держави;

- віз на гумових колесах та коня чорної масті, які передані на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7 - повернути законному володільцю.

Цивільний позов Космацької сільської ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області матеріальну шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням в розмірі 296 049,06 гривень.

Розстрочити ОСОБА_4 виконання вироку суду в частині стягнення на користь Космацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в розмірі 296 049,06 гривень терміном на 12 місяців з дня набрання вироком законної сили, шляхом сплати рівними частинами щомісячного платежу в розмірі 24 670,75 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1