Ухвала суду № 137189019, 02.06.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6681/26

Провадження № 1-кс/204/1212/26

УХВАЛА

Іменем України

02 червня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу слідчого управління Головного Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підполковника юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22026040000001354 від 31.05.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України,

встановив:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу слідчого управління Головного Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підполковника юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22026040000001354 від 31.05.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22026040000001354 від 31.05.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України

В ході досудового розслідування повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у закінченому замаху на терористичний акт, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров`я людей, настання інших тяжких наслідків, вчинений з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України. Так, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 00 год. 02 хв. 31.05.2025, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на вчинення терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров`я людини, настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення. З цією метою ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 00 год. 02 хв. 31.05.2025, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, придбав мінометну міну калібру 60 мм. з запалювальною трубкою промислового виготовлення (ЗТП-50). В подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, бажаючи довести його до кінця, прибув на ділянку місцевості за наступними приблизними географічними координатами: 48.491003, 35.932237, які знаходяться у безпосередній близькості до будинку АДРЕСА_2 , де розташований торговий павільйон з продажу продуктів харчування, біля якого він заклав мінометну міну калібру 60 мм. з запалювальною трубкою промислового виготовлення (ЗТП-50). Разом із тим, після виконання усіх необхідних дій, вибух мінометної міни калібру 60 мм. з запалювальною трубкою промислового виготовлення (ЗТП-50), закладеного ОСОБА_5 біля торгового павільйону з продажу продуктів харчування, не відбувся з причин, що не залежали від волі останнього. Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на здійснення терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров`я людей, настання інших тяжких наслідків, вчинений з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, перебуваючи на ділянці місцевості за наступними приблизними географічними координатами: 48.491003, 35.932237, які знаходяться у безпосередній близькості до будинку АДРЕСА_2 , заклав мінометну міну калібру 60 мм. з запалювальною трубкою промислового виготовлення (ЗТП-50) біля торгового павільйону з продажу продуктів харчування, однак вибух не відбувся з причин, що не залежали від волі останнього. Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статі) закону України про кримінальну відповідальність: 01.06.2026 громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, а саме у закінченому замаху на терористичний акт, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров`я людей, настання інших тяжких наслідків, вчинений з метою порушення громадської безпеки, залякування населення. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини: Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом огляду місця події від 31.05.2026; протоколом обшуку від 31.05.2026 за адресою: АДРЕСА_1 ; іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності. Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України: Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії. Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини: Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: Переховуватися від органів досудового розслідування та суду: Так, існує висока ступень ймовірності можливих спроб підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування та суду. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Невідворотність покарання за злочин вже сама по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Також, прошу врахувати практику Європейського суду з захисту прав людини про те, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи. Також, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990). Враховуючи викладені обставини кримінального правопорушення, тяжкість та особливий характер вчиненого діяння, а саме закінчений замах на терористичний акт, що передбачає суворе покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, існують реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи невідворотність кримінальної відповідальності за вчинене, з метою уникнення покарання може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду на території України або за її межами, зміні місця проживання, переміщенні або незаконному перетині державного кордону України; змінювати місце проживання та перебування без повідомлення органу досудового розслідування, що унеможливить ефективне проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні. Таким чином, існує обґрунтований ризик, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: Крім того, існує обґрунтований ризик, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема: електронні носії інформації, мобільні телефони, сім-картки та інші засоби зв`язку, що унеможливить встановлення істини у кримінальному провадженні та ефективне здійснення досудового розслідування. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: Поряд з цим, існує також обґрунтований ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, а саме: передати інформацію невстановленим особам щодо ходу досудового розслідування, що може створити додаткові загрози національній безпеці України та ускладнити проведення слідчих (розшукових) дій. Таким чином, існує обґрунтований ризик, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, перешкоджатимуть кримінальному провадженню будь-якими із зазначених способів. Вчинити чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: На підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів, характеру вчиненого злочину та особистих характеристик підозрюваного наявні обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, з огляду на: його готовність та умисел на вчинення тяжкого злочину терористичного характеру проти основ національної безпеки України; сталий злочинний умисел. Таким чином, перебуваючи на волі, підозрюваний може продовжити злочинну діяльність або вчинити інші кримінальні правопорушення аналогічного характеру. Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів: Відповідно до положень статей 177, 178 та 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у випадках, коли жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. З урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, наявних ризиків та поведінки підозрюваного ОСОБА_5 застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як домашній арешт чи застава, не може ефективно забезпечити досягнення цілей кримінального провадження. Зокрема, є підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Такі ризики не можуть бути усунуті або зведені до мінімуму за допомогою альтернативних запобіжних заходів. Домашній арешт або особисте зобов`язання не забезпечують належного контролю за поведінкою підозрюваного та не виключають можливість втечі або впливу на інших осіб. Враховуючи вищевикладене, лише тримання під вартою може гарантувати досягнення мети запобіжного заходу та забезпечити ефективне проведення досудового розслідування. Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення (вчинення) ОСОБА_5 спроб переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Відтак в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати про об`єктивну наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Застосування до ОСОБА_5 тримання під вартою відповідає вимогам ч. 2 ст. 183 КПК України, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вченні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років. Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Враховуючи перераховані вище обставини, органом досудового розслідування вбачаються підстави для не визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу ОСОБА_5 . На підставі викладеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Згідно ч.1 ст.176 КПК України, Запобіжними заходами є: 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.258 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років, підозрюваний, відповідно, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, про який просили підозрюваний та його захисника, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,2,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України

Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, передбаченого ч.2 ст.258 КК України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, враховуючи, характер вчиненого кримінального правопорушення, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу слідчого управління Головного Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підполковника юстиції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22026040000001354 від 31.05.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 258 КК України- задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 29 липня 2026 року, без визначення розміру застави.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1