Ухвала суду № 137187248, 03.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/28969/24

Провадження № 4-с/686/47/26

УХВАЛА

03 червня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Стефанишина С.Л.

за участю секретаря судового засідання Мороза А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за скаргою стягувача ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кінах Лілії Богданівни,

встановив:

05.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою та просить суд скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кінах Лілії Богданівни від 16.04.2026 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №79824564, посилаючись на те, що рішення суду від 27.03.2025 року виконано не в повному обсязі, оскільки надана боржником довідка не відповідає вимогам судового рішення.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року вказану скаргу було прийнято до провадження судді Стефанишина С.Л. та призначено її до судового розгляду.

Скаржник в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі.

Боржник та державний виконавець в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи належним чином, а тому, враховуючи встановлені чинним законодавством строки розгляду скарги, з метою незатягування судового розгляду, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.03.2025 р. у справі №686/28969/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до Концерну «Військторгсервіс» Міністерства оборони України в особі філії «Західна», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання до вчинення дій було задоволено та зобов`язано філію «Західна» концерну «Військторгсервіс» Міністерства оборони України видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , довідку за формою, встановленою листом Міністерства соціального захисту населення від 27.02.1996 р. за №01-3/241-013-2 про заробітну плату за час праці у зоні відчуження з 02.07.1986 року по 01 вересня 1986 року в населеному пункті Варовичі Поліського району з урахуванням потрійного розміру оплати праці за період роботи в зоні відчуження.

На виконання вище вказаного рішення суду стягувачу видано виконавчий лист та 16.12.2025 року державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кінах Лілією Богданівною відкрито виконавче провадження ВП №79824564 та надано боржнику строк для добровільного виконання судового рішення впродовж 10 робочих днів.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.11.2025 року було замінено боржника у виконавчому листі №686/28969/24 на Західне регіональне управління Концерну «Військторгсервіс» Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 38076799).

06.01.2026 року Західним регіональним управлінням концерну «Військторгсервіс» видано довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

16.04.2026 року державним виконавцем Кінах Л.Б. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №79824564 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Приписами п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції Українивизначено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.18 ЦПКУкраїни судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.

Стаття 447 ЦПК України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

У справі «Войтенко проти України» (рішення від 29.06.2004 року) Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Суд зазначає, що видана стягувачу ОСОБА_1 довідка №13 від 06.01.2026 року не відповідає вимогам рішення суду від 27.03.2025 р., оскільки видана не за формою, встановленою листом Міністерства соціального захисту населення від 27.02.1996 р. за №01-3/241-013-2 про заробітну плату за час праці у зоні відчуження, не зазначено конкретний період заробітної плати з 02.07.1986 року по 01 вересня 1986 року та не враховано потрійний розмір оплати праці за період роботи в зоні відчуження.

Суд враховує, що Законом України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

За наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду залишилось невиконаним, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

За змістом ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За вказаних обставин, суд вважає, що державним виконавцем не вжито всіх передбачених законом заходів для примусового виконання рішення, тому в нього не було підстав для закінчення виконавчого провадження в справі з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а отже постанова про закінчення виконавчого провадження є передчасною і винесена за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття достатніх, ефективних заходів для своєчасного примусового виконання виконавчого документу, тому є неправомірною.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» скасування постанови про закінчення виконавчого провадження спричиняє його відновлення, а відтак на державного виконавця покладено важливий обов`язок практичної реалізації судового рішення, що набрало законної сили, неналежне, неповне чи несумлінне виконання якого слід вважати як порушення вимог закону.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог скарги ОСОБА_1 та скасування постанови державного виконавця Кінах Л.Б. від 16.04.2026 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №79824564.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 447, 453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу стягувача ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кінах Лілії Богданівни задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кінах Лілії Богданівни від 16.04.2026 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №79824564.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 03.06.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин