Постанова № 137187387, 28.05.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15349/26

Провадження № 3/686/3668/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.26

28 травня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Хмельницького, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з неповною вищою освітою, неодруженої, не працюючої,

за ч.3 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 о 20 год. 00 хв. 27 квітня 2026 року, в порушення п.3.4 Правил утримання домашніх тварин у м.Хмельницькому, затверджених рішенням сьомої сесії Хмельницької міської ради №6 від 15.06.2011 р., утримувала безпородну собаку (дворнягу на прізвисько « ОСОБА_2 ») в місці, яке не забезпечує неможливість заподіяння шкоди третім особам, - на території домогосподарства, що по АДРЕСА_1 , за межі якого допустила самовільний вихід цієї тварини на вулицю загального користування, внаслідок чого собака покусала неповнолітню ОСОБА_3 , чим було спричинено заподіяння шкоди здоров`ю останньої (отримана під час укусу травма м`яких тканин лівої гомілки ІІ категорії).

Факт вчинення ОСОБА_1 за вищевказаних обставин означеного правопорушення, підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами в їх сукупності, зокрема, зізнавальними поясненнями самої ОСОБА_1 , а також даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №422845 від 12.05.2026 р. (щодо фіксації порушення ОСОБА_1 правил утримання домашніх тварин, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людини); протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.04.2026 р., в якій ОСОБА_4 просила прийняти міри до власниці собаки невідомої породи, котра по вул.Дзвінка в с.Давидківці Хмельницького району Хмельницької області вкусила за ногу сестру заявниці неповнолітню ОСОБА_3 ; письмових пояснень ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від 28.04.2026 р., ОСОБА_5 від 01.05.2026 р. та ОСОБА_1 від 12.05.2026 р., які свідчать про факт утримання останньою, без дотримання відповідних правил, двох собак, які завжди знаходяться на самовигулі та одна з яких (дворняга на прізвисько « ОСОБА_2 ») поводиться агресивно, кидається на людей, зокрема 27.04.2026 р., близько 20 год. 00 хв., ця собака покусала гомілку лівої ноги неповнолітньої ОСОБА_3 , розірвавши при цьому її джинси, вартістю 1000 грн., та спричинивши потерпілій тілесні ушкодження, через які вона змушена була звертатись до травмпункту; травмкарти КП «Хмельницька міська дитяча лікарня» Хмельницької міської ради № 4148 від 27.04.2026 р., складеної за результатом проведення в зазначений день огляду ОСОБА_3 у зв`язку з отриманою нею у зазначений день від укусу собаки травмою, у вилі перекусу м`яких тканин лівої гомілки II-категорії.

Порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в ході судового розгляду, не встановлено, такий складений у відповідності до положень ст.256 КУпАП, згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу, є належним, достовірним і допустимим доказом у справі.

Аналізуючи вищевказані докази у справі, суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою і не містять істотних розбіжностей та беззаперечно, в їх сукупності, підтверджують фактичні обставини справи, що свідчать про утримання ОСОБА_1 собаки у місці, де це заборонено відповідними правилами, що призвело до заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_3 , а отже наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.

За змістом ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 статті 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Законом України №1684-IXвід 15.07.2021 р. стаття 154 КУпАП була доповнена частиною третьою, якою визначено, що дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України (ст. 29 КУпАП).

Вказані положення КУпАП кореспондуються з основними положеннями Конституції України, а саме статтею 41, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Що стосується ч.3 ст.154 КУпАП, то ця норма закону так само передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 цієї статті, але у разі, якщо такі дії спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, що тягне за особою накладення стягнення у виді штрафу в більших розмірах (в залежності від суб`єкта правопорушення), а також із конфіскацією тварин.

Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» №3447-IVвід 21.02.2026 р. регулює відносини, що виникають у зв`язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, зокрема утримання домашніх тварин.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Відповідно до ч.7 ст.9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» дозволяється утримувати: домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї.

Згідно з ч.8 ст.9 цього Закону, фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Згідно з положеннями ст.9 вказаного вище Закону, при супроводженні домашньої тварини, особа, яка супроводжує тварину, з-поміж іншого, зобов`язана забезпечити наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров`я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин. Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п. 3.4 Правил утримання домашніх тварин у м.Хмельницькому, затверджених рішенням сьомої сесії Хмельницької міської ради №6 від 15.06.2011 р., місце утримання тварин повинно забезпечити неможливість заподіяння шкоди третім особам внаслідок агресивної або непередбачуваної дії тварини. До того ж, вказані Правила визначають особливості утримання домашніх тварин, зокрема обов`язки особи, яка утримує домашню тварину, серед яких: запобігати безконтрольному виходу тварини поза межі місця її утримання (пп.4.1.6); запобігати прояву небезпеки тваринами, які утримуються по відношенню до людей, інших тварин або майна (пп.4.1.7.); відшкодувати шкоду, заподіяну твариною особі або майну фізичної особи, а також шкоду, заподіяну майну юридичної особи (пп.4.1.11); негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров"ю людині або іншим тваринам, а також доставляти у ветеринарну установу тварин, що покусали людей чи тварин для огляду і карантинування, а покусаних тварин для огляду і лікування (пп. 4.1.9); своєчасно доставляти тварину в міську державну ветеринарну лікарню для огляду, та імунізації проти сказу (пп. 4.1.10), які фактично ОСОБА_1 не виконувала до моменту складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, ОСОБА_1 зобов`язана була облаштувати місце утримання собаки таким чином, щоб забезпечити неможливість заподіяння шкоди третім особам внаслідок агресивної або непередбачуваної дії цієї домашньої тварини, яка могла перебувати у вільному вигулі лише на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї, а також повинна була запобігати безконтрольному виходу тварини поза межі місця її утримання, чого ОСОБА_1 зроблено не було.

Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення та відображають обставини, які мають значення для вказаної справи, які, у своїй сукупності з іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують її вину.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена і її дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.154 КУпАП, як порушення правил утримання собаки (утримання собаки у місці, де це заборонено відповідними правилами), що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю людини.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Санкція ч.3 ст.154 КУпАП є абсолютною, а не альтернативною, так як передбачає накладення штрафу саме з конфіскацією тварини, тобто застосування стягнення у вигляді конфіскації собаки в даному випадку є безальтернативним.

Встановлюючи додаткове стягнення у виді конфіскації тварини за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, законодавець переслідує мету превенції запобігти вчиненню нових правопорушень, оскільки утримання собаки, яка є джерелом підвищеної небезпеки, здатне в майбутньому повторно заподіяти шкоду здоров`ю людей або інших тварин.

На підставі викладеного, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та його підвищеної суспільної небезпеки, майнового стану та особи порушниці, яка визнала свою вину та щиро розкаялась у скоєному, а тому, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст.23 КУпАП, з дотриманням закріплених у Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, згідно з санкцією ч.3 ст.154 КУпАП, у виді штрафу з конфіскацією тварини - безпородної собаки (дворняги на прізвисько « ОСОБА_2 »).

На переконання суду саме таке стягнення у цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 27, 401, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень), з конфіскацією тварини (безпородної собаки (дворняги на прізвисько « ОСОБА_2 »)).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

- стягувачем штрафу є: Відділення поліції №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, місцезнаходження: м.Хмельницький, вул.Інститутська, 12/1;

- стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул. Липська, 18/5;

- боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Хмельницького, жителька АДРЕСА_1 .

Реквізити для сплати штрафу: населений пункт: Хмельницький, отримувач: ГУК у Хмельницькій обл./Хмельницький район/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA418999980313070106000022490; код класифікації доходів бюджету 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №422845 від 12.05.2026 р.).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.

Суддя