Рішення № 137189331, 05.06.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2247/25

Провадження № 2/192/438/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О. О.

за участю: секретаря судового засідання - Бондаренко В. А.,

представника відповідачки - адвоката Булкіної О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 23 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_2 був укладений договір № 3257574.

Відповідно до вказаного договору відповідачці було надано кредит у сумі 6500 грн. 00 коп., зі сплатою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та сплатою комісії за надання кредиту.

26 січня 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір № 26-01/2022-83, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги до відповідачки.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги до відповідачки.

Оскільки відповідачка зобов`язання за кредитним договором не виконала, станом на день формування позовної заяви сума заборгованості за кредитним договором № 3257574 від 23 жовтня 2021 року дорівнбює 37521 грн. 25 коп., з яких 6500 грн. 00 коп. сума заборгованості за тілом кредиту, 30306 грн. 25 коп. сума заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги, 715 грн. 00 коп. сума заборгованості за комісіями, і позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором в примусовому порядку.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, згідно наявного в справі клопотання просив проводити розгляд справи у його відсутність (Т. 2 а. с. 74).

Представник відповідачки в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав викладених у відзиві, просила в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Згідно поданого відзиву відповідачка зазначила, що позивач не надав суду доказів електронної ідентифікації особи відповідачки при укладені кредитного договору та підписання ним електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, відсутності також докази накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідачки на графік платежів за договором споживчого кредиту, паспорті споживчого кредиту №3257574, Анкеті-заяві від 23 жовтня 2021 року, відсутні докази перерахування коштів відповідачці за договором 3257574 від 23 жовтня 2021 року. Крім того вважає, що нарахування позивачем комісії за договором є нікчемним, а нарахування відсотків за межами строку кредитування є безпідставним (Т. 1 а. с. 122-136).

Позивач 12 листопада 2025 року подав відповідь на відзив, відповідно до якого заперечив доводи відповідачки викладені у відзиві, зазначив, що договір між сторонами відповідає вимогам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін, сторонами було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов, в тому числі, щодо порядку нарахування та оплати процентів за договором, можливості продовження строку користування кредитними коштами в порядку та на умовах визначених договором, позичальник був ознайомлений з умовами договору, висловив своє волевиявлення шляхом підписання договору, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків. Договір укладено на сайті позикодавця та відповідачка підписала його одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS-повідомлені, тому без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства договір між відповідачкою та товариством не був укладений. Окрім цього вказує, що відповідачка не надала суду на підтвердження заперечень щодо не отримання коштів, а також те, що кредитором нараховано заборгованість відповідно до умов укладеного договору (Т. 1 а. с. 142-151).

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року до участі в справі як позивача в порядку правонаступництва залучено ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» (Т. 2 а. с. 58).

Ухвалою суду від 05 червня 2026 року до участі в справі як відповідачку в порядку правонаступництва залучено ОСОБА_1 .

Вислухавши представника відповідачки, з`ясувавши обставини по справі, дослідивши докази, що маються у справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно наявної в матеріалах справи паперової копії договору про споживчий кредит №3257574 від23 жовтня 2021 року, між ТОВ «МІЛОАН», як позикодавцем, та відповідачкою, як позичальницею, вбачається, що предметом договору є надання позичальниці кредиту в сумі 6500 грн. 00 коп. терміном на 17 днів з 23 жовтня 2021 року, зі сплатою процентів за користування кредитом 1381 грн. 25 коп., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, комісії за надання кредиту в розмірі 715 грн. 00 коп., які нараховуються за ставкою 11,00 відсотків від суми кредиту одноразово. (а. с. 9-13).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно пункту 6.1 договору - кредитний договір укладається у електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до пункту 6.2. розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). відповідь про прийняття пропозиції поро укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомлені з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника.

Пунктом 7. 1 договору передбачено, що договір складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення, в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у пункті 2.1 цього договору.

Крім того, з договору вбачається, що вказаний договір містить відмітку: «Підписано ОСОБА_3 . ТОВ «МІЛОАН». Час 23.10.2021 12:10».

Відомостей про використання відповідачкою для підпису договору одноразового ідентифікатора немає.

Окрім цього судом досліджено паперову копію електронного документу Додаток №1 до договору про споживчий кредит №3257574 від23 жовтня 2021 року, який містить графік платежів за договором про споживчий кредит №3257574 від23 жовтня 2021 року і який також не містить відомостей про накладення одноразового ідентифікатора, паперову копію електронного документу Додаток №2 до договору про споживчий кредит №3257574 від23 жовтня 2021 року - паспорт споживчого кредиту №3257574, який містить застереження наприкінці документу «Підпис споживача (електронний підпис одноразовим ідентифікатором), при цьому будь-яких відомостей про алфавітно-цифрову послідовність одноразового ідентифікатора відсутня (а. с. 14-15).

Також судом досліджено паперову копію електронного документу Анкету-заяву на кредит №3257574, яка створена 23 жовтня 2021 року, яка містить відомості про анкетні дані відповідачки, відомості про ІР адрес з якої подано заяву: НОМЕР_1 , а також процес оформлення та розгляду заяви 3257574, серед якого вказано підписання договору 2021-10-23 11:10:51 2021-10-23 11:112:04 (Т. 1 а. с. 16).

Згідно довідки ТОВ «МІЛОАН» без номеру та дати, ТОВ «МІЛОАН» даною довідкою підтверджує, що клієнт ОСОБА_2 з якою укладено договір №3257574 від 23 жовтня 2021 року ідентифікований ТОВ «МІЛОАН», акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора), одноразовий ідентифікатор - Z38204, дата відправки ідентифікатора позичальнику 23 жовтня 2021 року, номер телефону на який відправлено ідентифікатор НОМЕР_2 (Т. 1 а. с. 24).

Відповідно до квитанції наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ТОВ «МІЛОАН» перерахувало на картку/рахунок НОМЕР_3 - 6500 грн. 00 коп. дата та час платежу 23 жовтня 2021 року о 12:12 (Т. 1 а. с. 25).

26 січня 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №26-01/2022-83, за яким ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за договором споживчого кредиту №3257574 (Т. 1 а. с. 49-58).

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило позивачу право вимоги за договором споживчого кредиту №3257574 (а. с. 30-35).

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_4 , номер телефону НОМЕР_2 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 (Т. 1 а. с. 193).

З виписки по рахунку № НОМЕР_4 за період з 23 жовтня 2021 року по 23 листопада 2021 року вбачається зарахування на картку 23 жовтня 2021 року в сумі 6500 грн. 00 коп. в графі деталі операції «Viplata zaima Miloan» (Т. 1 а. с. 194).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за кредитним договором №3257574 від 23 жовтня 2021 року складає 37521 грн. 25 коп., з яких 6500 грн. 00 коп. сума заборгованості за тілом кредиту, 30306 грн. 25 коп. сума заборгованості за процентами, 715 грн. 00 коп. сума заборгованості за комісіями (а. с. 29).

Також судом встановлено, що правовідношення які виникли у даній справі регламентуються такими нормами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однією із різновидностей зобов`язання є кредитний договір, який укладається між сторонами відповідно до вимог ст.ст. 1046-1050, 1054-10561 ЦК України та відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, при цьому кредитний договір укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зі змісту ст. 1078 ЦК України випливає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України - боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права, позивач повинен довести суду, що договір, за яким він бажає стягнути заборгованість з відповідачки є укладеним в розумінні ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Проте з наданих позивачем доказів не вбачається будь-яких відомостей, що позикодавець дійсно направив відповідачці одноразовий пароль ідентифікатор, і що відповідачка скористалась вказаним паролем і підписала договір та додатки до нього, оскільки ні паперова копія договору про споживчий кредит №3257574 від23 жовтня 2021 року, ні додатки до нього не містять відомостей, що вони підписані відповідачкою одноразовим ідентифікатором та яким саме.

Посилання позивача на довідку про ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН», прийняти до уваги не можна, оскільки дана довідка не містить даних коли отримала зазначений ідентифікатор відповідачка і час внесення даних зазначеного ідентифікатора до інформаційно-комунікаційній системи ТОВ «МІЛОАН», що може свідчити про підписання договору.

Тому суд погоджується з доводами відповідачки, що позивач не довів суду, що договір про споживчий кредит №3257574 від 23 жовтня 2021 року є укладеним.

Оскільки доказів укладення договору між сторонами немає, тому суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за неукладеним договором є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Що стосується наявних в справі доказів зарахування на картку відповідачки суми 6500 грн. 00 коп. 23 жовтня 2021 року то суд зауважує таке.

Відповідно до положень як договору про споживчий кредит №3257574 так і додатків до нього на які посилається позивач, кредитні кошти повинні були надаватись позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Проте ні вказаний договір, ні інші докази додані позивачем до позовної заяви не містять відомостей про те, що відповідачка якимось чином повідомила позикодавця про номер своє банківської картки на яку повинен бути здійснений переказ коштів.

З отриманої судом інформації від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за клопотанням позивача, неможливо встановити на підставі якого правочину надійшли кошти на рахунок відповідачки.

При цьому суд зауважує, що оскільки позивач набув право вимоги саме за договором про споживчий кредит №3257574 від 23 жовтня 2021 року, і будь-яких інших прав за іншими правовідносинами між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою до позивача не перейшло, тому суд вважає, що позивач немає права вимагати повернення від відповідачки фактично отриманих коштів 23 жовтня 2021 року, враховуючи, що доказів укладення договору, права вимоги за яким отримав позивач, суду не надано, а право на стягнення з відповідачки безпідставно набутих коштів в порядку ст. 1212 ЦК України до позивача від ТОВ «МІЛОАН» в прядку відступлення права вимоги не перейшло.

За таких підстав суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із відмовою в позові судові витрати по справі слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 526-530, 533, 536, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046-10561 ЦК України, Закону «Про електронну комерцію»; керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС», яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 101, поверх 3 приміщ. 12, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 43520773 до ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 про стягнення заборгованості - відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 08 червня 2026 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.