Рішення № 137189699, 05.06.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1075/26

Провадження № 2/346/1641/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Римарук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, стягнення додаткових витрат на утримання дітей та стягнення заборгованості та пені по сплаті аліментів,

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 28.09.2013 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від спільного подружнього проживання у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із позивачкою та перебувають на її утриманні.

Заочним з рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ухваленим у справі №346\4162\24, з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання вказаних малолітніх дітей сторін в розмірі по 2 000 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 01.08.2024 року, і до досягнення ними повноліття.

Однак, після ухвалення вказаного судового рішення відповідач сплачував аліменти нерегулярно, внаслідок чого допустив заборгованість, що підтверджується відповідним розрахунком.

Однак, узв`язку з подорожчанням прожиткового кошика і подорослішанням дітей, збільшилися витрати. Позивачка стверджує, що на даний час для забезпечення належного рівня життя, необхідного для фізичного, духовного і соціального розвитку на утримання однієї дитини потрібно не менше 10000 гривень внаслідок того, що позивачка повинна витрачати щомісячно грошові кошти на наступне: їжу, одяг та взуття, на заняття з логопедом (оскільки син ОСОБА_5 має затримку розвитку мовлення). Орієнтовно ці витрати становлять 3200 гривень щомісячно, а також слід нести витрати на шкільне навчання, відпочинок, дозвілля та інше.

Оскільки у сина сторін ОСОБА_6 виявлено Н52.1 Міопія слабого ступеня правого та лівого ока та Н52.2 Астигматизм прямий правого та лівого ока, що підтверджується консультацією від 23.12.2025 року, дана хвороба є невиліковною до 18 річного віку, оскільки лазерну корекцію очей можливо зробити виключно після досягнення повноліття. До того часу кожного місяця витрати на обслуговування лінз становлять в межах 2000 гривень. Крім того, щорічно лінзи підлягають обов`язковому обміну, а ОСОБА_3 потребує щорічні обстеження, що в сумі виходить приблизно 40 000 гривень.

Так як відповідач є здоровим та працездатний, отримує дохід (оскільки на даний час проходить службу в Збройних Силах України), його стан здоров`я дозволяє працювати, і він зобов`язаний утримувати дітей, то розмір аліментів повинен становити 1/3 (одну третю) частку з усіх видів заробітку (доходу), який слід стягувати до досягнення дітьми повноліття.

Крім того, змінився в бік збільшення визначений положеннями Сімейного кодексу України (далі - СК України) мінімальний розмір аліментів.

При цьому, законодавець не обмежує право сторони в справі про зміну розміру аліментів звернутися до суду тільки з підстав зміни матеріального стану чи стану здоров`я, а вказує і на інші випадки, передбачені СК України.

Враховуючи вищенаведене, позивачка просить суд ухвалити рішення про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та стягувати аліменти у вище вказаній частці, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Крім того, після винесення рішення суду про стягнення аліментів відповідач в не повній мірі сплачує призначені аліменти і станом по січень 2026 року заборгованість по сплаті аліментів відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів становить 63 000 грн., що підтверджується відповідним розрахунком від 17.02.2026 складеним державним виконавцем Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно з розрахунком пені, нарахованої через несплату відповідачем аліментів за період з 01.08.2024 р. по 31.01.2026 року, розмір такої пені становить 203 010 грн., яка перевищує 100% розміру зазначеної суми заборгованості по сплаті аліментів, а тому пеню слід стягнути в розмірі вказаної заборгованості.

Отже, оскільки відповідач вчасно не виконував обов?язок по сплаті аліментів в повному обсязі, то позивачка також просить стягнути з відповідача вказаний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Тому позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліментиу розмірі 1/3(однієї третьої) частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, а також стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати в сумі 27580 грн., заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 63 000 грн., та пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 63 000 грн.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, 15.05.2026 року подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та задовольнити позовні вимоги (а. с. 102).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи належно повідомлявся за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутності та не подав відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивачка не вказала, що заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи (їх представників) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до даних свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис № 519), серії НОМЕР_2 (актовий запис № 421) сторони є батьками неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.16-17).

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом також враховано, що матеріали справи не містять відомостей про місце роботи відповідача, а відповідачем не надано жодних доказів щодо свого працевлаштування, розміру доходів чи інших обставин, які могли б вплинути на вирішення спору.

Тому суд вважає слушною позицію про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на стягнення цих платежів у частці від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину.

Згідно з положеннями ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

В постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року, винесеній у справі №572/1762/15-ц, зазначено, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 17.02.2026 року по ОСОБА_2 розмір заборгованості становить 63.000 грн. (а.с.21-22).

Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ……. (An х 1% х Qn),де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Судом встановлено, що стороною позивачки вірно проведено розрахунок пені з врахуванням кожної суми щомісячного платежу шляхом множення суми платежу за місяць на кількість прострочених днів місяця та на 1 відсоток суми боргу.

Отже, розрахунком неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.08.2024 року по 31.01.2026 року сума пені складає 203 010грн. = (серпень 2024: 4 000 х 1% = 40 ? 518 = 20 720 грн.)+(вересень 2024: 4 000 х 1% - 40 ? 488 = 19 520 грн.) (жовтень 2024: 4 000 х 1% = 40 х 457 = 18 280 грн.) (листопад 2024: 4 000 х 1% = 40 х 427 = 17 080 грн.) (грудень 2024: 4 000 ? 1% = 40 х 396 = 15 840 грн.)+(січень 2025: 4 000 х 1% = 40 х 365 = 14 600 грн.)+(лютий 2025: 4 000 ? 1% = 40 ? 337 = 13 480 грн.)+(березень 2025: 4 000 х 1% = 40 х 306 = 12 240 грн.)+(квітень 2025: 4 000 х 1% = 40 х 276 = 11 040 грн.) (травень 2025: 4 000 х 1% = 40 ? 245 = 9 800 грн.)+(червень 2025: 4 000 х 1% = 40 x 215 = 8 600 грн.) (липень 2025: 4 000 х 1% = 40 х 184 = 7 360 грн.) (серпень 2025: 4 000 x 1% - 40 ? 153 = 6 120 грн.)+(вересень 2025: 4 000 х 1% = 40 x 123 = 4 920 грн.)+(листопад 2025: 4 000 х 1% = 40 x 62 = 2 480 грн.) (грудень 2025: 3 000 х 1% = 30 х 31 = 930 грн.).

Тобто, всього сума нарахованої пені за період з 01.08.2024 року по 31.01.2026 року включно складає 203 010 грн. Отже, з урахуванням наведених правил, загальна сума пені за несвоєчасну сплату аліментів по січень 2026 року включно буде становить не більше 63 000 гривень (шістдесят три тисячі грн.), оскільки згідно частини 1 статті 196 СК України не можливо стягнути пеню більшу ніж 100% заборгованості.

Оскільки відповідач всупереч вимогам ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України не надав жодних доказів відсутності його вини щодо несплати аліментів у повному обсязі, суд вбачає наявність підстав для стягнення пені.

Водночас, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.01.2022 року, винесеній у справі № 711/679/21 вказав, що оскільки пеня змінна величина, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі якщо позивач з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

З урахуванням того, що заборгованість відповідача перед позивачкою зі сплати аліментів у межах вищевказаного виконавчого провадження становить 63 000 грн., то з відповідача підлягає стягненню пеня (неустойка) в зазначеному розмірі.

Відповідно до ч. 1ст. 185 СК Українитой з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно (ч. 2статті 185 СК України).

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08.05.2023 року, винесеній у справі № 756/9882/19, вказано, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Ці правила стосуються особливих обставин, до таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні. Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов. Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

У постанові від 04.12.2019 року, винесеній у справі №320/383/19, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зауважив, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо),витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

За ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що сплата відповідачем аліментів на виконання вказаного вище судового рішення не нівелює його обов`язку як батька брати фінансову участь в додаткових витратах на утримання вказаного сина сторін, які пов`язані із незадовільним станом здоров`я останнього та вимушеними витратами у зв`язку із цим.

Виходячи із вимог закону, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Суд вважає доведеним, що позивачка понесла вказані додаткові витрати на лікування сина сторін ОСОБА_3 і такі витрати є додатковими. Наведене підтверджується копіями: квитанції № 000128 від 30.12.2025 року, товарним чеком від 30.12.2025 року, квитанції № 000246 від 28.01.2026 року , квитанції № 000236 від 21.01.2026 року , квитанції № 001167 30.12.2025 року , чеку № 41199 від 30.12.2025 року, фіскальними чеками від 28.01.2026 року, 21.01.2026 року,20.01.2026 року, квитанції № 000112 від 28.01.2026 року, квитанції № 001168, товарним чеком від 30.12.20258 року. Відповідно до даних копій сума витрат становить 29080 грн. (а.с. 24-27).

Однак враховуючи що позивачка просить стягнути в додаткові витрати в розмірі 27580 грн. суд задовільняє дану вимогу в саме такому розмірі.

При цьому надані позивачкою докази відповідачем не спростовані.

Судом встановлено, що аліменти на утримання дитини вже стягуються на підставі вищевказаного судового рішення по справі № 346/4162/24 від 03.09.2024 року, яке набрало законної сили та підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 195 Сімейного кодексу України та статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначення розміру заборгованості за аліментами та її стягнення здійснюється в межах виконавчого провадження. У разі виникнення спору щодо розміру заборгованості такий спір може бути вирішений судом шляхом визначення розміру заборгованості.

При цьому чинним законодавством не передбачено повторного стягнення заборгованості за аліментами окремим судовим рішенням, оскільки така заборгованість виникає внаслідок невиконання рішення суду про стягнення аліментів та підлягає примусовому стягненню в межах виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про повторне стягнення заборгованості за аліментами.

Враховуючи вище вказане, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір за три позовні вимоги: за зміну способу стягнення аліментів, стягнення додаткових витрат та стягнення пені, в сумі 3993,60 грн. від сплати яких звільнена позивачка .

На підставі наведеного, статей 150, 192, 196 СК України, керуючись статтями 141, 263-265, 268, 273, 280,289, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Змінити розмір стягуваних аліментів.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в загальному розмірі 1/3 (однієї третьої) частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину сторін.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 , пеню за прострочення сплати присуджених аліментів на утримання дітей сторін: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.08.2024 року по 31.01.2026 року включно в загальному розмірі 63000 ( шістдесят три тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 , додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 27 580 гривень (двадцять сім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 3993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) гривні 60 копійок на користь держави, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, тобто судом, що ухвалив дане рішення, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня ухвалення даного рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про цього рішення перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення даного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили,якщо протягом строків,в становлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Калинюк О. П.