Рішення № 13718812, 04.02.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2011 р. Справа № 3/105

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Лагадину Т. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Буковина», м. Чернівці,

про стягнення заборгованості та пені за кредитним договором в сумі 120307 731,97 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Гончар О. В., довіреність від 16.08.2010 № 318-Ф/10;

від відповідача Петренко В. О., доручення від 01.08.2009,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м. Київ, звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Буковина», м. Чернівці, про стягнення заборгованості та пені за кредитним договором від 22.08.2005 № 243/К-05 в сумі 120307 731,97 грн.

Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області від 03.12.2010 у звязку з хворобою судді Гончарука О. В. дану справу передано до провадження судді Паскарю А. Д.

Відповідач суму боргу не оспорює, однак вважає, що пеня заявлена без урахування строку давності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

22 серпня 2005 року сторони у справі уклали між собою кредитний договір № 243/К-05 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі кредитний договір), згідно з пунктом 1.1 якого позивач зобов'язався відкрити відповідачеві відновлювальну кредитну лінію у розмірі 15 млн. грн.

Додатковим договором від 25.04.2007 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 01.09.2008 кінцевий ліміт кредитування був встановлений в розмірі 93 млн. грн.

З доданих до позову виписок з позичкового рахунку та меморіальних ордерів вбачається, що свої зобовязання за договором позивач виконав у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 1.1, 6.1.1 кредитного договору відповідач, в свою чергу, зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням і повернути його до 10.08.2008.

Додатковим договором від 01.09.2008 про внесення змін та доповнень до кредитного договору строк дії кредитної лінії продовжено до 07.08.2009.

Згідно з пунктами 1.1, 4.4 додаткового кредитного договору відповідач зобовязався також щомісячно сплачувати на рахунок позивача проценти за користування кредитом в розмірі 19 % річних, а з 01.09.2008 відповідно до умов додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 01.09.2008 в розмірі 22 % річних.

Крім того, пунктом 4.6 кредитного договору сторони встановили зобов'язання позичальника у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту сплачувати банку плату за користування кредитними коштами з розрахунку 20 % річних, а з 01.09.2008 відповідно до умов додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 01.09.2008 в розмірі 23 % річних.

26 липня 2007 року сторони уклали додатковий кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі додатковий кредитний договір), за умовами пункту 1.1 якого позивач зобов'язався відкрити відповідачеві відновлювальну кредитну лінію у розмірі 68 млн. грн. Додатковим договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 29.11.2007 кінцевий ліміт кредитування був встановлений в розмірі 93 млн. грн.

З доданих до позову виписок з позичкового рахунку та меморіальних ордерів вбачається, що свої зобовязання за договором позивач виконав у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 1.1, 6.1.1 кредитного договору відповідач, в свою чергу, зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням і повернути його до 10.08.2008.

Додатковим договором від 01.09.2008 строк дії кредитної лінії продовжено до 07.08.2009.

Згідно з пунктами 1.1, 4.4 додаткового кредитного договору відповідач зобовязався також щомісячно сплачувати на рахунок позивача проценти за користування кредитом в розмірі 19 % річних, а з 01.09.2008 відповідно до умов додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 01.09.2008 в розмірі 22 % річних.

Крім того, пунктом 4.6 додаткового кредитного договору сторони встановили зобов'язання позичальника у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту сплачувати банку плату за користування кредитними коштами з розрахунку 20 % річних, а з 01.09.2008 відповідно до умов додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 01.09.2008 в розмірі 23 % річних.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів.

Зі змісту статті 193 Господарського кодексу України та статей 526, 530 ЦК України слідує, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами кредитного договору та додаткового кредитного договору не передбачено право відповідача відмовитись від зобов'язань або в односторонньому порядку змінити їх.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не повернув кредитні кошти, не сплатив проценти за їх користування в розмірі та строки, визначені кредитним договором.

Заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів станом на 25.10.2010 включно становить 109 210030,35 грн.

Статтею 230 ГК України та статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК).

Пунктом 8.1 кредитного та додаткового кредитного договору передбачено, що у разі порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісії відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0, 1 % від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення, але розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла в період прострочення.

У зв'язку з неповерненням відповідачем кредитних коштів, простроченням сплати процентів за користування кредитними коштами та з урахуванням зазначених вище положень укладених сторонами договорів, суд вважає, що відповідачеві цілком правомірно нарахована пеня, яка станом на 25.10.2010 становить 11 097701,32 грн., у тому числі: 9 497 515, 32 грн. за несвоєчасну сплату кредиту та 1 600 186, 30 грн. за несвоєчасну сплату процентів.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором станом на 25.10.2010 складає суму позову.

В ході розгляду справи судом також встановлено, що з метою забезпечення вимог позивача за згаданими кредитними договорами 01.08.2005 та 08.08.2005 сторони уклали між собою іпотечні договори відповідно № 243/Zin-05 та № 243/Zin-05-1 з наступними змінами та доповненнями, предметом яких є вказана в них належна ТОВ «Нафта-Буковина»нерухомість.

На підставі названих договорів іпотеки 17.12.2009 нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту першого Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, вчинено виконавчі написи за номерами 1209, 1210 на загальну суму 119646587,47 грн.

29 грудня 2010 року, тобто після звернення позивача з даним позовом, головним державним виконавцем відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Хомишином Ю. Б. відкрито виконавче провадження з виконання згаданих виконавчих написів нотаріуса.

За приписом частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом.

Статті 599-601, 604-609 ЦК України не передбачають підставою припинення зобов'язання вчинення виконавчого напису або відкриття виконавчого провадження з його виконання.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Саме по собі вчинення виконавчого напису, виконання якого не здійснено вчасно, втім, як і відкриття виконавчого провадження по його виконанню, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків за користування кредитом і пеню за несвоєчасну сплату кредиту.

Крім того, наявність виконавчих написів та відкритих виконавчих проваджень державної виконавчої служби за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, встановлено також й пунктом третім статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням бездіяльності позивача по здійсненню адекватних заходів, повязаних із своєчасним поверненням відповідачем кредитів, строк повернення яких закінчився ще 01.09.2008, суд вважає за можливе та за необхідне розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, зменшити на 307731,97 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Буковина" (58025, м. Чернівці, вул. М. Тереза 76, ідентифікаційний код 31229594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19357325, р/р. № 32078416101, МФО 321024) заборгованість за кредитними договорами ( на загальну суму 120 000 000, 00 (Сто двадцять мільйонів триста сім тисяч сімсот тридцять одна) грн., в тому числі:

- 90 874 824, 00 грн. сума неповернутих кредитних коштів;

- 18 335 206,35 грн. сума несплачених процентів за кредит за період з 28.10.2008 по 10.10.2010;

- 9 497 515,32 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 1292 454,33 грн. пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів;

- 25 500,00 грн. державного мита;

- 236,00 гри. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

З.В решті позову відмовити.

Суддя А. Паскарь