Рішення № 137189186, 02.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11366/25

Провадження № 2/185/2386/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 червня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря судового засідання Гоцій А.В. позивача ОСОБА_1 , представника позивачів ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому, судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Павлоградського відділу Державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КООМПАНІЯ «АВЕРАЖ»про зняття арешту з нерухомого майна

В С Т А Н О В И В

Позивачі звернулися до суду з даним позовом у якому просять суд скасувати арешт, накладений на підставі постанови державного виконавця Меркулової А.В. від 20.06.2012 за виконавчим провадженням №34076891 внесеного 31.08.2012 р. відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції до державного реєстру речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером обтяження №12937030. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна, зареєстрований 31.08.2012 за №1937030 реєстратором Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Зобов`язати Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна, зареєстрований 31.08.2012 за №1937030 реєстратором Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначають, ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору міни квартири посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Шлега Г.І. за реєстровим № 3054 від 27.04.2001 року. ОСОБА_3 , як дружина має право на отримання спадщини, за померлим, відповідно до першої черги спадкоємців.

ОСОБА_1 , із додатку «ДІЯ» дізналась про накладений арешт на нерухоме майно, що належить їй за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач ніколи не була поручителем за будь-якими зобов`язаннями ОСОБА_4 , а отже вбачається відсутність законності прийняття рішення щодо накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Позивачу, за зобов`язання третьої особи, яка є лише співвласником нерухомого майна на яке накладено арешт.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим 07 листопада 2022 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис 2078. На день смерті йому належала частки спірної квартири.

ПАТ «ФІДОБАНК» звернулося до суду з клопотанням про залучення до участі у справ в якості третьої особи ТОВ «ФК АВЕРАЖ».

Ухвалою суду від 30.03.2026 року клопотання задоволено.

Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до суду з відзивом на позов у якому просить суд розгляд справи №185/11366/25 провести без представника Відділу, при вирішенні питання покладаємось на розсуд суду. Судові витрати залишити за позивачем. У відзиві Відділ зазначає, На виконання Ухвали №185/11366/25 Павлоградського міськрайонного суду та на позовну заяву адвоката Хохленко Антона Олександровича про звільнення майна з-під арешту Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомляє: перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 12.02.2026року у відділі на виконанні відсутні відкриті виконавчі провадження де боржником є ОСОБА_4 РНОКПП: НОМЕР_2 . На примусовому виконанні з 20.06.2012 по 25.05.2013 року у відділі відносно ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 перебувало виконавче провадження № 34076891 за виконавчим листом Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 2-2458 від 15.08.2011 року про стягнення на користь ПАТ «ЕРСТЕ Банк» боргу в сумі 812862,88 грн. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно ОСОБА_4 внесено обтяження № 12937030 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника від 20.06.2012 року (арешт нерухомого майна) за ВП 34076891, яке було завершено на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» 25.05.2013року. Борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження боржником не сплачено. Виконавчий документ повернуто стягувачу та повторно на виконання до відділу не надходив.

В судовому засіданні позивач та її представник, кожен окремо, позов підтримали і просили його задовольнити.

Представник третьої особи ПАТ «ФІДОБАНК» в судовому засіданні 30.03.2026 року підтримала клопотання про залучення третьої особи ТОВ «ФК АВЕРАЖ». В подальшому в судове засідання не з`явилась.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено наступне.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 12.02.2026 року у Павлоградському відділі державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконанні відсутні відкриті виконавчі провадження де боржником є ОСОБА_4 РНОКПП: НОМЕР_2 .

На примусовому виконанні з 20.06.2012 по 25.05.2013 року у відділі відносно ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 перебувало виконавче провадження № 34076891 за виконавчим листом Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 2-2458 від 15.08.2011 року про стягнення на користь ПАТ «ЕРСТЕ Банк» боргу в сумі 812862,88 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно ОСОБА_4 внесено обтяження № 12937030 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника від 20.06.2012 року (арешт нерухомого майна) за ВП 34076891, яке було завершено на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» 25.05.2013 року. Борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження боржником не сплачено. Виконавчий документ повернуто стягувачу та повторно на виконання до відділу не надходив.

Таким чином встановлено, що виконавчий документ 25.05.2013 року (13 років тому) було повернуто стягувачу і на теперішній час виконавчих проваджень на виконання немає.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим 07 листопада 2022 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис 2078.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом N 475/97-ВР від 17.07.97 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.05.2024 року у справі N725/3352/23 висловився щодо пред`явлення позову про зняття арешту з майна. Так, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі N 916/3156/17, провадження N 12-304гс18, від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц, провадження N 14-338цс18. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України N 6-26цс13 від 15 травня 2013 року.

Відповідно до частини четвертої статті 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Павлоградського відділу Державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КООМПАНІЯ «АВЕРАЖ»про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на підставі постанови державного виконавця Меркулової А.В. від 20.06.2012 за виконавчим провадженням №34076891 внесеного 31.08.2012 р.. відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції до державного реєстру речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером обтяження №12937030.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна, зареєстрований 31.08.2012 за №1937030 реєстратором Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Зобов`язати Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна, зареєстрований 31.08.2012 за №1937030 реєстратором Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. О. Головін